Справа № 199/8643/22

(1-кп/199/692/22)

ВИРОК

іменем України

29.11.2022 року

Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

головуючого - судді  ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

захисника – ОСОБА_4 ,

обвинуваченої – ОСОБА_5 ,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022041630000901 від 03.11.2022 року, за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Дніпропетровська, громадянки України, із вищою освітою, заміжньої, має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працюючої помічником вихователя у НРЦ № 9 в м. Дніпро, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_5 , достовірно знаючи, про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного станув Україні», вчинила кримінальне правопорушення проти власності.

Так, ОСОБА_5 , 02.11.2022 приблизно о 10:00 годині прийшла на стажування в якості продавця в магазин « ІНФОРМАЦІЯ_3 », який розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

В той же час та місці ОСОБА_5 , перебуваючи на стажуванні у вищевказаному магазині, побачила, що під прилавком вказаного магазину в касі знаходяться грошові кошти, які належать ФОП ОСОБА_7 .

Далі, у ОСОБА_5 раптово виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, а саме вищевказаних грошових коштів, які належать ФОП ОСОБА_7 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 02.11.2022 приблизно о 11:21 годині, знаходячись в приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , підійшла до прилавку, де знаходилися грошові кошти, після чого, діючи таємно, умисно, з корисливих мотивів, нахилилася до прилавку та з полиці викрала грошові кошти в сумі 12885 гривень, які належать ФОП ОСОБА_7 та у подальшому сховала грошові кошти у лівий карман куртки одягненої на неї.

Доводячи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану до кінця, ОСОБА_5 02.11.2022 приблизно о 11:22 годині, утримуючи в лівій кишені куртки, одягненої на неї, викрадені грошові кошти в сумі 12885 гривень, залишила місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись ними на власний розсуд.

Таким чином, своїми умисними діями, ОСОБА_5 спричинила ФОП ОСОБА_7 РНОКПП НОМЕР_1 матеріальний збиток на загальну суму 12885 гривень.

Суд визнає доведеним наведене формулювання обвинувачення та кваліфікує дії обвинуваченої ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

При цьому, у кримінальному провадженні 15 листопада 2022 року між прокурором ОСОБА_3 зі згоди потерпілої ОСОБА_7 та обвинуваченою ОСОБА_5 за участі захисника ОСОБА_4 укладено угоду про визнання винуватості згідно з вимогами ст.ст. 468, 469, 472 КПК України.

Зі змісту угоди вбачається, що сторони дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення та кваліфікацію дій обвинуваченої за ч. 4 ст. 185 КК України. Сторони узгодили призначення покарання обвинуваченій у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років, на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від його відбування з випробуванням з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України. При цьому, сторони підтвердили, що розуміють і усвідомлюють наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди про визнання винуватості, в тому числі і умисного, передбачені ст. 476 КПК України.

Прокурор ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні вважав, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України і КК України, просив вказану угоду затвердити і призначити обвинуваченій ОСОБА_5 узгоджене покарання.

Потерпіла ОСОБА_7 в підготовче судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутність.

Обвинувачена ОСОБА_5 визнала себе винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, просила угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджене покарання, з видом та мірою якого вона згодна.

Захисник ОСОБА_4 також просив затвердити угоду про визнання винуватості з огляду на те, що вона відповідає інтересам його підзахисної.

Суд заслухав учасників кримінального провадження та переконався, що обвинувачена цілком розуміє, що вона має право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов`язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого її обвинувачують, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України; характер кожного обвинувачення, щодо якого вона визнає себе винуватою, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї в разі затвердження угоди судом. Укладення угоди про визнання винуватості сторонами є добровільним та не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді про визнання винуватості.

Перевіривши угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК України та КК України, суд встановив, що кваліфікація дій обвинуваченої ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 185 КК України є правильною. Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачена ОСОБА_5 визнала себе винною, відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, і потерпілою надано згоду прокурору на укладення угоди про визнання винуватості з обвинуваченою, що відповідає вимогам ч. 4 ст. 469 КПК України. Умови угоди про визнання винуватості відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін і інших осіб. Взяті обвинуваченою ОСОБА_5 на себе за угодою про визнання винуватості зобов`язання очевидно можливі для виконання.

Враховуючи обставини, які пом`якшують покарання, а саме: щире каяття, відсутність обставин, які обтяжують покарання, особу обвинуваченої, яка не судима, задовільно характеризується за місцем проживання, має на утриманні неповнолітню дитину, офіційно працевлаштована, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, суд вбачає наявність достатніх підстав для призначення ОСОБА_5 за вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, покарання у виді 5 років позбавлення волі, з можливістю звільнити її від відбування якого з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що угоду про визнання винуватості слід затвердити і призначити обвинуваченій покарання, яке узгоджене сторонами.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України, скасувавши арешт майна відповідно до вимог ст. 174 КПК України.

Керуючись ст.ст. 369-371, 373, 374, 475 КПК України, -

у х в а л и в:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 15 листопада 2022 року між прокурором ОСОБА_3 зі згоди потерпілої ОСОБА_7 та обвинуваченою ОСОБА_5 за участі захисника ОСОБА_4 .

ОСОБА_5 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, і призначити покарання  у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.

На підставі п.п. 1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст. 76 КК України покласти на  ОСОБА_5 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази: грошові кошти в розмірі 10000 грн. (номіналом по 200 грн. - 10 шт., номіналом 500 грн. – 16 шт.) – повернути потерпілій ОСОБА_7 , скасувавши арешт вказаного майна, накладений ухвалою слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10.11.2022 року (справа № 199/8407/22, 1-кс/199/1277/22), компакт – диск – зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про визнання винуватості може бути оскаржений в апеляційному порядку:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч.ч. 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;

2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій, захиснику та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя  ОСОБА_1