УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Ухвала
Іменем України
"16". січня 2007року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючої - судді Мельничук Н.М.
суддів: Михаиловського В.І.,
Широкопояса Ю.В. з участю
прокурора Воронухи Д.С.
обвинуваченої ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією помічника прокурора Малинського району Житомирської області на постанову Малинського районного суду Житомирської області від 4 жовтня 2006 року.
Цією постановою кримінальна справа про звинувачення
ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, громадян України, не судимих, за ч.2 ст. 307 КК України направлена прокурору Малинського району для проведення додаткового розслідування.
Міра запобіжного заходу щодо зазначених осіб визначена- підписка про невиїзд.
Згідно змісту постанови суду досудовим слідством ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пред"явлене обвинувачення у тому, що вони за попередньою змовою 27.09.2005 року біля 12-ї години придбали у с Україна Малинського району з метою виготовлення і збуту у громадянки ОСОБА_1 за 20 гривень макову соломку.У цей же день біля 14-ї години за місцем проживання АДРЕСА_1 ОСОБА_2 і ОСОБА_3 незаконно виготовили з придбаної сировини наркотичний засіб, частину якого у вигляді ацетильованого опію ( вагою) ємкістю 1,6 мл продали за 15 гривень учаснику оперативної закупівлі ОСОБА_4.
Крім того, за місцем проживання ОСОБА_2 незаконно зберігав 0,02 гр. наркотичного засобу опію екстракційного.
ОСОБА_3 також обвинувачується в незаконному придбанні, перевезенні, виготовленні та зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті особливо небезпечних наркотичних засобів, вчинених за попередньою змовою групою осіб за таких же вищенаведених обставин.
Справа №11-862/2 2006р. Головуючий у суді 1-ї інстанції Ярмоленко В.Г.
Категорія ст. 307 ч.2 КК України Доповідач Михайловський В.І.
2
Згідно пред'явленого обвинувачення, ОСОБА_1 10.08.2005 року на ринку м. Коростеня, незаконно придбала наркотичний засіб - макову солому у кількості 7 головок за ціною 7 гривень, які електропотягом Коростень-Київ того ж дня перевезла до місця проживання: с.Українку Малинського району, де незаконно зберігала вказаний наркотичний засіб.
У тому ж місці, 27.09.2005 року ОСОБА_1 продала частину макової соломи ОСОБА_3 за 20 гривень. Після цього, 6 жовтня 2005 року близько 14 год. 50 хвилин зберігала за вказаною адресою 131 грам макової соломи у висушеному вигляді.
За клопотанням підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_1 кримінальна справа судом направлена на додаткове розслідування з мотивів неповноти досудового слідства та порушення ст.ст. 22, 64,323 КПК України, ч.З ст. 62 Конституції України.
Досудовим слідством не встановлені ваги тих наркотичних засобів, операції з якими інкримінуються кожному підсудному, оскільки вказано, що 27.09.2005 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 придбали макову солому без визначення її кількості та ваги.
З вказаної макової соломи вони виготовили невстановлену кількість ацетильованого опію, частину якої у кількості 0,14 грама збули ОСОБА_4
Досудовим слідством також не встановлено вагу 7 головок, придбаних на ринку м.Коростеня ОСОБА_1 та вагу наркотичних засобів, які остання продала ОСОБА_3
Органами досудового слідства не були виконані вимоги ст. 315 1 КПК України після надання районним судом відповідного судового доручення. Також суд першої інстанції у постанові посилається на ті обставини, що органами досудового слідства не усунуті розбіжності у визначенні об'єму вилученої рідини, вага якої на час оперативної закупки ( а.с.8) складала 2 мл 3 у медичному шприці ємкістю 5 мл3 , а під час медичного дослідження( а.с. 21) у пакеті було фактично виявлено шприц ємкістю 5 м 3 з рідиною на позначці 1,6 мл3, що у подальшому було предметом експертного дослідження (а.с. 114).
З урахуванням експертних досліджень від 28.09. 2005 року та 10.10.2005 року, суперечливих показів ОСОБА_4 залишилася невстановленою кількість наркотичної речовини збутої останньому та дослідженої під час проведення досудового слідства.
Крім того, на думку суду, штучно роз'єднана сама подія збуту та придбання наркотичних засобів між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а слідчим відмовлено у порушенні кримінальної справи у зв'язку з відсутністю доказів щодо виду і розміру наркотичної сировини, яка збувалася.
В апеляції прокурор просить постанову Малинського районного суду від 4.10.2006 року скасувати, а кримінальну справу направити на новий розгляд у той же суд в іншому складі.
В обгрунтування апеляції прокурор посилається на ті обставини, що судом не враховано та не досліджено у повному об'ємі всіх доказів та обставин справи, які були надані органами досудового слідства, а також не враховано, що відповідальність за збут наркотичних засобів настає незалежно від їх розміру, Прокурор, у свою чергу, у разі недоведеності будь-якої з обставин, згідно ст. 277 КПК України вправі змінити обвинувачення в суді.
3
На думку прокурора суд направив кримінальну справу на додаткове : розслідування в порушення вимог ст. 281 КПК України та п.9 постанови пленуму Верховного Суду України від 11.02.2005 року №2 „Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування", оскільки мав змогу викликати і допитати свідків, провести додаткові та повторні експертизи, надати судові доручення в порядку ст. 315-1 КПК України, у разі необхідності мав змогу відкласти розгляд справи для витребування додаткових доказів.
Заслухавши доповідача, висновок прокурора, який підтримав подану апеляцію, обвинувачену ОСОБА_1, яка заперечувала проти задоволення апеляції, обговоривши доводи апеляції та вивчивши справу, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.
З матеріалів кримінальної справи та змісту постанови суду першої інстанції вбачається, що органами досудового слідства не встановлено вагу наркотичних засобів, операції щодо яких здійснювали співучасники злочину.
Пояснення та покази на досудовому слідстві обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_3 щодо кількості та якості збутих і придбаних наркотичних засобів мають суттєві розбіжності, у зв'язку з чим вони потребують більш ретельної перевірки, яка не може бути здійснена у судовому засіданні.
З показів допитаної ОСОБА_3 вбачається, що вона 27.09.2005 року у с Українка Малинського району придбала за 20 гривень у ОСОБА_1 2 стакани подрібненої макової соломи з метою виготовлення і реалізації опію ацетильованого, а також і особистого вживання вказаного наркотичного засобу. Обвинувачена ОСОБА_1 також не заперечувала факт і обставини продажу ОСОБА_3 наркотичних засобів 27.09.2005 року за 20 гривень, але у вигляді семи головок маку.
У той же час, органами досудового слідства зроблений суперечливий висновок щодо здійснення продажу наркотичних засобів обвинуваченою ОСОБА_1 з винесенням щодо останньої постанови про відмову у порушенні кримінальної справи по факту незаконного збуту наркотичних засобів.
Крім того, обвинувальний висновок складено з порушенням вимог ст. 223 КПК України, зміст описової та резолютивної частин носить суперечливий характер, потребуючи певних уточнень та приведення у відповідність з зібраними та належним чином дослідженими доказами.
Так, органами досудового слідства у тексті зазначеного документа визнано встановленими і доведеними обставин вчинення продажу за 20 гривень наркотичних засобів 27.09.2005 року у с Українка Малинського району обвинуваченою ОСОБА_1
Однак, всупереч зазначеному, дії вказаної особи кваліфікуються як незаконне придбання, перевезення та зберігання з метою збуту особливо небезпечних наркотичних засобів, аналогічно й у постанові про пред'явлення обвинувачення ОСОБА_1( т.1 , а. с. 176).
Колегія суддів вважає безпідставними посилання прокурора на те, що усунення недоліків досудового слідства можливо було здійснити за допомогою надання судового доручення в порядку ст. 315 1 КПК України, а в разі недоведеності будь-яких обставин - шляхом зміни обвинувачення в суді.
З матеріалів справи ( т. 2, а.с. 40,50) вбачається, що судом під час розгляду справи вже надавалося судове доручення відповідно до вимог ст. 3151 КПК України, яке належним чином не виконане.
4
Не зважаючи на те, що вказана справа знаходилася на розгляді суду першої інстанції фактично з 31 жовтня 2005 року, будь-яких дій щодо здійснення зміни обвинувачення з боку прокурора не вчинялося, певних клопотань з цього приводу не заявлялося.
Вважаючи обгрунтованими вимоги суду, викладені у постанові про направлення справи на додаткове розслідування, колегія суддів також вважає за необхідне вказати на необхідність встановлення ролі та конкретних дій кожного з співучасників злочину щодо придбання, зберігання, перевезення, збуту та вживання наркотичних засобів, відобразивши їх у процесуальних документах та обвинуваченому висновку.
З цією метою органам досудового слідства необхідно більш ретельно допитати обвинувачених, свідків, які були присутні під час огляду помешкання ОСОБА_1 та вилучення наркотичних засобів, провести очну ставку між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 з метою встановлення обставин продажу наркотичних засобів, у разі необхідності призначити повторну судово- хімічну експертизу, перевірити покази ОСОБА_5 та ОСОБА_6 щодо обставин здійснення обшуку у ОСОБА_1 6.10.2005 року та вилучення певних речових доказів.
Як вбачається з письмових матеріалів справи ( т.2, а.с. 47,73,82) ОСОБА_2 неодноразово звертався з заявами щодо порушення його права на захист під час проведення досудового та судового слідства. А тому органам досудового слідства необхідно перевірити вказані обставини та прийняти рішення згідно вимог ст. ст. 43-47 КПК України.
З наданих матеріалів справи та представлених органами досудового слідства доказів вбачається, що ОСОБА_3 на протязі певного проміжку часу здійснювала операції з наркотичними засобами, у тому числі й особисто неодноразово їх вживала.
А тому, враховуючи викладене, викликає сумніви медичний висновок щодо останньої відносно наркотичної залежності (Т. 1, а.с. 163).
З метою більш ретельної перевірки вказаних обставин органам досудового слідства необхідно призначити судово- наркологічну експертизу, а ткож і експертизу судово- медичну.
Виходячи з викладених обставин, колегія суддів вважає обгрунтованою постанову суду про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування, не вбачаючи будь- яких підстав для її зміни або скасування.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляцію прокурора Малинського району Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Малинського районного суду Житомирської області від 4 жовтня 2006 року про направлення кримінальної справи щодо обвинувачення ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 за ст. 307 ч.2 КК України на додаткове розслідування-без зміни.
Згідно: суддя апеляційного суду Михайловський В.І.