ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2022 року

м. Київ

cправа № 910/4918/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткаченко Н. Г. - головуючого, Жукова С. В., Огородніка К. М.,

за участю секретаря судового засідання Громак В. О.

за участю представників: ТОВ "Технічний центр домофонізації "Цифрал-Сервіс Одеса" - адвоката Савченка Б. Г. , АТ "Асвіо Банк" - адвоката Безносик А. О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Інвестгруп", Товариства з обмеженою відповідальністю "Технічний центр домофонізації "Цифрал-Сервіс Одеса" та Акціонерного товариства "Асвіо Банк"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2022

у справі № 910/4918/21

за заявою Акціонерного товариства "Асвіо Банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Інвестгруп"

про відкриття провадження у справі про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.06.2021 у справі № 910/4918/21 відмовлено АТ "Асвіо Банк" у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "ВКФ "Інвестгруп".

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2021 у справі №910/4918/21 ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.06.2021 у справі №910/4918/21 скасовано. Справу направлено до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.02.2022 постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2021 у справі №910/4918/21 залишено без змін.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2021 у справі №910/4918/21 (колегія суддів: Пантелієнко В. О. - головуючий, Гарник Л. Л., Сотніков С. В.) залишено без розгляду апеляційну скаргу ТОВ "Технічний центр домофонізації "Цифрал-Сервіс Одеса" в частині вимоги про скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2021 у справі № 910/4918/21. В іншій частині апеляційну скаргу ТОВ "Технічний центр домофонізації "Цифрал-Сервіс Одеса" залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.06.2021 у справі №910/4918/21 - без змін.

У касаційних скаргах ТОВ "ВКФ "Інвестгруп" та ТОВ "Технічний центр домофонізації "Цифрал-Сервіс Одеса" просять скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2021, а справу №910/4918/21 направити на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Боржник ТОВ "ВКФ "Інвестгруп" зазначає, що суд апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови неправильно застосував ч. 1 ст. 254 ГПК України та не з`ясував, чи прийнято оскаржуване в апеляційному порядку судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які саме. При цьому боржник стверджує про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування ч. 1 ст. 254 ГПК України в контексті наявності чи відсутності у забезпеченого кредитора права на оскарження ухвали про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство боржника.

Крім того, у касаційній скарзі ТОВ "ВКФ "Інвестгруп" зазначає про неврахування судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування ч. 1 ст. 254 ГПК України, викладеного у постанові Верховного Суду від 14.06.2022 у справі № 926/3030/20.

ТОВ "Технічний центр домофонізації "Цифрал-Сервіс Одеса" у касаційній скарзі зазначає, що судом апеляційної інстанції допущені порушення норм процесуального права, а саме ч. 1 ст. 14, ч. 3 ст. 86, ч. ч. 1, 2 ст. 269 та ч. ч. 1, 2, 5 ст. 236 ГПК України, оскільки не надано правової оцінки доводам апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції правил територіальної юрисдикції та не досліджено докази, що стосуються доводів, на які скаржник посилався в апеляційній скарзі.

Підставою касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції ТОВ "Технічний центр домофонізації "Цифрал-Сервіс Одеса" зазначило про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування ч. 2 ст. 27, п. 1 ч. 1 ст. 31, ч. 1 ст. 279 ГПК України у подібних правовідносинах.

У касаційній скарзі АТ "Асвіо Банк" просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2021 у справі № 910/4918/21.

АТ "Асвіо Банк" стверджує, що суд апеляційної інстанції порушив ч. 1 ст. 264 ГПК України та розглянув по суті апеляційну скаргу ТОВ "Технічний центр домофонізації "Цифрал-Сервіс Одеса", не врахувавши, що вказана юридична особа не набула статусу конкурсного кредитора у справі про банкрутство. Крім того банк вважає, що судом апеляційної інстанції порушено приписи ст. ст. 254, 272 ГПК України та принцип правової певності.

У клопотанні АТ "Асвіо Банк" просить визнати подану ТОВ "ВКФ "Інвестгруп" касаційну скаргу у справі №910/4918/21 зловживанням процесуальними правами та повернути її скаржника та застосувати до директора ТОВ "ВКФ "Інвестгруп" заходи процесуального примусу за зловживання процесуальними правами.

Зловживання процесуальними правами боржником, на думку АТ "Асвіо Банк", полягають в тому, що договір відступлення права вимоги, на підставі якого ТОВ "Технічний центр домофонізації "Цифрал-Сервіс Одеса" набуло права вимоги до боржника, є фіктивним. Як стверджує АТ "Асвіо Банк", укладаючи вказаний договір його сторони не прагнули досягти правового результату, враховуючи неможливість погашення заборгованість перед новим кредитором з підстав неплатоспроможності боржника, а також з огляду на пов`язаність осіб - засновника (кінцевого бенефіціарного власника) ТОВ "Технічний центр домофонізації "Цифрал-Сервіс Одеса" та директора (засновника - кінцевого бенефіціарного власника) боржника.

За змістом ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Ст. 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у справі "Белле проти Франції" ("Bellet v. France", № 13343/87) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права.

Враховуючи, що ТОВ "ВКФ "Інвестгруп" є учасником справи №910/4918/21, а відтак має право на оскарження судових рішень у цій справі.

У зв`язку з наведеним, касаційний господарський суд у складі Верховного Суду залишає клопотання АТ "Асвіо Банк" без задоволення.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н. Г., заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги ТОВ "ВКФ "Інвестгруп" та ТОВ "Технічний центр домофонізації "Цифрал-Сервіс Одеса" підлягають задоволенню, а касаційна скарга АТ "Асвіо Банк" частковому задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, у березні 2021 року АТ "Асвіо Банк" звернулось до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "ВКФ "Інвестгруп".

Зазначена заява обґрунтована наявністю у боржника заборгованості за кредитним договором № 6606/01 від 06.06.2012, що підтверджується рішенням Господарського суду міста Києва від 01.09.2016 у справі № 910/4542/15-г. При цьому ініціюючий кредитор стверджував, що набув права вимоги до боржника на підставі укладеного між ним та ПАТ "КБ "Актив-Банк" договору № 55-UA-EA-2019-10-16-000024-b-2 від 07.11.2019 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги та ухвали Господарського суду міста Києва від 21.01.2020 про заміну сторони стягувача щодо виконання рішення Господарського суду міста Києва від 01.09.2016 № 910/4542/15-г.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.06.2021 у справі № 910/4918/21 відмовлено АТ "Асвіо Банк" у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "ВКФ "Інвестгруп".

Відмовляючи у відкритті провадження у цій справі про банкрутство на підставі п. 1 ч. 6 ст. 39 КУзПБ, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2021 у справі №910/4918/21 ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.06.2021 у справі №910/4918/21 скасовано. Справу направлено до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність спору про право та безспірність грошових вимог ініціюючого кредитора, які ґрунтуються на кредитному договорі № 0606/01 від 06.06.2012, підтверджується рішенням Господарського суду міста Києва від 01.09.2016 та ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2020 у справі № 910/4542/15-г про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.02.2022 постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2021 у справі №910/4918/21 залишено без змін.

Касаційний суд погодився із висновками суду апеляційної інстанції, що між заявником та боржником відсутній спір про право як підстава для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство згідно з ч. 6 ст. 39 КУзПБ.

Разом з тим 06.06.2022 ТОВ "Технічний центр домофонізації "Цифрал-Сервіс Одеса" звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.06.2021, в якій просило скасувати оскаржувану ухвалу в повному обсязі; скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2021 у справі №910/4918/21 в повному обсязі та направити справу №910/4918/21 на розгляд Господарському суду Львівської області за встановленою територіальною підсудністю за зареєстрованим місцезнаходженням боржника.

Обґрунтовуючи своє право на оскарження судових рішень у справі №910/4918/21, ТОВ "Технічний центр домофонізації "Цифрал-Сервіс Одеса" зазначало, що є забезпеченим кредитором ТОВ "ВКФ "Інвестгруп".

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від у справі №910/4918/21 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Технічний центр домофонізації "Цифрал-Сервіс Одеса" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.06.2021 у справі №910/4918/21.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2021 у справі №910/4918/21 апеляційну скаргу ТОВ "Технічний центр домофонізації "Цифрал-Сервіс Одеса" в частині вимоги про скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2021 у справі № 910/4918/21 залишено без розгляду. В іншій частині апеляційну скаргу ТОВ "Технічний центр домофонізації "Цифрал-Сервіс Одеса" залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.06.2021 у справі №910/4918/21 - без змін.

Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові зазначив, що місцевий суд законно і обґрунтовано відмовив АТ "Асвіо Банк" у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "ВКФ "Інвестгруп", оскільки 07.06.2021 в підготовчому засіданні судом першої інстанції була встановлена підстава для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство, а саме: наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.

Крім того, відмовляючи у задоволенні клопотання про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Технічний центр домофонізації "Цифрал-Сервіс Одеса" у справі №910/4918/21, суд апеляційної інстанції зазначив, що заявник апеляційної скарги є забезпеченим кредитором, а тому має право на оскарження ухвали Господарського суду міста Києва.

Частиною 1 ст. 254 ГПК України передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Отже, вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Зазначеною правовою нормою визначено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, яким розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або міститься судження про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи у відповідних правовідносинах, виходячи з предмету та підстав позову. Якщо скаржник зазначає лише про те, що рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або зазначає (констатує) лише, що рішенням вирішено про його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для відкриття апеляційного провадження.

Водночас, судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.

Правовий висновок аналогічного змісту викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2022 у справі № 926/3030/20, на яку своїй касаційній скарзі посилається ТОВ "ВКФ "Інвестгруп".

Як вбачається із матеріалів справи апеляційна скарга ТОВ "Технічний центр домофонізації "Цифрал-Сервіс Одеса" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.06.2021 у справі №910/4918/21 надійшла Північного апеляційного господарського суду після закінчення розгляду апеляційної скарги АТ "Асвіо Банк" на цю ж саму ухвалу суду першої інстанції.

Порядок розгляду апеляційної скарги, що надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи визначений в ст. 272 ГПК України.

За приписами ст. 272 ГПК України якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави. У випадку відкриття апеляційного провадження за такою скаргою суд апеляційної інстанції може зупинити дію раніше прийнятої ним постанови та рішення суду першої інстанції, що оскаржується. За результатами розгляду апеляційної скарги суд приймає постанову відповідно до статті цього Кодексу. При цьому за наявності підстав може бути скасовано раніше прийняту постанову суду апеляційної інстанції. Суд апеляційної інстанції розглядає скаргу, вказану в частині першій цієї статті, в межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи. Суд відмовляє у відкритті провадження за апеляційною скаргою, поданою відповідно до частини першої цієї статті, якщо суд розглянув наведені у ній доводи під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Касаційний суд враховує, що в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яку ратифіковано Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР і яка для України набрала чинності 11.09.1997 (Конвенція), закріплено принцип доступу до правосуддя.

Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, здійснюючи тлумачення положень Конвенції, указав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права частиною спільної спадщини Договірних Сторін.

У справах "Осман проти Сполученого королівства" та "Креуз проти Польщі" Європейський суд з прав людини роз`яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (рішення у справі "Брумареску проти Румунії"). Юридична визначеність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішень. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного розгляду справи та її нового вирішення. Повноваження судів вищих інстанцій щодо перегляду мають здійснюватись для виправлення судових помилок та недоліків правосуддя, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен розглядатись як прихований засіб оскарження, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для повторного розгляду. Відступ від цього принципу може бути виправданим лише коли він обумовлений особливими та непереборними обставинами (рішення у справі "Рябих проти Росії")

Забезпечення принципу res judicata є однією з найважливіших засад гарантування державою реалізації права людини на справедливий суд.

За приписами ст. 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.

Згідно з ст. 286 ГПК України судом касаційної інстанції у господарських справах є Верховний Суд.

Так, постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.02.2022 залишено без змін постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2021, якою було скасовано ухвалу суду першої інстанції у справі №910/4918/21.

Касаційний суд у постанові від 02.02.2022 за встановлених судами першої та апеляційної інстанцій у справі № 910/4918/21 обставин погодився із висновками суду апеляційної інстанції, що між заявником та боржником відсутній спір про право як підстава для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство згідно з ч. 6 ст. 39 КУзПБ.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наголошував, що при розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважає, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов`язки, суд апеляційної інстанції, перевіривши матеріали апеляційної скарги на предмет їх відповідності ст. ст. 258, 259 ГПК України, та за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи для відмови у відкритті апеляційного провадження з інших підстав, відкриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою такої особи та має належним чином дослідити і встановити, чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов`язки заявника апеляційної скарги.

Якщо ж при цьому судом апеляційної інстанції буде встановлено, що права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не порушені та що питання про її права, інтереси та (або) обов`язки у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд вправі закрити апеляційне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст.264 ГПК України.

Разом з тим, здійснюючи апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Технічний центр домофонізації "Цифрал-Сервіс Одеса" у справі № 910/4918/21, судом апеляційної інстанції не встановлено, які права та/або інтереси ТОВ "Технічний центр домофонізації "Цифрал-Сервіс Одеса" порушені скасованою в апеляційному порядку ухвалою суду першої інстанції, враховуючи також, що скасоване судове рішення не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення.

За таких обставин, доводи боржника ТОВ "ВКФ "Інвестгруп" та АТ "Асвіо Банк" про неправильне застосування судом апеляційної інстанції ч. 1 ст. 254 ГПК України є обґрунтованими.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

На підставі викладеного, з огляду на межі розгляду справи судом касаційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги ТОВ "ВКФ "Інвестгруп" та ТОВ "Технічний центр домофонізації "Цифрал-Сервіс Одеса" підлягають задоволенню, а касаційна скарга АТ "Асвіо Банк" частковому задоволенню, постанова Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2022 підлягає скасуванню, а справа №910/4918/21 - направленню на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Під час нового розгляду справи суду апеляційної інстанції необхідно врахувати викладене, встановлено, які права та/або інтереси ТОВ "Технічний центр домофонізації "Цифрал-Сервіс Одеса" порушені скасованою в апеляційному порядку ухвалою суду першої інстанції і в залежності від установленого та вимог закону прийняти законне та обґрунтоване судове рішення.

У зв`язку зі скасуванням постанови апеляційного господарського суду і передачею справи на новий розгляд, розподіл судового збору у справі касаційним судом не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 300, 301, 314, 315, 317 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Інвестгруп" - задовольнити.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Технічний центр домофонізації "Цифрал-Сервіс Одеса" - задовольнити.

Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Асвіо Банк" - задовольнити частково.

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2022 у справі №910/4918/21 - скасувати.

Справу № 910/4918/21 направити на новий апеляційний розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий, суддя Ткаченко Н. Г.

Судді Жуков С. В.

Огороднік К. М.