АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/1523/15 Справа № 204/2152/15-к Головуючий у 1 й інстанції - Дружинін К. М. Доповідач - Онушко Н.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2015 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - - Онушко Н.М.

суддів - - Живоглядової І.К., Джерелейко О.Є.

за участю секретаря - - Пиріч Н.А.

прокурора - Чорнобривець Ю.М.

обвинуваченого - ОСОБА_6

захисника - ОСОБА_7

представника потерпілого - ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12015040030000088, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 лютого 2015 року за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 22 червня 2015 року, ухвалений стосовно

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м.Дніпропетровську, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України,-

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 22 червня 2015 року ОСОБА_6 визнано винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст.286 КК України та призначено йому покарання - один рік обмеження волі, без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 від відбування призначеного основного покарання звільнено з іспитовим строком 1 рік.

На підставі п.п.2,3 ч.1 ст. 76 КК України ОСОБА_6 зобов'язаний не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання і роботи.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави фактичну вартість проведення судової автотехнічної експертизи у розмірі 393 гривні 12 копійок.

Стягнуто з ВАТ Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь ОСОБА_9 матеріальну шкоду в розмірі 13 0871,06 гривень.

Стягнуто з ТОВ «Ю Бі Сі-Сервіс» на користь ОСОБА_9 моральну шкоду у розмірі 20 000 грн.

Стягнуто з ОСОБА_9 на користь держави судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп.

Вирішено долю речових доказів.

Судом першої інстанції ОСОБА_6 засуджено за те, що він 12 лютого 2015 року близько 15 години, керуючи технічно справним автомобілем МАН, реєстраційний номер НОМЕР_1 і рухаючись по вул.Янгеля зі сторони вул.Енергетичної в напрямку вул.Будівельників у м.Дніпропетровську, порушуючи правила безпеки дорожнього руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки та її змін, перед зміною напрямку руху ліворуч для повороту, не надав перевагу мопеду «Ямаха», без державного номера, під керуванням водія ОСОБА_9, що рухався у зустрічному напрямку, внаслідок чого сталося зіткнення вказаних транспортних засобів, чим потерпілому були спричинені тілесні ушкодження середньої тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров?я.

ОСОБА_6 були порушені вимоги п.10.1 Правил дорожнього руху України, що знаходиться в причинному зв'язку з настанням наслідку.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 просить вирок суду змінити, застосувавши до його підзахисного покарання - 1рік виправних робіт зі звільненням його від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік з покладенням обов'язку, передбаченого п.2 ст.76 КК України та зменшити розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з ТОВ «Ю Бі Сі-Сервіс» на користь потерпілого ОСОБА_9 до 7 000 грн. Вважає вирок суду незаконним та несправедливим в частині призначеного покарання внаслідок суворості. На його думку, груба необережність потерпілого сприяла виникненню ДТП, а сама пригода сталася у тому числі з вини потерпілого, а тому з урахуванням п.3 ч.1 ст.1188, ч.2 ст.1193 ЦК України, суд повинен був зменшити розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з ТОВ «Ю Бі Сі-Сервіс».

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, доводи захисника ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_6, які просили задовольнити апеляційні вимоги щодо пом'якшення покарання, думку прокурора та представника потерпілого ОСОБА_8, які вважали вирок суду законним і обгрунтованим, а призначене ОСОБА_6 покарання таким, що відповідає вимогам ст.65 КК України, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_7, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Перевіркою матеріалів провадження встановлено, що висновок суду про винуватість обвинуваченого ОСОБА_6 в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження за обставин, встановлених судом і викладених у вироку, підтверджуються зібраними органами досудового розслідування та дослідженими у судовому засіданні доказами, які отримали належну правову оцінку.

Висновок суду про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке його засуджено, відповідає фактичним обставинам кримінального провадження і ґрунтується на зібраних у справі і досліджених в судовому засіданні доказах, проти яких не заперечував і сам обвинувачений та його захисник, оскільки вважали можливим слухати кримінальне провадження в порядку ч.3 ст.349 КПК України.

Суд дав правильну оцінку доказам і дії обвинуваченого ОСОБА_6 вірно кваліфікував за ч.1 ст.286 КК України.

Оскільки доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_6 і кваліфікація його дій в апеляційному порядку ніким не спростовується, колегія суддів не вдається до оцінки доведеності і обґрунтованості вироку.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_6 покарання, у відповідності з вимогами ст.65 КК України, суд врахував тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, що ОСОБА_6 свою вину визнав повністю, характеризується позитивно, всі обставини по справі і правильно прийшов до висновку про те, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, застосувавши ст.75 КК України, звільнивши ОСОБА_6 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, без застосування додаткового покарання, який є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Таким чином, призначаючи ОСОБА_6 покарання, суд першої інстанції вимог ст.ст.65-67 КК України не порушив, призначене обвинуваченому покарання з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження відповідає характеру та тяжкості вчиненого.

Під час розгляду кримінального провадження достатніх підстав для подальшого пом'якшення призначеного ОСОБА_6 покарання, про що йдеться в апеляційній скарзі захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого, судом не встановлено.

Доводи захисника ОСОБА_7 про те, що обвинуваченому обрано та призначено найсуворіший вид покарання, передбачений санкцією ч.1 ст.286 КК України не заслуговують на увагу.

З огляду на наявність обставин, що пом'якшують покарання, а також з урахуванням того, що ОСОБА_6 раніше не судимий та позитивно характеризується, у суду були підстави для призначення обвинуваченому основного покарання ближче до мінімальної межі санкції ч.1 ст.286 КК, за якою його було засуджено.

Колегія суддів погоджується з таким рішенням суду першої інстанції і вважає його обгрунтованим.

Крім того, доводи захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого про зменшення розміру моральної шкоди, яка підлягає стягненню з ТОВ «Ю Бі Сі-Сервіс» на користь потерпілого ОСОБА_9 до 7 000 грн. є необґрунтованими.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Відповідно до ч.1 ст.1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їх працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків.

Таким чином досудовим та судовим слідством встановлена протиправність діяння ОСОБА_6 в порушенні правил безпеки дорожнього руху, наявність причинного зв'язку між шкодою, завданою потерпілому і протиправним діянням обвинуваченого, а також винуватість останнього в її заподіянні, та правомірно стягнуто з ТОВ «Ю Бі-Сі-Сервіс», як роботодавця обвинуваченого ОСОБА_6, лише моральну шкоду, оскільки ТОВ «Ю Бі Сі-Сервіс» свою цивільну відповідальність застрахувала у ВАТ Національна акціонерна страхова компанія «Оранта».

Відповідно до ч.4 ст.1193 ЦК України суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням злочину.

Так як ОСОБА_6 є обвинуваченим у вчиненні злочину, колегія суддів вважає, що розмір присудженого судом першої інстанції відшкодування моральної шкоди зменшенню не підлягає.

Отже, при вказаних обставинах, колегія суддів не вбачає підстав для скасування або зміни вироку щодо обвинуваченого як в частині призначеного покарання, так і задоволення цивільного позову.

Керуючись ст.ст.404,407 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 22 червня 2015 року, ухвалений стосовно ОСОБА_6 - без зміни.

Ухвалу може бути оскаржено і на неї може бути подана касаційна скарга у Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з дня вручення йому копії ухвали безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді: