УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
Іменем України
25 січня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді Матюшенка І.В.
суддів: Жизневської А.В., Малахової Н.М.
при секретарі судового
засідання Кульчицькій І.В.
з участю: позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі
апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення
Овруцької районної державної адміністрації (далі - Управління праці) на
постанову Овруцького районного суду від 10 квітня 2006 року у справі за
позовом ОСОБА_1 до дочірнього підприємства
„Житомирський облавтодор" відкритого акціонерного товариства „Державна
акціонерна компанія „Автомобільні дороги України" (далі - Товариство) та
Управління праці про стягнення коштів,
встановила:
У листопаді 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просив стягнути на його користь з філії „Овруцька ДЕД" Товариства 18982 грн. 60 коп. в якості доплати до заробітної плати, як особі, яка працює на території посиленого радіоактивного контролю та щомісячної грошової допомоги в зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства. Також просив зобов'язати Управління праці відшкодувати Товариству вище вказану суму. На обґрунтування позову зазначав, що такі виплати проводилися йому з 1 листопада 2002 року по 1 листопада 2005 року у розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836, що протирічить в частині розміру цих виплат положенням ст. ст. 37, 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796-Х11).
У процесі розгляду справи до участі в справі в якості належного відповідача притягнуте Товариство (а.с.38).
Постановою Овруцького районного суду від 10 квітня 2006 року позовні вимоги задоволені частково в сумі 15814 грн. 46 коп.
У поданій апеляційній скарзі Управління праці просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та
Справа № 22а/27 Головуючий у суді 1 -ї інстанції Діброва О.В.
Категорія 38 Суддя-доповідач Матюшенко І.В.
процесуального права.
Апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції при визначенні розміру щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства (ст. 37 Закону № 796-Х11) та доплат до заробітної плати (ст. 39 Закону № 796-Х11) виходив з положень вказаних статей Закону.
Проте, такий висновок суду першої інстанції є помилковим.
Відповідно до ст. 63 Закону № 796-Х11 фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок Державного бюджету.
Статтею 62 Закону № 796-Х11 передбачено, що роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання, незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.
Конкретні розміри всіх доплат, передбачених Законом № 796-Х11, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 „Про компенсаційні виплати особам, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням можливостей видаткової частини Державного бюджету України. Саме в таких розмірах позивачу виплачувалася грошова допомога в зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства та доплата до заробітної плати особі, яка працює на території посиленого радіоактивного контролю (а.с.8, 10, 11). Отримання вказаних доплат у таких розмірах не заперечується позивачем.
За таких обставин, коли суд першої інстанції повно та об'єктивно з'ясував обставини справи, проте неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, апеляційний суд вважає за необхідне скасувати судове рішення в повному обсязі та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 195, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів,
постановила:
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації задовольнити.
Постанову Овруцького районного суду від 10 квітня 2006 року скасувати у повному обсязі та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.
Постанова набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення її в повному обсязі.