Справа № 22 -11109                                                      Головуючий у 1 інстанції Сидоров Є.І.

Категорія  29                                                                                          Доповідач Рибалко Л.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2006 року                  колегія суддів у цивільних справах апеляційного суду

Донецької області

в складі

головуючого судді  Рибалко Л.І. суддів Дем"яносова М.В., Новікової Г.В. при секретарі Стефановій І.М.

за участю ОСОБА_1, її представника адвоката ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні       у місті Донецьку за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_4 на рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 28 вересня 2006 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням, стягнення моральної шкоди, за позовом ОСОБА_4до ОСОБА_2про усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням, стягнення моральної шкоди, за позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1про відшкодування майнової шкоди, завданої неналежним виконанням обов*язків співвласника спільної часткової власності,

встановила

Оскаржуваним рішенням Кіровського районного суду м. Донецька від 28 вересня 2006 року у задоволенні позову ОСОБА_4 про усунення перешкод у користування жилим приміщенням та стягнення моральної шкоди відмовлено. Позов ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням і стягнення моральної шкоди задоволено частково, ОСОБА_2 зобов*язано не чинити перешкод у користуванні квартирою ОСОБА_1, у решті частині позову відмовлено. Позовні вимоги ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої неналежним виконанням обов"язків співвласника спільної часткової власності задоволені частково, зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто 408грн. 06 коп. - суми майнової шкоди за неналежне виконання обов'язків співвласника.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_4 ставлять питання про скасування

рішення суду, посилаючись на не , що судом не прийнято до уваги, що саме перешкодами у користуванні житлом їм спричинена моральна шкоди, а оскільки ОСОБА_1не могла проживати у квартирі з вини відповідача, тому вона не може нести витрат по комунальним послугам.

Відповідач проти доводів апеляційної скарги заперечував.

Апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню із таких підстав.

Суд повно та всебічно з"ясував дійсні обставини справи, дав їм належну правову оцінку і постановив законне та обґрунтоване рішення у справі щодо часткового задоволення позову.

Із матеріалів справи вбачається, що співвласниками квартири, розташованої за адресоюАДРЕСА_1 є позивачка ОСОБА_1 та її батько ОСОБА_2, вони зареєстровані за цією адресою.

Із пояснень сторін та свідків вбачається, що старша дочка ОСОБА_2ОСОБА_5, а не позивачка ОСОБА_1, із сім*єю проживала в цій квартирі до березня 2006 року і проводила оплату квартплати та комунальних послуг. ОСОБА_2 оплату за користування комунальними послугами не проводив. ОСОБА_2 не заперечував, що після виселення із квартири сім"ї дочки він поміняв замки та відповідачкам їх не надав, бо як він стверджував, що позивачки в квартирі не проживали , а мали інше житло. Оскільки позивачка ОСОБА_1 є співвласником квартири, зареєстрована в ній з 23 травня 2006 року, то суд прийшов до обґрунтованого висновку про усунення їй перешкод у користуванні жилим приміщенням та зобов"язав відповідача не вчиняти таких дій. Позивачка ОСОБА_4 не є власником квартири і не зареєстрована там, відповідач проти її вселення заперечує, вона в квартирі не проживала, тому суд обґрунтовано визнав, що ОСОБА_2 не чинив їй перешкод у користуванні жилим приміщенням, а тому правильно відмовив у позові. Доводи позивачок про те, що 3 травня 2006 року ОСОБА_2, застосовуючи фізичну силу вигнав їх із квартири, не надав належного їм майна не підтверджена відповідними доказами. ОСОБА_2такі пояснення заперечує. За вказаних обставин у суду не було законних підстав для задоволення позову про відшкодування моральної шкоди на підставі ст. 23 ЦК України.

Відповідно до ст. 162 ЖК України громадяни за користування жилим приміщенням в квартирі, яка належить їм на праві приватної власності, проводять оплату комунальних послуг та квартплати. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 мають рівні частки власності у спірній квартирі, ОСОБА_2 за березень та квітень 2006 року самостійно здійснив оплату квартплати та за теплопостачання, розрахунок якого проводиться із площі квартири, а не із кількості осіб, які проживають в квартирі, то з ОСОБА_1 слід стягнути квартплату за березень і квітень 2006 року в сумі 44грн. 50 коп., за опалення за ті ж місяці в сумі 70 грн. 24 коп., а всього 114 грн. 74 коп.

Апеляційний суд вважає, що оскільки ОСОБА_1 з травня 2006р із - за відсутності ключів не проживала в квартирі, хоча вже була зареєстрована в ній, то вимоги про стягнення з неї квартплати та комунальних послуг є безпідставними, а тому висновок суду про можливість стягнення більшої суми є неправильним та рішення суду в частині суми стягнутої зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 слід змінити.

В іншій частині постановлене судом рішення є законним і обґрунтованим, вимоги матеріального і процесуального права судом додержані.

Керуючись вимогами ст. ст. 307,308, 315 ЦПК України, колегія суддів

Рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 28 вересня 2006 року в іншій частині залишити без зміни.

Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.