Справа №694/1760/22

провадження № 1-кп/694/178/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.2022 року  м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області

у складі: головуючого судді  ОСОБА_1 ,

секретаря  ОСОБА_2 ,

за участю прокурора  ОСОБА_3 ,

адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченого  ОСОБА_5 ,

потерпілої ОСОБА_6 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Звенигородка клопотання прокурора Звенигородської окружної прокуратури Черкаської області про продовження строку дії застосуваного до обвинуваченого 

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця м.Ватутіне Черкаської області, громадянина України, раніше судимого, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ,

запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

встановив:

У провадженні Звенигородскього районного суду Черкаської області перебуває на розгляді кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України.

На досудовому слідстві відносно ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, у подальшому строк дії якого було продовжено до 05.12.2022 року.

Прокурором заявлено клопотання про продовження застосування обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, яке обґрунтоване тим, що на даний час ризики, що були підставою для обрання такого запобіжного заходу як тримання під вартою, не зникли та не перестали існувати, а судовий розгляд по справі не закінчений. Так, прокурор вказує на те, що обвинувачений раніше неодноразово судимий за вчинення злочинів проти життя та здоров`я людини, не має джерела доходу, оскільки не працевлаштований, особисто знайомий зі свідками кримінального правопорушення, обвинувачується у скоєнні злочину, за який передбачено покарання у вигляді реального позбавлення волі. Таким чином, на думку сторони обвинувачення, продовжують існування ризики ухилення обвинуваченого від суду, продовження ним злочинної діяльності, незаконного впливу на потерпілу та свідків кримінального правопорушення.

Потерпіла у судовому засіданні підтримала позицію прокурора, просила строк дії запобіжного заходу продовжити.

Обвинувачений ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, зазначив, що постійно проживає за вказаною адресою у с.Неморож Звенигородського району разом з батьками, які потребують стороннього догляду, наміру переховуватися від суду не має, дохід отримує від тимчасових неофіційних заробітків. Вказує на те, що розкаявся у скоєному.

Захисник обвинуваченого проти клопотання прокурора заперечує, вказуючи, що ризики, зазначені у клопотанні, прокурором не підтверджені, а, з огляду на обставини справи та особу обвинуваченого, цілком достатньо у даному разі буде застосування до обвинуваченого міри запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби.

Оцінивши обставини, визначені ст.178 КПК України, підстави, на які посилається прокурор у клопотанні, с точки зору їх належності, допустимості, достатності та взаємозв`язку, вислухавши пояснення прокурора, який підтримав заявлене ним клопотання, потерпілої, яка клопотання також підтримала, заперечення обвинуваченого та захисника проти клопотання прокурора, суд, враховуючи вагомість наявних у справі ризиків, передбачених ст.177 КПК України, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Так, ухвалою слідчого судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 07.07.2022 року відносно ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. При цьому були враховані ризики, передбачені статтею 177 КПК України, а саме – ризик переховування від суду через усвідомлення тяжкості покарання, ризик вчинення інших кримінальних правопорушень, оскільки ОСОБА_5 вже неодноразово вчиняв злочини проти життя та здоров`я людини, ризик незаконного впливу на свідків та потерпілу.

В подальшому строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 був продовжений і спливає 05.12.2022 року.

Згідно Рішення Конституційного Суду України від 08.07.2003 року № 14-рп/2003, тяжкість злочину не є єдиною підставою для обрання виключного запобіжного заходу, як тримання під вартою, а враховується разом з іншими обставинами по справі.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Так, окрім тяжкості злочину, який інкриміновано обвинуваченому, судом також враховується те, що ОСОБА_5 є неодноразово судимою особою, притягувався до кримінальної відповідальності за скоєння тяжких злочинів, після відбуття покарання у вигляді позбавлення волі офіційно ніде не працевлаштований, доказів отримання ним будь-якого доходу суду не надано. Також ОСОБА_5 підтвердив те, що знайомий з потерпілою та свідками кримінального правопорушення, обізнаний про місце їх проживання.

Доводи обвинуваченого щодо знаходження на його утриманні батьків, які є особами похилого віку та потребують стороннього догляду, жодним чином не підтверджені. Тобто, судом не встановлено наявність у обвинуваченого стійких соціальних зв`язків.

Крім того, судом враховується те, що у обвинуваченого відсутнє постійне місце проживання, як він пояснив, раніше проживав по АДРЕСА_2 , зараз збирається проживати у батьків по АДРЕСА_1 у цьому ж селі, проте за цією адресою батьки його проживають без реєстрації, вони не є власниками чи наймачами житлового приміщення. Власного житла у обвинуваченого немає.

Відомостей щодо стану здоров`я обвинуваченого також суду не надано.

Враховуючи вимоги ст. 177, 178, 183 КПК України, суд приходить до висновку про те, що на даний час не змінилися та не відпали ризики, передбачені ст.177 КПК України, на які посилається прокурор в обґрунтування свого клопотання та які були підставою для застосування до ОСОБА_5 саме такого запобіжного заходу як тримання під вартою.

Таким чином, є підставою вважати, що найбільш ефективним запобіжним заходом відносно обвинуваченого ОСОБА_5 та таким, який забезпечить неупередженість повноту та всебічність процесу судового розгляду та належну процесуальну поведінку обвинуваченого, в даному випадку буде тримання під вартою з ізоляцією від суспільства, що відповідає охороні прав і інтересів як суспільства, так потерпілих і свідків, що не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

З урахуванням наведеного, відповідно до вимог ст. ст.177,178,183,197,199 КПК України, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора та продовження застосування обраного відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60(шістдесят) діб, тобто по 28 січня 2023 включно.

Керуючись ст.ст. 176-178, 197, 199, 331, 369-372,376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 діб, тобто по 28 січня 2023 року включно.

Ухвала про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали після її оголошення негайно вручити прокурору, обвинуваченому, потерпілій та направити до Державної установи «Черкаський слідчий ізолятор» для виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду, протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Суддя:                                         ОСОБА_7