У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/1078/22

20 грудня 2022 року Богородчанський районний суд

Івано-Франківської області

в складі: головуючого - судді Решетова В. В.,

з участю секретаря Остапишин І. Р.,

заявника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, про встановлення факту належності правовстановлюючих документів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою про встановлення факту належності йому правовстановлюючого документу: довідок про нарахування заробітної плати працівника (слюсаря - ремонтника та водія електрокари меблевого цеху мебельного цеху Солотвинського лісокомбінату с. Дзвиняч Богородчанського району Івано-Франківської області в період з листопада 1988 року по травень 1994 року, виданих архівним відділом Богородчанської РДА.

Свої вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селищі Булавинка Єнакієвського району Донецької області. В 1988 році він переїхав на проживання в Івано-Франківську область, в даний час зареєстрований та проживаю в АДРЕСА_1 .

До призиву на строкову військову служби в лави Радянської армії заявник почав свою трудову діяльність в радгоспі «Новопавлівка» Красноперекопського району Автономної республіки Крим, де йому була оформлена трудова книжка.

З листопада 1988 року по травень 1994 року заявник працював слюсарем - ремонтником та водієм електрокари меблевого цеху Солотвинського лісокомбінату с. Дзвиняч, Богородчанського району Івано- Франківської області.

З 2000 року заявник працював в Російській Федерації в різних організаціях в останній із яких він втратив трудову книжку.

Для оформлення пенсії щодо підтвердження трудового стажу він надав в ГУПФ в Івано-Франківській області всі необхідні документи.

Рішенням головного управління пенсійного фонду України в Івано- Франківській області від 20.09.2022 року № 092750001535 заявнику відмовлено в призначенні пенсії, так як до страхового стажу не зараховано період роботи в Солотвинському лісокомбінаті с. Дзвиняч, оскільки довідка № X11/04-01 від 28.10.2020 року про дату звільнення з роботи з 05.05.1994 року, не підтверджена відповідним наказом. Крім цього довідки про заробітну плату за 1988-1994 роки викликають сумнів в достовірності.

Відповідно до довідки архівного відділу Богородчанської РДА № Х11/04-01 від 28.10.2020 року накази директора з кадрових питань Солотвинського лісокомбінату за 1988 рік на зберігання в архівний відділ не поступали.?

Підтвердити достовірність довідок про нарахування заробітної плати в Солотвинському лісокомбінаті с. Дзвиняч в досудовому порядку не представляється можливим, у зв`язку з тим, що на даний час організації не існує.

Вищевказане неприйняття довідок є перепоною в зарахуванні йому трудового стажу та нарахуванні пенсії. В позасудовому порядку усунути зазначені розбіжності неможливо, тому просить заяву задовольнити.

В судовому засіданні заяву підтримав та проси її задовольнити.

Представник заінтересовано особи направив до суду заперечення відповідно до якого просив відмовити у задоволення заяви, так як із суті заяви вбачається спір про право.

Вислухавши заявника, дослідивши письмові докази та заперечення, суд приходить до наступних висновків.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.

За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Порядок розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в порядку окремого провадження визначений главами 1 і 6 розділу IV ЦПК України.

Окреме провадження є видом непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (частина перша статті 315 ЦПК України).

Визначений у частині першій статті 315 ЦПК України перелік фактів, які можуть встановлюватися судом, не є вичерпним, оскільки згідно з частиною другою зазначеної статті у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

При цьому суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав;чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення;заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою Правління ПФУ від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок подання документів).

Пунктами 4.1 та 4.3 розділу ІV Порядку подання документів визначено, що орган, який призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший на підставі звернення особи з відповідною заявою.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 розділу ІV Порядку подання документів), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до ПФУ.

Установлений нормативно-правовими актами порядок призначення пенсії передбачає і встановлення органом ПФУ відповідного факту, а рішення вказаного органу щодо призначення підлягає оскарженню у встановленому законом порядку.

Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено право кожної особи звернутися до адміністративного суду, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності (пункт 1 частини першої цієї статті).

Суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

ПФУ (його територіальні органи) є суб`єктом владних повноважень, наділеним владними управлінськими функціями у сфері пенсійного забезпечення.

Відповідно до частини другої статті 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи, а згідно з пунктом 3 частини шостої цієї ж статті для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 263 КАС України «Суд розглядає за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг».

Дослідивши матеріали справи, суд констатує, що встановити факт належності архівної довідки на підтвердження тих чи інших обставин можливо винятково під час розгляду справи у суді адміністративної юрисдикції у зв`язку з оскарженням рішення суб`єкта владних повноважень про відмову у призначенні пенсії, або відмову у врахуванні певних довідок для визначення розміру пенсії.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 287/167/18-ц, провадження № 14-505 цс 19 та Постанові Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2022 року справі № 539/4118/19, провадження № 61-10777 сво 20.

Таким чином, враховуючи викладене вище суд вважає, що із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, який підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Дана правова позиція також викладена в Узагальнені Верховного Суду України від 19.06.2013 року «Судова практика розгляду справи, що мають юридичне значення», де вказано, що не можуть бути встановлені в судовому порядку факти щодо трудового стажу (для призначення пенсій та допомоги по тимчасовій непрацездатності, нарахування надбавок та інших пільг).

Також, як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 3 постанови від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» (зі змінами і доповненнями), у тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчому судові факту пов`язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

На підставі викладеного та враховуючи, що дана заява не підлягає розгляду в порядку окремого провадження, суд залишає заяву ОСОБА_1 без розгляду та роз`яснює заявникові, що він має право подати позов на загальних підставах.

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, про встановлення факту належності правовстановлюючих документів - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В. В. Решетов