Справа № 159/6759/19

Провадження № 1-кс/159/1929/22

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2022 року м. Ковель

Слідчий суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участі заявника ОСОБА_3 , представника заявника ОСОБА_4 , дізнавача ОСОБА_5 розглянувши матеріали скарги адвоката ОСОБА_4 в інтересах потерпілого ОСОБА_3 на постанову дізнавача СД Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_5 від 21.09.2022 про закриття кримінального провадження №12019030110001900 від 15.10.2019,-

ВСТАНОВИВ:

06 жовтня 2022 року до слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області звернулася представник потерпілого – адвокат ОСОБА_4 в інтересах потерпілого ОСОБА_3 зі скаргою на постанову дізнавача СД Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_5 від 21.09.2022 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019030110001900 від 15.10.2019 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

       Скарга мотивована тим, що дізнавачем СД Ковельського РУП ГУНП у Волинській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_5 проводилось досудове розслідування кримінального провадження, яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань №12019030110001900 від 15.10.2019 по факту спричинення ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, які мали місце 12.10.2019, коли останній перебував у церкві, що АДРЕСА_1 .

       21.09.2022 дізнавачем ОСОБА_6 винесено постанову про закриття кримінального провадження №12019030110001900 у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст.284 КПК України).

       Потерпілий ОСОБА_3 з даною постановою категорично не згоден вважає її передчасною та такою, яка порушує вимоги чинного Кримінального процесуального законодавства України. Вважає, що дізнавачем не було проведено повного досудового розслідування, не надана належна оцінка здобутим по справі доказам, а тому вважає, що постанова підлягає скасуванню. Потерпілий вважає, що досудове розслідування проведено поверхнево, не здійснено перекваліфікацію протиправного діяння ОСОБА_7 відносно потерпілого, а саме на ч. 1 ст.126 КК України, свідків було допитано лише поверхнево, для спростування заяви потерпілого щодо спричинення йому тілесних ушкоджень. Вважає, що дізнавач не враховує фізичний вплив ОСОБА_7 на тіло потерпілого ОСОБА_3 , як насильницькі дії, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, зазначає у своїй постанові про те, що у даній події не було встановлено складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст.126 КК України. В скарзі представник потерпілого зазначає, що факт вчинення таких насильницьких дій ОСОБА_7 відносно ОСОБА_3 підтверджується свідченнями ОСОБА_7 про повідомлення ним того дня працівників поліції про факт зриву богослужіння ОСОБА_3 . Дізнавачем не усунуто протиріччя у допитах свідків та самого потерпілого, мотивуючи, що свідки не бажають приймати участь у даній слідчій дії.

       Таким чином, потерпілий вважає, висновки дізнавача про необхідність закриття кримінального провадження №12019030110001900 від 15.10.2019 року у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення є передчасним, оскільки не виконані всі слідчі та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе. Зокрема, не було проведено всіх слідчих дій, необхідних для пред`явлення винній особі підозри та скерування обвинувального акту до суду. Це, на думку потерпілого, свідчить про проведення упередженого розслідування, від його самого початку спрямованого на закриття кримінального провадження. Дізнавачем, всупереч ст.9 КПК України, не вчинено належних слідчих дій, спрямованих на всебічне, повне і неупереджене дослідження обставин кримінального правопорушення.

       З огляду на вище викладене, просить скасувати постанову дізнавача СД Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_5 від 21.09.2022 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019030110001900 від 15.10.2019 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, а саме спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 .

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 скаргу підтримали з наведених у ній мотивів та просили її задовольнити.

Дізнавач заперечувала проти задоволення скарги, оскільки в кримінальному провадженні виконані всі процесуальні дії, вважає, що постанова про закриття кримінального провадження винесена правомірно та обґрунтовано, тому просила відмовити в задоволенні скарги.

Вислухавши пояснення учасників процесу, проаналізувавши доводи скарги, дослідивши матеріали, які долучені до скарги, зміст постанови про закриття кримінального провадження від 21.09.2022, слідчий суддя вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 303 КПК України визначено рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження. Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Слідчим суддею встановлено, що відомості про кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 125 КК України, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019030110001900 від 15.10.2019.

21.09.2022 дізнавачем винесено постанову, якою закрито кримінальне провадження №12019030110001900 від 15.10.2019 за ч. 1 ст. 125 КК України, у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Закриття кримінального провадження є одним із способів її остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.

Дізнавач в оскаржуваній постанові прийшла до висновку, що мотивом прийняття постанови є встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, за заявою ОСОБА_3 про спричинення тілесних ушкоджень 12.10.2019, коли останній перебував у церкві, що по АДРЕСА_1 , внесені відомості про вчинення кримінального порушення за № №12019030110001900 від 15.10.2019 за ч. 1 ст. 125 КК України.

Після відкриття даного кримінального провадження, було проведено ряд слідчих дій для встановлення обставин, які мали місце 12.10.2019. Зокрема, допитано потерпілого ОСОБА_3 , свідка ОСОБА_7 , інших свідків, які були присутні при даному конфлікті, проведено ряд судово-медичних експертиз.

Зокрема, згідно висновку експерта судово-медичної експертизи №218 від 18.10.2019 у громадянина ОСОБА_3 тілесні ушкодження не виявлені. Згідно медичної документації у громадянина ОСОБА_3 відмічені тілесні ушкодження у вигляді посттравматичного остеохондрозу поперекового відділу хребта, який є наслідком перенесеної травми у 1975 році.

       Згідно висновку експерта № 61 комісійної судово-медичної експертизи, яка була проведена за клопотанням потерпілого ОСОБА_3 , прямого причинного зв`язку між вище перерахованими хворобами, котрі мають місце у ОСОБА_3 та вчиненням щодо нього насильницькими діями, експертна комісія не вбачає.

Отже, твердження заявника, що «відмічені тілесні ушкодження посттравматичного поперекового відділу хребта» підтверджують покази потерпілого про вчинення відносно нього насильницьких дій ОСОБА_7 є надуманим, перекрученим та таким, що не відповідає дійсності.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що при проведенні досудового розслідування, було проведено допит ряду свідків. З їх показів вбачається, що 12.10.2022 був наявний конфлікт у зв`язку з перебуванням громадянина ОСОБА_3 на території храму, проте будь яких спрямованих дій на заподіяння тілесних ушкоджень, застосування фізичної сили ОСОБА_3 . ОСОБА_7 не вчинялось.

Щодо допиту свідка ОСОБА_7 , то суд вважає за необхідне зазначити, що потерпілий ОСОБА_3 в своїх показах неодноразово зазначав про те, що саме ОСОБА_7 застосовував до нього фізичну силу. Виходячи з наведеного, потерпілий вважає ОСОБА_7 потенційним підозрюваним у вчиненні певних протиправних дій проти нього. Таким чином слід вважати, що потерпілий намагається притягнути до кримінальної відповідальності саме ОСОБА_7 , що додатково підтверджується заявою потерпілого від 14.10.2019 року, на підставі якої й були внесені відповідні відомості до ЄРДР.

Згідно ст. 63 Конституції України, особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.

       Нормами п. 1 ч. 3 ст. 87 КПК України встановлено, що недопустимими є також докази, що були отримані з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні.

       Відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства, слідчий, дізнавач зобов`язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законного та неупередженого процесуального рішення.

       В силу вимог ст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, які мають значення у кримінальному провадженні, покладено на слідчого, дізнавача та в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

       За своєю суттю доказування – це збирання, перевірка, оцінка доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

       Аналіз встановлених слідчим суддею обставин справи в сукупності із зазначеними правовими нормами дає підстави для висновку про те, що досудовим розслідуванням всебічно, повно і неупереджено досліджено всі обставини кримінального провадження.

       Постанова дізнавача СД Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_5 від 21.09.2022 про закриття кримінального провадження №12019030110001900 від 15.10.2019 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення є мотивованою, оскільки її зміст відповідає фактичним обставинам справи, такою, яка винесена після повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження.

       Зазначене вище в сукупності дає підстави для висновку про законність оскаржуваної постанови дізнавача, а відтак – для відмови в задоволені скарги.

       Керуючись ст.ст.303, 306-307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні скарги адвоката ОСОБА_4  в інтересах потерпілого  ОСОБА_3  на постанову дізнавача СД Ковельського РУП ГУНП у Волинській області  ОСОБА_5  від 21.09.2022 про закриття кримінального провадження №12019030110001900 від 15.10.2019 – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали проголошено 21.11.2022 об 11год. 30хв.

Слідчий суддя ОСОБА_1