Ухвала

іменем україни

08 вересня 2015 року м. Київ

Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Остапчук Д. О., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, на рішення апеляційного суду Львівської області від 22 червня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_2 до ОСОБА_5, треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_7, про визнання права спільної сумісної власності на квартиру,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_5, у якому посилаючись на приписи ст. 392 ЦК України, просили визнати право спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1

Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 13 березня 2015 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_4 та ОСОБА_2 право спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1

Рішенням апеляційного суду Львівської області від 22 червня 2015 року рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 13 березня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ухвалене у справі рішення апеляційного суду просять скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У відкритті касаційного провадження у даній справі необхідно відмовити з таких підстав.

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Частиною 1 статті 335 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставинами, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з вимогами ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За змістом зазначеної норми потреба в цьому заході захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або оспорюється ними.

Застосування такого способу захисту права власності як визнання права власності відповідно до ст. 392 ЦК України можливе лише за умови, що особи, які не визнають або заперечують право власності, не перебувають з власником у зобов'язальних відносинах. Права, в тому числі право власності осіб, які перебувають у зобов'язальних відносинах, мають захищатися за допомогою відповідних норм інституту зобов'язального права.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що позов подано до неналежного відповідача та є безпідставним, оскільки з 21 червня 2013 року право власності на спірну квартиру зареєстровано за позивачем ОСОБА_2, яке ніким не оспорюється, тому підстав для визнання цього права за позивачами у судовому порядку немає. Будь-яких доказів порушення відповідачем такого права позивачі не надали.

Доводи касаційної скарги, додані до неї матеріали, зміст оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування матеріального права при його ухваленні.

На підставі наведеного та керуючись ст. 324, п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,

у х в а л и в:

У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_4,ОСОБА_2 до ОСОБА_5, треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_7, про визнання права спільної сумісної власності на квартиру, за касаційною скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, на рішення апеляційного суду Львівської області від 22 червня 2015 року відмовити.

Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити заявникам.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ Д. О. Остапчук