Справа № 761/16004/21                                                                   Слідчий суддя: ОСОБА_1

Провадження №11-сс/824/3730/2022                                                  Доповідач: ОСОБА_2

Категорія: ч.1 ст.162 КК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2022 року. Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:

головуючого судді               ОСОБА_2

суддів                                    ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі                                   ОСОБА_5

за участю

прокурора                             ОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 24 лютого 2022 року, яким

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лозове, Тамбовського району, Амурської області (Російська Федерація), особа без громадянства, із середньою освітою, не одруженого, без місця реєстрації та місця проживання на території України, раніше судимого: вироком Печерським районним судом м. Києва від 02 лютого 2010 року за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі; вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 04 січня 2016 року за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, -

визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.162 КК України та призначено покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

Зараховано строк попереднього ув`язнення ОСОБА_8 з 27.03.2021 року по дату набрання даним вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні обмеження волі, як це передбачено п.п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України.

Ухвалено строк відбування покарання призначеного даним вироком рахувати з моменту звернення його до виконання.

Судові витрати у кримінальному провадженні за проведену судову дактилоскопічну експертизу (висновок експерта №СЕ-19/111-21/14338-Д від 31 березня 2021 року) у сумі 1307 грн. 60 коп. ухвалено стягнути з ОСОБА_8 в дохід держави з відповідним призначенням платежів.

Згідно вироку суду ОСОБА_8 засуджено за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.162 КК України, вчиненого за наступних обставин.

ОСОБА_8 , будучи радніше судимий за вчинення умисного корисливого злочину, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, вчинив новий умисний злочин.

Так, ОСОБА_8 , 26.03.2021 року, приблизно о 13 години 00 хвилин, перебуваючи поруч з будинком АДРЕСА_1 , вирішив зайти до під`їзду вказаного будинку.

Зайшовши до під`їзду будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_8 звернув свою увагу на двері квартири АДРЕСА_2 та в нього виник злочинний умисел направлений на незаконне проникнення до приміщення квартири АДРЕСА_3 , в якій проживали інші особи.

Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на незаконне проникнення до житла особи, ОСОБА_8 , 26.03.2021 року, приблизно о 13 години 00 хвилин, впевнившись в тому, що за його злочинними діями ніхто з сторонніх осіб не спостерігає та вони носять таємний характер, підійшовши до дверей квартири АДРЕСА_3 , виявив що двері не замкнені та проник в середину приміщення квартири АДРЕСА_3 , що згідно конституційних особистих прав наділене правом на недоторканість житла особи.

Після чого, ОСОБА_8 незаконно проникнувши до приміщення квартири АДРЕСА_3 , тим самим вторгнувшись до житла всупереч волі законного власника, за відсутністю визначених законом підстав та у порушення встановленого законом порядку, почав ходити по коридору вказаної квартири.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції прокурором було подано апеляційну скаргу, у якій він просить вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 24 лютого 2022 року скасувати в частині призначеного покарання. Призначити ОСОБА_8 покарання за ч.1 ст.162 КК України у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. В інші частині вирок залишити без змін.

Не оспорюючи фактичні обставини справи, кваліфікацію дій обвинуваченого вважає, що вирок суду підлягає скасуванню у зв`язку з застосуванням закону, який не підлягає застосуванню.

З матеріалів справ вбачається, що ОСОБА_8 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , а відтак досяг пенсійного віку, що відповідно до ст.61 КК України, унеможливлює призначення йому покарання у виді обмеження волі.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора, на підтримку поданої апеляційної скарги, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню із наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Згідно ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Суд першої інстанції розглянув це кримінальне провадження у порядку ч.3 ст.349 КПК України, оскільки проти цього не заперечували учасники судового провадження та визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому місцевий суд з`ясував, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_8 за ч.1 ст.162 КК України підтверджується матеріалами кримінального провадження та учасниками процесу не оспорюються.

Відповідно до ст.409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є, зокрема, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженими, так і іншими особами.

Виходячи із положень п.п.2,3 ч.1 ст.65 КК України, суд призначає покарання: відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Призначене покарання має відповідати характеру протиправного діяння, його небезпечності, даних, що всебічно характеризують особу винного й відображають його посткримінальну поведінку, як прояв ставлення до вчиненого. Адже така співмірність є критерієм справедливості кримінальної відповідальності.

Перевіривши матеріали кримінального провадження в межах апеляційних вимог, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи прокурора про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Так, санкцією ч.1 ст.162 КК України передбачено покарання у виді штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.

При цьому, положеннями ч.3 ст.61 КК України визначено, що обмеження волі не застосовується до неповнолітніх, вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до чотирнадцяти років, осіб, що досягли пенсійного віку, військовослужбовців строкової служби та до осіб з інвалідністю першої і другої групи.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений ОСОБА_8 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто досяг пенсійного віку.

Враховуючи вказані обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції у оскаржуваному вироку призначивши ОСОБА_8 покарання за ч.1 ст.162 КК України у виді 2 років обмеження волі, застосував закон, який не підлягав застосуванню, чим допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Призначаючи покарання ОСОБА_8 колегія суддів враховує конкретні обставини справи, характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який на обліку лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності.

Відповідно до ст.66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого є щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст.67 КК України, не встановлено.

З урахуванням ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретних обставин справи, даних про особу обвинуваченого, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне призначити покарання обвинуваченому за ч.1 ст.162 КК України у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, так як саме таке покарання в повній мірі відповідатиме вимогам ст. 65 КК України та буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, тобто для досягнення мети, передбаченої ст.50 КК України.

На переконання апеляційного суду, саме таке покарання буде необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_8 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 409, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 – задовольнити.

Вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 24 лютого 2022 року щодо ОСОБА_8 – змінити в частині призначеного йому покарання.

Вважати ОСОБА_8 засудженим за ч.1 ст.162 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (тисячу сімсот) гривень.

У решті вирок залишити без змін.

Головуючий:

Судді: