Справа №295/10366/22

Категорія  156

3/295/4066/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       25.11.2022 року м. Житомир

       Суддя Богунського районного суду м. Житомира Кузнецов Д.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

09 жовтня 2022 року о 23 годині 32 хвилин по вул. Троянівська, 8 в м. Житомирі, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Opel Astra номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння обличчя), від проходження огляду для визначення стану сп`яніння відмовився в установленому Законом порядку, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.

Відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи 27.10.2022 року о 10 годині був повідомлений інспектором взводу №2 роти №3 батальйону УПП в Житомирській області ДПП Ющенко В.В., про що ОСОБА_1 власноруч розписався в протоколі про адміністративне правопорушення. Вказані матеріали справи про адміністративне правопорушення надійшли до суду 19 жовтня 2022 року, тобто завчасно до дати розгляду справи.

В судове засідання, призначене на 25.11.2022 о 10:00 годині, ОСОБА_1 не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, за місцем проживання зазначеним в протоколі, проте до суду повернувся конверт з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». 

Практика Європейського Суду з прав людини (зокрема рішення «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Вказаним рішенням закріплено принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним.

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу чи заяву про відкладення слухання справи, враховуючи, що за вимогами ч.1 ст.268 КУпАП участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи за ч.1 ст.130 КУпАП не є обов`язковою, суд вважає можливим провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних матеріалів справи.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Водночас, згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Об`єктивна сторона зазначеного правопорушення виражається у наступних діях: 1) керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; 2) передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів; 3) відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, відмова водія від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є порушенням п. 2.5 Правил дорожнього руху України та самостійною підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, не зважаючи на підстави такої відмови.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП, підтверджується матеріалами адміністративної справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №094564 від 09.10.2022 року, в якому зафіксований факт порушення ОСОБА_1 п. 2.5 Правил дорожнього руху України, рапортом співробітника поліції.

Судом був оглянутий відеозапис з місця правопорушення, відповідно до якого водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою технічного приладу «Драгер» або медичного огляду.

З направлення водія транспортного засобу ОСОБА_1 до медичного закладу на огляд з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 09.10.2022 року вбачається, що огляд водія у медичному закладі не проводився, однак пропонувався з огляду на наявність у нього явних ознак алкогольного сп`яніння.

Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАР №6004405 від 09.10.2022 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн.

Суддя зазначає, що 16.02.2021 Верховною Радою України прийнято закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху» № 2695, яким редакція ч. 2 ст. 266 КУпАП змінена наступним чином: «Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Після набуття Законом чинності, працівникам поліції дозволяється проводити огляд на стан сп`яніння без свідків. При цьому, доказами має бути відеофіксація огляду. Обов`язок присутності свідків виникає лише у разі, якщо працівник поліції не має відео реєстратора чи іншого технічного засобу відеозапису.

За таких обставин, встановлюючи наявність чи відсутність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходжу висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУПАП повністю доводиться дослідженими по справі доказами, яка полягає у відмові від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Визначаючи міру адміністративного стягнення, яку необхідно призначити правопорушника, суд виходить із того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, шляхом відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, що є не тільки обставиною, що обтяжує відповідальність, а є умисно вчиненим правопорушенням, оскільки сідаючи за керування транспортним засобом водій повинен усвідомлювати всю відповідальність та настання можливих наслідків та дій, загрозу яку він може нести не тільки собі, а й усім учасникам дорожнього руху, тому суд вважає доцільним та достатнім для виховання особи, запобігання вчинення нових правопорушень застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 4 ч. 2 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 496,20 грн.

Керуючись ст. ст. 40-1, 130 ч.1, 283 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддати його адміністративному стягненню у вигляді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. (сімнадцять тисяч гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави, в особі ДСА України, судовий збір в розмірі 496,20 грн.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з моменту її винесення.

Суддя: Д.В.Кузнецов

Постанова підлягає пред`явленню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.