Справа № 2-1770/09
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 квітня 2009 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська
У складі: головуючого судді Якименко Л.Г.
при секретарі Купецькій Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Виконкому Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпропетровську ради та Дніпропетровської міської ради про визнання права власності на самовільні будівлі, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідачів про визнання права власності на самовільні будівлі, що розташовані в домоволодінні № АДРЕСА_1.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що йому на праві власності належить домоволодіння №АДРЕСА_1, згідно договору купівлі-продажу від 10.02.1976 року, посвідченого державним нотаріусом Четвертої дніпропетровської державної нотаріальної контори ОСОБА_2., реєстровий № 2-821.
Земельна ділянка №АДРЕСА_1 площею 378 кв. м була відведена під будівництво житлового будинку колишньому власнику домоволодіння ОСОБА_3, на підставі рішення Амур-Нижньодніпровського райвиконкому м. Дніпропетровська від 29.12.1958 року № 3111.
На вказаній земельній ділянці з метою благоустрою, однак без відповідного дозволу, позивачем було переобладнано в житловому будинку літ. А-1 приміщення 1-2, 1-5, 1-6 та збудовано прибудову літ. «а?-1», літню кухню літ. «б?», гараж літ. «Ж» та сараї літ. «Г» і літ. «Е», що у технічному паспорті від 25.05.2007 року зазначені як самовільні будівлі. Акт приймання і введення в експлуатацію даних будівель був затверджений Рішенням виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної Ради м. Дніпропетровська №356/1 від 16.11.2007 року.
У зв'язку з тим, що даним рішенням виконкому позивачу було відмовлено у вирішенні питання про визнання права власності на дані будівлі і рекомендовано звернутися до суду, тому позивач просив суд визнати за ним право власності на прибудову літ. «а?-1», літню кухню літ. «б?», гараж літ. «Ж» та сараї літ. «Г» і літ. «Е»,, що розташовані в домоволодінні №АДРЕСА_1.
Представник відповідача - Виконкому Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпропетровську ради проти позову не заперечував, просив справу слухати без його участі, про що надав суду письмову заяву.
Представник відповідача – Дніпропетровської міської ради проти позову не заперечував.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1. на праві власності належить домоволодіння №АДРЕСА_1, згідно договору купівлі-продажу від 10.02.1976 року, посвідченого державним нотаріусом Четвертої дніпропетровської державної нотаріальної контори ОСОБА_2., реєстровий № 2-821.
Земельна ділянка №АДРЕСА_1 площею 378 кв. м була відведена під будівництво житлового будинку колишньому власнику домоволодіння ОСОБА_3, на підставі рішення Амур-Нижньодніпровського райвиконкому м. Дніпропетровська від 29.12.1958 року № 3111.
На вказаній земельній ділянці з метою благоустрою, однак без відповідного дозволу, позивачем було переобладнано в житловому будинку літ. А-1 приміщення 1-2, 1-5, 1-6 та збудовано прибудову літ. «а?-1» (ванна 1-8, кухня 1-9), літню кухню літ. «б?», гараж літ. «Ж» та сараї літ. «Г» і літ. «Е», що у технічному паспорті від 25.05.2007 року зазначені як самовільні будівлі. Акт приймання і введення в експлуатацію даних будівель був затверджений Рішенням виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної Ради м. Дніпропетровська №356/1 від 16.11.2007 року.
Ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
В силу ч.5 ст.376 ЦК України, на вимогу власника або користувача земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на самочинно збудоване нерухоме майно, якщо це не порушує права інших осіб.
Відповідно до ст.377 ЦК України у випадку розміщення об’єкту нерухомості на земельній ділянці, наданій у користування, право користування зазначеною земельною ділянкою переходить до набувача разом із правом на зазначений об’єкт нерухомості.
Оскільки питання про визнання права власності на самовільні будівлі вирішується в судовому порядку та враховуючи, що самовільно збудовані будівлі були збудовані власником всього домоволодіння, на наданій в користування земельній ділянці, не порушуючи інтересів інших осіб, тому суд вважає за необхідне визнати за ОСОБА_1 права власності на прибудову літ. «а?-1» (ванна 1-8, кухня 1-9), літню кухню літ. «б?», гараж літ. «Ж» та сараї літ. «Г» і літ. «Е», що розташовані в домоволодінні №АДРЕСА_1.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 174, 212, 215 ЦПК України, ст.ст. 319, 376, 377 ЦК України, суд –
В И Р І Ш И В:
Визнати за ОСОБА_1 права власності на прибудову літ. «а?-1» (ванна 1-8, кухня 1-9), літню кухню літ. «б?», гараж літ. «Ж» та сараї літ. «Г» і літ. «Е», що розташовані в домоволодінні №АДРЕСА_1.
Вважати по житловому будинку літ. «А-1» в домоволодінні №АДРЕСА_1 житлову площу 34,8 м.кв., загальну площу 60,2 м.кв.
Про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано заяву протягом десяти днів з дня його оголошення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: