Апеляційний суд Черкаської області

м. Черкаси, вул. Гоголя, 316, 18033, (0472) 37-23-83

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-7272/ 2010 р.

Категорія: 45 Головуючий по 1 інстанції Савранський О.А.

Доповідач в апеляційній інстанції - ОСОБА_1

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2010 року Судова палата у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого Корнієнко Н.В.

судців Пономаренка В.В., Гончар Н.І.

при секретарі Шульга Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 08 жовтня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 міської ради, Управління Державного комітету земельних ресурсів у Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області, третя особа: ОСОБА_4 районний відділ державного земельного кадастру про визнання недійсними державних актів про право власності на землю,-

встановила:

У серпні 2010 року позивач ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_4 міської ради, Управління Державного комітету земельних ресурсів у Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області, третя особа: ОСОБА_4 районний відділ державного земельного кадастру про визнання недійсними державних актів про право власності на землю, посилаючись на те, що він є власником будинку № 8 по вул. П. Морозова в м. Корсунь-Шевченківський Черкаської області на підставі договору купівлі-продажу від 05 вересня 2007 року. Згідно рішення сесії ОСОБА_4 міської ради №17/4-26 від 14 листопада 2007 року позивачу було надано дозвіл на розробку технічної документації по передачі безоплатно в приватну власність земельної ділянки біля придбаного будинку площею 0,08 га, по вулиці П. Морозова, 8.

В квітні 2009 року позивачу стало відомо, що суміжний землекористувач ОСОБА_2 отримала два державні акти на право власності на земельну ділянку: площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд по вул. П.Морозова, 10 та площею 0,0249 га для ведення особистого селянського господарства.

Підставою для розробки технічної документації по передачі безоплатно в приватну власність ОСОБА_2 вказаних земельних ділянок є рішення сесії ОСОБА_4 міської ради № 26/4-15 від 04 вересня 2008 року, згідно якого відповідачці надано дозвіл на розробку технічної документації по передачі безкоштовно у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1000 га розташованої за адресою: м. Корсунь-Шевченківський, вул. П. Морозова, 10 та для ведення особистого селянського господарства площею 0,0249 га, розташованої за адресою: м.

ОСОБА_4, вул. П. Морозова. Рішенням сесії ОСОБА_4 міської ради №17/4-26 від 14 листопада 2007 року та рішенням сесії ОСОБА_4 міської ради №26/4-15 від 04 вересня 2008 року земельна ділянка 0,0249 га була надана у приватну власність двічі, спочатку в 2007 році - позивачу, а потім у 2008 році - ОСОБА_2, що підтверджується ситуаційним планом розміщення земельних ділянок по вулиці П.Морозова.

В процесі виготовлення технічної документації по передачі безоплатно в приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки ОСОБА_4 відділом ДЗК було складено акт визначення та погодження зовнішніх меж земельної ділянки в натурі від 17 вересня 2008 року, в котрому позивач зазначений як суміжний землекористувач. Підписувати вказаний акт позивач відмовився, оскільки був не згідний з межею між його та ОСОБА_2 земельними ділянками, так як в зображену на плані земельну ділянку входили в тому числі і ті 0,0249 га, які були раніше надані позивачу рішенням сесії ОСОБА_4 міської ради №17/4-26 від 14 листопада 2007 року. Також позивач заперечував проти того, щоб безпосередньо під вікнами його житлового будинку було розташовано особисте селянське господарство.

Ст. 198 ЗКУ передбачено, що погодження меж земельної ділянки з суміжними землевласниками та землекористувачами входить до кадастрової зйомки, яка є невід'ємною частиною процесу виготовлення технічної документації із землеустрою по видачі державного акта на право власності на землю. За таких обставин, коли в акті визначення та погодження зовнішніх меж земельної ділянки в натурі відсутній підпис хоча б одного із суміжних землекористувачів (землевласників), відповідачі ОСОБА_4 міська рада та управління Держкомзему у Корсунь-Шевченківському районі не мали права видавати відповідачці ОСОБА_2 оспорюванні державні акти. У зв'язку з наведеним позивач був змушений звернутися в суд з вищезазначеним позовом.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_5 підтримали позовні вимоги і просили їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання тричі не з'явилася, не направила заяви про розгляд справи за її відсутності, тому суд ухвалив рішення на підставі наявних у справі доказів без ухвалення заочного.

Представники відповідачів ОСОБА_4 міської ради ОСОБА_6 і Управління Держкомзему у Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області ОСОБА_7 вважали, що позов підлягає до задоволення, так як при виготовленні технічної документації для виготовлення державних актів була порушена процедура їх належного оформлення.

Представник третьої особи Корсунь-Шевченківського відділу ДЗК , будучи повідомленим належним чином про дату, час і місце судового розгляду у судове засідання не з'явився, не направив заяви про розгляд справи за його відсутності.

Рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 08 жовтня 2010 року позов задоволено. Визнано недійсним виданий ОСОБА_4 міською радою ЗО березня 2009 року ОСОБА_2 Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 046113 площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по вул. П. Морозова, 10 в м. Корсунь-Шевченківському Черкаської області, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010978800268. Визнано недійсним виданий ОСОБА_4 міською радою 30 березня 2009 року ОСОБА_2 Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 046114 площею 0,0249 га для ведення особистого селянського господарства по вул. П. Морозова в м. Корсунь-Шевченківському Черкаської області, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010978800269. Вжиті ухвалою Корсунь-Шевченківського районного суду від 05 серпня 2010 року заходи по забезпеченню позову у вигляді накладення арешту на земельні ділянки відповідача ОСОБА_2 та заборони Управління Державного комітету земельних ресурсів у Корсунь-Шевченківському районі проводити будь-які дії, пов'язані з відчуженням зазначених земельних ділянок застосовуються до повного виконання рішення суду або скасування їх судом. Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_4 міської ради, Управління Державного комітету земельних ресурсів у Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області на користь ОСОБА_3 понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2 грн. 83 коп. з кожного і на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 12 грн. 33 грн. з кожного.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати дане рішення, прийняти нове рішення, яким у позовних вимогах відмовити повністю вказуючи на те, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи; не надано можливості довести обставини, що мають значення для справи; висновки суду не відповідають обставинам справи та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Судова колегія, заслухавши доповідь судці-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:

1)неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2)недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;

3)невідповідність висновків суду обставинам справи;

4)порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу.

Суд першої інстанції встановив, що позивач ОСОБА_3 являється власником будинку №8 по вул. П.Морозова в м. Корсуні-Шевченківському Черкаської області на підставі договору купівлі-продажу від 05 вересня 2007 року, а відповідач ОСОБА_2 являється одним із суміжних землекористувачів. 17 вересня 2008 року був складений акт визначення та погодження зовнішніх меж земельної ділянки розміром 0.1247 га в натурі відповідача ОСОБА_2, згідно якого її межі були погоджені з усіма суміжними землекористувачами, крім позивача. Свою незгоду позивач мотивував тим, що земельна ділянка розміром 0.0249 га йому була надана рішенням сесії ОСОБА_4 міської ради від 14 листопада 2007 року №17/4-26, а потім рішенням сесії міської ради від 04 вересня 2008 року №26/4-15 - ОСОБА_2 Крім того, позивач не погодився про розташування біля його будинку особистого селянського господарства. Незважаючи на це, відповідачу були видані два Державні акти на право власності на земельні ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських будівель і споруд по вул. П.Морозова, 10 площею 0.1000 га і на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0.0249 га, які зареєстровані в Книзі записі реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідачем порушено вимоги ст.198 ЗК України, якою передбачено, що погодження меж земельної ділянки з суміжним власниками та землекористувачами входить до кадастрової зйомки, яка є невід'ємною частиною процесу технічної документації із землеустрою по видачі державного акта на право власності на землю, тому задовольнив вимоги позивача та визнав недійсними Державні акти на право власності на земельні ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських будівель і споруд по вул. П.Морозова, 10 площею 0.1000 га і на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0.0249 га, належні відповідачу, але судова колегія не може погодитися з таким висновком.

Рішення суду першої інстанції є необгрунтованим, не містить мотивів, з яких суд вважає встановленою наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги позивача, не встановлено чи були порушені, не визнані або оспорені його права, свободи чи інтереси, я захистом яких позивач звернувся до суду, а якщо були, то ким ці права порушено.

Відповідно до ст. 213 ЦПК рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає. Суд першої інстанції належним чином не з'ясував, за захистом яких порушених прав позивач ОСОБА_8 звернувся до суду та чи порушено відповідачем його право.

Судова колегія приходить до висновку, що відповідачем ОСОБА_2 не порушено будь-яких прав позивача ОСОБА_8, спору щодо розміру земельної ділянки між сторонами не було. До суду позивач ОСОБА_8 з позовом про встановлення меж земельної ділянки не звертався.

Всупереч вимогам статей 212—214 ЦПК суд не встановив фактів, які підлягають встановленню в справі та мають суттєве значення для правильного вирішення спору, а саме: час та підстави набуття позивачем прав на будинок і, відповідно, на земельну ділянку, порядок користування нею з моменту набуття прав на земельну ділянку, розмір спірної земельної ділянки, дотримання відповідними органами вимог законодавства під час передачі відповідачу у власність земельних ділянок. В матеріалах справи відсутні правовстановлюючі документи, що підтверджують те, що ОСОБА_8 є належним землекористувачем чи власником суміжної земельної ділянки.

У порушення вимог ст. 212 ЦПК суд першої інстанції не перевірив належним чином доводів позивача щодо набуття ними одночасно з правом власності на будинок і право користування земельною ділянкою, на якій розташований будинок, та дійшов передчасного висновку про задоволення позову.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 05 вересня 2007 року, укладеного між ОСОБА_9 та ОСОБА_10, останній придбав жилий будинок з надвірними спорудами, який знаходиться в м. Корсунь-Шевченівському на вул. П.Морозова, 8, на неприватизованій земельній ділянці площею 0,06 га. При цьому нотаріусом був роз'яснений порядок переоформлення земельної ділянки.

З рішення не зрозуміло яким чином державні акти на право власності на земельні ділянки, видані ОСОБА_4 міською радою на ім'я відповідача, порушують права позивача ОСОБА_8 Рішенням суду не встановлено, які права позивача ОСОБА_8 порушено, адже позивач не є власником суміжної земельної ділянки, а також не є користувачем суміжної земельної ділянки.

Без уваги суду першої інстанції залишилося те, що факт порушення прав позивача ОСОБА_3 не доведений, а саме порушення меж суміжної земельної ділянки по вул. П. Морозова, 8 не доведенні письмовими доказами. Суд першої інстанції в своєму рішенні не послався на докази, які доводять факт порушення земельних прав позивача ОСОБА_8, а саме порушення відповідачем меж суміжної земельної ділянки. Судом першої інстанції залишилося не з'ясовані причини та правові підстави звернення позивача ОСОБА_8 до суду, наявність чи відсутність порушення права. Обраний спосіб захисту судом першої інстанції порушеного на думку суду права на землю позивача не відповідає закону. Рішення суду першої інстанції порушує право власності на земельну ділянку відповідача, яке у відповідності до законодавства є непорушним. Обираючи спосіб захисту - визнання недійсними державних актів про право приватної власності на земельні ділянки, виданими на ім'я відповідача, суд першої інстанції поновлює порушені права ОСОБА_8 за рахунок порушення права власності на земельні ділянки відповідача, що є недопустимим, адже спосіб захисту порушеного права повинен обиратися без порушення конституційних прав відповідача, зокрема права власності на землю.

Рішення суду першої інстанції винесене з порушенням норм матеріального права, оскільки до спірних правовідносин не застосовані відповідні норми матеріального права, які слід було застосувати. Так судом першої інстанції до спірних правовідносин не застосовано ч.З ст. 13 Конституції України, відповідно якої Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки, усі суб'єкти права власності рівні перед законом. Не застосовано ч. 2 ст. 372 ЦК України, згідно з якою право власності на землю гарантується державою. Не застосовано ст. 153 ЗК України, згідно якої власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України. Суд першої інстанції скасувавши державні акти на право приватної власності на землю, позбавив відповідача права власності на земельні ділянки. Судом не прийнято до уваги роз'яснення постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 року "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" (із змінами, внесеними постановою ПВСУ № 2 від 19.03.2010 року ) щодо однакового застосування норм земельного законодавства при розгляді цивільних справ. Із рішення суду першої інстанції незрозуміло з яких підстав задоволено вимоги позивача про визнання недійсним державних актів про право власності на землю, адже дані вимоги позивача не були пов'язані з визнанням права на земельну ділянку, встановленням меж земельної ділянки, встановленням порядку користування земельною ділянкою чи усуненням перешкод у цьому, іншими вимогами з приводу земельної ділянки чи розташованої на ній нерухомості.

Рішення сесії ОСОБА_4 міської ради від 04 вересня 2008 року №26/4-15, згідно якого відповідачці надано дозвіл на розробку технічної документації по передачі безкоштовно у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1000 га розташованої за адресою: м. Корсунь-Шевченківський, вул. П. Морозова, 10 та для ведення особистого селянського господарства площею 0,0249 га, розташованої за адресою: м. Корсунь-Шевченківський, вул. П. Морозова, рішення сесії ОСОБА_4 міської ради від 23 жовтня 2008 року №28/6-40 та №№28/6-41, згідно яких відповідачці передано у приватну власність зазначені земельні ділянки - є чинними, не оспорювалися позивачем.

На підставі викладеного, судова колегія прийшла до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає до задоволення, а рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 08 жовтня 2010 року до скасування і в позові ОСОБА_3, відмовляє та скасовує ухвалу Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 05 серпня 2010 року про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.303,304,307,309,313,314,316,316,319 ЦПК України, судова колегія судової палати, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 08 жовтня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 міської ради, Управління Державного комітету земельних ресурсів у Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області, третя особа: ОСОБА_4 районний відділ державного земельного кадастру про визнання недійсними державних актів про право власності на землю - скасувати і в позові ОСОБА_3 - відмовити.

Ухвалу Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 05 серпня 2010 року про забезпечення позову, а саме:

Накладення арешту на земельну ділянку площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по вул. П. Морозова, 10 в м. Корсунь-Шевченківському Черкаської області, яка належить ОСОБА_2 на підставі Державного акту серії ЯЗ №046113 від 30 березня 2009 року і зареєстрованого в районному відділі ДЗК в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за№ 010978800268.

Накладення арешту на земельну ділянку площею 0,0249 га для ведення особистого селянського господарства по вул. П. Морозова в м. Корсунь-Шевченківському Черкаської області, яка належить ОСОБА_2 на підставі Державного акту серії ЯЗ №046114 від 30 березня 2009 року і зареєстрованого в районному відділі ДЗК в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010978800269.

Заборони Управління Державного комітету земельних ресурсів у Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області проводити будь-які дії, пов'язані з відчуженням зазначених земельних ділянок - скасувати.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів.

Головуючий

Судці