Справа № 134/1311/21

1-кп/134/22/2022

У Х В А Л А

09 грудня 2022 року смт. Крижопіль

Крижопільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючої судді ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2                               

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в смт. Крижопіль питання щодо запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 12021020190000055 від 09 березня 2021 року про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника ОСОБА_5

встановив:

В провадженні суду перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вказуючи на те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину та ризики, передбачені ст. 177 КПК України, наразі існують, у зв`язку чим просив задоволити клопотання. Так, ОСОБА_3 може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи, що у кримінальному провадженні на даний час триває експертиза, він може незаконно впливати на експертів, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Таким чином, застосування інших, більш м`яких запобіжних заходів, не зможе запобігти доведеним ризикам.

Від захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_5 надійшло клопотання, у якому він просить запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 змінити на цілодобовий домашній арешт строком на 2 місяці, до 08 лютого 2023 року включно, звільнивши його з-під варти негайно, та покласти на обвинуваченого наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою суду, не залишати місце фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування клопотання вказує, що обвинувачений ОСОБА_3 в 2015-2016 роках брав безпосередню участь в антитерористичній операції та був тяжко поранений, внаслідок чого став особою з інвалідністю 2-ї групи та вимушений був звільнитися з попередньої роботи – ДП «Крижопільський лісгосп», де працював майстром лісу. В 2018, 2019 роках ОСОБА_3 проходив реабілітацію по індивідуальній програмі, в тому числі і психолого-педагогічну реабілітацію.

З 2016 року ОСОБА_3 проживає в с. Заболотне, перебуває у фактичному шлюбі з ОСОБА_6 . У тому ж селі проживають його мати та тітка, що свідчить про наявність міцних соціальних зв`язків по місцю проживання.

ОСОБА_3 не має жодного наміру переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, вчиняти інші кримінальні правопорушення чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Він раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, має на утриманні неповнолітню дитину, у нього є постійне місце проживання, де він характеризується з позитивної сторони. Через незадовільний стан здоров`я ОСОБА_3 потребує лікування, психологічної та соціальної адаптації, має пройти реабілітаційні заходи в тому числі стаціонарне лікування.

Також просить врахувати особу покійного ОСОБА_7 , який був неодноразово судимим, вів аморальний спосіб життя, неодноразово погрожував ОСОБА_3 фізичним насильством та вбивством, вчиняв відносно нього неправомірні дії.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 заперечив проти задоволення клопотання прокурора, просив змінити запобіжний захід та застосувати до нього цілодобовий домашній арешт.

Захисник ОСОБА_5 проти клопотання прокурора заперечив, мотивуючи тим, що заявлені прокурором ризики є необґрунтованими і потреба у триманні обвинуваченого під вартою відпала, підтримав своє клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.

Захисник обвинуваченого – адвокат ОСОБА_8 подав клопотання, у якому просив забезпечити його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення «EASYCON».

Судом були вжиті заходи щодо проведення судового засіданні у режимі відеоконференції за участю захисника ОСОБА_8 , однак вийти з ним на зв`язок через систему «EASYCON» не представилось можливим. В телефонному режимі захисник повідомив про відсутність у нього електроенергії і як наслідок неможливість взяти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд вважає за можливе розглянути питання щодо запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 у відсутності захисника ОСОБА_8 . При цьому суд враховує, що в судовому засіданні приймає участь інший захисник обвинуваченого – адвокат ОСОБА_5 , а тому його право на захист не порушується.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотань, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ч. 4 ст. 199 КПК України розгляд клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали здійснюється за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.  Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Ухвалою суду від 13 жовтня 2022 року дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 продовжено до 11 грудня 2022 року включно. До спливу цього строку судове провадження завершити не представляється можливим.

Окрім того, ухвалою суду від 25 серпня 2022 року у даному кримінальному провадженні за клопотанням прокурора було призначено комісійну судово-медичну експертизу, яка ще триває.

Таким чином, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою, оскільки на даний час розгляд кримінального провадження продовжується.

Заслухавши доводи прокурора про необхідність продовження строку тримання під вартою обвинуваченому, суд вважає, що підстави обраного запобіжного заходу не відпали. Суд враховує, що ОСОБА_3 , перебуваючи на волі, зможе ухилятись від суду, оскільки він обвинувачується в особливо тяжкому злочині, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років. Тяжкість можливого покарання є важливим аргументом у продовженні строку тримання під вартою обвинуваченому. Більш м`які запобіжні заходи не гарантують належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Щодо твердження захисту про необґрунтованість обвинувачення, суд вважає необхідним зазначити наступне.

За правовими позиціями Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра» - це наявність фактів або відомостей, які здатні переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення.

На стадії вирішення питання про продовження строку дії запобіжного заходу, суд не може надавати оцінку «обґрунтованості підозри» в розрізі оцінки всіх доказів у справі, а повинен виходити з поняття наявності відомостей, які здатні переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення.

Відтак, доводи сторони захисту з цього приводу, є питанням оцінки доказів та будуть вирішені судом при ухваленні вироку.

При цьому, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальнодоступних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, тому саме запобіжний захід у виді тримання під вартою є співмірним у вказаному кримінальному провадженні.

За таких обставин суд вважає, що суспільний інтерес у завершенні неупередженого розгляду даного кримінального провадження слід визнати виключними обставинами, згідно з якими лише продовження строку дії обраного раніше запобіжного заходу зможе запобігти зазначеним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Враховуючи викладене, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, в тому числі щодо участі у судовому розгляді, суд вважає, що є виправданим тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою, а тому необхідно задовольнити клопотання прокурора та продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 строк тримання під вартою на 60 днів, а у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 на цілодобовий домашній арешт - відмовити.

З огляду на те, що ОСОБА_3 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, яке є особливо тяжким злочином, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, суд дійшов висновку про необхідність продовження йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 331, 371-372 КПК України, суд -

постановив:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою задовольнити.

Продовжити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на 60 діб, до 06 лютого 2023 року включно.

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про заміну обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Суддя: