ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2022 року

м. Київ

cправа №916/36/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С.В. - головуючий, Кібенко О.Р., Стратієнко Л.В.,

за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,

представників учасників справи:

позивача за первісним позовом (відповідача 1 за зустрічним позовом) -

Кобби Д.В.,

відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) - не з`явились,

відповідача 2 за зустрічним позовом - не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПДНА-КЕМИКАЛ-ЮГ"

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.09.2022 (головуючий суддя - Діброва Г.І., судді: Савицький Я.Ф., Принцевська Н.М.), прийняту за результатами перегляду рішення Господарського суду Одеської області від 23.06.2022 (суддя Цісельський О.В.),

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.09.2022 (головуючий суддя - Діброва Г.І., судді: Савицький Я.Ф., Принцевська Н.М.), прийняту за результатами перегляду додаткового рішення Господарського суду Одеської області від 07.07.2022 (суддя Цісельський О.В.),

у справі №916/36/22

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія "Гемопласт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПДНА-КЕМИКАЛ-ЮГ"

про стягнення 277350,03 грн,

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПДНА-КЕМИКАЛ-ЮГ"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія "Гемопласт",

2. Акціонерного товариства "Підприємство по виробництву медичних виробів з полімерних матеріалів "Гемопласт"

про визнання недійсним договору,

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст позовних вимог

1.1.Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія "Гемопласт" (далі - ТОВ "ВТК "Гемопласт") звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПДНА-КЕМИКАЛ-ЮГ" (далі - ТОВ "ПДНА-КЕМИКАЛ-ЮГ") про стягнення заборгованості за поставку товару в розмірі 277350,03 грн.

1.2.Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати товару, поставленого Акціонерним товариством "Підприємство по виробництву медичних виробів з полімерних матеріалів "Гемопласт" (далі - АТ "Гемопласт"), відповідно до видаткових накладних від 22.01.2019 №18 на суму 113400 грн; від 20.02.2019 №78 у на суму 122850 грн; від 20.02.2019 №79 на суму 66500,03 грн, всього на загальну суму 302750,03 грн, право вимоги за якими позивач набув на підставі договору відступлення права вимоги (цесії) від 14.11.2021, укладеного між ТОВ "ВТК "Гемопласт" та АТ "Гемопласт".

1.3.ТОВ "ПДНА-КЕМИКАЛ-ЮГ" звернулось до Господарського суду Одеської області із зустрічною позовною заявою до ТОВ "ВТК "Гемопласт" та АТ "Гемопласт" про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги (цесії) від 14.12.2021, укладеного відповідачами за зустрічним позовом.

1.4.Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що товар було поставлено на підставі укладеного між ПАТ "Гемопласт" та ТОВ "ПДНА-КЕМИКАЛ-ЮГ" договору постачання від 21.01.2019 №1901/01, пунктом 9.2 якого узгоджено, що жодна із сторін не має права передавати свої права за договором третій стороні без письмової згоди іншої сторони. Відповідно, оскільки цим договором чітко визначено отримання письмової згоди однієї сторони для передачі своїх прав іншою стороною, чого зроблено не було, позивач за зустрічним позовом вважає, що укладений між ТОВ "ВТК "Гемопласт" та АТ "Гемопласт" договір про відступлення права вимоги (цесії) від 14.12.2021 підлягає визнанню недійсним.

1.5.ТОВ "ПДНА-КЕМИКАЛ-ЮГ" звернулося до Господарського суду Одеської області із заявою про розподіл судових витрат, у якій просило стягнути з ТОВ "ВТК "Гемопласт" та АТ "Гемопласт" на свою користь по 25000 грн (з кожного) витрат на професійну правничу допомогу.

2.Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

2.1.21.01.2019 ПАТ "Підприємство по виробництву медичних виробів з полімерних матеріалів "Гемопласт", яке в подальшому змінило свою назву на АТ "Гемопласт" (продавець), та ТОВ "ПДНА-КЕМИКАЛ-ЮГ" (покупець) уклали договір постачання №1901/01 (далі - договір постачання), за умовами п.1.1 якого продавець поставляє, а покупець приймає полімерні матеріали (товар), що є залишками основного виробництва в кількості та асортименті, що визначені у документах: рахунок, видаткова накладна, податкова накладна.

2.2.Відповідно до п.2.2 договору постачання кількість та вага товару, що поставляється визначається: - рахунком; - видатковою накладною.

2.3.Згідно з п.3.1 договору постачання продавець зобов`язується поставляти товар окремими партіями в кількості і асортименті, визначених у заявках - замовленнях покупця, які покупець надсилає за 30 (тридцять) календарних днів до дати відвантаження товару.

2.4.Пунктом 4.4 договору постачання встановлено, що загальна вартість договору складається з сум вартостей товару, що поставляється продавцем покупцю протягом строку дії цього договору згідно з рахунками-фактури та видатковими накладними.

2.5.Покупець проводить оплату за поставлений товар, на умовах реалізації продукції, після остаточного погодження ціни на товар, що безпосередньо пов`язано з якістю товару. Датою платежу вважається дата зарахування коштів на рахунок продавця (п.п.5.1, 5.2 договору постачання).

2.6.Даний договір згідно з п.9.1 вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2019.

2.7.Відповідно до п.9.2 договору постачання жодна із сторін не має права (забороняється) передавати свої права за договором третій стороні без письмової згоди іншої сторони.

2.8.Пунктом 9.4 договору постачання визначено, що всі зміни і доповнення до даного договору дійсні при умові, якщо вони здійснені в письмовій формі і підписані уповноваженими особами обох сторін. Зміни кількості, термінів поставки та показників якості окремого товару, асортименту, цін можуть узгоджуватися сторонами шляхом укладання додатків до даного договору.

2.9.В матеріалах справи наявні копії видаткових накладних від 22.01.2019 №18 на суму 113400,00 грн з ПДВ, від 20.02.2019 №78 на суму 122850,00 грн з ПДВ та від 20.02.2019 №79 на суму 66500,03 грн з ПДВ, постачальником товару за якими є ПАТ "Гемопласт", а одержувачем - ТОВ "ПДНА-КЕМИКАЛ-ЮГ". Ці видаткові накладні підписані представниками сторін, а їх підписи засвідчені печатками підприємств постачальника та одержувача.

2.10.З виписок за рахунками позивача за первісним позовом вбачається, що ТОВ "ПДНА-КЕМИКАЛ-ЮГ" сплатило на користь ПАТ "Гемопласт" 18.02.2019 грошові кошти в розмірі 10400,00 грн та 01.03.2019 грошові кошти в розмірі 15000,00 грн, зазначивши в графі призначення платежу, що платіж здійснено згідно з видатковою накладною від 22.01.2019 №18.

2.11.14.12.2021 АТ "Гемопласт" (первісний кредитор) та ТОВ "ВТК "Гемопласт" (новий кредитор) уклали договір про відступлення права вимоги (цесія) (далі - договір цесії), за яким в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає новому кредиторові, а новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредиторові відповідно до видаткових накладних:

- від 22.01.2019 №18 про поставку первісним кредитором до ТОВ "ПДНА-КЕМИКАЛ-ЮГ" товару на суму 113400,00 грн,

- від 20.02.2019 №78 про поставку первісним кредитором до ТОВ "ПДНА-КЕМИКАЛ-ЮГ" товару на суму 122850, 00 грн,

- від 20.02.2019 №79 про поставку первісним кредитором до ТОВ "ПДНА-КЕМИКАЛ-ЮГ" товару на суму 66500,03 грн та з урахуванням проведених ТОВ "ПДНА-КЕМИКАЛ-ЮГ" оплат первісному кредитору в сумі 10400,00 грн (платіжне доручення №94 від 18.02.2019 року) та 15000,00 грн (платіжне доручення №109 від 01.03.2019 року) - всього оплат на суму 25400,00 грн (п.1 договору).

2.12.Відповідно до п.2 договору цесії новий кредитор, з моменту підписання цього договору, набуває право вимагати від ТОВ "ПДНА-КЕМИКАЛ-ЮГ" належного виконання обов`язку в сумі 277350,03 грн щодо оплати отриманого товару за вищевказаними видатковими накладними та з урахуванням проведених ТОВ "ПДНА-КЕМИКАЛ-ЮГ" розрахунків.

2.13.Згідно з п.п.3, 4 договору цесії право вимоги засновано на таких документах:

1) видаткова накладна від 22.01.2019 №18 про поставку первісним кредитором до ТОВ "ПДНА-КЕМИКАЛ-ЮГ" товару на суму 113400,00 грн,

2) видаткова накладна від 20.02.2019 №78 про поставку первісним кредитором до ТОВ "ПДНА-КЕМИКАЛ-ЮГ" товару на суму 122850,00 грн,

3) видаткова накладна від 20.02.2019 №79 про поставку первісним кредитором до ТОВ "ПДНА-КЕМИКАЛ-ЮГ" товару на суму 66500,03 грн.

2.14.Оригінали видаткових накладних, вказаних у п.3 цього договору, передаються первісним кредитором новому кредиторові в день підписання сторонами цього договору (п.4 договору цесії).

2.15.Новий кредитор зобов`язується виконати перед первісним кредитором обов`язок відшкодувати первісному кредитору вартість боргу, право вимоги на який йому передано, в розмірі 277350,03 грн в день підписання сторонами цього договору, шляхом безготівкового перерахунку зазначеної суми на рахунок первісного кредитора, що зазначений в реквізитах сторін, або шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на вказану суму або в інший спосіб, не заборонений законодавством. Новий кредитор самостійно здійснює стягнення боргу з ТОВ "ПДНА-КЕМИКАЛ-ЮГ"(п.п.5, 6 договору цесії).

2.15.Пунктом 7 договору цесії сторони погодили, що новий кредитор набуває право вимоги за цим договором з моменту його підписання. Новий кредитор бере на себе обов`язок повідомити ТОВ "ПДНА-КЕМИКАЛ-ЮГ" про зміну кредитора у зобов`язанні з оплати видаткових накладних, вказаних у п.3 договору.

2.16.14.12.2021 відповідачі за зустрічним позовом склали акт зарахування зустрічних позовних вимог, за яким грошові зобов`язання ТОВ "Гемопласт" перед АТ "Гемопласт" за договором відступлення права вимоги від 14.12.2021 в сумі 277350,03 грн та 35123, 64 грн - припиняються.

2.17.15.12.2021 ТОВ "ВТК "Гемопласт" звернулось листом №508 до ТОВ "ПДНА-КЕМИКАЛ-ЮГ", в якому повідомило останнього про зміну кредитора за його заборгованістю та просило сплатити заборгованість за поставлений згідно з вказаними видатковими накладними товар в сумі 277350,03 грн, посилаючись на договір про відступлення права вимоги (цесія) від 15.12.2021. Це повідомлення отримано ТОВ "ПДНА-КЕМИКАЛ-ЮГ" 22.12.2021, про що свідчить роздруківка з сайту Укрпошти за трек-номером 6770400937666.

3.Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3.1.Господарський суд Одеської області рішенням від 23.06.2022 у справі №916/36/22 у задоволенні первісного позову відмовив у повному обсязі; зустрічний позов задовольнив; визнав недійсним договір про відступлення права вимоги (цесія) від 14.12.2021, укладений між ТОВ "ВТК "Гемопласт" та АТ "Гемопласт"; вирішив питання про розподіл судових витрат.

3.2.Рішення суду першої інстанції мотивоване наявністю укладеного між ТОВ "ПДНА-КЕМИКАЛ-ЮГ" та АТ "Гемопласт" договору постачання від 21.01.2019 №1901/01, на підставі якого ТОВ "ПДНА-КЕМИКАЛ-ЮГ" отримало товар відповідно до наявних в матеріалах справи видаткових накладних, та пунктом 9.2 якого визначено, що жодна із сторін не має права передавати свої права за договором третій особі без її письмової згоди. Укладений між ТОВ "ВТК "Гемопласт" та АТ "Гемопласт" договір відступлення права вимоги (цесія) від 14.12.2021, як такий, що укладений без згоди ТОВ "ПДНА-КЕМИКАЛ-ЮГ", суд першої інстанції визнав недійсним.

3.3.Стосовно первісного позову, місцевий господарський суд зазначив, що оскільки заміна кредитора за договором про відступлення права вимоги (цесії) від 14.12.2021 відбулась без згоди боржника, що узгоджується з нормами частини першої статті 516 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), внаслідок чого судом визнано недійсним цей договір, ТОВ "ПДНА-КЕМИКАЛ-ЮГ" не може вважатися зобов`язаною стороною перед новим кредитором - ТОВ "ВТК "Гемопласт", а тому відмовив в задоволенні первісних позовних вимог.

3.4.Господарський суд Одеської області додатковим рішенням від 07.07.2022 у справі №916/36/22 заяву ТОВ "ПДНА-КЕМИКАЛ-ЮГ" про розподіл судових витрат у справі №916/36/22 задовольнив частково; стягнув з ТОВ "ВТК "Гемопласт" на користь ТОВ "ПДНА-КЕМИКАЛ-ЮГ" судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000 грн; стягнув з АТ "Гемопласт" на користь ТОВ "ПДНА-КЕМИКАЛ-ЮГ" судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн.

3.5.Південно-західний апеляційний господарський суд постановою від 22.09.2022 рішення Господарського суду Одеської області від 23.06.2022 у справі №916/36/22 скасував; позовні вимоги ТОВ "ВТК "Гемопласт" до ТОВ "ПДНА-КЕМИКАЛ-ЮГ" про стягнення 277350,03 грн задовольнив; відмовив у зустрічних позовних вимогах ТОВ "ПДНА-КЕМИКАЛ-ЮГ" до ТОВ "ВТК "Гемопласт" та АТ "Гемопласт" про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги; стягнув з ТОВ "ПДНА-КЕМИКАЛ-ЮГ" на користь ТОВ "ВТК "Гемопласт" заборгованість за поставку товару у розмірі 277350,03 грн, судовий збір за подання позовної заяви до суду першої інстанції у розмірі 4160,25 грн, судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 9961,88 грн; відмовив у задоволенні клопотання ТОВ "ПДНА-КЕМИКАЛ-ЮГ" про стягнення з ТОВ "ВТК "Гемопласт" витрат на правничу допомогу адвоката у суді апеляційної інстанції у розмірі 60000 грн.

3.6.Постанова апеляційного суду мотивована тим, що у цій справі наявні ознаки правовідносин, які виникли на підставі договору поставки, укладеного у спрощений спосіб, а не на підставі договору поставки у письмовій формі шляхом складення єдиного документу, як помилково визначив суд першої інстанції. Адже зі спірних накладних вбачається, що підставою для поставки товару є лист (дозвіл голови правління) та здійснено таку поставку на підставі доручення від 20.01.2019 №1; згідно з випискою за рахунками позивача за первісним позовом ТОВ "ПДНА-КЕМИКАЛ-ЮГ" сплатило на користь ПАТ "Гемопласт" 18.02.2019 грошові кошти в розмірі 10400,00 грн та 01.03.2019 - в розмірі 15000,00 грн, зазначивши в графі призначенні платежу, що платіж здійснено згідно з видатковою накладною від 22.01.2019 №18. Тобто, фактично, підставою для часткової оплати за поставлений товар для відповідача визначена саме накладна від 22.01.2019 №18, а не договір постачання від 21.01.2019 №1901/01. Зважаючи на наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що відповідач за первісним позовом вчиненням конклюдентних дій фактично підтвердив укладення договору постачання товару у спрощеній формі шляхом отримання товару від позивача саме і лише на підставі тих видаткових накладних, які визначені підставою позовних вимог.

3.7.Південно-західний апеляційний господарський суд постановою від 22.09.2022 скасував додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 07.07.2022 у справі №916/36/22; відмовив у задоволенні заяви ТОВ "ПДНА-КЕМИКАЛ-ЮГ" про розподіл судових витрат у справі №916/36/22 за позовом ТОВ "ВТК "Гемопласт" до ТОВ "ПДНА-КЕМИКАЛ-ЮГ".

4.Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування

4.1.ТОВ "ПДНА-КЕМИКАЛ-ЮГ" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить: (1) скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.09.2022 у справі №916/36/22, а рішення Господарського суду Одеської області від 23.06.2022 у цій справі - залишити в силі; (2) скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.09.2022 у справі №916/36/22, а додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 07.07.2022 у цій справі - залишити в силі; (3) стягнути на користь ТОВ "ПДНА-КЕМИКАЛ-ЮГ" понесені у суді апеляційної інстанції витрати на професійну правничу допомогу по справі №916/36/22 в сумі 60000 грн; (4) стягнути на користь ТОВ "ПДНА-КЕМИКАЛ-ЮГ" понесені у суді касаційної інстанції витрати на професійну правничу допомогу по справі №916/36/22 в сумі 70000 грн; (5) стягнути на користь ТОВ "ПДНА-КЕМИКАЛ-ЮГ" сплачений судовий збір за подання касаційної скарги в сумі 13282,50 грн.

4.2.Підставою касаційного оскарження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зазначаючи про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", статей 173, 174, 175, 181 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статей 638 та 639 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), підпунктів 2.1, 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, щодо правовідносин, які виникли між суб`єктами господарювання з поставки товару, здійсненого на підставі договору в письмовій формі у вигляді єдиного документа, та видатковими накладними, які не містять реквізитів відповідного договору, і можуть бути розцінені, як укладення договору у спрощений спосіб, як самостійні договори поставки.

4.3.Доводи скаржника зводяться до того, що посилання на договір поставки не є обов`язковим реквізитом видаткової накладної, а тому через відсутність посилання на такий договір підписані між сторонами видаткові накладні не можна вважати самостійними (окремими) договорами, укладеними у письмовій формі та у спрощений спосіб, оскільки при чинному договорі постачання від 21.01.2019 №1901/01 у сторін були відсутні підстави укладати інші договори, зокрема у спрощений спосіб шляхом підписання видаткових накладних.

4.4.Також скаржник акцентує увагу на тому, що ні ТОВ "ВТК "Гемопласт", ні АТ "Гемопласт" не надали жодних доказів (документів, листів) про намір укласти інші договори поставки, зокрема у спрощений спосіб, а також доказів узгодження умов поставки (кількості, вартості тощо), які в сукупності могли б свідчити про бажання сторін укласти договори поставки саме у такий спосіб, поза межами договору постачання від 21.01.2019 №1901/01.

4.5.Посилання апеляційного суду на лист (дозвіл голови правління) як на підставу здійснення поставок саме за самостійними (окремими) договорами поставки, укладеними у письмовій формі та у спрощений спосіб (видатковими накладними), скаржник вважає необґрунтованим, оскільки такий лист не надавався та його зміст не досліджувався судом.

4.6.Зазначення в призначенні платежу про здійснення оплати саме відповідно до видаткової накладної, а не договору постачання від 21.01.2019 №1901/01, на переконання скаржника, не свідчить про підтвердження укладення договору постачання товару в спрощеній формі, оскільки поставка була не одна і вказівка кожного разу в призначенні платежу лише договору постачання від 21.01.2019 №1901/01 призвела б до плутанини.

4.7.Скаржник звертає увагу, що всі поставки товарів відбулись протягом дії договору постачання від 21.01.2019 №1901/01, зокрема перша поставка - наступного дня після укладення договору постачання від 21.01.2019 №1901/01, а наступні дві - протягом місяця.

4.8.Також скаржник зазначає про помилковість висновків апеляційного суду щодо невиконання та/або неукладення договору поставки від 21.01.2019 №1901/01, про що жодна зі сторін цього договору не зазначала.

4.9.Прийнята за наслідками перегляду додаткового рішення постанова суду апеляційної інстанції, на переконання скаржника, є похідною від рішення суду по суті спору, а тому скасування постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.09.2022 у справі №916/36/22 матиме наслідком скасування іншої постанови цього суду від 22.09.2022 у справі №916/36/22, якою скасовано додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 07.07.2022 у цій справі.

5.Позиція Верховного Суду

Щодо первісних позовних вимог

5.1.Згідно з частиною першою статті 509 України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

5.2.Відповідно до частини другої статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

5.3.За змістом пункту першого частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

5.4.Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

5.5.Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

5.6.Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

5.7.Частина перша статті 638 ЦК визначає, що укладеним є договір, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

5.8.Відповідно до частини другої цієї статті договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Особа, яка отримала оферту, яка містить усі істотні умови договору і виражає намір особи, яка зробила пропозицію, вважати себе зв`язаною умовами оферти у разі її прийняття, виражає свою згоду щодо змісту істотних умов договору або навпаки незгоду у момент ознайомлення із змістом пропозиції.

5.9.Частиною 1 статті 181 ГК України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. При цьому допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

5.10.Згідно зі статтею 639 ЦК України договір може бути укладений у бідь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася

5.11.Відповідно до частини першої статті 206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

5.12.Згідно зі статтею 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

5.13.За договором поставки в силу приписів стаття 712 ЦК України продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

5.14.Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

5.15.Як визначено пунктом 2 частини першої статті 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

5.16.Згідно із частиною першою статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

5.17.Отже, суб`єкти господарської діяльності можуть укладати господарські договори, в тому числі договори поставки, у письмовій формі як шляхом складення єдиного документу за підписом обох сторін, так й у спрощеній формі на підставі видаткових накладних, які в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку та ЦК України, є первинними документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її здійснення та засвідчують факт поставки товару, відтак є підставою виникнення у сторін зобов`язань, зокрема обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

5.18.За оцінкою апеляційного суду, у цій справі наявні ознаки правовідносин, які виникли на підставі договору поставки, укладеного саме у спрощений спосіб шляхом підписання видаткових накладних, а не на підставі договору поставки у письмовій формі шляхом складення єдиного документу, як визначив суд першої інстанції.

5.19.Такі висновки апеляційного суду мотивовані тим, що підставою для поставки товару у спірних видаткових накладних зазначено лист (дозвіл голови правління), а не договір постачання від 21.01.2019 №1901/01, поставку здійснено на підставі доручення від 20.01.2019 №1, а при здійсненні часткової оплати в призначенні платежу зазначено про оплату товару згідно з видатковою накладною від 22.01.2019 №18, тобто фактично підставою для часткової оплати за поставлений товар визначено саме і лише видаткову накладну від 22.01.2019 №18, а не договір постачання від 21.01.2019 №1901/01.

5.20.Зважаючи на наведене, апеляційний суд вважав, що відповідач за первісним позовом вчиненням конклюдентних дій фактично підтвердив укладення договору постачання товару у спрощеній формі шляхом отримання товару від позивача саме на підставі тих видаткових накладних, які визначені в якості підстави позовних вимог. З моменту отримання товару відповідачем за спірними накладними відбувся акцепт оферти, тобто укладення договору з відповідними правовими наслідками щодо підтвердження його істотних умов.

5.21.Відхиляючи доводи стосовно того, що спірна поставка відбувалася саме в рамках договору постачання від 21.01.2019 №1901/01, апеляційний суд цілком обґрунтовано виходив з того, що умовами договору постачання від 21.01.2019 №1901/01 визначено, що відомості про товар (полімерні матеріали), який є залишком основного виробництва, а саме щодо його кількості, асортименту та вартості, повинні бути відображені у рахунках, видаткових накладних, податкових накладних, які в свою чергу повинні свідчити як про обумовлення сторонами істотних умов договору цими документами, так й про конкретне та реальне виконання цього договору.

5.22.Проте, як встановив апеляційний суд, на підтвердження виконання вказаних умов договору, реальності фінансових операцій за цим правочином та реєстрації податкових накладних, відповідач за первісним позовом не надав жодних належних та допустимих доказів, окрім копії самого договору.

5.23.За оцінкою апеляційного суду, вказане свідчить лише про підписання позивачем та відповідачем 2 за зустрічним позовом договору постачання від 21.01.2019 №1901/01, проте не може свідчити про узгодження сторонами за договором його істотних умов в частині поставки товару, як то конкретного найменування товару, його кількості, ціни тощо, які за умовами договору повинні були бути визначені у видаткових накладних, рахунках та податкових накладних.

5.24.Зі змісту наданого відповідачем за первісним позовом договору вбачається, що в його тексті відсутні відомості про товар, тобто не визначено найменування товару, його кількість, ціна та вартість, узгодити ці істотні умови договору сторони домовилися у вигляді накладних, які в даному випадку повинні були бути невід`ємною частиною договору, а не просто первинними документами, що підтверджують факт здійснення сторонами господарських операцій з постачання конкретної партії товару.

5.25.При підписанні договору сторони домовились про визначення його істотних умов, зокрема у накладних, з огляду на що ці документи мають подвійну правову природу, тобто як первинні документи, що свідчать про здійснення сторонами конкретних господарських операцій, так і доповнення до договору в якості специфікацій, що повинні бути оформленими відповідно до вимог чинного законодавства України: містити посилання на договір, підписи уповноважених осіб, які підписували сам текст договору або мають повноваження на підписання таких документів.

5.26.Проте, доказів фактичного узгодження сторонами предмету договору постачання від 21.01.2019 №1901/01 шляхом підписання видаткових накладних в матеріалах справи немає, оскільки надані позивачем за первісним позовом видаткові накладні не містять в собі доказів їх відношення саме до вказаного вище договору постачання, який визначений позивачем за зустрічним позовом як підстава його позову. Сторонами не здійснено ніяких конклюдентних дій, які б свідчили про фактичне виконання саме цієї письмової форми правочину. Так, у видаткових накладних та виписках по рахунках позивача за первісним позовом відсутні посилання на цей договір. Навпаки, відповідач за первісним позовом при здійсненні перерахування грошових коштів посилався саме на накладні, які є в матеріалах справи а також вказані в якості підстави позову позивачем за первісним позовом.

5.27.Судами обох інстанцій не встановлено, що поставлений згідно зі спірними видатковими накладними товар (ПВХ Л9806, 8506, 9006 отх пластифиц. та П/пропилен.вт"В") є саме полімерними матеріалами - залишками основного виробництва, на поставку яких було укладено договір постачання від 21.01.2019 №1901/01, а також що поставку товару здійснено у кількості та в асортименті, а також за ціною, погодженими відповідно до цього договору; що часткова оплата була здійснена саме на виконання умов цього договору постачання.

5.28.За таких обставин, спірні видаткові накладні крім функцій первинних документів, що свідчать про здійснення сторонами господарських операцій, повинні були в обов`язковому порядку мати реквізити щодо їх відношення до цього договору постачання. Проте, як зазначалось, суди обох інстанцій встановили, що підставою для поставки товару у спірних видаткових накладних зазначено лист (дозвіл голови правління), а не договір постачання від 21.01.2019 №1901/01, з огляду на що не можна достеменно стверджувати, що поставка товару відповідно до спірних видаткових накладних відбулась саме на виконання договору постачання від 21.01.2019 №1901/01.

5.29.Здійснення поставки товару згідно зі спірними видатковими накладними через незначний проміжок часу після укладення договору постачання також не може свідчити про те, що поставка товару відбулась саме на підставі договору поставки від 21.01.2019 №1901/01, адже обидві сторони без будь-яких претензій та зауважень підписали ці видаткові накладні, в яких підставою поставки товару визначено саме лист (дозвіл голови правління), а не згаданий договір поставки.

5.30.Ненадання сторонами згаданого листа (дозволу голови правління), про що стверджує скаржник, теж не вказує на те, що поставка відбулась на підставі договору постачання від 21.01.2019 №1901/01, а не на підставі відповідного дозволу голови правління. Як повідомив суду касаційної інстанції представник позивача за первісним позовом, підставою поставки товару згідно зі спірними видатковими накладними було усний дозвіл голови правління, що, за умови відсутності спору щодо самого факту поставки, асортименту та вартості товару, свідчить про узгодження сторонами умов такої поставки товару на підставі договору поставки, укладеного саме у спрощений спосіб.

5.31.Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

5.32.Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (стаття 513 ЦК України).

5.33.Згідно статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

5.34.Оскільки апеляційний суд встановив обставини наявності між відповідачем 2 та позивачем за зустрічним позовом господарських правовідносин з поставки товару, які виникли на підставі договору поставки, укладеного у спрощеній формі, колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду про наявність підстав для задоволення первісних позовних вимог про стягнення з ТОВ "ПДНА-КЕМИКАЛ-ЮГ" на користь ТОВ "ВТК "Гемопласт" заборгованості за поставлений згідно спірних видаткових накладних товар, право вимоги за якими позивач набув на підставі договору відступлення права вимоги (цесії) від 14.11.2021, укладеного між ТОВ "ВТК "Гемопласт" та АТ "Гемопласт".

Щодо зустрічних позовних вимог

5.35.Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

5.36.Частиною третьою статті 215 ЦК України визначено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

5.37.Зазначена норма кореспондується з положеннями частини першої статті 207 ГК України, згідно з якою господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї з сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

5.38.Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у статті 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх і непрацездатних дітей.

5.39.Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

5.40.Правові наслідки недодержання сторонами при вчиненні правочину вимог закону визначені параграфом 2 глави 16 ЦК України.

5.41.Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

5.42.Тобто для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

5.43.Згідно зі статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права та обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

5.44.Оскільки апеляційним судом встановлено обставини наявності між відповідачем 2 та позивачем за зустрічним позовом господарських правовідносин з поставки, які виникли не на підставі договору постачання від 21.01.2019 № 1901/01, відповідно до п.9.2 якого жодна із сторін не має права (забороняється) передавати свої права за договором третій стороні без письмової згоди іншої сторони, а на підставі договору поставки, укладеного у спрощеній формі, який, в свою чергу, не передбачає заборони передачі права вимоги за наявності заборгованості боржника третій особі, колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду про відсутність правових підстав для визнання недійсним укладеного АТ "Гемопласт" та ТОВ "ВТК "Гемопласт" договору про відступлення права вимоги (цесія) від 14.12.2021, за яким в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступив новому кредиторові, а новий кредитор набув право вимагати від ТОВ "ПДНА-КЕМИКАЛ-ЮГ" належного виконання обов`язку в сумі 277350,03 грн щодо оплати отриманого товару за спірними видатковими накладними.

6.Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1.Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.2.Згідно із статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

6.3.За результатами касаційного перегляду Судом не встановлено неправильного застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Оскаржуване судове рішення по суті спору прийнято за результатами повного, всебічного та об`єктивного дослідження обставин справи і підстав для його зміни чи скасування, за мотивів наведених у касаційній скарзі, Суд не вбачає.

6.4.Оскільки постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.09.2022 у справі №916/36/22, прийнята за результатами перегляду додаткового рішення Господарського суду Одеської області від 07.07.2022, має похідний характер від постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.09.2022, якою було скасовано рішення Господарського суду Одеської області від 23.06.2022 та прийнято нове рішення про задоволення первісного позову та відмову в задоволенні зустрічного позову, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.09.2022 у справі №916/36/22, якою було скасовано додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 07.07.2022 про розподіл судових витрат за результатами розгляду справи судом першої інстанції.

7. Розподіл судових витрат

7.1.Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317, 332 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПДНА-КЕМИКАЛ-ЮГ" залишити без задоволення.

2.Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.09.2022, прийняту за результатами перегляду рішення Господарського суду Одеської області від 23.06.2022, та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.09.2022, прийняту за результатами перегляду додаткового рішення Господарського суду Одеської області від 07.07.2022 у справі №916/36/22, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Бакуліна

Судді О.Р. Кібенко

Л.В. Стратієнко