Справа № 22а/25    Головуючий в 1-й інстанції Капустинський М.М.

Категорія 38                                                                Доповідач Матюшенко І.В.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

25 січня 2007 року апеляційний суд Житомирської області в складі:

головуючого Матюшенка І.В.

суддів: Жизневської А.В., Малаховоі Н.М.

при секретарі Кульчицькій І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації (далі - Управління праці) на постанову Овруцького районного суду від 21 квітня 200 6 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Першотравневого комбінату громадського харчування (далі - підприємство) та Управління праці про стягнення невиплачених коштів,

встановив :

У березні 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в якому просила стягнути на її користь з підприємства 16870 грн. 73 коп. недоплачених їй та на дитину коштів у вигляді щомісячної грошової допомоги в зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, та доплати до заробітної плати, як особі, яка працює на території посиленого радіоактивного контролю. Також просила зобов'язати Управління праці перерахувати вказані кошти на рахунок підприємства. На обґрунтування позову зазначала, що такі виплати проводилися їй з 1 січня 2003 року по 1 січня 2006 року у розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836, що протирічить в частині розміру цих виплат положенням ст. ст. 37, 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 7 96-Х11).

Постановою Овруцького районного суду від 21 квітня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені.

У поданій апеляційній скарзі Управління праці просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права.

Апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції при визначенні розміру щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства (ст. 37 Закону № 7 96-Х11) та доплати до заробітної плати (ст. 39 Закону № 7 96-Х11) виходив з положень вказаних статей Закону.

Проте,  такий висновок суду першої інстанції є помилковим.

Відповідно до ст. 63 Закону № 7 96-Х11 фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок Державного бюджету.

Статтею 62 Закону № 7 96-Х11 передбачено, що роз'яснення порядку  застосування  цього  Закону  провадиться  у  порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання, незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

Конкретні розміри всіх доплат, передбачених Законом № 796-Х11, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 2 6 липня 1996 року № 836 „Про компенсаційні виплати особам, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням можливостей видаткової частини Державного бюджету України. Саме в таких розмірах позивачці виплачувалася грошова допомога в зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства та доплата до заробітної плати особі, яка працює на території посиленого радіоактивного контролю (а.с.14). Отримання вказаних доплат у таких розмірах не заперечується позивачкою.

За таких обставин, коли суд першої інстанції повно та об'єктивно з'ясував обставини справи, проте неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, апеляційний суд вважає за необхідне скасувати судове рішення в повному обсязі та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, апеляційний суд,

постановив :

Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації задовольнити.

Постанову Овруцького районного суду від 21 квітня 2006 року скасувати у повному обсязі та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.