Справа № 638/1204/22

Провадження № 2/638/3370/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

       08 грудня 2022 року                                                                м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді Агапова Р.О.,

за участю секретаря судового засідання Бондаренко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-правова група Лекс», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, приватний виконавець Виконавчого округу Харківської області Амельченко Віталій Петрович, про визнання виконавчого запису таким, що не підлягає виконанню, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-правова група Лекс», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих О.О., приватний виконавець Виконавчого округу Харківської області Амельченко В.П.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 24.01.2022 відносно неї на підставі виконавчого напису №412 від 13.01.2022, відкрито виконавче провадження №68297583 про стягнення на користь відповідача на суми боргу в розмірі 4624,15 грн., яка складається з: 1073,29 грн. – прострочена заборгованість за сумою кредиту; 2700,86 грн. – прострочена заборгованість за нарахованими доходами; 850,00 грн. - плата за вчинення виконавчого напису.

Позивач зазначає, що факт існування кредитного договору між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансово-правова група «Лекс» не доведено, як і факт виникнення заборгованості у сумі 1073,29 грн. та простроченої заборгованості за нарахованими доходами у сумі 2700,86 грн. Для доведення відсутності юридичних підстав для вимог Відповідача нею були надіслані цінні листи з повідомленням до приватного нотаріуса Золотих О.О. та приватного виконавця Амельченко В.П. з проханням надати копію виконавчого напису № 412 від 13.01.2022 р. та всіх документів до нього, в тому числі нотаріально посвідченого договору кредитування, згідно якого, на думку відповідача, утворилась заборгованість, а також звернулась до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-правова група «Лекс» з проханням надати нотаріально посвідчений договір кредитування, але відповіді не отримала.

Позивач вважає вказаний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню з огляду на відсутність безспірного права грошової вимоги відповідача та відсутність права нотаріуса вчиняти виконавчий напис щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, оскільки останній не був нотаріально посвідчений.

Ухвалою суду від 02.02.2022 року позовна заява ОСОБА_1 була залишена без руху.

Ухвалою суду від 02.02.2022 року була задоволена заява ОСОБА_1 про забезпечення позову та зупинено стягнення на підставі виконавчого напису №412 від 13.01.2022 за виконавчим провадженням №68297583 від 24.01.2022.

23.02.2022 до Дзержинського районного суду м. Харкова надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Також, 23.02.2022 позивачем була надана заява, у якій ОСОБА_1 просить додатково стягнути з відповідача на її користь 2449,25 грн., які 16.02.2022 були списані з банківського рахунку Monobank на рахунок приватного виконавця Виконавчого округу Харківської області Амельченко В.П. в рахунок погашення частки боргу.

Ухвалою суду від 18.07.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в загальному порядку з повідомленням сторін про дату, час та місце судового засідання. Призначено підготовче судове засідання.

Також ухвалою від 18.07.2022 з відповідача ТОВ «Фінансово-правова група Лекс» та третіх осіб були витребувані докази.

Станом на 08.12.2022, ухвала суду не виконана, у зв`язку з чим, суд розглядає справу за наявними в матеріалах справи доказами.

Ухвалою суду від 21.11.2022 закрито підготовче провадження та призначене судове засідання для розгляду справи по суті.

Позивач у судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала повністю та просила задовольнити.

Представник відповідача, в судове засідання не з`явився, про розгляд повідомлявся вчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву не подавав.

Треті особи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили.

У відповідності до ч.1, 3, 4 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи. У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Відповідно до ч.3 ст. 131 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Таким чином, суд вважає, що відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин, причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що у справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача та, зі згоди позивача, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив.

24.01.2022 року приватним виконавцем Виконавчого округу Харківської області Амельченко В.П., на підставі виконавчого напису № 412 від 13.01.2022, була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №68297583 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансово-правова група Лекс».

Сума заборгованості становить 4624,15 грн. та складається з: 1073,29 грн. – прострочена заборгованість за сумою кредиту; 2700,86 грн. – прострочена заборгованість за нарахованими доходами; 850,00 грн. - плата за вчинення виконавчого напису.

Відповідно до ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до п. 1.1. Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2021 №296/5 (далі - Порядок), для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Згідно п. 1.2 Порядку перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.3.2 безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172.

Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами подаються оригінал нотаріально посвідченого договору; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», внесено зміни до Переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, зокрема, в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Постановою № 662 Перелік документів доповнено після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту:

«Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин.

2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Разом з тим, Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову № 662 визнано незаконною та нечинною в частині, зокрема, доповнення Переліку документів розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 06 березня та 04 квітня 2017 року виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року зупинено до закінчення касаційного розгляду.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 залишено без змін.

Таким чином, оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Із матеріалів справи вбачається, що оскаржений виконавчий напис №412 вчинений 13.01.2022 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О., тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.

Укладений між банком та позивачем кредитний договір не був посвідчений нотаріально, доказів зворотного відповідачем суду не надано.

Окрім того суд зазначає, що відповідно до п.п.3.1, 3.2, 3.4, 3.5 Глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16 зробила висновок, що «для правильного застосування положень статей 87,88 Закону України «Про нотаріат» суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі та чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі».

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Згідно позиції, викладеної у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 06.06.2019 по справі №750/1627/18 належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.

У відповідності до частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд зазначає, що відповідачем не надано доказів на підтвердження безспірності заборгованості боржника, що в сукупності з порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису, є самостійними і достатніми підставами для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Також, ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача 2449,25 грн., які були списані 16.02.2022 з банківського рахунку позивача на рахунок приватного виконавця Виконавчого округу Харківської області Амельченко В.П. в рахунок погашення частки боргу, що підтверджується квитанцією № Е477-Н2А0-С982-148К від 16.02.2022, відповідно до якої 2 449,25грн. були стягнуті згідно виконавчого напису №412 від 13.01.2022.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України зобов`язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави це таке правовідношення, в силу якого одна сторона ( набувач), яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої сторони ( потерпілого) без достатньої правової підстави або на підставі, яка згодом відпала( безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Зазначені положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення глави 83 ЦК України «Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави», у якій міститься і ст. 1212 ЦК України, застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача;2) інше майно, якщо це встановлено законом (ст. 1215 ЦК України).

Виходячи з викладеного вище, висновку суду про визнання Виконавчого напису, за яким у межах виконавчого провадження були списані кошти в рахунок часткової сплати за ним з рахунку позивача в банківській установі, таким, що не підлягає виконанню, вимоги позивача про стягнення утриманих коштів підлягають задоволенню.

Це відповідає позиції Верховного Суду, висловленої у постановах в справі № 623/363/20 від 06 жовтня 2021 року та №206/2212/18 від 08 вересня 2021 року.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на відповідача.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини восьмої ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Так, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судом документально підтверджені судові витрати, які складаються з поштових витрат у сумі 183,40грн.

Витрати на друк та копіювання у сумі 92,00грн., на підтвердження здійснення яких позивачем доданий товарний чек від 28.01.2022 відшкодуванню не підлягають з огляду на неможливість встановити, чи були зроблені ці витрати для підготовки розгляду саме цієї справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 10-13, 15, 16, 76-81, 133-141, 259, 263, 265, 268, 273, 280-284, 289, 352, 354 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-правова група Лекс», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, приватний виконавець Виконавчого округу Харківської області Амельченко Віталій Петрович, про визнання виконавчого запису таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Золотих Олександра Олександровича, вчинений 13.01.2022 за №412 про стягнення з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-правова група Лекс» заборгованості у розмірі 4624,15 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-правова група Лекс» (01032, м. Київ, вул. Толстого Льва, б.33, оф.75, код ЄДРПОУ 44371579) на користь ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) 2449,25 грн. – безпідставно стягнутих коштів.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-правова група Лекс» (01032, м. Київ, вул. Толстого Льва, б.33, оф.75, код ЄДРПОУ 44371579) на користь ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) судові витрати у сумі 183,40грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-правова група Лекс» (01032, м. Київ, вул. Толстого Льва, б.33, оф.75, код ЄДРПОУ 44371579) на користь ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ), судовий збір у розмірі 2 481,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Р.О. Агапов