У Х В А Л А

10 вересня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідача Прокопенка О.Б.,

суддів: Волкова О.Ф., Маринченка В.Л.,-

розглянувши заяву ОСОБА_2 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 8 липня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и л а:

Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 6 вересня 2011 року, залишеною без змін ухвалами Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2012 року та Вищого адміністративного суду України від 8 липня 2014 року, у задоволенні позову відмовив.

Не погодившись із зазначеною ухвалою суду касаційної інстанції, ОСОБА_2 подав заяву про її перегляд Верховним Судом України, посилаючись на наявність підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

У заяві він посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме: частини 3 статті 40 Кодексу законів про працю України.

На обґрунтування заяви додано копію рішень Вищого адміністративного суду України від 13 травня 2015 року (справа № К/800/61043/14, К/800/62784/14), 18 червня 2015 року (справа № К/800/11716/15), рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 червня 2015 року (справа № 6-8757св15) які, на думку заявника, підтверджують неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Проте аналіз зазначених судових рішень не дає підстав для висновку про наявність неоднакового застосування судом норм матеріального права, оскільки прийняття різних за змістом судових рішень зумовлено різними фактичними обставинами, які були встановлені під час розгляду справ, перевірка правильності встановлення яких не входить до компетенції Верховного Суду України.

Як убачається із самої заяви, наведені в ній доводи щодо помилковості висновків касаційного суду у цій справі фактично зводяться до правової оцінки обставин у справі та дослідження доказів. Відповідно до статті 235 КАС Верховний Суд України переглядає судові рішення в адміністративних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

Зазначене не дає підстави для висновку про обґрунтованість поданої заяви.

За таких обставин колегія суддів не вбачає необхідності у відкритті провадження про перегляд справи.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску до провадження справи за позовом ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 8 липня 2014 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідачО.Б. Прокопенко

Судді: О.Ф. Волков В.Л. Маринченко