Справа № 214/9519/21

                                                                                2/214/1336/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2022 року                                                        м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Сіденка С.І.,

за участі: секретаря судового засідання Чаплиги О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу №214/9519/21

за позовною заявою Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль»

до ОСОБА_1 ,

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача АТ «Криворізька теплоцентраль» Шульга Д.В. звернулася до суду 11.11.2021 з позовною заявою, в якій просить суд стягнути у солідарному порядку із ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь АТ «Криворізька теплоцентраль» заборгованість по оплаті за послугу з централізованого опалення, надану за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.10.2013 по 30.09.2021 у загальному розмірі 27 465,33 грн, інфляційні втрати у розмірі 10 519,78 грн, 3% річних у розмірі 2 802,50 грн та сплачений судовий збір у розмірі 2 270,00 грн.

Пред`явлені вимоги мотивовано тим, що АТ «Криворізька теплоцентраль» за специфікою своєї виробничої діяльності здійснює постачання теплової енергії для потреби опалення і гарячого водопостачання населенню, яке зобов`язане здійснювати оплату за отримані послуги відповідно до встановлених тарифів. На виконання своїх зобов`язань АТ «Криворізька теплоцентраль» надавало послуги з централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_1 , споживачами якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . У зв`язку з неналежним виконанням споживачами своїх зобов`язань, за період з 01.10.2013 по 30.09.2021 утворилась заборгованість в розмірі 27 465,33 грн, на яку позивачем нараховано збитки в порядку ст. 625 ЦК України, а саме інфляційні втрати 10 519,78 грн, 3% річних 2 802,50 грн. Оскільки споживачі добровільно заборгованість не погашають, а звернення підприємства з цього приводу ігнорують, тому за захистом майнових інтересів АТ «Криворізька теплоцентраль» представник вимушена звернутися до суду з даним позовом.

За результатами автоматизованого розподілу на підставі протоколу 11.11.2021 матеріали позову передано в провадження судді Хомініч С.В.

Ухвалою від 14.06.2022 відмовлено у відкритті провадження в частині вимог до ОСОБА_2 у зв`язку з її смертю.

Ухвалою від 14.06.2022 відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідно до Розпорядження №850 від 26.09.2021 призначено повторний автоматичний розподіл судової справи у зв`язку з перебуванням судді Хомініч С.В. у декретній відпустці.

На підставі протоколу від 26.09.2022 матеріали цивільної справи передано в провадження судді Сіденка С.І., який ухвалою від 03.10.2022 прийняв справу до свого провадження.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами. У встановлений судом строк жоден із учасників справи не подав клопотання про розгляд справи за їх участю в судовому засіданні.

Відповідач про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, за зареєстрованим місцем проживання, однак до суду повторно не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надав.

Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, а також враховуючи належне повідомлення відповідача, неподання відзиву у встановлений законом строк, суд постановив ухвалити по справі заочне рішення на підставі наявних доказів за відсутності заперечень з боку представника позивача проти заочного розгляду справи.

Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Суб`єктами правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: орган державної влади та органи місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг; учасники - споживачі (індивідуальні та колективні); 2)управитель; 3) виконавці комунальних послуг. Виконавцями комунальних послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація (ст.ст. 4, 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

За визначенням, наданим у ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) житлові послуги з управління багатоквартирним будинком, яка включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Пунктом 1 частини 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів. Водночас, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 цього Закону такому праву прямо відповідає обов`язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Водночас, відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються на рівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є споживачем послуг, що надаються АТ «Криворізька теплоцентраль» як постачальником теплової енергії для потреб опалення за адресою: АДРЕСА_1 , з відкриттям особового рахунку за № НОМЕР_1 . Житлове приміщення перебуває у приватній власності, власником є ОСОБА_3 відомості про реєстрацію якої відсутні. За вказаною адресою зареєстрований споживач ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 4).

Договір про надання послуг з централізованого опалення та обслуговування внутрішньо будинкових мереж централізованого опалення між АТ «Криворізька теплоцентраль» та відповідачем не укладався, але житлово-комунальні послуги відповідачу надавались, тобто між сторонами наявні фактичні договірні відносини. Відтак, відсутність укладеного договору про надання послуг з централізованого опалення не виключає обов`язок відповідача оплачувати житлово-комунальні послуги, а у випадку ухилення від виконання такого обов`язку нести відповідальність в порядку, встановленому законом.

Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

Таким чином, правовідношення, у якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто у якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.

З огляду на викладене, правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) вимагати сплату грошей за надані послуги.

Як визначено ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Параметри якості теплової енергії повинні відповідати нормативним документам у сфері стандартизації. Постачання теплової енергії для потреб централізованого опалення здійснюється в опалювальний період. Порядок визначення дати початку і закінчення опалювального періоду визначається законодавством. Постачання теплової енергії на індивідуальні теплові пункти споживачів для потреб опалення та приготування гарячої води здійснюється безперервно, з урахуванням перерв, визначених статтею 16 цього Закону. Ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Щомісяця, з 01.10.2013 по 30.09.2021, позивач нараховував відповідачу плату за надані послуги з теплопостачання, виходячи із встановлених тарифів та опалювальної площі житлового приміщення 42,10 кв.м., однак відповідач кошти за вказані послуги не сплачував, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 27 465,33 грн.

Докази щодо звернення відповідача в установленому законодавством порядку з претензіями щодо порушення порядку надання житлово-комунальних послуг АТ «Криворізька теплоцентраль», зміни їхніх споживчих властивостей та перевищення строків проведення аварійно-відновних робіт, складання та підпису відповідних актів-претензій у зв`язку з цим у матеріалах справи відсутні.

У відповідності із ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. У відповідності до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Отже, виходячи з юридичної природи спірних правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Закріплена в п. 10 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в попередній редакції Закону, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у ч. 2 ст. 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого у національній валюті та 3% річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

Таким чином, за відсутності оформлених договірних відносин, але у разі існування прострочення виконання грошового зобов`язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг боржник несе відповідальність, передбачену ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Крім того, застосування положень ч. 2 ст. 625 ЦК України до спірних правовідносин також кореспондується із закріпленими в п. 3 ч. 1 ст. 160 ЦПК України нормами, відповідно до яких однією з вимог, за якими може бути видано судовий наказ, є вимога про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості.

Надавши юридичну оцінку наявним розрахункам заборгованості за житлово-комунальні послуги, проведеним позивачем, перевіривши обґрунтованість та правильність нарахованої суми боргу суд встановив, що сума заборгованості за послуги з централізованого опалення за період з 01.10.2013 по 30.09.2021 розрахована вірно та складає 27 465,33 грн, що підтверджується доказами у матеріалах справи (а.с. 7).

Однак суд не може повністю погодитися з розрахунком суми заборгованості, наданим позивачем.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Згідно з ст. 34 ЦК України повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття).

Оскільки відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на період виникнення боргу був неповнолітнім, тому останній не може нести відповідальність по зобов`язанням щодо сплати комунальних платежів за період з 01.10.2013 по 01.01.2018.

Отже суд вважає необґрунтованими доводи позивача щодо необхідності покладення на відповідача ОСОБА_1 обов`язку стягнення заборгованості по оплаті за надані житлово-комунальні послуги з централізованого опалення за період із 01.10.2013 по 01.01.2018, оскільки, обставини порушення ним оплати за спожиту теплову енергію є доведеними частково за період з 01.01.2018 по 30.09.2021.

Виходячи з юридичної природи спірних правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Згідно із частиною другою статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У ст. 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17 вказала, що приписи ст. 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01.06.2016 у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством.

Отже, наявні правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача АТ «Криворізька теплоцентраль» інфляційних втрат та трьох відсотків річних.

При визначенні розміру нарахувань відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, суд виходить з відомостей, зазначених у розрахунках, з якими погоджується, а відтак розмір інфляційних втрат у розмірі 10 519,78 грн та 3% річних від простроченої суми боргу у розмірі 2 802,50 грн вважає вірними (а.с. 5, 6).

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Положеннями частини 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Підсумовуючи вищевикладене, враховуючи, що відповідно до ст. 322 ЦК України, тягар утримання майна, у тому числі обов`язок по оплаті житлово-комунальних послуг покладається на власника приміщення та членів його сім`ї, які проживають в цьому приміщенні та є споживачами таких послуг, та з огляду на те, що між відповідачем і позивачем існували фактичні договірні відносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову у межах доведеності заявленого позивачем розрахунку заборгованості, а саме стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача суму заборгованості по оплаті за надані житлово-комунальні послуги з централізованого опалення, наданих за період з 01.01.2018 по 30.09.2021 та суми інфляційних втрат та 3% річних за відповідний період.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з огляду на часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір, сплачений позивачем за подання позову до суду, пропорційно розміру задоволених позовних вимог (а.с.1).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141 ч.1, 247 ч.2, 259, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Частково задовольнити позовні вимоги Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» заборгованість по оплаті за житлово-комунальні послуги з централізованого опалення, наданих за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01.01.2018по 30.09.2021 у розмірі 15 982 (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят дві) гривні 19 копійок, інфляційні втрати у розмірі 1 945 (одна тисяча дев`ятсот сорок п`ять) гривень 83 копійки, 3% річних у розмірі 989 (дев`ятсот вісімдесят дев`ять) гривень 21 копійка, а загалом 18 917 (вісімнадцять тисяч дев`ятсот сімнадцять) гривень 23 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» 1 052 (одна тисяча п`ятдесят дві) гривні 83 копійки в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

У задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Після набрання рішенням суду законної сили видати виконавчий лист для пред`явлення на виконання у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Відомості про сторін:

Позивач: Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль», код ЄДРПОУ 00130850, юридична адреса: вул. Електрична, буд. 1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП не зареєстровано, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя                                                                        Сіденко С.І.