УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
Іменем України
23 січня 2007 року апеляційний суд Житомирської області
в складі:
головуючого - судді Мельничук Н.М.
суддів: Фоміна Ю.В. та
Шеніна П.О.
з участю: прокурора Турської В.В.
захисника ОСОБА_1
потерпілої ОСОБА_2
засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляціями засудженої ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_5 на вирок Богунського районного суду м. Житомира від 6 листопада 2006 року, -
встановив:
Цим вироком ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1, в силу ст. 89 КК України не судима, -
засуджена за ст. 186 ч. 2 КК України на 4 роки позбавлення волі;
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимий, -засуджений за ст. 186 ч. 2 КК України на 4 роки позбавлення волі.
На підставі ст. ст.75, 76 КК України його звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки і на нього покладені певні обов'язки.
Запобіжний захід щодо засуджених:
- ОСОБА_3 змінений з підписки про невиїзд на взяття під - варту і вона взята під варту в залі суду;
Справа № 11-11 Головуючий у 1- й інстанції : Іонніков В.М.
Категорія : ст.186 ч.2 КК України Доповідач : Фомін Ю.В.
2
- ОСОБА_4 залишений попередній - підписку про невиїзд з місця
постійного проживання.
Згідно з вироком 27 липня 2006 року біля 6 години ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, разом із своїм знайомим ОСОБА_4, який також перебував в стані алкогольного сп'яніння, знаходились на зупинці тролейбусу « Вул. Котовського « в м. Житомирі, познайомились із ОСОБА_2, яка теж перебувала в стані алкогольного сп'яніння. Підійшовши до ОСОБА_2, ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 почали з нею розмовляти. В ході розмови ОСОБА_2 запропонувала ОСОБА_3 піти до неї додому, на що остання погодилась. В цей момент у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна і вона запропонувала ОСОБА_4 відкрито викрасти майно у ОСОБА_2, на що той дав свою згоду.
Реалізуючи спільний злочинний умисел, ОСОБА_3 разом з ОСОБА_2 прибула до другого під'їзду будинку АДРЕСА_1, де піднялась на п'ятий поверх в той час, коли ОСОБА_2 стояла спиною до сходинкового майданчику та шукала в сумочці, яка висіла на правому плечі, ключі від квартири, ОСОБА_4, згідно розподілених раніше злочинних ролей та діючи в межах спільного злочинного умислу, застосував насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої та, яке проявилося в тому, що він схопив руками за сумку і різко смикнув за неї. Від чого потерпіла , повертаючись та стримуючи сумку, втратила рівновагу і впала колінами на бетонну поверхню сходинкового майданчику. Продовжуючи свої злочинні дії, застосовуючи фізичну силу, ОСОБА_6, утримуючи сумочку та продовжуючи за неї тягнути, почав наносити удари ногами потерпілій по верхній частині тулубу та голові, стягуючи п східцями до низу. ОСОБА_3, яка стояла поруч, діючи в межах попередньої змови, підійшла до потерпілої та застосовуючи фізичну силу, відсмикнула її ліву руку від сумочки, внаслідок чого ОСОБА_4 разом з ОСОБА_3 шляхом ривка відкрито викрали майно, що належало ОСОБА_2 на загальну суму 4413 гривні 50 коп.
В апеляціях:
- засуджена ОСОБА_3 просить змінити вирок та призначити їй покарання у виді обмеження волі, посилаючись на те, що вона вважається не судимою, завдана злочином шкода повністю відшкодована і потерпіла не має до неї ніяких претензій і просила суд не позбавляти її волі, вона особисто не наносила ударів потерпілій;
- захисник ОСОБА_5 просить вирок щодо ОСОБА_3 змінити та пом'якшити їй покарання, покликаючись на те, що вона вину визнала повністю та щиро розкаялась, активно сприяла розкриттю злочину, характеризується позитивно, завдану злочином шкоду добровільно
відшкодувала, суд безпідставно врахував, як обставину, яка обтяжує покарання,
- те, що вона раніше вчинила злочин, але вказана судимість вже погашена, та не
3
прийняв до уваги заяви потерпілої, яка просила не позбавляти ОСОБА_3 волі, не врахував поведінку потерпілої ОСОБА_2, та те, що тяжких наслідків від злочину не настало, молодий вік засудженої та не дослідив можливість призначення їй покарання із застосуванням ст.ст.69.75 КК України.
Заслухавши доповідача, прокурора, який заперечував проти апеляцій засудженої ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_5, пояснення засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_1, які підтримали апеляції, обговоривши доводи апеляцій, вивчивши справу, апеляційний суд вважає, що апеляції засудженої ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_5 слід задовольнити частково.
Суд першої інстанції не знайшов обставин, що пом'якшують покарання засудженої ОСОБА_3, але такий висновок не відповідає вимогам ст.65 КК України та не ґрунтується на матеріалах справи. Вона щодо своїх дій вину визнала повністю та щиро розкаялась, сприяла розкриттю злочину, добровільно відшкодувала завдані злочином збитки , вважається такою, що не має судимості, потерпіла ОСОБА_2 просила не позбавляти її волі, заявивши про це в суді першої інстанції, а в апеляційному суді надала розписку про повне відшкодування нею матеріальної шкоди та заяву про застосування до ОСОБА_3 умовного покарання.
Тому апеляційний суд вважає за можливим, за наявності декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, застосувати до засудженої ОСОБА_3 ч. 1 ст. 69 КК України, перейти до іншого, більш м'якого виду покарання, ніж передбачено законом. Але, враховуючи, що засуджена ОСОБА_3 була ініціатором вчинення злочину, раніше притягувалась до кримінальної відповідальності за скоєння корисливих злочинів, апеляційний суд вважає, що їй слід призначити лише реальне покарання у виді обмеження волі.
З урахуванням наведеного вирок щодо ОСОБА_3 підлягає зміні.
Керуючись ст.ст. 365,366 КПК України, апеляційний суд, -
ухвалив:
Апеляції засудженої ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_5 задовольнити частково.
Вирок Богунського районного суду від 6 листопада 2006 року щодо ОСОБА_3 змінити.
Призначити ОСОБА_3 за ст. 186 ч. 2 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України покарання 4 ( чотири ) роки обмеження волі.
Запобіжний захід засудженій ОСОБА_3 залишити - взяття під варту. Звільнити її з - під варти при прибутті до місця відбування покарання.
4
Строк покарання обчислювати з дня прибуття і постановки засудженої ОСОБА_3 на облік у виправному центрі.
У строк покарання за правилами, передбаченими у ст. 72 КК України, зарахувати час перебування її під вартою, а також час слідування під вартою до виправного центру.
В решті вказаний вирок залишити без зміни.