Справа №293/2570/21

Провадження № 1-кп/293/190/2022

УХВАЛА

16 листопада 2022 рокусмт Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,

потерпілого ОСОБА_6 , представника потерпілого ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції кримінальне провадження №12021060400001730 від 26.09.2021 по обвинуваченню ОСОБА_4 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Івановичі Червоноармійського району Житомирської області, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, -

                                                         ВСТАНОВИВ:

Черняхівський районним судом Житомирської області розглядається кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України. Обвинуваченій ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, яка перебуває в умовах утримання СІЗО Державної установи «Житомирська УВП (№8)».

В судовому засіданні прокурор просила продовжити обвинуваченій ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 60 днів, про що подала відповідне клопотання, мотивуючи тим, що ризики, які були при обранні запобіжного заходу, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшились.

Захисник у судовому засіданні заперечив щодо продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до обвинуваченої, зазначив щодо можливості застосування відносно неї більш м`якого виду запобіжного заходу, мотивуючи тим, що ризики, зазначені у клопотанні прокурором, не обґрунтовані доказами.

Обвинувачена поклалась на розсуд суду.

Потерпілий ОСОБА_6 та представник потерпілого ОСОБА_7 підтримали клопотання прокурора, просили задовольнити клопотання.

Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження щодо клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зазначає наступне.

Ухвалою Черняхівського районного суду Житомирської області від 19.09.2022 обвинуваченій ОСОБА_4 продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 18.11.2022.

Згідно ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно ч.3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.

Запобіжний захід застосовується саме з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки обвинуваченого та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто в даному випадку, суд має зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, відповідно до ст. 178 КПК України, суд враховує вік, сімейний та майновий стан обвинуваченої, нестійкі соціальні зв`язки, характеристику за місцем проживання.

Також, суд враховує серйозність звинувачення та суворість передбаченого покарання, в разі доведеності вини ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, який відповідно до вимог ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, та з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватись від суду; може незаконно впливати на потерпілого та свідків з метою побудови власної версії  захисту  та  виправдання своїх дій.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Надаючи оцінку можливості обвинуваченої переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що остання з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, може вдатися до відповідних дій.

Безпідставними є доводи захисника про недоведеність ризику впливу на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні. При встановленні наявності вказаного ризику, суд враховує позицію потерпілого щодо запобіжного заходу, а також те, що обвинуваченій відоме місце проживання, як потерпілого, з яким вони є сусідами, так і свідків в даному кримінальному провадженні, мешканців одного села, а тому й, в такому випадку, можливості обвинуваченої незаконно впливати на них.

Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства (п.35 рішення ЄСПЛ у справі «Летельє проти Франції»).

Наявні у матеріалах клопотання докази та обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, підтверджують наявність достатніх підстав вважати, що заявлені ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст.177 КПК України, не зменшилися і продовжують існувати.

Вказані ризики виправдовують продовження тримання обвинуваченої ОСОБА_4 під вартою та свідчать, що жоден інший менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченої та запобігти існуючим ризикам.

Твердження захисника про недоведеність обставин, які виправдовують необхідність продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та можливість застосування до обвинуваченої більш м`якого запобіжного заходу об`єктивно спростовуються. Такі твердження сторони захисту є непереконливими.

Даних щодо неможливості за станом здоров`я обвинуваченої перебувати в СІЗО суду не надано.

Таким чином, суд приходить до висновку, що на даний час відсутні підстави для зміни обраного запобіжного заходу обвинуваченій, оскільки він обирався не тільки з урахуванням тяжкості злочину, але й особи обвинуваченої та певних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, обставини, на які посилається сторона захисту, як на підставу відмови у продовженні запобіжного заходу, існували і на час обрання та продовження запобіжного заходу та були враховані судом, у зв`язку з чим запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підлягає продовженню на строк 60 днів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 331, 372, 395 КПК України, суд, -

                                                          ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в СІЗО Державної установи «Житомирська УВП (№8)» відносно ОСОБА_4 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченої у вчиненні  кримінального правопорушення, передбаченого ч 1 ст. 121 Кримінального кодексу України, строком на 60 (шістдесят) днів з дня постановлення ухвали, тобто до 15.01.2023 включно.

Копію ухвали направити учасникам судового провадження та СІЗО Державної установи «Житомирська УВП (№8)».

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, що перебуває під вартою, з моменту отримання вказаної ухвали суду в тому самому порядку. 

Суддя ОСОБА_8