Справа № 10-274/10 Головуючий у І інстанції

Провадження № - Доповідач у 2 інстанції . .

Категорія 07.12.2010

УХВАЛА

Іменем України

« 7 » грудня 2010 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді:

суддів:

з участю прокурора

захисника

ОСОБА_1

ОСОБА_2, ОСОБА_3

ОСОБА_4

ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_5 на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 листопада 2010 року, якою у відношенні ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту, -

встановила:

Органами досудового слідства ОСОБА_6 обвинувачується в тому, що він 7 листопада 2010 року близько 3 год. на ґрунтовій автодорозі поблизу с. Озерна, Білоцерківського р-ну, Київської області з метою задоволення своєї статевої пристрасті із застосуванням фізичного насильства, долаючи опір ОСОБА_7, маючи перевагу у фізичній силі, зірвав з неї одяг та задовольнив свою статеву пристрасть неприродним способом.

19 листопада 2010 року СВ Білоцерківського РВ ГУ МВС України в Київській області щодо ОСОБА_6 була порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 153 КК України.

26 листопада 2010 року за підозрою у вчиненні вказаного злочину ОСОБА_6 був затриманий в порядку ст. 115 КПК України.

З грудня 2010 року ОСОБА_6 пред явлено обвинувачення за ч. 1 ст. 153 КК України.

Слідчий СВ Білоцерківського РВ ГУ МВС України в Київській області звернувся з поданням погодженим з прокурором Білоцерківського району про обрання відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, оскільки злочин в якому ОСОБА_6 обвинувачується передбачає міру покарання більше 3-х років, він не має визначеного місця проживання, не працює, може ухилятися від слідства та суду, перешкоджати встановленню істини в кримінальній справі. Ніякі інші, передбачені ст. 149 КПК України запобіжні заходи, крім взяття під варту, не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 листопада 2010 року подання слідчого задоволено і відносно ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту.

Своє рішення суд мотивував тим, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, на даний час з сім'єю не проживає, а мешкає у знайомого, офіційно не працевлаштований, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, хоч і має погашену судимість, свою причетність до злочину підозрюваний заперечує, а перебуваючи на волі може ухилятися від слідства та суду, з метою уникнення відповідальності за скоєне та чинити тиск на потерпілу і свідків, котрі викривають його причетність до злочину.

На постанову суду подано апеляцію захисником ОСОБА_5, яка представляє інтереси ОСОБА_6, в якій ставиться питання про скасування постанови про обрання запобіжного заходу останньому у вигляді взяття під варту.

Апелянт вважає, що в матеріалах справи немає ніяких доказів причетності ОСОБА_6 до вчиненого злочину, а тому безпідставним є висновок про те, що останній може ухилятися від слідства та суду і чинити тиск на потерпілу та свідків з метою зміни ними показів, так як матеріали справи таких доказів також не містять.

ОСОБА_6 одружений, має на утриманні 2-х річну дитину, має постійне місце проживання, судимість у нього погашена.

Заслухавши суддю доповідача, прокурора, який заперечив проти поданої апеляції, захисника ОСОБА_5, яка апеляцію підтримала, перевіривши матеріали подання та вивчивши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція до задоволення не підлягає.

Так у відповідності до вимог ст.ст. 148, 155 КПК України запобіжний захід у вигляді взяття під варту застосовується у справах про злочини, за які передбачене покарання у вигляді позбавлення волі понад три роки, з метою запобігти спробам ухилитися від дізнання, слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.

З матеріалів справи вбачається, що санкція статті за злочин, в якому обвинувачується ОСОБА_6 передбачає міру покарання понад три роки позбавлення волі, він ніде не працює, за місцем реєстрації та з сім'єю не проживає.

Місцевий суд обґрунтовано прийшов до висновку, що ОСОБА_6, перебуваючи на волі може ухилятися від слідства, намагатися вплинути на всебічність, повноту і об'єктивність при розслідуванні справи.

Рішення про обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту прийнято з дотриманням вимог ст.ст. 148, 150, 158 КПК України є обґрунтованим, оскільки інші менш суворі запобіжні заходи можуть не забезпечити належну поведінку обвинуваченого і виконанню ним процесуальних обов'язків.

Доводи апеляції не спростовують правильності висновку судді. Порушень норм кримінально-процесуального законодавства, які б слугували підставами для зміни чи скасування постанови колегією суддів не встановлено.

Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -

Ухвалила:

Апеляцію захисника ОСОБА_5 залишити без задоволення, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29.11.2010 року щодо обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді взяття під варту - залишити без змін.

Судді: (підписи)