ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2022 року

м. Київ

cправа № 910/20417/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Уркевича В. Ю.- головуючого, Мачульського Г. М., Краснова Є. В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства юстиції України

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.08.2022 (головуючий суддя Пашкіна С. А., судді: Ткаченко Б. О., Владимиренко С. В.) та ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.12.2021 (суддя Ващенко Т. М.) у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк»

до Міністерства юстиції України,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державний реєстратор Васильківської районної державної адміністрації Запорізької області Міюц Світлана Олександрівна,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватне підприємство «Ратмир-Соло», Приватне підприємство «Раном», ОСОБА_1

про визнання протиправними та скасування наказів,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог та заяви про забезпечення позову

1. У грудні 2021 року Публічне акціонерне товариство «МТБ Банк» (далі - ПАТ «МТБ Банк», позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (далі - Мін`юст, відповідач) про визнання протиправними та скасування:

- наказу Мін`юсту від 10.07.2020 № 2377/5 «Про задоволення скарги» (далі - наказ від 10.07.2020 № 2377/5), яким задоволено повністю скаргу ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) від 05.06.2020 № С-16371 та скасовані рішення від 17.04.2020 № 52008647, № 52009355, прийняті державним реєстратором Васильківської районної державної адміністрації Запорізької області Міюц Світланою Олександрівною (далі - державний реєстратор Міюц С. О.);

- наказу Мін`юсту від 10.07.2020 № 2376/5 «Про задоволення скарги» (далі - наказ від 10.07.2020 № 2376/5), яким задоволено повністю скаргу Приватного підприємства «Раном» (далі - ПП «Раном») від 05.06.2020 № 16602-33-20 та скасовані рішення від 17.04.2020 № 52010255, № 52010631, прийняті державним реєстратором Міюц С. О.;

- наказу Мін`юсту від 16.07.2020 № 2438/5 «Про задоволення скарги» (далі - наказ від 16.07.2020 № 2438/5), яким задоволено повністю скаргу Приватного підприємства «Ратмир-Соло» (далі - ПП «Ратмир-Соло») від 05.06.2020 № 16776-33-20 та скасовані рішення від 17.04.2020 № 552009689, № 52010353, прийняті державним реєстратором Міюц С. О.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що накази Мін`юсту прийняті з порушенням норм чинного законодавства, тому підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2021 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - державного реєстратора Міюц С. О., як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ПП «Ратмир-Соло», ПП «Раном», Свічколап Н. П.

4. Разом з позовною заявою ПАТ «МТБ Банк» (далі - заявник) подало заяву про забезпечення позову шляхом:

1) зупинення до набрання законної сили рішенням суду в даній справі дії наказів Мін`юсту від 10.07.2020 № 2376/5, № 2377/5, від 16.07.2020 № 2438/5;

2) заборони до набрання законної сили рішенням суду в даній справі Департаменту державної реєстрації та нотаріату Мін`юсту, будь-яким іншим суб`єктам державної реєстрації (державним реєстраторам, нотаріусам усіх нотаріальних округів та іншим суб`єктам) проводити державну реєстрацію наказів Мін`юсту від 10.07.2020 № 2376/5, № 2377/5, від 16.07.2020 № 2438/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» та вчинення дій щодо внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відносно наступних об`єктів нерухомості:

- комплекс будівель і споруд загальною площею 2542,2 кв. м, розташований у місті Києві по вул. Хоткевича Гната, 13а (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1748946280000);

- квартир 95 загальною площею 149,4 кв. м, житловою площею 105,8 кв. м, розташована в місті Києві по вул. Сєченова, б. 7а (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1748961380000);

- будівля прирізного цеху загальною площею 1532,3 кв. м, розташована у місті Києві по вул. Деревообробній, б. 12, блок 1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1748957780000).

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

5. Господарський суд міста Києва ухвалою від 13.12.2021 заяву ПАТ «МТБ Банк» про забезпечення позову задовольнив. Зупинив до набрання законної сили рішенням суду в даній справі дію наказів Мін`юсту від 10.07.2020 № 2376/5, № 2377/5, від 16.07.2020 № 2438/5. Заборонив до набрання законної сили рішенням суду в даній справі Департаменту державної реєстрації та нотаріату Мін`юсту, будь-яким іншим суб`єктам державної реєстрації (державним реєстраторам, нотаріусам усіх нотаріальних округів та іншим суб`єктам) проводити державну реєстрацію наказів Мін`юсту від 10.07.2020 № 2376/5, № 2377/5, від 16.07.2020 № 2438/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» та вчиняти дії щодо внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відносно наступних об`єктів нерухомості: комплекс будівель і споруд загальною площею 2542,2 кв. м, розташований у місті Києві по вул. Хоткевича Гната, 13а (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1748946280000); квартира 95 загальною площею 149,4 кв. м, житловою площею 105,8 кв. м, розташована в місті Києві по вул. Сєченова, б. 7а (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1748961380000); будівля прирізного цеху загальною площею 1532,3 кв. м, розташована у місті Києві по вул. Деревообробній, б. 12, блок 1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1748957780000).

6. Північний апеляційний господарський суд постановою від 18.08.2022 апеляційну скаргу Мін`юсту залишив без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.12.2021 - без змін.

7. Судові рішення мотивовані тим, що фактичними обставинами спірних правовідносин підтверджується існування реальної загрози нівелювання мети звернення з даним позовом до суду - визнання протиправними та скасування наказів Мін`юсту від 10.07.2020 № 2376/5, № 2377/5, від 16.07.2020 № 2438/5, адже навіть задоволення такого позову може нівелювати ефективність судового захисту, оскільки у разі повного виконання спірних наказів таке задоволення позову не призведе до фактичного відновлення прав та інтересів, з метою захисту яких позивач звернувся з відповідним позовом до суду, так як після скасування реєстраційних дій заявнику доведеться знову звертатися до суду з новими позовами.

8. Суди дійшли висновку, що такі заходи забезпечення позову є співмірними та адекватними заходами із позовними вимогами, направленими на ефективне поновлення прав ПАТ «МТБ Банк».

9. При цьому суди зазначили, що також враховують співвідношення права (інтересу), про захист якого просить заявник, та наслідки зупинення дії наказів і заборони вчиняти дії.

Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог

10. У вересні 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Мін`юсту (далі - скаржник), в якій скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.08.2022 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.12.2021, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи касаційної скарги та заперечень на неї

11. Скарга мотивована порушенням судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

12. Скаржник вказує, що рішення про визнання протиправними та скасування актів індивідуальної дії не потребує виконання; їх значення полягає у констатації факту правомірності або неправомірності оскаржуваного рішення і позбавлення його правових наслідків шляхом скасування, тому у справі за таким позовом не може бути ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, отже і заходів забезпечення позову вони не потребують.

13. Мін`юст вважає, що вжиття вказаних заходів забезпечення позову є аналогічними тим, що зазначені ПАТ «МТБ Банк» у позові та їх перевірка судом фактично призведе до вирішення цього спору по суті, а не до встановлення підстав для застосування інституту забезпечення позову в цій справі.

14. При цьому скаржник посилається на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 826/9263/17, від 06.02.2019 у справі № 826/13306/18, від 13.01.2021 у справі № 910/9855/20.

15. Мін`юст зазначає, що заявником не було надано належних доказів того, що застосування обраних останнім заходів забезпечення позову дійсно призведе до ефективного захисту прав та законних інтересів ПАТ «МТБ Банк» у разі задоволення позовних вимог про скасування оскаржуваного наказу.

16. Оскільки предметом спору є немайнові вимоги - визнання протиправними та скасування наказів Мін`юсту, скаржник вказує, що суди попередніх інстанцій повинні були дослідити чи не призведе невжиття заявлених позивачем заходів до істотного ускладнення чи унеможливить ефективний захист або поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та чи зможе позивач захистити свої права в межах цього одного судового провадження без нових звернень до суду.

17. На думку Мін`юсту, оскаржувані судові рішення не містять нормативно-правового обґрунтування застосування заходу забезпечення позову шляхом зупинення дії наказів.

18. Інші учасники справи правом на подання письмового відзиву на касаційну скаргу, передбаченого статтею 295 Господарського процесуального кодексу України, не скористалися.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

19. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

20. Згідно з частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

21. Верховний Суд дослідив наведені у касаційній скарзі доводи, перевірив на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права і вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

22. Забезпечення позову полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення.

23. За змістом статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову застосовується судом, зокрема, якщо їх невжиття може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

24. У Рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 N 5-рп/2011 у справі N 1-6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.

25. Інститут забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

26. Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

27. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (боржника) або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача або особи, яка звернулась з відповідними вимогами у справі про банкрутство.

28. При цьому, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

29. Підставою для вжиття заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення про те, що невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення заявлених вимог. Відтак, забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення реального виконання судового рішення у справі.

30. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії.

31. Відповідно до частини четвертої статті 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

32. Виходячи з положень статей 136, 137 Господарського процесуального України при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

33. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

34. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

35. Такі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20.07.2020 у справі № 914/2157/19, від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/19, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19, від 08.07.2022 у справі № 904/9691/21.

36. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

37. Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

38. Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, ПАТ «МТБ Банк» вказував, що оспорюваними наказами було скасовано рішення державного реєстратора Міюц С. О. щодо внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про іпотеку об`єктів нерухомого майна, іпотекодержателем якого є позивач.

39. Заявник посилався на те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до неможливості відновлення становища позивача, яке існує наразі, оскільки у випадку виконання оскаржуваних наказів Мін`юсту ПАТ «МТБ Банк» доведеться додатково звертатись до суду з вимогами про зобов`язання Мін`юсту відновити у Державному реєстрі речових права на нерухоме майно записи про іпотеку та заборону відчуження обтяженого іпотекою майна, відомості про які були внесені ще в 2005 році приватним нотаріусом Карою В. В.

40. Колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що суди попередніх інстанцій правильно вказали, що оскільки у цьому випадку ПАТ «МТБ Банк» звернулося до суду з немайновими позовними вимогами, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

41. При цьому, в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

42. З огляду на викладене суди дійшли обґрунтованого висновку, що фактичними обставинами спірних правовідносин підтверджується існування реальної загрози нівелювання мети звернення з даним позовом до суду - визнання протиправними та скасування наказів Мін`юсту від 10.07.2020 № 2376/5, № 2377/5, від 16.07.2020 № 2438/5, адже навіть задоволення такого позову може нівелювати ефективність судового захисту, оскільки у разі повного виконання спірних наказів таке задоволення позову не призведе до фактичного відновлення прав та інтересів, з метою захисту яких позивач звернувся з відповідним позовом до суду, так як після скасування реєстраційних дій заявнику доведеться знову звертатися до суду з новими позовами.

43. Водночас суди зазначили, що співмірними та адекватними заходами із позовними вимогами, направленими на ефективне поновлення прав, є саме зупинення до набрання законної сили рішенням суду в даній справі дії наказів Мін`юсту від 10.07.2020 № 2376/5, № 2377/5, від 16.07.2020 № 2438/5 та заборона до набрання законної сили рішенням суду в даній справі Департаменту державної реєстрації та нотаріату Мін`юсту, будь-яким іншим суб`єктам державної реєстрації (державним реєстраторам, нотаріусам усіх нотаріальних округів та іншим суб`єктам) проводити державну реєстрацію наказів Мін`юсту від 10.07.2020 № 2376/5, № 2377/5, від 16.07.2020 № 2438/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» та вчиняти дії щодо внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відносно наступних об`єктів нерухомості: комплекс будівель і споруд загальною площею 2542,2 кв. м, розташований у місті Києві по вул. Хоткевича Гната, 13а (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1748946280000); квартира 95 загальною площею 149,4 кв. м, житловою площею 105,8 кв. м, розташована в місті Києві по вул. Сєченова, б. 7а (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1748961380000); будівля прирізного цеху загальною площею 1532,3 кв. м, розташована у місті Києві по вул. Деревообробній, б. 12, блок 1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1748957780000).

44. Разом з тим, суди не врахували, що за змістом частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України серед перелічених цією статтею заходів забезпечення позову відсутній такий захід як зупинення дії наказу Мін`юсту.

45. Водночас, положеннями пункту 10 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

46. Отже, за змістом статті 137 Господарського процесуального кодексу України (положення частини першої якої містять вичерпний перелік заходів забезпечення позову), якщо сторона просить вжити захід забезпечення позову, що прямо не передбачений цим процесуальним законом (статтею 137 Господарського процесуального кодексу України), суд на вимогу учасника справи може вжити такий захід забезпечення, що визначений іншим нормативним актом - законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

47. При цьому не допускається вжиття судом заходу забезпечення позову, який хоча і відповідає змісту позовних вимог, предмету спору, є необхідним з урахуванням розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, однак не передбачений ні процесуальним законом, ні іншим Законом України (міжнародним договором, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України).

48. Тобто визначений частиною першою статті 137 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 08.02.2020) вичерпний перелік видів заходів забезпечення позову може доповнюватися виключно за рахунок певних заходів забезпечення позову, прямо передбачених Законами України або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

49. Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 30.09.2021 у справі № 910/7451/21.

50. Частиною першою статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що проведення реєстраційних дій (щодо реєстрації прав/обтяжень прав) зупиняється, зокрема на підставі судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили.

51. При цьому згідно із частиною другою цієї статті Закону судове рішення або заява власника об`єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій реєструється у Державному реєстрі прав.

52. Відповідно до частини третьої статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор приймає рішення про відновлення реєстраційних дій на підставі судового рішення про скасування судового рішення, що було підставою для прийняття рішення про зупинення проведення реєстраційних дій та/або судового рішення про скасування заборони вчинення реєстраційних дій, або на підставі заяви власника об`єкта нерухомого майна про відкликання власної заяви про заборону вчинення реєстраційних дій, зареєстрованих у Державному реєстрі прав.

53. Звідси у спорі про скасування наказу Мін`юсту, прийнятого за наслідками розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції - щодо реєстраційної дії (відмови у її вчиненні), вжиття такого заходу забезпечення позову як зупинення дії наказу Мін`юсту не допускається, оскільки цей захід не належить до вичерпного переліку видів заходів забезпечення позову згідно із частиною першою статті 137 Господарського процесуального кодексу України: прямо не передбачений ні процесуальним законом, ні іншим Законом України (міжнародним договором, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України), як цього вимагають положення пункту 10 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України.

54. Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.07.2022 у справі № 910/4445/21.

55. Колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що суди також не навели нормативно-правового обґрунтування застосування заходу забезпечення позову шляхом заборони до набрання законної сили рішенням суду в даній справі Департаменту державної реєстрації та нотаріату Мін`юсту, будь-яким іншим суб`єктам державної реєстрації (державним реєстраторам, нотаріусам усіх нотаріальних округів та іншим суб`єктам) проводити державну реєстрацію наказів Мін`юсту від 10.07.2020 № 2376/5, № 2377/5, від 16.07.2020 № 2438/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень».

56. Крім того, суди не обґрунтували як саме застосування заходу забезпечення позову шляхом заборони до набрання законної сили рішенням суду в даній справі Департаменту державної реєстрації та нотаріату Мін`юсту, будь-яким іншим суб`єктам державної реєстрації (державним реєстраторам, нотаріусам усіх нотаріальних округів та іншим суб`єктам) проводити державну реєстрацію наказів Мін`юсту від 10.07.2020 № 2376/5, № 2377/5, від 16.07.2020 № 2438/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» призведе фактичного відновлення прав та інтересів ПАТ «МТБ Банк», з метою захисту яких позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

57. Зважаючи на викладене висновки судів попередніх інстанцій про те, що співмірними та адекватними заходами забезпечення позову є саме зупинення до набрання законної сили рішенням суду в даній справі дії наказів Мін`юсту від 10.07.2020 № 2376/5, № 2377/5, від 16.07.2020 № 2438/5, та заборона до набрання законної сили рішенням суду в даній справі Департаменту державної реєстрації та нотаріату Мін`юсту, будь-яким іншим суб`єктам державної реєстрації (державним реєстраторам, нотаріусам усіх нотаріальних округів та іншим суб`єктам) проводити державну реєстрацію наказів Мін`юсту від 10.07.2020 № 2376/5, № 2377/5, від 16.07.2020 № 2438/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» є необґрунтованими.

58. Разом з тим з огляду на предмет позову у цій справі та фактичні обставини спірних правовідносин суди дійшли обґрунтованого висновку, що належним, співмірним та адекватним заходом забезпечення позову буде заборона до набрання законної сили рішенням суду в даній справі Департаменту державної реєстрації та нотаріату Мін`юсту, будь-яким іншим суб`єктам державної реєстрації (державним реєстраторам, нотаріусам усіх нотаріальних округів та іншим суб`єктам) вчиняти дії щодо внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відносно наступних об`єктів нерухомості: комплекс будівель і споруд загальною площею 2542,2 кв. м, розташований у місті Києві по вул. Хоткевича Гната, 13а (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1748946280000); квартира 95 загальною площею 149,4 кв. м, житловою площею 105,8 кв. м, розташована в місті Києві по вул. Сєченова, б. 7а (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1748961380000); будівля прирізного цеху загальною площею 1532,3 кв. м, розташована у місті Києві по вул. Деревообробній, б. 12, блок 1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1748957780000).

59. За таких обставин, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи та в межах наведених у касаційній скарзі доводів, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу Мін`юсту слід задовольнити частково.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

60. За змістом частин першої, третьої статті 304 Господарського процесуального кодексу України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

61. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

62. Відповідно до частин першої-третьої статті 311 Господарського процесуального кодексу України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

63. Зважаючи на викладене, касаційна скарга Мін`юсту підлягає частковому задоволенню, ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду скасуванню в частині задоволення заяви ПАТ «МТБ Банк» про забезпечення позову та зупинення до набрання законної сили рішенням суду в даній справі дії наказів Мін`юсту від 10.07.2020 № 2376/5, № 2377/5, від 16.07.2020 № 2438/5, а також заборони до набрання законної сили рішенням суду в даній справі Департаменту державної реєстрації та нотаріату Мін`юсту, будь-яким іншим суб`єктам державної реєстрації (державним реєстраторам, нотаріусам усіх нотаріальних округів та іншим суб`єктам) проводити державну реєстрацію наказів Мін`юсту від 10.07.2020 № 2376/5, № 2377/5, від 16.07.2020 № 2438/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень», з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви в цій частині. В іншій частині ухвалу місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін.

Щодо судових витрат

64. Відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

65. З огляду на те, що касаційна скарга Мін`юсту підлягає частковому задоволенню з ухваленням нового рішення про часткову відмову в задоволенні заяви ПАТ «МТБ Банк» про забезпечення позову з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1135,00 грн за подання апеляційної скарги та 1240,50 грн за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 304, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Міністерства юстиції України задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.08.2022 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.12.2021 у справі № 910/20417/21 скасувати в частині задоволення заяви Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» про забезпечення позову та зупинення до набрання законної сили рішенням суду в даній справі дії наказів Міністерства юстиції України від 10.07.2020 № 2376/5, № 2377/5, від 16.07.2020 № 2438/5, а також заборони до набрання законної сили рішенням суду в даній справі Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України, будь-яким іншим суб`єктам державної реєстрації (державним реєстраторам, нотаріусам усіх нотаріальних округів та іншим суб`єктам) проводити державну реєстрацію наказів Міністерства юстиції України від 10.07.2020 № 2376/5, № 2377/5, від 16.07.2020 № 2438/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень».

3. Ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» про забезпечення позову у цій частині відмовити.

4. В іншій частині постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.08.2022 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.12.2021 у справі № 910/20417/21 залишити без змін.

5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» (проспект Миру, 28, м. Чорноморськ, Одеська область, 968003, ідентифікаційний код 21650966) на користь Міністерства юстиції України (вул. Архітектора Городецького, буд. 13, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 00015622) судовий збір у розмірі 1135,00 грн (одна тисяча сто тридцять п`ять гривень 00 копійок) за подання апеляційної скарги та 1240,50 грн (одна тисяча двісті сорок гривень 50 копійок) за подання касаційної скарги.

6. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання цієї постанови.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Ю. Уркевич

Судді: Г. М. Мачульський

Є. В. Краснов