Справа № 2-2224/09
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
28 квітня 2009 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська
в складі: головуючого - судді Варенко О.П.,
секретаря Завгородньої Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпропетровську
справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади Амур-
Нижньодніпровського району м.Дніпропетровська, треті особи Четверта
дніпропетровська державна нотаріальна контора, Комунальне підприємство
«Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації, про визнання права
власності,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулась з зазначеним позовом до відповідача, посилаючись на те, що
22 липня 1995 року ОСОБА_2 на випадок своєї смерті склала
заповіт, яким належні їй 73/100 частин житлового будинку з відповідною частиною
господарчих будівель та споруд, що знаходиться в м. Дніпропетровську, вулиця
АДРЕСА_1 їй.
Цей заповіт 22 липня 1995 року посвідчено державним нотаріусом
Дніпропетровської районної державної нотаріальної контори і зареєстровано в
реєстрі за № 1-3706.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_2 померла.
Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді 73/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1
що розташоване по вулиці АДРЕСА_1
Вона в установлений законом шестимісячний строк у відповідності до вимог ст.
1269 Цивільного кодексу України подала заяву в Дніпропетровську районну
державну нотаріальну контору про прийняття спадщини і видачу їй свідоцтва про
право на спадщину за заповітом.
Але в видачі свідоцтва про право власності на 73/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1
що розташоване АДРЕСА_1 їй було відмовлено
тому, що на спірне домоволодіння було накладено заборону.
9 жовтня 2008 року вона звернулась в Дніпропетровський обласний державний
нотаріальний архів з проханням повідомити ким та коли було накладено заборону
на спірне домоволодіння і про зняття заборони.
Листом за № 255/2-27 від 23 жовтня 2008 року Дніпропетровський обласний
державний нотаріальний архів повідомив її, що «заборону на адресу: м.
АДРЕСА_1 було накладено на підставі
листа без номеру від 3 березня 1993 року Амур-Нижньодніпровського РВК м.
Дніпропетровська. Документ про накладення заборони в обласний державний
нотаріальний архів не передавався і зняти заборону не маємо можливості. З
питання зняття заборони просимо звертатися до суду».
Крім того, 9 жовтня 2008 року вона звернулась до відповідача з письмовою
заявою, в якій просила зняти арешт з домоволодіння АДРЕСА_1 в
місті Дніпропетровську.
Відповідач повідомив їй про те, що «матеріали щодо арешту нерухомого майна за
вказаною адресою в архіві виконавчого комітету районної ради відсутні». З цієї
підстави відповідач відмовився зняти арешт зі спірного домоволодіння.
Вважає, що дії відповідача є незаконними, так як у нього немає законних підстав
для накладення арешту на спірне майно.
Померлій ОСОБА_2 73/100 частки спірного домоволодіння належали на
праві власності на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 29 січня
1992 року і посвідченого Четвертою дніпропетровською державною нотаріальною
конторою, зареєстрованого в реєстрі за № 3-118. Тому вона мала право скласти
заповіт на випадок своєї смерті, як власниця частини спірного домоволодіння.
Після її смерті, вона у відповідності до вимог ст.1268 Цивільного кодексу
України прийняла спадщину як спадкоємець за заповітом.
Відповідно до вимог ст.ст.1297, 1299 ЦК України спадкоємець, який прийняв
спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса
за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, а право
власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації
цього майна.
В зв’язку з тим, що право власності на вищезазначене нерухоме майно підлягає
державній реєстрації, вона вимушена звернутися з позовною заявою до суду про
визнання за нею права власності, так як відповідач відмовився в добровільному
порядку зняти заборону зі спірного майна і вона не має іншої можливості
отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, в зв’язку з чим просить
постановити рішення, яким визнати за нею право власності на 73/100 частки
домоволодіння АДРЕСА_1 що розташоване по вулиці Воровського в місті
Дніпропетровську, після смерті ОСОБА_2; зобов'язати Амур-
Нижньодніпровську районну у місті Дніпропетровську раду зняти арешт з
домоволодіння АДРЕСА_1 що розташоване по вулиці Воровського в місті
Дніпропетровську.
В судовому засіданні позивач та її представник надали пояснення, аналогічні
викладеним в позовній заяві, просили позов задовольнити.
Представник відповідача Борисенко А.В. пояснив, що відповідач позов визнає.
Представники третіх осіб в судове засідання не з’явились, надали заяви про
розгляд справи в відсутність їх представників.
Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги
підлягають задоволенню з наступних підстав:
В судовому засіданні встановлено, що 22 липня 1995 року ОСОБА_2
на випадок своєї смерті склала заповіт, яким належні їй 73/100 частин житлового
будинку з відповідною частиною господарчих будівель та споруд, що знаходиться в
м. Дніпропетровську, вулиця АДРЕСА_1 позивачу.
Цей заповіт 22 липня 1995 року посвідчено державним нотаріусом
Дніпропетровської районної державної нотаріальної контори і зареєстровано в
реєстрі за № 1-3706.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_2 померла.
Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді 73/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1
що розташоване по вулиці АДРЕСА_1
Позивач у встановлений законом шестимісячний строк у відповідності до вимог ст.
1269 Цивільного кодексу України подала заяву в Четверту дніпропетровську
державну нотаріальну контору про прийняття спадщини і видачу їй свідоцтва про
право на спадщину за заповітом.
Але в видачі свідоцтва про право власності на 73/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1
що розташоване АДРЕСА_1 їй було відмовлено
тому, що на спірне домоволодіння було накладено заборону.
9 жовтня 2008 року вона звернулась в Дніпропетровський обласний державний
нотаріальний архів з проханням повідомити ким та коли було накладено заборону
на спірне домоволодіння і про зняття заборони.
Листом за № 255/2-27 від 23 жовтня 2008 року Дніпропетровський обласний
державний нотаріальний архів повідомив, що «заборону на адресу: м.
АДРЕСА_1 було накладено на підставі
листа без номеру від 3 березня 1993 року Амур-Нижньодніпровського РВК м.
Дніпропетровська. Документ про накладення заборони в обласний державний
нотаріальний архів не передавався і зняти заборону не маємо можливості. З
питання зняття заборони просимо звертатися до суду».
Крім того, 9 жовтня 2008 року позивач звернулась до відповідача з письмовою
заявою, в якій просила зняти арешт з домоволодіння АДРЕСА_1 в
місті Дніпропетровську.
Відповідач повідомив, що «матеріали щодо арешту нерухомого майна за вказаною
адресою в архіві виконавчого комітету районної ради відсутні». З цієї підстави
відповідач відмовився зняти арешт зі спірного домоволодіння.
Суд вважає дії відповідача незаконними, оскільки ним не надано документів, що
стали підставою для накладення арешту на спірне майно та саме рішення про
накладення арешту.
Померлій ОСОБА_2 73/100 частки спірного домоволодіння належали на
праві власності на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 29 січня
1992 року і посвідченого Четвертою дніпропетровською державною нотаріальною
конторою, зареєстрованого в реєстрі за № 3-118. Тому вона мала право скласти
заповіт на випадок своєї смерті, як власниця частини спірного домоволодіння.
Після її смерті, позивач у відповідності до вимог ст.1268 Цивільного кодексу
України прийняла спадщину як спадкоємець за заповітом.
Відповідно до вимог ст.ст.1297, 1299 ЦК України спадкоємець, який прийняв
спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса
за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, а право
власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації
цього майна, тобто слід вважати ОСОБА_1 такою, що прийняла
спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_2; визнати
за ОСОБА_1 право власності на 73/100 частин домоволодіння №
АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом
після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_2 та зобов’язати Амур-
Нижньодніпровську районну у м.Дніпропетровську раду зняти арешт з домоволодіння
АДРЕСА_1 розташованого по вул.АДРЕСА_1
Керуючись ст.ст.10, 60, 130, 214-215 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Вважати ОСОБА_1 такою, що прийняла спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_2.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 73/100 частин
домоволодіння № АДРЕСА_1 в порядку спадкування
за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_2.
Зобов’язати Амур-Нижньодніпровську районну у м.Дніпропетровську раду зняти
арешт з домоволодіння АДРЕСА_1 розташованого по АДРЕСА_1
Дніпропетровську.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду
Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м.
Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення
заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів
апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя: