УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №295/14219/21 Головуючий у 1-й інст. Панченко Г. В.

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Радченко С. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2022 року м.Житомир

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду Радченко С.В., за участю особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , захисника Словінського Сергія Антоновича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі апеляційну скаргу адвоката Словінського Сергія Антоновича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Богунського районного суду м.Житомира від 25 жовтня 2022 року,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Богунського районного суду м.Житомира від 25 жовтня 2022 року відмовлено у прийнятті заяви адвоката Словінського С.А., поданої в інтересах ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови судді Богунського районного суду м.Житомира від 29 квітня 2022 року та повернуто особі, яка її подала.

Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що місцеві загальні суди не наділені повноваженнями переглядати судові рішення за нововиявленими обставинами, які набрали законної сили, в справах про адміністративні правопорушення.

Не погоджуючись із вказаною постановою, адвокат Словінський С.А. подав апеляційну скаргу в інтересах ОСОБА_1 , в якій вважає оскаржувану постанову не обгрунтованою, такою, що не відповідає обставинам справи та вимогам закону, а також прийнятою із значними порушеннями процесуальних та матеріальних норм. Посилається на те, що зважаючи на характер та суворість адміністративного стягнення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, провадження відносно ОСОБА_1 у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод є кримінальним, відповідно воно підпадає під визначення «кримінальної процедури» вказаної Конвенції, а тому з метою виправлення судової помилки, правовідносини, що виникли в даній справі, можуть бути врегульовані за правилами Глави 34 КПК України. Просить скасувати оскаржувану постанову та направити справу на новий розгляд до Богунського районного суду м.Житомира.

Одночасно апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови. Як на поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження  апелянт посилається на те, що копію постанови отримано поштовим повідомленням лише 16.11.2022 року.

У відповідності до вимог ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскарженою протягом десяти днів з дня винесення постанови. За положеннями зазначеної статті строк оскарження може бути поновлений апеляційним судом, якщо причини пропущення цього строку будуть викладені у відповідному клопотанні та визнаватимуться поважними.

Переліку поважних причин, що можуть бути підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді КУпАП не містить. Проте, процесуальні кодекси України, прийняті в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 року №2147-VІІІ містять спеціальні норми, якими визначено, що поважною причиною для поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження є неотримання особою повного судового рішення (ст.390 ЦПК, ст.256 ГПК, ст.295 КАСУ).

Враховуючи те, що матеріали справи не містять доказів отримання особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності оскаржуваного судового рішення, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин.

Заслухавши виступ захисника Словінського С.А., пояснення ОСОБА_1 , перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Богунського районного суду м. Житомира від 29.04.2022 року  ОСОБА_1  визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1(один) рік.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 21.06.2022 року апеляційну скаргу адвоката Якимчука О.М., який діяв в інтересах  ОСОБА_1  залишено без задоволення, а постанову Богунського районного суду м. Житомира від 29.04.2022 року - без змін.

21.10.2022 року захисник Словінський С.А. подав до суду заяву про перегляд постанови Богунського районного суду м. Житомира від 29.04.2022 року за нововиявленими обставинами.

Постановою Богунського районного суду м.Житомира від 25 жовтня 2022 року відмовлено у прийнятті заяви адвоката Словінського С.А., поданої в інтересах ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови судді Богунського районного суду м.Житомира від 29 квітня 2022 року та повернуто особі, яка її подала.

Повертаючи вищезазначену заяву, суд першої інстанції посилався на ті обставини, що главою 24-1 КУпАП передбачено перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судом, й у цьому випадку заява про перегляд такої постанови подається до Верховного Суду; іншого порядку перегляду судових рішень у справах про адміністративне правопорушення (касаційного чи за нововиявленими обставинами) чинним законодавством не передбачено; повноваженнями переглядати судові рішення, які набрали законної сили, у цій категорії справ суд першої інстанції не наділений.

Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції та зазначає, що нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення перегляд судових рішень у справах про адміністративні правопорушення за нововиявленими обставинами не передбачений. Нововиявлені обставини це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. При цьому неподання стороною або особою, яка бере участь у справі, доказу, який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду в прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, є те, що вони:

1) існували на час розгляду справи;

2) ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи;

3) вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у рішенні, що переглядається.

Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи тощо) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку. В своїй заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, захисник посилається саме на нові докази, які на його думку повинні підтверджувати ті ж самі обставини, на які посилався ОСОБА_1 під час розгляду справи по суті і за своєю природою не є нововиявленими обставинами.

Водночас, суд першої інстанції вірно зазначив, що перегляд судових рішень у справах про адміністративні правопорушення (касаційного чи за нововиявленими обставинами) нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення не передбачений і місцевий загальний суд не наділений повноваженнями переглядати судові рішення, які набрали законної сили у справах про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Посилання заявника про застосування норм Кримінального процесуального кодексу України для розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови у справі про адміністративне правопорушення, виходячи з аналогії закону, є безпідставним, оскільки зазначені норми КПК України регулюють провадження виключно щодо кримінальних справ (постановлених ухвал та вироків), тоді як Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено спеціальний порядок перегляду судових рішень, набравших чинності (Глава 24-1), тому застосування аналогії у цьому випадку є недоречним.

Повноваження суду при розгляді конкретної справи визначені відповідним процесуальним законом, зокрема у справах про адміністративні правопорушення - КУпАП, який містить норми як матеріального, так і процесуального права.

Главою 24-1 КУпАП також передбачено перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судом.

Іншого порядку перегляду судових рішень по справах про адміністративне правопорушення, у тому числі за нововиявленими обставинами, чинним законодавством не передбачено.

Повноваженнями переглядати судові рішення, які набрали законної сили, у цій категорії справ апеляційний суд не наділений.

Слід також зауважити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року (N 3236/03) у справі "Пономарьов проти України", жодна із сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язково рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її рішення. Таким чином застосування аналогії права в даному випадку є неприйнятним, оскільки це порушувало б загальні принципи судочинства, зокрема принцип правової визначеності.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про повернення захиснику особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови судді Богунського районного суду м. Житомира від 29.04.2022 року, оскільки перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачений.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката Словінського Сергія Антоновича, який діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Богунського районного суду м.Житомира від 25 жовтня 2022 року, якою повернуто заяву адвоката Словінського С.А., подану в інтересах ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови судді Богунського районного суду м.Житомира від 29 квітня 2022 року – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її винесення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя                                  С.В. Радченко