ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2022 року м. Київ № 640/19172/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін матеріали адміністративної справи

за позовом Київського міського відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 104, код ЄДРПОУ 22869098)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сандерс Лофт" (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 4-А, оф. 139, код ЄДРПОУ 41364731)

про стягнення заборгованості 192655,06 грн,

ВСТАНОВИВ:

Київське міське відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 104, код ЄДРПОУ 22869098) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сандерс Лофт" (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 4-А, оф. 139, код ЄДРПОУ 41364731) в якому просить: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сандерс Лофт» користь Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 189825,00 грн (сто вісімдесят дев`ять тисяч вісімсот двадцять п`ять гривень, 00 копійок) та пеню розмірі 2830,06 грн (дві тисячі вісімсот тридцять гривень, 06 копійок).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем у порушення встановлених чинним законодавством вимог не було дотримано нормативу кількості працевлаштування інвалідів, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції за невиконання у 2020 році нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та стягнути пеню за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарський санкцій.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2021 року відкрито провадження у справі та ухвалено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

06 вересня 2021 року представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Сандерс Лофт" подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Зокрема, відзив обґрунтовано тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Сандерс Лофт" було виконано свій обов`язок у повному обсязі щодо подачі звітності до Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням.

А тому, на думку відповідача, подання відповідачем позивачу за 2020 рік інформації про попит на робочу силу (вакансії) із вказівкою про підходящі для осіб з інвалідністю вакансії за формою № 3-ПН та вчинення інших дій, спрямованих на працевлаштування осіб з інвалідністю, свідчить про вчинення відповідачем, як роботодавцем, усіх дій, необхідних для працевлаштування осіб з інвалідністю, та, відповідно, про наявність підстав для звільнення його від відповідальності, передбаченої статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сандерс Лофт" перебуває на обліку в Київському міському відділенні Фонду соціального захисту інвалідів.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сандерс Лофт» 24.02.2021 року надало до Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів «Звіт про зайнятість та працевлаштування осіб інвалідністю» за 2020 рік за формою 10-ПОІ (Річна), затверджений наказом Міністерства соціальної політики України від 27.08.2020 р. № 591.

Згідно звіту Відповідач зазначив, що середньооблікова кількість працівників облікового складу підприємства у 2020 році становила 141 особу, відповідно до 4 % нормативу на підприємстві повинно бути працевлаштована 6 осіб з інвалідністю, але Відповідачем працевлаштована 1 особа з інвалідністю.

Позивач зазначає, що Відповідач не вжив всіх заходів щодо працевлаштування осіб з інвалідністю.

Отже, за 5 робочих місць, призначених для працевлаштування ociб з інвалідністю і не зайнятих ними, Відповідач до 15.04.2021 року повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі: 189 825,00 грн.

Дана сума заборгованості по адміністративно господарських санкціях підтверджується документами - Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю за 2020 рік (форми Ю-ПОІ 11/3943 від 24.02.2021 p.).

На дату подання позовної заяви адміністративно-господарські санкції Відповідачем не сплачені.

У відповідності до ч. 2 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» порушення термінів сплати адміністративно-господарчих санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Таким чином, Відповідачу з 16.04.2021 р. по 25.06.2021 р. нарахована пеня у розмірі 2 830,06 грн.

З метою стягнення вищевказаних санкцій та пені з відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положенням про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 14 квітня 2011 року №129 передбачено, що Фонд соціального захисту інвалідів відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за виконанням підприємствами нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплатою ними адміністративно-господарських санкцій і пені.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

При цьому, частиною другою статті 19 вказаного Закону визначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Частиною першою статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов`язкових платежів). Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною другою наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Спірні у цій справі санкції застосовуються до суб`єктів господарювання уповноваженими органами державної влади за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, а тому є адміністративно-господарськими санкціями. Про це також вказано у статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Наведене свідчить про те, що обов`язок підприємства щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов`язком підбирати і працевлаштовувати таких осіб на створені робочі місця. Такий обов`язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в частині першій статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Підприємство не несе відповідальності за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, якщо воно розробило необхідні заходи по створенню для них робочих місць, зокрема, створило робочі місця для таких осіб та своєчасно, достовірно, в повному обсязі проінформувало відповідні установи, але фактично не працевлаштувало інваліда з причин незалежних від нього: відсутність інвалідів, відмова інваліда від працевлаштування на підприємство, бездіяльність державних установ, які повинні сприяти працевлаштуванню інвалідів.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24 червня 2020 року у справі № 440/2008/19, від 18 серпня 2020 року у справі №580/2188/19.

У 2020 році на ТОВ «САНДЕРС ЛОФТ» середньооблікова чисельність штатних працівників на підприємстві складала 141 особа, відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 року № 875-ХІІ, норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю із розрахунку 4 % від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік повинен складати у кількості 6 робочих місць.

ТОВ «САНДЕРС ЛОФТ» на виконання ч.1, ч.11 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 року № 875-ХІІ мало в наявності у 2020 році 14 робочих місць для працевлаштування на них осіб з інвалідністю;

Про наявні у відповідача вакантні робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю належним чином був сповіщений Харківський міський центр зайнятості (базовий центр зайнятості), що підтверджується його відмітками про прийняття Звітності про наявність вакансій (форма № 3-ПН) за: січень 2020 року, де міститься інформація про наявність 7 вакантних місць фармацевта - особи з інвалідністю та 7 вакантних місць провізора - особи з інвалідністю, лютий 2020 року, де міститься інформація про наявність 7 вакантних місць фармацевта - особи з інвалідністю та 7 вакантних місць провізора - особи з інвалідністю, березень 2020 року, де міститься інформація про наявність 7 вакантних місць фармацевта - особи з інвалідністю та 7 вакантних місць провізора - особи з інвалідністю, квітень 2020 року, де міститься інформація про наявність 7 вакантних місць фармацевта - особи з інвалідністю та 7 вакантних місць провізора - особи з інвалідністю, травень 2020 року, де міститься інформація про наявність 7 вакантних місць фармацевта - особи з інвалідністю та 7 вакантних місць провізора - особи з інвалідністю, червень 2020 року, де міститься інформація про наявність 7 вакантних місць фармацевта - особи з інвалідністю та 7 вакантних місць провізора - особи з інвалідністю, липень 2020 року, де міститься інформація про наявність 7 вакантних місць фармацевта - особи з інвалідністю та 7 вакантних місць провізора - особи з інвалідністю, серпень 2020 року, де міститься інформація про наявність 7 вакантних місць фармацевта - особи з інвалідністю та 7 вакантних місць провізора - особи з інвалідністю, вересень 2020 року, де міститься інформація про наявність 7 вакантних місць фармацевта - особи з інвалідністю та 7 вакантних місць провізора - особи з інвалідністю, жовтень 2020 року, де міститься інформація про наявність б вакантних місць фармацевта - особи з інвалідністю та б вакантних місць провізора - особи з інвалідністю, листопад 2020 року, де міститься інформація про наявність б вакантних місць фармацевта - особи з інвалідністю та б вакантних місця провізорів - особи з інвалідністю, грудень 2020 року, де міститься інформація про наявність 6 вакантних місць фармацевта - особи з інвалідністю та б вакантних місць провізорів - особи з інвалідністю.

У 2020 році у ТОВ «САНДЕРС ЛОФТ» працювало 5 осіб з інвалідністю: ОСОБА_1 (3 гр. з 01.01.2020 по 03.02.2020 р.) - фактично 1 повний місяць, ОСОБА_2 (3 гр. з 03.10.2020 по 31.12.2020 р.) - фактично 3 повних місяця, ОСОБА_3 (3 гр. з 23.06.2020 по 08.09.2020 р.) - фактично 2 повних місяця, ОСОБА_4 (3 гр. з 25.06.2020 по 31.12.2020 р.) - фактично 6 повних місяців, ОСОБА_5 (3 гр. з 01.01.2020 по 04.02.2020 р.) - фактично 1 повний місяць.

Дані про вказаних вище осіб були викладені у розділі «Список працюючих інвалідів-штатних працівників, які мали інвалідність та були зайняті на підприємстві у 2020 році», Звіту про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю за 2020 рік (форма № 10- ПОІ), наданого до Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів;

ТОВ «САНДЕРС ЛОФТ» самостійно, здійснювало заходи по пошуку та працевлаштуванню осіб з інвалідністю та самостійно працевлаштував 3 особи з інвалідністю: ОСОБА_2 (наказ № 02.10-1К від 02.10.2020 року), ОСОБА_3 (наказ № 18.06-1 К від 18.06.2020 року), ОСОБА_4 (наказ № 22.05-7К від 22.05.2020 року).

Згідно з пунктом 4 частини третьої статті 50 Закону України "Про зайнятість населення" роботодавці зобов`язані: своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії); заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання за два місяці до вивільнення.

Відповідно до пункту 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70 інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

На виконання пункту 4 частини третьої статті 50 Закону України "Про зайнятість населення" наказом Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року № 316 затверджено Форму звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", яка подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Відповідно до пунктів 3, 4, 5 Порядку №316 Форма № 3-ПН заповнюється роботодавцями та подається до базового центру зайнятості незалежно від місцезнаходження роботодавця.

Актуальність зазначених у формі №3-ПН вакансій уточняється базовим центром зайнятості не рідше ніж двічі на місяць під час особистої зустрічі з роботодавцем, у телефонному режимі або через засоби електронного зв`язку.

В контексті прийнятого Закону України "Про зайнятість населення" та затвердженого Порядку подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" на роботодавців покладено обов`язок подавати до відповідного центру зайнятості звітність форми №3-ПН лише за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через 3 робочі дні з дати відкриття вакансії.

Суд зазначає, що періодичності подачі звітності за формою №3-ПН законодавством не встановлено, натомість передбачено, що така звітність подається не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, тобто передбачено одноразове інформування про кожну вакансію. Тому, якщо роботодавець одноразово подав звітність форми № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" у строк не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, він виконав обов`язок своєчасно та в повному обсязі у встановленому порядку подати інформацію про попит на робочу силу (вакансії). В такому випадку учасник господарських відносин вжив залежних від нього передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 806/1368/17, від 20 травня 2019 року у справі № 820/1889/17, від 13 липня 2020 року у справі №804/4097/18.

Відповідно до частини другої статті 17 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів, у разі необхідності, створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей осіб з інвалідністю.

Верховний Суд розглядав справи з подібними правовідносинами (постанови від 07 лютого 2018 року у справі П/811/693/17, 02 травня 2018 року у справі № 804/8007/16, 13 червня 2018 року у справі №819/639/17, 20 травня 2019 року у справі № 820/1889/17) та висловлював правовий висновок про те, що закон не покладає обов`язок на підприємство здійснювати самостійний пошук працівників - інвалідів. Доказом, який свідчить про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальних робочих місць, та інформування органів зайнятості про наявність вільних робочих місць для інвалідів, є наказ по підприємству стосовно створення відповідного робочого місця, звіт форми №3-ПН, що подається у порядку, визначеному наказом Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року № 316.

Беручи до уваги викладене, судом з наданих відповідачем доказів встановлено, що ТОВ «САНДЕРС ЛОФТ» протягом 2020 року було подано до звіт 3-ПН січень 2020 року, де міститься інформація про наявність 7 вакантних місць фармацевта - особи з інвалідністю та 7 вакантних місць провізора - особи з інвалідністю, лютий 2020 року, де міститься інформація про наявність 7 вакантних місць фармацевта - особи з інвалідністю та 7 вакантних місць провізора - особи з інвалідністю, березень 2020 року, де міститься інформація про наявність 7 вакантних місць фармацевта - особи з інвалідністю та 7 вакантних місць провізора - особи з інвалідністю, квітень 2020 року, де міститься інформація про наявність 7 вакантних місць фармацевта - особи з інвалідністю та 7 вакантних місць провізора - особи з інвалідністю, травень 2020 року, де міститься інформація про наявність 7 вакантних місць фармацевта - особи з інвалідністю та 7 вакантних місць провізора - особи з інвалідністю, червень 2020 року, де міститься інформація про наявність 7 вакантних місць фармацевта - особи з інвалідністю та 7 вакантних місць провізора - особи з інвалідністю, липень 2020 року, де міститься інформація про наявність 7 вакантних місць фармацевта - особи з інвалідністю та 7 вакантних місць провізора - особи з інвалідністю, серпень 2020 року, де міститься інформація про наявність 7 вакантних місць фармацевта - особи з інвалідністю та 7 вакантних місць провізора - особи з інвалідністю, вересень 2020 року, де міститься інформація про наявність 7 вакантних місць фармацевта - особи з інвалідністю та 7 вакантних місць провізора - особи з інвалідністю, жовтень 2020 року, де міститься інформація про наявність 6 вакантних місць фармацевта - особи з інвалідністю та 6 вакантних місць провізора - особи з інвалідністю, листопад 2020 року, де міститься інформація про наявність 6 вакантних місць фармацевта - особи з інвалідністю та 6 вакантних місця провізорів - особи з інвалідністю, грудень 2020 року, де міститься інформація про наявність 6 вакантних місць фармацевта - особи з інвалідністю та 6 вакантних місць провізорів - особи з інвалідністю.

Вказані обставини свідчать про те, що відповідачем протягом 2020 року подавалася до звітність форми « 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», в якій повідомлялося про необхідність сприяння у працевлаштуванні осіб з інвалідністю.

Тобто, ТОВ «САНДЕРС ЛОФТ» належним чином та у повному обсязі виконало свій обов`язок щодо забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, покладений на нього Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

Крім того, статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Доказів того, що відповідачем не виділено та не створено робоче місце для працевлаштування осіб з інвалідністю позивачем до суду не надано та не доведено факту протиправного ухилення або протиправної відмови ТОВ «КИЇВ-ТОРГ» у працевлаштуванні на вакантні посади осіб з інвалідністю.

Враховуючи, суд приходить до висновку, що відповідач вживав всіх залежних від нього заходів щодо створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, на нього не може бути покладена відповідальність за не направлення уповноваженими органами необхідної кількості осіб з інвалідністю для працевлаштування, відсутність у населеному пункті за місцем знаходження підприємства осіб з інвалідністю, які бажають працевлаштуватись.

З огляду на викладене, суд приходить до переконання, що позовні вимоги в частині невиконання відповідачем обов`язку з подачі звітності про наявність вакансій для осіб з інвалідністю та невиконання нормативу, призначеного для працевлаштування осіб з інвалідністю є необґрунтованими.

Таким чином, беручи до уваги достатній і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а його вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, 257 - 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволені позову Київського міського відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 104, код ЄДРПОУ 22869098) відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя А.Б. Федорчук