Справа №2-98/2009

Р   І   Ш   Е   Н   Н   Я

І   м  е  н  е  м       У   к   р   а  ї  н   и

13 квітня 2009 року Бахчисарайський  районний    суд  Автономної Республіки Крим  у складі:

головуючого  судді                               Ястребова  Д. О.

при секретарі                                         Гура І. І., Храмовій Г. Г. ,

розглянувши  у відкритому   судовому  засіданні у залі суду в м. Бахчисарай цивільну   справу  за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі та гідності, спростування невірогідної інформації, стягнення майнової та моральної шкоди, -

            В     С     Т     А     Н     О     В     И     В:

До Бахчисарайського районного суду АР Крим звернулась ОСОБА_1 до ОСОБА_3 із позовом про визнання розповсюджених відомостей, що ганьблять честь та гідність позивача, висловлених 05.07.2007 в присутності інших осіб у приміщенні Товариства співвласників багатоквартирного будинку „Бахчисарай” на вул. Радянській, 18 такими, що не відповідають дійсності. Просить принести публічні вибачення та стягнути моральну шкоду у сумі 2 000 грн. Також просить стягнути судові витрати.

Вимоги мотивовано тим, що у присутності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у зазначений час, коли з’явились до ОСОБА_3 , та, незважаючи на гідний спосіб життя позивача зганьбила її честь та гідність, принизивши ділову репутацію, застосувавши щодо неї образливе слово. У зв’язку із цим протягом певного часу лікувалась від хвороб, що загострились. На відшкодування чого просить стягнути моральну шкоду 2 000 грн., 788 грн. витрат на лікування як майнову шкоду, та зобов’язати принести публічні вибачення, спростувати відомості, що не відповідають дійсності.

У суді позивач вимоги позову підтримала, пояснивши, що о 13 годині зазначеної у позові дати, прийшовши до ОСОБА_3 у її робоче приміщення разом із ОСОБА_4 та ОСОБА_5 із питань роботи товариства, у розмові сказавши їй про правильність того, що їй кажуть залишити роботу, почула від неї, що кожне буде їй вказувати про це. ОСОБА_3 , при цьому, щодо цих осіб зазначила із її точки зору образливий невірогідний щодо неї вираз. У цей час дивилась прямо на неї, тому сприйняла цей вираз на свою адресу. Відповідач безпосередньо до неї не зверталась, її так не називала. Сприйняла подібне на свою адресу. Вираз застосовано щодо невизначеної особи. У зв’язку із образою, яку сприйняла щодо себе, зверталась до лікаря у зв’язку із погіршенням хронічних хвороб, мала витрати на ліки. Яким чином можна спростувати образливий вислів, як довести, що образа не відповідає дійсності, пояснити не змогла. Вважає, що вибачення в присутності тих же осіб вважає, достатнім відшкодуванням разом із стягненням у грошовому виразі 2 000 грн.

Представник відповідача на підставі довіреності ОСОБА_6 вимоги позову підтримав, пояснивши, що вибачення із стягненням моральної та майнової шкоди передбачено законом. Вважає наявними підстави для спростування, що названою особою ОСОБА_7 не є. Просить позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 позов не визнала. Пояснила, що дійсно до її робочого кабінету в присутності бухгалтера товариства разом із ОСОБА_4 , ОСОБА_5 із вимогами у грубій формі скликати збори. При цьому, ОСОБА_1 стала вести діалог із нею від імені й інших. У розмові дійсно із обуренням, не звертаючись особисто до позивача, невизначено зазначила на емоціях слово, на яке посилається позивач. Зверталась не до неї, її конкретно не стосувалось. Якщо позивач образилась та сприйняла до себе, у судовому засіданні принесла вибачення, сказавши ще раз, що зазначене позивача не стосувалось. Але до неї особисто не зверталась, Неодноразово із позивачем та іншими особами, які прийшли, виникали конфліктні ситуації, пов’язані із роботою товариства співвласників.

Представник відповідача на підставі довіреності ОСОБА_8 позовні вимоги вважає необґрунтованими, оскільки факт погіршення стану здоров’я позивач, пов'язаний із діями відповідача, не підтверджений доказами. Надані довідки не містять відомостей про погіршення стану здоров’я, а лише підтверджують факт звернення до лікаря та його огляд. Доказів придбання ліків не надано. Підстав для задоволення позову немає. Крім того, сам факт такого висловлювання не на адресу позивача не може бути підставою для захисту честі та гідності позивача.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, допитавши свідків, дослідивши надані сторонами та наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи із наступного.

Статтею 270 ЦК України визначено, що відповідно до Конституції України фізична особа має право на життя, право на охорону здоров’я, право на безпечне для життя і здоров’я довкілля, право на свободу та особисту недоторканість, право на недоторканість особистого і сімейного життя, право на повагу до гідності та честі, право на таємницю листування, телефонних розмов та ін.

Право на захист особистого немайнового права, у тому числі передбаченого  ст. 297 ЦК України права на повагу до честі та гідності, від протиправних посягань інших осіб у передбачені главою 3 ЦК способами гарантовано ст. 275 кодексу.

Виходячи із цього, при встановленні порушення такого права у судовому порядку захист його від протиправних посягань інших осіб підлягає у передбачені ст. 16 ЦК України способи.

Із пояснень, як позивача, відповідача, так і свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , вірогідно не встановлено звернення відповідача і застосування саме до ОСОБА_1 ОСОБА_3 образливого виразу.

Так, свідки підтвердили, що відповідачем у невизначеному варіанті було застосовано подібний вираз, не звертаючись конкретно до будь-кого із присутніх. Вирішили, що адресоване саме ОСОБА_1, оскільки вона розмовляла останньою із ОСОБА_3 , крім того остання дивилась на неї.

Те ж саме по суті підтвердила й допитана у якості свідка ОСОБА_9 , як і інші свідки попереджена про кримінальну відповідальність за ст. ст. 383, 384 КК України.

Виходячи із цього, та обстановки у приміщенні, до якого без запрошення декілька осіб прийшли для з’ясування стосунків по роботі товариства, що проходило неодноразово, та яке було робочим приміщенням саме ОСОБА_3 , відсутності доказів, об’єктивно безспірно підтверджуючих неправомірність поведінки відповідача щодо порушення права саме ОСОБА_1 , звернення до неї, суд вважає відсутнім встановлення порушення особистого немайнового права позивача на повагу до честі та гідності як конкретної особи.

Суб’єктивне сприйняття ОСОБА_1 на свою адресу образливого виразу не може бути підставою для цивільної відповідальності за порушення передбаченого ст. 297 ЦК України права відповідачем із застосуванням передбачених ст. 16 ЦК України способів захисту права, у тому числі відшкодування моральної шкоди.

Не підлягають застосуванню й положення ст. 277 ЦК України, оскільки, зважаючи на вимоги позову, відповідачем застосовано, хоч і не до позивача, але вираз, що є самим по собі при зверненні до конкретної особи образливим, і за нормами моралі не підлягає спростуванню.

Як таке, що із змісту ст. 299 ЦК України не може стосуватись ділової репутації фізичної особи, зазначена образа не може бути посяганням й на ділову репутацію позивача.

У зв’язку із не встановленням протиправного посягання стосовно змісту ст. 275 ЦК України відповідачем на право позивача на повагу до її честі та гідності відповідно до ст. 297 ЦК України обрані ОСОБА_1 способи захисту у вигляді зобов’язання публічного вибачення та стягнення моральної шкоди та витрат на лікування як майнової шкоди застосуванню не підлягають.

Витрати на лікування, між іншим, позивачем шляхом надання доказів придбання ліків, отримання платних лікувальних процедур, позивачем не надано.

Надані медичні документи позивачем (арк. спр. арк. спр. 44-45) містять відомості щодо констатації постійного у зв’язку із зазначеними в них хворобами вживання лікарських препаратів та їх вартості, що не підтверджує ані погіршення стану здоров’я, ані придбання лікарських препаратів.

Доводи позивача та його представника про те, що сама обстановка у приміщенні під час перемовин позивача, відповідача та свідків, разом приймаючих участь у розмові, дає підстави для висновку про адресування вислову саме до позивача не підтверджено дослідженими зазначеними вище  доказами. Пояснення самого позивача про те, що застосування образливого вислову не стосувалось саме неї, а нею сприйнято на свою адресу, підтверджують можливість такого суб’єктивного сприйняття й іншими особами.

За таких обставин підстав для висновку про наявність протиправного умисного посягання, виходячи із положень ст. 275 ЦК України, на передбачене ст. 297 ЦК право саме позивача немає.

Таким чином, у позові слід відмовити повністю.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України із урахуванням відмови у задоволенні позовних вимог, які є самостійними кожна, судові витрати у розмірі 114 грн. 50 коп. (51 грн. + 17 грн. 50 коп. +08 грн. 50 коп. судового збору та 37 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) слід покласти на позивача, стягнувши із неї недосплачені 08 грн. 50 коп. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного та ст. ст. 269-271, 275, 297 ЦК України та керуючись ст. ст. 10, 11, 57-60, 88, 213-215, 218 ЦПК України, суд, -  

          В     И     Р     І     Ш     И     В :

У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі та гідності шляхом спростування невірогідної інформації та зобов’язання публічного вибачення, стягнення майнової та моральної шкоди відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави 8 грн. 50 коп. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Бахчисарайський районний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів й протягом двадцяти днів після цього подання апеляції із надісланням її копії до суду апеляційної інстанції або шляхом подачі апеляції протягом десяти днів без подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст рішення виготовлений 17 квітня 2009 року.

Головуючий:

               суддя   п/п

Рішення ______________ набрало законної сили.

З оригіналом згідно:

                         суддя

                    секретар