Справа № 355/1391/21

Провадження № 2/355/402/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2022 року

Баришівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Червонописького В.С.,

секретаря судового засідання Котенко Л.О.,

за участі представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Братко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Баришівської селищної ради Броварського району Київської області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування розпорядження Баришівської селищної ради Броварського району Київської області від 20.07.2021 № 126-03-05, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся позивач з даним позовом, у якому просив суд визнати незаконним та скасувати розпорядження Баришівської селищної ради Броварського району Київської області від 20.07.2021 №126-03-05 «Про дострокове припинення дії трудового контракту з директором Комунального підприємства «Баришівкатепломережа» ОСОБА_2 » та поновити позивача на посаді директора Комунального підприємства «Баришівкатепломережа» Баришівської селищної ради.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що вищевказане розпорядження є незаконним та таким, що порушує права позивача, оскільки позивачу не було доведено до відома у встановленому законом порядку оскаржуване розпорядження та було винесено під час перебування позивача на лікарняному. Вказане розпорядження винесено з посиланням на рішення виконавчого комітету Баришівської селищної ради №175 від 15.11.2019 та №69 від 22.03.2021, при цьому відсутні посилання на трудовий контракт, укладений з позивачем. Крім того, п. 6.3 Контракту визначено, що розірвання Контракту до закінчення строку його дії можливе лише на підставі результатів обґрунтованих висновків постійних комісій, а в основу рішення про результати роботи Комунального підприємства «Баришівкатепломережа» покладено протокол тимчасової робочої комісії.

З наведених вище підстав розпорядження Баришівської селищної ради Броварського району Київської області від 20.07.2021 №126-03-05 «Про дострокове припинення дії трудового контракту з директором Комунального підприємства «Баришівкатепломережа» ОСОБА_2 » підлягає визнанню незаконним та скасуванню.

12.11.2021 ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження. Справу прийнято до провадження судді Червонописького В.С.

26.01.2022 представником позивача до суду подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій позивач просить суд додатково стягнути з Баришівської селищної ради Броварського району Київської області середній заробіток за час вимушеного прогулу.

28.01.2022 до суду надійшов відзив, в якому відповідач заперечував проти задоволення позову.

15.02.2022 від представника відповідача надійшли пояснення.

23.02.2022 від представника відповідача надійшла заява про проведення підготовчого засідання у відсутність представника відповідача та долучено до матеріалів справи пояснення на заяву про збільшення позовних вимог.

23.02.2022 від представника позивача надійшло клопотання про виклик та допит свідків.

30.03.2022 від представника позивача надійшло клопотання про виклик свідків.

30.03.2022 від відповідача надійшли пояснення на заяву про збільшення позовних вимог.

30.03.2022 ухвалою суду задоволено клопотання про допит свідків.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позову.

Виклад фактичних обставин справи

У своїй позовній заяві позивач зазначив про таке.

Починаючи з 20.07.2021 та станом на день звернення до суду з вказаним позовом позивач проходив стаціонарне лікування з діагнозом гіпертонічна хвороба II стадії, гіпертонічний криз 3 ступеню.

25.08.2021 позивач зателефонував до головного бухгалтера КП «Баришівкатепломережа» з метою з`ясування дати виплати «лікарняних». Так, в телефонному режимі позивача повідомили про те, що 20.07.2021 на адресу КП «Баришівкатепломережа» надійшло розпорядження Баришівської селищної ради Броварського району Київської області від 20.07.2021 №126-03-05 «Про дострокове припинення дії трудового контракту з директором Комунального підприємства «Баришівкатепломережа» ОСОБА_2 ». При цьому підставою для прийняття вказаного вище розпорядження слугували рішення виконавчого комітету Баришівської селищної ради від 15.11.2019р. №175 та від 22.03.2021р. №69.

24.09.2021 засобами поштового зв`язку на адвокатський запит представника позивача отримано відповідь разом з копією розпорядження Баришівської селищної ради Броварського району Київської області від 20.07.2021 року №126-03-05 «Про дострокове припинення дії трудового контракту з директором Комунального підприємства «Баришівкатепломережа» ОСОБА_2 ».

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є підстави, передбачені контрактом.

Так пунктом 6.3 Контракту наведено вичерпний перелік підстав для дострокового припинення строку його дії:

- у випадку невиконання Керівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього цим Контрактом;

- у разі неодноразового звернення до районної ради трудового колективу або профспілкового комітету підприємства (установи) стосовно порушень Керівником своїх обов`язків;

- на підставі результатів здійснених перевірок контролюючих органів та обґрунтованих висновків постійних комісій районної ради;

- у разі неподання до районної ради щорічної звітності про діяльність підприємства (установи);

- інших випадків, передбачених законодавством.

Так, формулюючи підставу для припинення дії трудового контракту селищний голова ОСОБА_3 зазначив наступну причину: «в зв`язку з незабезпеченням рентабельної роботи очолюваного підприємства та враховуючи рішення виконавчого комітету Баришівської селищної ради №175 від 15.11.2019 року та №69 від 22.03.2021р.». При цьому посилання на п.6.3 Контракту розпорядження від 20.07.2021 року №126-03-05 не містить.

Позивач звертає увагу суду на те, що відповідно до ч. 2 ст. 40 КЗпП України встановлює, що не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці.

Оскаржуване розпорядження Баришівської селищної ради Броварського району Київської області від 20.07.2021 року №126-03-05 «Про дострокове припинення дії трудового контракту з директором Комунального підприємства «Баришівкатепломережа» ОСОБА_2 » містить посилання на рішення виконавчого комітету Баришівської селищної ради №175 від 15.11.2019 року як на підставу для дострокового припинення дії Контракту.

На підставі розпорядження Баришівського селищного голови від 25.10.2019 року №65-01-11 «Про початок опалювального сезону в осінньо-зимовий період 2019-2020 роках» мав розпочатися опалювальний сезон для всіх категорій споживачів 15.10.2019.

Проте, на думку посадових осіб Баришівської селищної ради опалювальний сезон розпочався з затримкою (коли саме не зазначено).

В грудні місяці 2019 року Позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за надумані порушення з мого боку трудової дисципліни в зв`язку з прийняттям рішення виконавчого комітету Баришівської селищної ради від 15.11.2019 року №175.

Протоколом №13 від 15.11.2019 роботу підприємства визнано незадовільною.

Позивач зазначає, що відповідно до статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. До таких видів стягнень згідно з часиною першою статті 147 КЗпП України належать: догана та звільнення.

Крім того, 22.03.2021 відбулося засідання Виконавчого комітету Баришівської селищної ради Броварського району Київської області за результатами якого винесено рішення «Про результати роботи тимчасової робочої комісії з питань діяльності Комунального підприємства «Баришівкатепломережа» від 22.03.2021 року №69.

В основу вказаного рішення покладено протокол тимчасової робочої комісії з питань діяльності КП «Баришівкатепломережа» виконавчого комітету Баришівської селищної ради від 11.03.2021р. №1.

Пунктом 6.3 Контракту визначено, що розірвання Контракту до закінчення строку його дії можливе лише на підставі результатів обґрунтованих висновків постійних комісій ради.

Зазначаю, що за результатом розгляду протоколу тимчасової комісії від 11.03.2021р. №1 була оцінка результатів роботи КП «Баришівкатепломережа», питання порушення позивачем умов Контракту на розгляд сесії не виносилося. Таким чином виконавчий комітет не уповноважував селищного голову на прийняття рішення про дострокове припинення строку дії Контракту.

У своїй заяві про збільшення розміру позовних вимог позивач просить суд стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, при цьому зазначає що розмір середнього заробітку з 16.11.2021 становить 23 036,16 грн., при цьому не надав жодного розрахунку.

Враховуючи вищевикладене, позивач просив задовольнити позовні вимоги.

У своєму відзиві відповідач зазначає наступне.

В силу положень законодавства та Статуту підприємства, звільнення з посади керівника Комунального підприємства «Баришівкатепломережа» Баришівської селищної ради» відбувається за розпорядженням Баришівського селищного голови у передбачених Контрактом випадках.

Відповідно до пункту 6.2. Контракту цей Контракт припиняється, серед іншого, з ініціативи районної ради до закінчення строку Контракту з умов передбачених в п. 6.3. цього Контракту.

Згідно з п. 6.3. Контракту Керівник може бути звільнений з посади, а цей Контракт розірваний з ініціативи районної ради до закінчення строку його дії серед іншого:

- у випадку невиконання Керівником без повалених причин обов`язків, покладених на нього цим Контрактом;

- на підставі результатів здійснених перевірок контролюючих органів та обґрунтованих висновків постійних комісій районної ради;

- у разі неподання до районної ради щорічної звітності про діяльність підприємства (установи).

Необхідно зазначити, що Контракт від 18.02.2019 був укладений між Баришівською районною радою та ОСОБА_2 .

Внаслідок зміни засновника підприємства та внесення змін до Статуту підприємства ініціатива щодо розірвання Контракту у зазначених випадках покладається на Баришівського селищного голову, тобто на ОСОБА_3 відповідно до пункту 7.5 Статуту та пункту 10 частини 4 статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Перелік функцій та обов`язків з організації і забезпечення діяльності підприємства, що покладалися на ОСОБА_2 , зазначені в п.2.1 Контракту. Серед іншого, на Керівника покладалися обов`язки щодо виконання запланованих показників фінансово-господарської діяльності Підприємства. Обов`язковими показниками є прибуток та рентабельність (пункт 2.1.13 Контракту).

Відповідно до п. 5.3 Статуту підприємства основним узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності Підприємства є прибуток.

Вищезазначені обов`язки ОСОБА_2 систематично не виконував. Зокрема, як вбачається із фінансової звітності КП «Баришівкатепломережа» опублікованої на офіційному веб-сайті Баришівської селищної ради.

Крім того, в преамбулі розпорядження Баришівського селищного голови від 20.07.2021 № 126-03-05 зазначено наступне: «Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Кодексу законів про працю України, в зв`язку з незабезпеченням рентабельності роботи очолюваного підприємства та враховуючи рішення виконавчого комітету Баришівської селищної ради №175 від 15.11.2019 та №69 від 22.03.2021...». Отже, в оскаржуваному розпорядженні напряму вказується про невиконання ОСОБА_2 обов`язків покладених на нього контрактом.

Позивач згідно п.2.1.15 Контракту зобов`язаний щорічно до 31 січня наступного року надавати до Ради звіт про виконання умов контракту. Зазначеного обов`язку ОСОБА_2 не виконував також, зокрема не подано звіт про виконання умов контракту за 2019 та 2020 роки.

Згідно п. 1.5. Контракту на період відпустки, хвороби або відсутності з інших поважних причин обов`язки Керівника виконує призначена ним особа, яка у повному обсязі виконує його функції та обов`язки, набуває повноважень і прав Керівника, якщо останнім не встановлено інше.

Як зазначає Позивач, починаючи з 20.07.2021 та станом на день звернення до суду він перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом гіпертонічна хвороба II стадії, гіпертонічний криз 3 ступеню.

Всупереч вимогам пункту 1.5. Контракту, ОСОБА_2 не видав наказу по підприємству про покладання обов`язків керівника на іншу посадову особу.

Відповідно до пункту 7.9.5. Статуту Директор Підприємства в межах своїх повноважень складає щорічний фінансовий звіт про діяльність Підприємства та подає його на затвердження Виконавчому органу управління.

Виконавчим органом управління Підприємства згідно з п. 7.2.2. Статут є Виконавчий комітет Баришівської селищної ради Київської області.

Згідно пункту 6.3. Контракту Керівник може бути звільнений з посади у разі неподання до селищної ради щорічної звітності про діяльність підприємства (установи).

Відповідач зазначає, що керівник підприємства щорічну звітність про діяльність підприємства (установи) за 2020 та 2021 роки на затвердження ні до Баришівської селищної ні до його Виконавчого комітету не подавав.

Також, оскаржуване розпорядження було направлено до Комунального підприємства «Баришівкатепломережа» 20.07.2021, про що свідчить штамп цього підприємства із зазначенням дати та вхідного номера «№101 від 20.07.2021». Оскільки ОСОБА_2 перебував на лікарняному починаючи з 20.07.202 1 (про що він зазначає у позовній заяві), то дійсно він не був ознайомлений із ним у день прийняття розпорядження.

ОСОБА_2 перебував на лікарняному по 12.1 1.2021, та приступив до роботи 15.11.202 1, про що видав наказ від 15.11.202 1 № 1 70-ОС «Про вихід на роботу директора підприємства ОСОБА_2 ».

Відповідно до п. 1 оскаржуваного розпорядження дія трудового контракту з Позивачем припинена з 21.07.2021. Проте, оскільки відповідно до вимог КЗпП України заборонено звільняти працівника в період його тимчасової непрацездатності, то виконання розпорядження було перенесено на перший робочий день позивача після періоду непрацездатності, про що було видано наказ по комунальному підприємству «Баришівкатепломережа» Баришівської селищної ради від 15.11.2021 №171-ОС.

Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає позовні вимоги не обґрунтованими.

Показання свідків

В судовому засіданні 19.05.2022 були допитані свідки: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .

Свідок ОСОБА_4 дала в суді пояснення, що комісія, яка аналізувала роботу КП «Баришівкатепломережа» була створена для підготовки матеріалів щодо опалювального сезону на засідання депутатів. Щодо роботи комісії у 2019 році свідок не пам`ятає суті розглянутих питань, оскільки пройшло багато часу. Однак пояснила, що на місця прориву теплотраси вона не виїжджала, чому не опалювався житловий масив ОСОБА_11 також не пам`ятає. На засіданні комісії розглядались питання критичної діяльності КП «Баришівкатепломережа», розроблялись варіанти діяльності, досліджувались звіти, розробляли програму, яку потім передали на виконавчий комітет. Оскільки свідок раніше працював на посаді начальника організаційного відділу в Баришівській районній раді, то стверджувала що КП «Баришівкатепломережа» завжди було збитковим підприємством. Свідок не пам`ятає, яка комісія розглядала звільнення ОСОБА_2 : постійна чи тимчасова.

ОСОБА_5 , яка займає посаду завідувача сектору кадрової роботи апарату виконавчого комітету Баришівської селищної ради, пояснила суду, що приймає участь у багатьох комісіях та всіх комісій не пам`ятає. З 2019 пройшло майже три роки і тому причин, з яких КП «Баришівкатепломережа» потребувало оптимізації в роботі свідок вже не пам`ятає. Однак, щодо питань тепломережі на масив ОСОБА_11 вона ніколи не виїжджала, оскільки огляд тепломережі не входить до її компетенції. Але, паралельно перебуваючи на посаді місцевого депутата, складала акти на місцевості щодо відсутності опалення.

ОСОБА_6 , займає посаду головного спеціаліста відділу комунальної власнсоті житлово-комунального господарства та благоустрою Баришівської селищної ради, пояснила, що комісія 2019 та 2021 роках була сформована у зв`язку з тяжким фінансовим становищем КП «Баришівкатепломережа». Фінансових документів свідок не бачила, на комісії всі висловлювали свою думку, обговорювали опалювальний сезон. Жодних висновків свідок не розробляла, писала протокол комісії, оскільки була обрана секретарем.

ОСОБА_7 , головний спеціаліст відділу економічного розвитку та залучення інвестицій в управління фінансів та економічного розвитку, пояснила, що на засіданнях комісії розглядалось питання фінансового стану КП «Баришівкатепломережа» 2019 – 2020 років. Фінансову звітність свідок не досліджував, на комісію були запрошені директор та бухгалтер, які озвучували дані. Директором КП «Баришівкатепломережа» було озвучено що пропущено строки для звернення до суду щодо стягнення заборгованості.

ОСОБА_8 , з 1998 року працювала бухгалтером в КП «Баришівкатепломережа», звільнилась за власним бажанням у лютому 2022, зараз працює бухгалтером на іншому підприємстві. Однак запевнила, що звітність КП «Баришівкатепломережа» завжди подавало, як передбачено Статутом, КП «Баришівкатепломережа» завжди було з боргами перед бюджетом, однак за час роботи ОСОБА_2 на посаді директора була погашена заборгованість перед НАК «Нафтогаз». За часів роботи з 1998 року жодного разу не була присутня на засіданнях комісій. Про зрив опалювального сезону, коли на посаді перебував ОСОБА_2 , свідку нічого невідомо.

ОСОБА_9 , новообраний директор КП «Баришівкатепломережа». На запитання представника позивача пояснив, що конкурсний відбір на цю посаду не проходив, здобув цю посаду оскільки має великий досвід в роботі комунальних підприємств, має вищу освіту менеджера, раніше був депутатом Баришівської селищної ради. З головою Баришівської сільської ради не перебуває у родинних відносинах, має лише ділові стосунки. Надав пояснення, що метою створення комісії 2021 року було звітування через збитковість КП «Баришівкатепломережа», однак ніякі документи не досліджував. Станом на сьогоднішній день так само як і ОСОБА_2 звітує перед комісіями. Наразі проходять енергетична перевірка та перевірка держпраці. Виявлено численні порушення.

ОСОБА_10 , завідувач сектору з питань юридичного забезпечення виконавчого комітету Баришівської селищної ради, пояснив, що завданням комісій була фінансово-господарська перевірка. Оскільки приймає участь у 90% всіх комісій, то на комісії 2021 року був останні 2-3 хвилини. Що конкретно було озвучено та яким членом комісії не знає. Пояснив, що відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування» сільський голова створює тимчасові комісії, які готовлять висновки, затверджують їх протоколами, на підставі яких виносяться рішення. А до складу постійних комісій входять депутати, які розглядають питання що відносяться до їх компетенції.

На судовому засіданні 08.08.2022 було допитано сільського голову ОСОБА_3 , який пояснив, що влітку йде підготовка до опалювального сезону, але фактично директор КП «Баришівкатепломережа» нічого не робив, здійснював свою роботу з порушенням правил документообороту та бухгалтерської звітності. У роботі ОСОБА_2 було ряд порушень положень Статуту КП «Баришівкатепломережа» та Контракту, тому комісія оцінила роботу, а сільський голова прийняв рішення розірвати Контракт. Під час свої роботи в КП «Баришівкатепломережа» позивач не використав всіх механізмів щодо підвищення рентабельності комунального підприємства, однак завжди виплачував собі та співробітникам премії. Іноді вказівки сільського голови виконувались, а загалом ОСОБА_2 ігнорував виконання своїх посадових обов`язків. Сільський голова пояснив, що опалювальний сезон не було зірвано, але це була заслуга працівників КП «Баришівкатепломережа». Мало місце часткове відключення від тепла об`єктів, прорив теплотраси. У 2019 та 2021 було створено дві тимчасові комісії, як передбачено Статутом а не Контрактом. До ОСОБА_2 інші керівники звільнялись за власним бажанням, однак позивач не хотів звільнятись тому його звільнили.

В судовому засіданні 19.09.2022 було допитано свідка ОСОБА_12 , який був головою комісії у 2019 році. З того часу мало що пам`ятає. За часів перебування ОСОБА_2 на посаді директора КП «Баришівкатепломережа», проблеми були ті ж самі що і у його попередника. Надав пояснення щодо особливостей та порядку початку опалювального сезону, але конкретних випадків зриву чи порушень опалювального сезону наведено не було. Пояснив що на засідання комісії не було надано ліцензії.

Щодо звільнення позивача за розпорядженням Баришівського селищного голови з посади директора КП «Баришівкатепломережа»

Згідно з положенням ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 8 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова, голова районної у місті, районної, обласної ради в межах своїх повноважень видає розпорядження.

Відповідно до пункту десятого частини 4 статті 42 цього Закону сільський, селищний, міський голова призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім випадків, передбачених частиною другою статті 21 Закону України «Про культуру».

Відповідно до пункту 1.2. Статуту Комунального підприємства «Баришівкатепломережа» Баришівської селищної ради» (копія додається) підприємство є комунальним унітарним підприємством утворене на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери управління виконавчого комітету Баришівської селищної ради, що є виконавчим органом управління Засновника/власника.

Згідно з пунктом 7.5 цього Статуту поточне (оперативне) керівництво Підприємством здійснює його Директор, який призначається на посаду та звільняється з посади відповідним розпорядженням Баришівського селищного голови як Уповноваженою особою Засновника/Власника та його Виконавчого органу управління.

Відповідно до ч. 3 ст. 21 Кодексу законів про працю України особливою формою трудового договору є контракт, в якому термін його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися за угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є підстави, передбачені контрактом.

Підстави припинення контракту з керівником Комунального підприємства «Баришівкатепломережа» Баришівської селищної ради» передбачені пунктами 6.2. та 6.3. контракту від 18.02.2019.

Таким чином, суд погоджується з відповідачем, що силу положень законодавства та Статуту підприємства, звільнення з посади керівника Комунального підприємства Баришівкатепломережа» Баришівської селищної ради» відбувається за розпорядженням Баришівського селищного голови у передбачених Контрактом випадках.

Щодо звільнення позивача з посади директора КП «Баришівкатепломережа» в період його непрацездатності

Згідно статті 40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці.

Рішенням Конституційного Суду України від 04 вересня 2019 року № 6-р(ІІ)/2019 у справі за конституційною скаргою ОСОБА_5 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 40 КЗпП України визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), положення частини третьої статті 40 КЗпП України. Конституційний Суд України зазначив, що положеннями частини третьої статті 40 КЗпП України закріплені гарантії захисту працівника від незаконного звільнення, що є спеціальними вимогами законодавства, які мають бути реалізовані роботодавцем для дотримання трудового законодавства. Однією з таких гарантій є, зокрема, сформульована у законодавстві заборона роботодавцю звільняти працівника, який працює за трудовим договором і на момент звільнення є тимчасово непрацездатним або перебуває у відпустці. Отже, нерозповсюдження такої вимоги на трудові правовідносини за контрактом є порушенням гарантій захисту працівників від незаконного звільнення та ставить їх у нерівні умови порівняно з працівниками інших категорій.

Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення частини третьої статті 40 КЗпП України є такими, що поширюються на усі трудові правовідносини.

Вказаний висновок висловлений також у постанові Верховного Суду від 13 листопада 2019 року у справі № 545/1151/16-ц (провадження № 61-17196вв19).

Так, судом встановлено, що ОСОБА_2 перебував на лікарняному по 12.11.2021, та приступив до роботи 15.11.2021, про що видав наказ від 15.11.2021 № 1 70-ОС «Про вихід на роботу директора підприємства ОСОБА_2 » (копія наказу додається).

Відповідно до п. 1 оскаржуваного розпорядження дія трудового і контракту з Позивачем припинена з 21.07.2021. Проте, оскільки відповідно до вимог КЗпП України заборонено звільняти працівника в період його тимчасової непрацездатності, то виконання розпорядження було перенесено на перший робочий день позивача після періоду непрацездатності, про що було видано наказ по комунальному підприємству «Баришівкатепломережа» Баришівської селищної ради від 15.11.2021 №171-ОС.

Тому, фактичне звільнення ОСОБА_2 було здійснене 15.11.2021, тобто не в період його непрацездатності.

Щодо рішення виконавчого комітету Баришівської селищної №175 від 15.11.2019 «Про роботу КП «Баришівкатепломережа» з підготовки опалювального сезону 2019/2020 років та перспективи розвитку підприємства»

Позивач звертає увагу суду на те, що оскаржуване розпорядження Баришівської селищної ради Броварського району Київської області від 20.07.2021 року №126-03-05 «Про дострокове припинення дії трудового контракту з директором Комунального підприємства «Баришівкатепломережа» ОСОБА_2 » містить посилання на рішення виконавчого комітету Баришівської селищної ради №175 від 15.11.2019 року як на підставу для дострокового припинення дії Контракту.

Однак, у грудні 2019 року позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за порушення у зв`язку з прийняттям рішення виконавчого комітету Баришівської селищної ради від 15.11.2019 року №175.

Позивач зазначає, що відповідно 149 КЗпП України за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. До таких видів стягнень згідно з ч. 1 ст. 147 КЗпП України належать: догана та звільнення. В супереч зазначеному, позивача двічі були притягнуто до дисциплінарної відповідальності у зв`язку з прийняттям рішення виконавчого комітету Баришівської селищної ради від 15.11.2019 року №175.

З цього приводу суд зазначає наступне.

15.11.2019 рішенням №175 виконавчого комітету Баришівської селищної ради «Про роботу КП «Баришівкатепломережа» з підготовки до опалювального сезону 2019/2020 років та перспективи розвитку підприємства» роботу КП «Баришівкатепломережа» визнано незадовільною.

06.12.2019 розпорядженням №452-01-09 виконавчого комітету Баришівської селищної ради «Про оголошення догани директору КП Баришівської селищної ради «Баришівкатепломережа» ОСОБА_2 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану. В основу вказаного розпорядження покладено рішення виконавчого комітету Баришівської селищної ради №175 від 15.11.2019 та протокол засідання комісії селищної ради з перевірки діяльності КП «Баришівкатепломережа» від 11.11.2019.

Таким чином, підставою застосування до позивача догани слугувало невиконання своїх посадових обов`язків, про що було прийнято рішення №175 від 15.11.2019 виконавчого комітету Баришівської селищної ради «Про роботу КП «Баришівкатепломережа» з підготовки до опалювального сезону 2019/2020 років та перспективи розвитку підприємства», за що його вже було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.

Невиконання посадових обов`язків позивача полягало у наступному:

- не виконання пропозиції по оптимізації роботи підприємства;

- відсутність дозволів на устаткування підвищеної небезпеки;

- не розроблено проект на встановлення вузлів обліку тепла у Веселинівському та Гостролуцькому навчально-виховних комплексах;

- незадовільна робота з питань виконання заходів по підготовці до опалювального сезону;

- не оформлення ліцензій на надання послуг з теплопостачання;

- незабезпечення рентабельності роботи очолюваного підприємства;

- невиконання позивачем обов`язків, покладених на нього Контрактом;

- не подано звіт про виконання умов Контракту за 2019 та 2020 роки;

- порушення трудової дисципліни, а саме: не погодження графіка відпустки, непогодження штатного розпису з головою селищної ради, під час своє тимчасової непрацездатності не видав наказ про покладення обов`язків керівника на іншу посадову особу.

Усі вищеперераховані порушення передбачені пунктами 1.5., 2.1.4.,2.1.13., 2.1.15., 2.1.20. укладеного між сторонами трудового Контракту.

Однак, після цього позивач не усунув вищевказані вказані порушення.

22.03.2021 рішенням №69 виконавчого комітету Баришівської селищної ради «Про результати роботи тимчасової робочої комісії з питань діяльності Комунального підприємства «Баришівкатепломережа» визнано поточні показники виробничо-фінансової діяльності КП «Баришівкатепломережа» за періоди 2019 – 2020 р.р. незадовільними.

20.07.2021 розпорядженням №126-03-05 виконавчого комітету Баришівської селищної ради «Про дострокове припинення дії трудового контракту з директором КП «Баришівкатепломережа» ОСОБА_2 »  припинено дію трудового контракту з позивачем. В основу вказаного розпорядження покладено:

1) рішення №175 від 15.11.2019 виконавчого комітету Баришівської селищної ради «Про роботу КП «Баришівкатепломережа» з підготовки до опалювального сезону 2019/2020 років та перспективи розвитку підприємства» та

2) рішення №69 від 22.03.2021 виконавчого комітету Баришівської селищної ради «Про результати роботи тимчасової робочої комісії з питань діяльності Комунального підприємства «Баришівкатепломережа».

Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Згідно з частиною другою статті 140 КЗпП України щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана чи звільнення.

Дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника (частина перша статті 147-1 КЗпП України).

Таким чином, в основу розпорядження Баришівської селищної ради Броварського району Київської області від 20.07.2021 року №126-03-05 «Про дострокове припинення дії трудового контракту з директором Комунального підприємства «Баришівкатепломережа» ОСОБА_2 » було покладено два рішення виконавчого комітету Баришівської селищної ради, яким зафіксовано систематичне невиконання обов`язків керівника підприємства, які передбачені пунктами 1.5., 2.1.4.,2.1.13., 2.1.15., 2.1.20. укладеного між сторонами Контракту.

В даному випадку відсутній факт повторного притягнення до відповідальності за одне й те саме правопорушення.

Суд звертає увагу на те, що саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

У трудовому праві діє принцип презумпції невинуватості, згідно з яким не можна працівника притягнути до дисциплінарної відповідальності, доки не доведена роботодавцем його вина, і працівник не зобов`язаний сам доводити свою невинуватість.

При розгляді справи суд враховує правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 17 січня 2019 року справа №343/6/18, від 21 листопада 2018 року справа №401/3301/17, від 04 квітня 2018 року справа № 821/935/16. А саме те, що на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; ознакою порушення працівником трудової дисципліни, яка може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності у формі оголошення догани, є наявність вини в його діях чи бездіяльності, шкідливі наслідки та причинний зв`язок між ними і поведінкою правопорушника.

Так, на підтвердження своїх доводів, відповідачем надано копії наступних документів:

- фінансова звітність КП «Баришівкатепломережа» за І півріччя 2021;

- фінансова звітність КП «Баришівкатепломережа» за 9 місяців 2019;

- фінансова звітність КП «Баришівкатепломережа» за І квартал 2021;

- копія розпорядження Баришівського селищного голови від 20.07.2021 № 126-03-05 «Про дострокове припинення дії трудового контракту з директором Комунального підприємства «Баришівкатепломережа» ОСОБА_2 ;

- копія наказу від 15.11.2021 №170-ОС «Про вихід на роботу директора підприємства ОСОБА_2 »;

- копія наказу по комунальному підприємству «Баришівкатепломережа» Баришівської селищної ради від 15.11.2021 №171-ОС;

- копія розпорядження Баришівського селищного голови від 06.12.2019 № 452-01-09 «Про оголошення догани директору КП Баришівської селищної ради «Баришівкатепломережа»;

- копія рішення виконавчого комітету Баришівської селищної ради від 22.03.2021 №69;

- копія Статуту Комунального підприємства «Баришівкатепломережа» Баришівської селищної ради»;

- копія штатного розпису працівників КП «Баришівкатепломережа» Баришівської селищної ради з 01 січня 2021.

Надані позивачем копії документів також не спростовують доводи відповідача про те, що звільнення позивача було правомірним.

З поданих суду доказів, наданих пояснень, показань свідків, суд приходить до висновку, що роботодавець належним чином виконав свій обов`язок з надання доказів наявності фактів винного вчинення позивачем дисциплінарного проступку. Так, надані суду документи, містять чіткі формулювання суті та обставин допущених проступків, наявні докази вини позивача та наявності причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і неналежним виконанням покладених на позивача трудових обов`язків.

При цьому, згідно з частиною першою статті 149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

З метою дотримання ч. 1 ст. 149 КЗпП України, заступником позивача на сесії виконавчого комітету Баришівської селищної ради було заслухано пояснення, що підтверджується протоколом №13 від 15.11.2019. Однак, позивач вважає, що дані пояснення не були прийняті до уваги.

Таким чином, суд не вбачає підстав вважати, що рішення №175 від 15.11.2019 виконавчого комітету Баришівської селищної ради «Про роботу КП «Баришівкатепломережа» з підготовки до опалювального сезону 2019/2020 років та перспективи розвитку підприємства» є таким, що порушує права позивача.

Щодо рішення №69 від 22.03.2021 виконавчого комітету Баришівської селищної ради «Про результати роботи тимчасової робочої комісії з питань діяльності Комунального підприємства «Баришівкатепломережа»

Щодо неправомірності винесеного рішення №69 від 22.03.2021 оскільки на думку позивача воно є сфабрикованим з тих підстав, що селищний голова ОСОБА_3 22.03.2021 не міг підписати вказане рішення оскільки в цей день судом щодо нього було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави, та умови трудового контракту передбачають звільнення на підставі результатів висновків постійних комісій, а не тимчасових (оскільки саме висновок тимчасової комісії було покладено в основу оскаржуваного рішення), суд зазначає наступне.

18.02.2019 між позивачем та Баришівської районною радою укладено Контракт з керівником підприємства, установи, організації.

Строк дії Контракту по 17.02.2022.

Відповідно до додаткової угоди від 17.10.2019 до Контракту з керівником підприємства, установи, організації, Баришівську районну раду змінено на Баришівську селищну раду.

Так, п. 6.3. укладеного між сторонами трудового Контракту від 18.02.2019 передбачено: «Керівник може бути звільнений з посади, а цей Контракт розірвано з ініціативи районної ради до закінчення строку його дії:

- у випадку невиконання керівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього цим Контрактом;

- у разі неодноразового звернення до районної ради трудового колективу або профспілкового комітету підприємства (установи) стосовно порушень Керівником своїх обов`язків;

- на підставі результатів здійснених перевірок контролюючих органів та обґрунтованих висновків постійних комісій районної ради;

- у разі неподання до районної ради щорічної звітності про діяльність підприємства (установи);

- інших випадків, передбачених законодавством.»

Зі змісту п. 6.3. Контракту встановлено, що однією з умов, але не єдиною умовою, дострокового припинення Контракту є обґрунтовані висновки постійних комісій. Тому, твердження позивача про те, що тимчасова комісія не могла давати висновок щодо доцільності його звільнення – суд відхиляє.

Суд враховує пояснення свідка у справі – сільського голови ОСОБА_3 про те, що у 2019 та 2021 було створено дві тимчасові комісії, як передбачено Статутом а не Контрактом.

Відповідно до п. 7.4.13. розділу 7 Статуту КП «Баришівкатепломережа» передбачено, що на виконавчий комітет Баришівської селищної ради як виконавчий орган управління засновника/власника та Баришівського селищного голову як уповноважену особу засновника/власника і виконавчого органу управління покладається погодження призначення та звільнення заступників, директора підприємства і головного бухгалтера підприємства.

Не заслуговують на увагу твердження позивача про те, що оскільки ухвалою від 20.03.2021 у справі №761/10468/21 відносно селищного голови ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави, а отже ОСОБА_3 був відсутній на робочому місці та апріорі не міг підписати оскаржуване рішення, оскільки позивач не надав суду належних та допустимих доказів всього вищевказаного. Пересвідчитись у правдивості вказаних фактів не вбачається можливим.

За наведених вище обставин, суд приходить до висновку, що накладення дисциплінарного стягнення на позивача у вигляді звільнення відбулось з дотриманням норм трудового законодавства.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу

Середній заробіток за ч. 2 ст. 235 КЗпП України за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло в працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин, оскільки особа поновлюється на роботі з дня звільнення, тобто вважається такою, що весь цей час перебувала в трудових відносинах.

Оскільки суд відмовляє позивачу у поновленні на роботі, то відсутні правові підстави для стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, ст. 2, 21, 24 КЗпП України суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 до Баришівської селищної ради Броварського району Київської області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування розпорядження Баришівської селищної ради Броварського району Київської області від 20.07.2021 № 126-03-05, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, або в порядку ч. 2 ст. 354 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 355 Цивільного процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосереднього до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення виготовлено 13.12.2022.

Суддя                                                                В.Червонописький