РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЄУН № 337/4042/22

Провадження № 2-о/337/157/2022

01.12.2022                                                                                 м.Запоріжжя

Хортицький районний суд м. Запоріжжя в складі: головуючого - судді Мальованого В.О.,за участю секретаря - Крижко Я.О., розглянувши в порядку окремого провадження заяву заявників: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в особі представника (адвоката) Михайлова Дмитра Олександровича, заінтересованої особи Хортицького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території,

ВСТАНОВИВ:

01 грудня 2022 року заявники в особі представника адвоката Михайлова Дмитра Олександровича звернулися до суду із заявою про встановлення факту народження дитини.

Заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в пологовому будинку в м. Сімферополь (АР Крим, Україна), у них народилась спільна дочка – ОСОБА_3 .

Оскільки, отримати свідоцтво народження дитини у відділі державної реєстрації актів цивільного стану неможливо, в наслідок того, що факт народження дитини відбувся на тимчасово окупованій території України, надане медичне свідоцтво не є підставою для проведення державної реєстрації народження дитини на території України, заявники вимушені звернутись до суду із заявою про встановлення факту народження ОСОБА_3 в м. Сімферополь, АР Крим, Україна - дитини жіночої статі –  ОСОБА_3 , батьками якої є заявники.

В судове засідання заявники та їх представник не з`явились, заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, на задоволенні заяви наполягають у повному обсязі; про що було вказано в прохальній частині заяви.

Представник заінтересованої особи - Хортицького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце слухання справи повідомлявся.

Дослідивши матеріали справи та надані до суду докази, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності зі ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) в порядку окремого провадження суд розглядає, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦПК України,заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь - якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника.

Заявники ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , 10 листопада 2016 року на тимчасово окупованій території АР Крим зареєстрували шлюб , про що окупаційною владою було видане свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , видане відділом реєстрації шлюбу м.Сімферополь департаменту запису актів громадянського стану так званого міністерства юстиції республіки Крим (актовий запис № 2202).

З документу «виписний епікриз (з акушерського стаціонару) (в перекладі з російської мови)» від 10.07.2019 № 1544 виданої медичним закладом м. Сімферополя вбачається, що у даному місті у «Сімферопольський клінічний пологовий будинок № 1» ІНФОРМАЦІЯ_1 у матері ОСОБА_4 народилася дитина жіночої статі. Факт народження дитини зареєстрований органом окупаційної влади на тимчасово окупованій території в м. Сімферополь, АРК пр. що видане свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 10.07.2019 де батьками зазначені ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 ..

Відповідно до копії паспортів заявників, останні є громадянами України, які наразі мешкають на тимчасово окупованій території АРК.

У відповідності до ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.; державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові, походження дитини визначається відповідно до Сімейного кодексу України; підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я документи, що підтверджують факт народження.

Відповідно до Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18 жовтня 2010 р. № 52/5 (з відповідними змінами та доповненнями) підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є, зокрема, медичне свідоцтво про народження (форма № 103/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 8 серпня 2006 р., № 545, що видається закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування та форми власності, де приймаються пологи.

Відповідно до положень Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 року, будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь - який акт (рішення, документ), виданий цими органами та/або особами є недійсним і не створює правових наслідків.

В судовому засіданні встановлено, що наданий заявниками медичний документ, не відповідає затвердженій в установленому законодавством України порядку формі, а тому не може бути підставою для державної реєстрації факту народження дитини.

Оцінюючи вказаний раніше медичний документ, виданий установою, що розташована на тимчасово окупованій території, суд виходить з того, що народження особи є юридичним фактом, що має наслідком виникнення та зміну багатьох правовідносин, а тому має безпосереднє значення для реалізації різними особами своїх прав.

Відповідно до ст. ст. 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. У Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року. «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Європейський суд з прав людини у справах «Кіпр проти Туреччини» та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [ЄСПЛ]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать». При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу. Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ наголосив, що «першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]».

Враховуючи викладену практику Європейського суду з прав людини, суд вважає за можливе застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки») в контексті оцінки документів про народження особи, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, як доказів, оскільки суд розуміє, що можливості збору доказів народження особи на окупованій території можуть бути істотно обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини.

Відповідно до листа - роз`яснення Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16.04.2021, для встановлення фактів народження та смерті вимога місцевих судів про необхідність отримання громадянами письмової відмови в органах державної реєстрації актів цивільного стану не ґрунтується на положеннях чинного законодавства, тому заявнику не потрібно звертатися до органів державної реєстрації актів цивільного стану для отримання відмови у проведенні реєстрації народження, а звертатися одразу безпосередньо до відповідного суду для встановлення факту народження.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» за відсутності документа закладу охорони здоров`я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.

Відповідно до ст. 317 ЦПК України, у рішенні про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, зокрема, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків.

Згідно з ч. 1 ст. 122 Сімейного кодексу України (далі – СК України) дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини.

Згідно з п. 14 розділу III Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні якщо дитина народилась у подружжя, дружина записується матір`ю, а чоловік - батьком дитини за заявою будь - кого з них.

Оскільки шлюб заявників був зареєстрований на тимчасово окупованій території , тому виданий окупаційною владою документ про укладення шлюбу є недійсним та не створює правових наслідків.

Відповідно до ст.125 СК України , якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою , походження дитини від матері визначається на підставі документу закладу здоров`я про народження нею дитини. Походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не перебувають у зареєстрованому шлюбі відповідно до законодавства України , проте оскільки вони звернулися до суду зі спільною заявою про встановлення факту народження дитини , суд вважає можливим встановити дані про батьків дитини.

Відповідно до ст. ст. 145 – 147 СК України, ім`я дитини визначається за згодою батьків. Ім`я дитини, народженої жінкою, яка не перебуває у шлюбі, у разі відсутності добровільного визнання батьківства визначається матір`ю дитини. Прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати, батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. По батькові дитини визначається за іменем батька.

Таким чином, суд бере до уваги вищезазначений медичний документ, спільну заяву батьків про встановлення факту народження дитини , згоду заявників щодо обраного ними ім`я та прізвища дитини, та на їх підставі встановлює факт народження громадянкою України ОСОБА_1 у м. Сімферополі, АРК, дитини жіночої статі – ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), батьками якої є заявники.

Встановлення факту народження дитини необхідно для здійснення реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження дитини.

Керуючись ст. ст. 317, 353, 354 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в особі представника (адвоката) Михайлова Дмитра Олександровича, заінтересованої особи Хортицького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території – задовольнити.

Встановити факт народження ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 в місті Сімферополь, Автономної Республіки Крим, Україна, дитини жіночої статі - (в називному відмінку « ОСОБА_3 »), батьками якої є:

мати дитини:  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка України, уродженка м. Сімферополь, Україна ( паспорт серії НОМЕР_3 , виданий 01.06.2002 року Київським РВ Сімферопольського МУ ГУМВС України в Криму) місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , яка у зареєстрованому шлюбі не перебуває;

батько дитини відповідно до ч.2 ст.125 СК України:  ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України, уродженець с.Зибіни Білогірський район Автономна Республіка Крим, Україна ( паспорт серія НОМЕР_4 , виданий 14.11.2006 року Білогірським РВ ГУМВС України в Криму), місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішення підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Суддя В.О. Мальований