ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.486-65-72 |
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.06.06 м. Київ 28/197
За позовом | Приватного підприємства “Валент” |
до | Державної податкової інспекції у Солом”янському районі міста Києва |
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача | Державна податкова інспекція у Деснянському районі міста Києва |
про | визнання недійсним податкових повідомлень - рішень |
Суддя Митрохіна А.В.
Секретар судового засідання Дмитрук О.В.
Представники:
від позивача: Зеленкова Т.П. –представ. (дов. в справі)
від відповідача: Запорожець А.Н. –держ. под. інспектор (дов. в справі)
02.06.2006 о 12 год. 55 хв. в судовому засіданні, на підставі пункту 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обставини справи:
Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсними податкових повідомлень –рішень від 28.02.2003р. № 0000852330/0, № 0000062330/0 до акту перевірки ПП “Валент”, як заснованих на помилкових (неперевірених) відомостях та висновках; податкового повідомлення –рішення № 0000852312/0 від 28.02.2003р. повністю, так як в “Рішенні про результати розгляду скарги” ДПА України від 07.10.2003р. вже скасовано донарахування 1,70 коп. комунального податку.
Позивач уточнив позовні вимоги та просить визнати недійсними податкові повідомлення –рішення №№ 0000072330/3, 0000062330/3 від 17.10.2003р до акту перевірки ПП “Валент”, як заснованих на помилкових (неперевірених) відомостях та висновках; визнати недійсним податкове повідомлення –рішення № 0000852312/0 від 28.02.2003р. повністю, так як в “Рішенні про результати розгляду скарги” ДПА України від 07.10.2003р. вже скасовано донарахування 1,70 коп. комунального податку.
Позивач уточнив позовні вимоги та просить суд визнати недійсними податкові повідомлення –рішення № 0000072330/3, №0000062330/0 від 17.10.2003р. до акту перевірки № 5/23-30111/21464844 від 28.02.2003р. ПП “Валент”; податкове повідомлення –рішення № 00000852312/3 від 21.10.2003р. до акту перевірки № 5/23-30111/21464844 від 28.02.2003р. ПП “Валент”.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акту перевірки суперечать обставинам справи, оскільки порушення позивачем норм Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” не призвели до виникнення об”єкту оподаткування, спірні податкові повідомлення –рішення прийняті без урахування рішень про результати розгляду скарг, якими скарги позивача були частково задоволені.
За таких обставин, спірні податкові повідомлення –рішення підлягають визнанню недійсними.
Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник в судовому засіданні позовних вимог не визнав, посилаючись на те, що позивачем порушено норми Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” та Закону України “Про податок на додану вартість ”, що призвело до донарахувань податкових зобов”язань.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2004р. провадження у справі було зупинено у зв’язку із призначенням у справі судово-бухгалтерської експертизи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.03.2006 у звязку із повернення справи до суду, провадження у справі поновлено.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких містяться у матеріалах справи, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ :
28.02.2003р. Державною податковою інспекцією у Солом”янському районі міста Києва складено акт № 5/23-30111/21464844 “Про результати планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства Приватного підприємства “Валент” за період з 01.01.2001р. по 01.10.2002р.”.
Актом перевірки встановлено, що позивачем в порушення Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” не включено до складу валового доходу сум “поворотної фінансової допомоги”. За таких обставин, позивач безпідставно занизив валових дохід за І кв. 2001р. на загальну суму 19000,00 грн.; за ІІ кв. 2001р. на загальну суму 26448,91 грн.; за І кв. 2001р. на загальну суму 2000,00 грн.; за ІІ кв. 2002р. на загальну суму 3140,00 грн.
В І кв. 2002р. (в січні) між ПП “Валент” та ВАТ “Грат” було здійснено бартерну операцію. Підприємство в порушення п.п. 11.3.4. ст. 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” не було віднесено до складу валового доходу суму цієї операції –122,4 грн. (без ПДВ).
У ІІ кв. 2002р. ПП “Валент” декларує по рядку 11 “Скоригований валовий дохід” декларації про прибуток підприємства валовий доход в розмірі 461,8 тис. грн.. Перевіркою встановлено, що загальна сума по книзі продажу (що підтверджена первинним документами) за квітень, травень, червень 2002р. становить 475977,5 грн. (без ПДВ). Тобто фактично підприємство мало валовий дохід в розмірі 479,1 тис. грн. Різниця в розмірі 17,3 тис. грн.. виникла за рахунок суми: 3140 грн. не занесеної до складу валових доходів суми фінансової допомоги; 14200 грн. не включення до загальної суми валового доходу за ІІ кв. 2002р. Таким чином, ПП “Валент” в порушення п. 4.1 Закону № 283/97 у ІІ кв.2002р. декларує занижений валовий доход на суму –17,3 тис. грн.. (14,2 тис. грн. +3,1 тис. грн.).
В УІ кв. 2001р. ПП “Валент” декларує по рядку 32 “Загальна сума валових витрат” декларації про прибуток підприємства валові витрати в розмірі 653,5 тис. грн. Перевіркою встановлено, що на підставі первинних документів підприємство мало валові витрати в розмірі 651,7 тис. грн. Сума завищення валових витрат –1,8 тис. грн.
За таких обставин, за порушення п.п. 4.1.6, п. 4.1; п.п.5.39 ст. 5; п.п. 11.3.4 ст. 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” донараховано податок на прибуток на загальну суму 15720,00 грн. , у т.ч. в ІІ кв. 2001р. на суму 30,00 грн.; в ІІІ кв. 2001р. на суму 60,00 грн.; в УІ кв. 2001р. на суму 9720,00 грн.; в І кв. 2002р. на суму 720,00 грн.; в ІІ кв. 2002р. на суму 5190,00 грн.
Під час перевірки бартерних операцій, встановлено, що між позивачем та ВАТ “Грат” укладено бартерний договір. ПП “Валент” відвантажило на користь ВАТ “Грат” товар на загальну суму 146,88 грн., у т.ч. ПДВ –24,48 грн. ПП “Валент” виписало на адресу ВАТ “Грат”податкову накладну № 2 від 17.01.2002р. на загальну суму 146,88 грн., у т.ч. ПДВ 24,48 грн., а також отримало від ВАТ “Грат” товар та податкову накладну від 17.01.2002р. № 2 на загальну суму 146,88 грн., у т.ч. ПДВ 24,48 грн.
ПП “Валент” було відображено суму податкового кредиту по ПДВ по даній бартерній операції до книги придбання, але не було включено суму обсягу продажу та податкового зобов”язання по бартерній операції до книги продажу, та до складу валового доходу, чим було порушено п.п. 7.3.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” та п.п. 11.3.4 ст. 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”
В липні 2001р. підприємством задекларовано податковий кредит (рядок 17 декларації по ПДВ за липень 2001р.) у сумі –24715 грн. Фактично згідно первинних документів та даних книги обліку придбання, загальна сума податкового кредиту за липень 2001р. становить –24713 грн. Підприємство, в порушення п.п. 7.4.5 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” безпідставно зависило податковий кредит на суму 2 грн., тим самим занизив суму податкового зобов”язання на цю ж суму.
В грудня 2001р. підприємство задекларувало податковий кредит (рядок 17 декларації по ПДВ за грудень 2001р.) у сумі –49020 грн. Згідно первинних документів та даних книги придбання товарів (робіт, послуг) підприємство мало право на податковий кредит у сумі –48665 грн. Підприємство зависило податковий кредит на суму –355 грн. тим самим занизив суму податкового зобов”язання на цю ж суму, чим було порушено п.п. 7.4.5 Закону № 168/97-ВР.
В січні 2002р. в книзі продажу товарів та в рядку 9 декларації по ПДВ за січень 2002р. не враховано до загального обсягу реалізації вартість бартерної операції в розмірі 146,88 грн., що призвело до заниження податкового зобов”язання на суму –24 грн., чим було порушено п.п. 7.3.4 ст.7 Закону № 168/97-ВР.
В лютому 2002р. в книзі продажу товарів та в рядку 9 декларації з ПДВ за лютий 2002р. не враховано до загального обсягу реалізації обсяг продажу товарів в розмірі 275,4 грн. , що призвело до заниження податкового зобов”язанння з ПДВ на суму –45,9 грн., чим було порушено п.п. 7.3.4 ст.7 Закону № 168/97-ВР.
Таким чином, позивачем порушено п.п. 7.4.5, п.п. 7.3.4 ст.7 Закону № 168/97-ВР та донараховано податок на додану вартість на загальну суму 427,00 грн., у т.ч. за липень 2001р. на суму 2,00 грн.; за грудень 2001р. на суму 355,00 грн., за січень 2002р. на суму 24,00 грн.; за лютий 2002р. на суму 46,00 грн.
Також, встановлено порушення ст. 15, ст. 19 Декрету Кабінету Міністрів України “Про місцеві податки та збори” та п.п. 5.1, п. 5.2 Положення до Рішення Київської міської ради від 23.05.1995р. № 62 “Про введення комунального податку в м. Києві” та донараховано комунальний податок за жовтень 2001р. –1,70 грн.; донараховано податку на транспорт –46,23 грн.; встановлено перевищення лімітів залишку готівки в касі у сумі –37209,13 грн.; встановлено готівкові розрахунки з іншими підприємствами понад установлену граничну суму на суму –92206,25 грн.
На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Солом”янському районі міста Києва 28.02.2003р. прийнято податкове повідомлення –рішення № 000852312/0, яким позивачу відповідно до п.п. 17.1.3 ст. 17 закону України “Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначено суму податкового зобов”язання з комунального податку на загальну суму 171,70 грн., у т.ч. 1,70 грн. –основний платіж та 170,00 грн. –штрафних санкцій; податкове повідомлення –рішення № 0000072330/0, яким позивачу згідно з п.п. 7.3.4, п.п.7.4.5 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, п.п. 17.1.3 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначено суму податкового зобов”язання з податку на додану вартість на загальну суму 1107,00 грн., у т.ч. 427,00 грн. – основного платежу та 680,00 грн.- штрафних санкцій; податкове повідомлення –рішення № 0000062330/0, яким позивачу згідно з п.п.4.1.6 ст. 4, п.п. 5.3.9 ст. 5, п.п. 11.3.4 ст.11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” визначено суму податкового зобов”язання з податку на прибуток на загальну суму 19438,50 грн., у т.ч. 15720,00 грн. –основного платежу та 3718,50 грн. –штрафних санкцій.
Позивач оскаржив зазначені вище податкове повідомлення –рішення в адміністративному порядку.
За результатами розгляду скарги Державною податковою інспекцією у Солом”янському районі міста Києва 12.05.2003р прийнято рішення № 5889/10/10-145, яким залишено без змін податкові повідомлення –рішення від 28.02.2003р. № 0000072330/0 та № 0000062330/0, а також рішення № 5890/10/10-145, яким залишено без змін податкові повідомлення – рішення від 28.02.2003р. № 0000852330/0 та № 0000511701/0.
21.07.2003р. Державною податковою адміністрацією у місті Києві прийнято рішення про результати розгляду скарги № 2113/10/25-014, яким залишено без змін податкові повідомлення –рішення від 28.02.2003р. № 0000072330/0, № 0000852330/0, №0000511701/0, скасовано податкове повідомлення –рішення від 28.02.2003р. № 0000062330/0 в частині донарахованої перевіркою суми податку на прибуток по операції з отримання підприємством поворотної фінансової допомоги і у відповідній частині застосовані штрафні санкції, а в іншій частині залишено без змін.
07.10.2003р. Державною податковою адміністрацією України прийнято рішення про результати розгляду скарги № 8358/6/25-1115, яким скасовано податкове повідомлення –рішення № 0000852312/0 в частині донарахованих 1,70 грн. комунального податку, а в іншій частині залишено без змін, залишено без змін податкове повідомлення –рішення № 0000072330/0 та № 0000062330/0 з урахуванням рішення про результати розгляду скарги ДПА у місті Києві; скасовано податкове повідомлення –рішення від 28.02.2005р. № 0000511701/0 про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання оббігу готівки.
28.07.2003р. Державною податковою інспекцією у Солом”янському районі міста Києва прийняті податкове повідомлення –рішення № 0000852312/2, яким позивачу відповідно до п.п. 17.1.3 ст. 17 закону України “Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначено суму податкового зобов”язання з комунального податку на загальну суму 171,70 грн., у т.ч. 1,70 грн. –основний платіж та 170,00 грн. –штрафних санкцій; податкове повідомлення –рішення № 0000072330/2, яким позивачу згідно з п.п. 7.3.4, п.п.7.4.5 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, 17.1.3 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначено суму податкового зобов”язання з податку на додану вартість на загальну суму 1107,00 грн., у т.ч. 427,00 грн. –основного платежу та 680,00 грн.- штрафних санкцій; податкове повідомлення –рішення № 0000062330/2, яким позивачу згідно з п.п. 4.1.6 ст. 4, п.п. 5.3.9 ст. 5, п.п. 11.3.4 ст.11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” визначено суму податкового зобов”язання з податку на прибуток на загальну суму 5729,00 грн., у т.ч. 4920,00 грн. –основного платежу та 809,00 грн. –штрафних санкцій.
17.10.2003р. Державною податковою інспекцією у Солом”янському районі міста Києва прийнято податкове повідомлення –рішення № 0000072330/3, яким позивачу визначено суму податкового зобов”язання з податку на додану вартість на загальну суму 1107,00 грн., у т.ч. 427,00 грн. – основного платежу та 680,00 грн.- штрафних санкцій; податкове повідомлення –рішення № 0000062330/3, яким позивачу згідно з п.п.4.1.6 ст. 4, п.п. 5.3.9 ст. 5, п.п. 11.3.4 ст.11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” визначено суму податкового зобов”язання з податку на прибуток на загальну суму 5729,00 грн., у т.ч. 4920,00 грн. –основного платежу та 809,00 грн. –штрафних санкцій; податкове повідомлення –рішення № 0000852312/3, яким позивачу відповідно до п.п. 17.1.3 ст. 17 закону України “Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначено суму податкового зобов”язання з комунального податку на загальну суму 170,00 грн. штрафних санкцій
З висновками, викладеними в акті перевірки, суд погоджується частково, виходячи з наступного.
Щодо висновку відповідача в акті перевірки в частині порушення позивачем п.п. 11.3.4 ст.11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” шляхом не віднесення до складу валового доходу у І кв. 2002р. суми бартерної операції між ПП “Валент” та ВАТ “Грат” у розмірі 122,4 грн. (без ПДВ), то позивач та його представник в судовому засіданні не заперечував проти порушення податкового законодавства в цій частині.
Як вбачається з акту перевірки, між позивачем та ВАТ “Грат” укладено бартерний договір. ПП “Валент” відвантажило на користь ВАТ “Грат” товар на загальну суму 146,88 грн., у т.ч. ПДВ –24,48 грн. ПП “Валент” виписало на адресу ВАТ “Грат” податкову накладну № 2 від 17.01.2002р. на загальну суму 146,88 грн., у т.ч. ПДВ 24,48 грн., а також отримало від ВАТ “Грат” товар та податкову накладну від 17.01.2002р. № 2 на загальну суму 146,88 грн., у т.ч. ПДВ 24,48 грн.
ПП “Валент” було відображено суму податкового кредиту по ПДВ по даній бартерній операції до книги придбання, але не було включено суму обсягу продажу по бартерній операції до книги продажу, та до складу валового доходу, чим було порушено п.п. 7.3.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” та п.п. 11.3.4 ст. 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.
Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
Підпунктом 11.3.4. ст. 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” встановлено, що датою збільшення валового доходу у разі здійснення бартерних (товарообмінних) операцій вважається будь-яка з подій, що сталася раніше:
або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку;
або дата оприбуткування товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання результатів робіт (послуг) платником податку.
При перевірці судом книг придбання/продажу товару (робіт, послуг) за січень 2002р., судом встановлено, що позивачем не включено до книги продажу товарів (робіт, послуг) податкова накладна від 17.01.2002р. № 2, а сума 122,4 грн. не віднесено до складу валового доходу у І кв. 2002р.
За таких обставин, відповідачем правомірно встановлено невіднесення до складу валового доходу у І кв. 2002р. суми бартерної операції між ПП “Валент” та ВАТ “Грат” у розмірі 122,4 грн.
Щодо висновку відповідача в акті перевірки в частині порушення позивачем п.п.4.1 ст.4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” шляхом не віднесення до складу валового доходу у ІІ кв. 2002р. доходу у розмірі 17,3 тис. грн., який виник за рахунок суми: 3140 грн. незанесеної до складу валових доходів суми фінансової допомоги та 14200 грн. не включення до загальної суми валового доходу, судом встановлено наступне.
Рішенням Державної податкової адміністрації у місті Києві № 2113/10/25-014 скасовано податкове повідомлення –рішення від 28.02.2003р. № 0000062330/0 в частині донарахованої перевіркою суми податку на прибуток по операції з отримання підприємством поворотної фінансової допомоги і у відповідній частині застосовані штрафні санкції, а в іншій частині залишено без змін.
За таких обставин, правомірність включення до складу валового доходу 3140 грн. суми фінансової допомоги, судом не розглядається.
Стосовно невключення до складу валового доходу у ІІ кв. 2002р. суму 14200,00 грн., слід зазначити наступне.
Представник позивача в судовому засіданні не заперечував проти висновків акту перевірки щодо невключення до складу валового доходу 14200 грн., проте зазначає, що обсяг валових витрат у ІІ кв. 2002р. був задекларований позивачем теж не в повному обсязі, оскільки згідно даних по книзі обліку продажу товарів (робіт, послуг) загальна вартість витрат становить 548,7 тис. грн.
Як вбачається з декларації про прибуток підприємства, позивачем задекларовано (р. 9) сукупний валовий дохід у розмірі 461,8 тис. грн., загальна сума валових витрат (р. 32) у розмірі 450,1 тис. гр.
Під час перевірки, відповідачем встановлено, що загальна сума по книзі продажу за квітень, травень, червень 2002р. становить 475977,5 грн. (без ПДВ), що призвело до невключення до складу валового доходу 14200 грн.; розмір валових витрат встановлений в акті перевірки співпадає з задекларованим позивачем, а саме 450,1 тис. грн.. (п. 2.2 акту).
Як вбачається з книги продажу товарів (робіт, послуг) позивача, оригінал якої є в матеріалах справи, загальна вартість проданих товарів (робіт, послуг) становить 476 тис. грн., отже висновки акту перевірки підтверджуються матеріалами справи.
Законом України „Про оподаткування прибутку підприємств” визначений порядок обчислення та сплати податку на прибуток, у т.ч. дата виникнення податкових зобов’язань, ведення податкового обліку.
Об’єктом оподаткування відповідно до ст. 3 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3. цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 Закону.
Як вбачається з книги придбання товарів (робіт, послуг) позивача, загальна вартість проданих товарів (робіт, послуг) за квітень, травень, червень 2002р. становить 480585,7 грн., згідно декларації про прибуток підприємства за ІІ кв. 2002р. позивачем задекларовано 435,9 тис. грн.
За таких обставин, судом встановлено, що у позивача відсутній об”єкт оподаткування податком на прибуток за ІІ кв. 2002р., оскільки розмір валових витрат за ІІ кв. 2002р., згідно книги придбання товарів (робіт, послуг) становить 494,8 тис. грн. та перевищує розмір валового доходу за ІІ кв. 2002р., який становить, згідно книги продажу товарів (робіт, послуг) 476,0 тис. грн.
Враховуючи вищевикладене, висновки акту перевірки щодо заниження валового доходу за ІІ кв. 2002р. у розмірі 14200 грн. документально підтверджуються, проте донарахування позивачу податку на прибуток у відповідному періоді відповідачем є неправомірним.
Щодо висновку відповідача в акті перевірки в частині завищення валових витрат у УІ кв. 2001р. на суму 1,8 тис. грн., то судом встановлено, що такі висновки відповідача не відповідають матеріалам справи, оскільки, згідно декларації про прибуток підприємства, сума валових витрат складає 653,5 тис. грн., а відповідно до книги придбання товарів (робіт, послуг) розмір валових витрат складає 692223,67 грн.
За таких обставин, судом встановлено, що відповідачем під час перевірки не були повністю досліджені всі бухгалтерські документи, зокрема книга придбання товарів (робіт, послуг) за ІУ кв. 2001р., позивачем порушено порядок складання Декларації по податку на прибуток за ІУ кв. 2001р., проте висновки акту перевірки щодо завищення валових витрат не підтверджуються даними книги придбання товарів (робіт, послуг).
Щодо висновку відповідача в акті перевірки в частині завищення податкового кредиту за липень 2001р. на суму 2 грн., то судом встановлено, що висновки акту в цій частині підтверджуються документально, що також не заперечується представником позивача в судовому засіданні.
За таких обставин, відповідачем правомірно донараховано позивачу суму податку на додану вартість за липень 2001р. у розмірі 2 грн.
Щодо висновку відповідача в акті перевірки в частині завищення податкового кредиту за грудень 2001р. на суму 355 грн., то судом встановлено, що висновки акту в цій частині документально не підтверджуються, сума податкового кредиту за грудень 2001р. (49020 грн.) співпадає з сумою зазначеною в книзі обліку придбання товарів (робіт, послуг) за грудень 2001р. (49019,65 грн.).
Подання податкової декларації по податку на додану вартість (надалі - декларація) передбачено підпунктом 7.7.2 статті 7 Закону України від 03.04.97 р. N 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" та пунктом 4.1 статті 4 Закону України від 21.12.2000 N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
Впровадження книги обліку придбання обумовлене вимогами пункту 7.2.8 статті 7 Закону України від 3 квітня 1997 року "Про податок на додану вартість"
Відповідно до п.2 Порядку ведення книги обліку придбання товарів (робіт, послуг), затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997р. № 165 книга обліку придбання - це книга, яка ведеться особами, зареєстрованими як платники податку на додану вартість.
Книга обліку придбання містить в собі порядок обліку операцій і визначає основу для можливості віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) продавцю у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п.п.7.4.1 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
За таких обставин, відповідачем неправомірно донараховано позивачу суму податку на додану вартість за грудень 2001р. у розмірі 355 грн.
Щодо висновку відповідача в акті перевірки в частині заниження податкового зобов”язання за січень 2002р. на суму 24 грн., то судом встановлено наступне.
Як вбачається з акту перевірки, та не заперечується представником позивача, між позивачем та ВАТ “Грат” укладено бартерний договір. ПП “Валент” відвантажило на користь ВАТ “Грат” товар на загальну суму 146,88 грн., у т.ч. ПДВ –24,48 грн. ПП “Валент” виписало на адресу податкову накладну № 2 від 17.01.2002р. на загальну суму 146,88 грн., у т.ч. ПДВ 24,48 грн., а також отримало від ВАТ “Грат” товар та податкову накладну від 17.01.2002р. № 2 на загальну суму 146,88 грн., у т.ч. ПДВ 24,48 грн.
Як вбачається зі змісту книг продажу/ придбання товарів (робіт, послуг) за січень 2002р., податкова накладна № 2 від 17.01.2002р. була відображена позивачем у книзі придбання товарів а в книзі придбання товарів (робіт, послуг) не була відображена.
Відповідно до п.п 7.3.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” (в редакції чинній у період, в якому вчинені операції) датою виникнення податкових зобов”язань під час здійснення бартерних (товарообмінних) операцій вважається будь –яка з подій, що настала раніше: або дата відвантаження платником податку товарів, а для робіт (послуг) –дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) –дата оформлення документа, що засвідчує факт отримання платником податку результатів робіт (послуг).
За таких обставин, відповідачем правомірно донараховано позивачу суму податку на додану вартість за січень 2002р. у розмірі 24,00 грн.
Щодо висновку відповідача в акті перевірки в частині заниження податкового зобов”язання за лютий 2002р. на суму 45,90 грн., то судом встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи заниження податкового зобов”язанння з податку на додану вартість за лютий 2002р. виникло в результаті бартерної операції між позивачем та ВАТ “Грат”.
Між позивачем та ВАТ “Грат” укладено бартерний договір від 17.01.2002р. ПП “Валент” відвантажило на користь ВАТ “Грат” товар на загальну суму 275,40 грн., у т.ч. ПДВ –45,90 грн. ВАТ “Грат” виписало на адресу позивача податкову накладну № 85 від 19.02.2002р. на загальну суму 275,40 грн., у т.ч. ПДВ 45,90 грн., яка була включена позивачем до книги продажу товарів (робіт, послуг) за лютий 2002р. та до складу податкового кредиту у лютому 2002р., а до книги придбання товарів (робіт, послуг) за лютий 2002р. та до складу податкових зобов”язань з податку на додану вартість дана податкова накладна не була включена.
Відповідно до п.п 7.3.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” (в редакції чинній у період, в якому вчинені операції) датою виникнення податкових зобов”язань під час здійснення бартерних (товарообмінних) операцій вважається будь –яка з подій, що настала раніше: або дата відвантаження платником податку товарів, а для робіт (послуг) –дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) –дата оформлення документа, що засвідчує факт отримання платником податку результатів робіт (послуг).
За таких обставин, відповідачем правомірно донараховано позивачу суму податку на додану вартість за лютий 2002р. у розмірі 45,90 грн., що також не заперечується позивачем.
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що податкове повідомлення –рішення № 0000062330/3 підлягає визнанню недійсним в частині 4883,28 грн.-основного платежу та 790,64 грн. - штрафних санкцій; податкове повідомлення –рішення № 0000072330/3 підлягає визнанню недійсним в частині 355,00 грн. –основного платежу та 644,00 грн. –штрафних санкцій.
Що стосується застосування штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн. з комунального податку, то судом встановлено наступне.
Пунктом 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначено, що штрафні санкції накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, за порушення податкового законодавства.
Як вбачається з акту перевірки та спірного податкового повідомлення –рішення, штрафні санкції у розмірі 170,00 грн. застосовані до позивача на підставі п.п. 17.1.3 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Відповідно до п.п. 17.1.3. ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
07.10.2003р. Державною податковою адміністрацією України прийнято рішення про результати розгляду скарги № 8358/6/25-1115, яким скасовано податкове повідомлення –рішення № 0000852312/0 в частині донарахованих 1,70 грн. комунального податку.
Оскільки, Державною податковою адміністрацією України встановлено відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача за вищезазначеним епізодом, то, відповідно відсутні і підстави для застосування до позивача штрафних санкцій, визначених и податковим повідомленням-рішенням № 0000852312/3.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності –юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами, затвердженого Наказом ДПА України №429 від 16.09.2002р. (зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 29.12.2002р. за №1023/73211) Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень, зокрема норм податкового та валютного законодавства, а також невиконання платником податків законних вимог посадових осіб податкових органів, які проводили перевірку. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового та валютного законодавства (далі - суттєві обставини). Факти виявлених порушень податкового та валютного законодавства викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. (п. 1.5-1.7).
В описовій частині Акта за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового та валютного законодавства необхідно:
висвітлити показники, які відображаються підприємством у податковій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку підприємства у розрізі періодів;
у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб підприємства щодо встановлених порушень;
зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення;
зазначити перелік документів, що не були надані у ході здійснення перевірки;
Виявлені факти однотипних порушень та порушень, які повторюються, групуються у відомості або таблиці, що додаються до акта. Зазначені відомості або таблиці повинні містити повний перелік однотипних порушень податкового та валютного законодавства із зазначенням звітного періоду, до якого вони відносяться (назву, дату і номер документа, відповідно до якого здійснено операцію, суть операції, а також посилання на нормативно-правові акти, їх пункти і статті, положення яких порушені). Зазначені додатки повинні бути підписані перевіряючими, а також посадовими особами підприємства.
Не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб підприємства (наприклад, "приховування об'єкта оподаткування", "розкрадання", "привласнення", "описка" тощо).
У випадках відсутності податкового обліку даний факт фіксується в описовій частині акта, а у випадках, передбачених законодавством, застосовуються непрямі методи, порядок застосування яких передбачений чинним законодавством.
Наказом ДПА України №110 від 17.02.2001р. затверджена Інструкція про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби. Пунктом 12 зазначеної Інструкції визначено, що факти порушень податкового законодавства посадова особа оформлює Актом документальної перевірки, в якому викладається чітко зміст правопорушення з обґрунтуванням порушених норм, законодавчих актів та вказуються конкретні пункти та статті.
Таким чином, судом встановлено, що в порушення вищевказаних норм в акті перевірки № 5/23-30111/21464844 від 28.02.2003 року не викладений чітко зміст правопорушення.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов”язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У відповідності до п. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доказів на підтвердження правомірності своїх рішень відповідач суду не подав.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Суд враховує, що при подачі позову позивач сплатив державне мито в сумі 85,00 грн.
Згідно з пп. 2 п. 3 Прикінцевих та перехідних положень КАС України до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розмір судового збору, розмір цього збору за подання позовів немайнового характеру визначається відповідно до пп. «б»п. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», тобто –3, 40 грн.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України судові витрати позивача підлягають відшкодуванню йому з Державного бюджету України в розмірі 3,40 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 89 КАСУ судовий збір, сплачений у більшому розмірі, ніж встановлено законом, повертається ухвалою суду за клопотання особи, яка сплатила.
118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, сплачених позивачем, відшкодуванню судовим рішенням не підлягають, оскільки не є обов’язковим платежем для подачі позовної заяви, визначеним КАС України, і можуть бути повернуті позивачу шляхом звернення з відповідною заявою до ДП „Судовий інформаційний центр”.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Господарський суд міста Києва, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати недійсним податкове повідомлення – рішення Державної податкової інспекції у Солом”янському районі міста Києва № 0000072330/3 від 17.10.2003р. на загальну суму 999,00 грн., а саме в частині 355,00 грн. –основного платежу та 644,00 грн. –штрафних санкцій.
Визнати недійсним податкове повідомлення – рішення Державної податкової інспекції у Солом”янському районі міста Києва №0000062330/0 від 17.10.2003р. на загальну суму 5673,92 грн., а саме в частині 4883,28 грн.-основного платежу та 790,64 грн. - штрафних санкцій
Визнати недійсним податкове повідомлення – рішення Державної податкової інспекції у Солом”янському районі міста Києва № 00000852312/3 від 21.10.2003р. повністю.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства “Валент” (02232, м. Київ, вул. Бикова,8, кв. 16) 1,70 грн. (одна гривня сімдесят копійок) судового збору.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги.
Суддя | А.В. Митрохіна |
Дата складення та підписання постанови в повному обсязі – 07.06.2006р.