Кропивницький апеляційний суд

№ провадження 33/4809/419/22 Головуючий у суді І-ї інстанції Максимович І.В.

Категорія - 185-3 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Олексієнко І. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.2022 року. м. Кропивницький

       Кропивницький апеляційний суд у складі:

головуючого судді Олексієнко І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницький справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 03.11.2022 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України,

працюючого менеджером з регіональної безпеки (виносне робоче місце в м. Кропивницький) відділу регіональної безпеки Дніпровської філії АТ «Укртелеком», який проживає за адресою: АДРЕСА_1

визнано винним за ст.185-3 ч.1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн.

В С Т А Н О В И В:

Постановою Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 03.11.2022 року ОСОБА_1 визнано винним за те, що він будучи представником потерпілого АТ «Укртелеком», на виклики до суду у судові засідання у кримінальному провадженні стосовно обвинуваченого  ОСОБА_2  за ч.4 ст.185 КК України, призначені на 20.09.2022, 20.10.2022,  26.10.2022  та 03.11.2022 не з`являвся, про причини своєї неявки суд не повідомляв. Таким чином, своїми діями представник потерпілого -  ОСОБА_1  вчинив неповагу до суду, що виразилась у злісному ухиленні від явки в суд, тобто адміністративне правопорушення, за яке передбачена відповідальність за ч.1 ст.185-3 КУпАП.

У поданій апеляційній скарзі  ОСОБА_1  не погоджуючись з рішенням суду, оскаржує його з мотивів необґрунтованості та невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи. Просить скасувати постанову суду першої інстанції, а провадження у справі закрити з підстав, передбачених ст.247 КУпАП. Зазначає, що про судові засідання, які зазначені судом на 20.09.2022 року, 20.10.2022 року та 26.10.2022 року його ніхто не повідомляв, із заявою про надіслання йому СМС-повідомлень він не звертався. Крім того, зазначає, що про судове засідання, призначене на 03.11.2022 року йому стало відомо з ресурсу «Судова влада України», і відповідно ним 01.11.2022 року на електронну пошту суду було направлено заяву за вих. №04/48 про проведення розгляду справи без участі представника потерпілого, копія заяви та скрін-шоти сторінки електронної пошти додаються. Вважає, що єдиною підставою притягнення його до адміністративної відповідальності, суд визнав СМС-повідомлення про виклик до суду згідно зазначеного в обвинувальному акті номеру телефону, що не може вважатися належним способом повідомлення учасника судового процесу. Також просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки при винесені постанови 03.11.2022 він не брав участь, а копію оскаржуваної постанови він отримав поштовим зв`язком 12.11.2022, що підтверджується копією поштового конверту та трекінгу відстеження поштового відправлення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 , який підтримав подане клопотання про поновлення строку та апеляційну скаргу, перевіривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення.

Так, суд, згідно з вимогами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно з положеннями ст.258 КУпАП, у разі вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185-3 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення не складається.

Відповідно до ст.ст.221, 221-1 КУпАП дані справи розглядаються суддями районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів.

Апеляційний суд вважає, що вищезазначені вимоги закону під час розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.185-3 КУпАП судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-3 КУпАП, - є правильним, а зміст постанови відповідає приписам ст. 283 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення останнім цього адміністративного правопорушення.

Так, відповідно до вимог ст. 185-3 ч. 1 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за неповагу до суду, що виразилась у злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача або в непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку під час судового засідання, а також вчинення дій, які свідчать про очевидну зневагу до суду або встановлених у суді правил.

Обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 підтверджуються такими доказами.

Як убачається з матеріалів оскарження постанови про адміністративне правопорушення, виділених з матеріалів кримінального провадження №12022121020000442 щодо обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.4 ст.185 КК України, 20.09.22, 20.10.2022, 26.10.2022 та 03.11.2022 ОСОБА_1 , як представник потерпілого АТ «Укртелеком» не прибув до Олександрівського районного суду Кіровоградської області області, будучи належно викликаним на розгляд справи, не повідомивши про причини свого неприбуття.

Так, ОСОБА_1 був повідомлений про час, дату та місце розгляду справи належним чином шляхом направлення СМС-повідомлення про виклик до суду згідно зазначеного в обвинувальному акті номеру телефону (а.с.18, 31об., 43об., 45).

Про причини неявки ОСОБА_1 суду не повідомив.

Згідно діючого законодавства виклик до суду  – це є повідомлення у кримінальному провадженні, яке в свою чергу є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.

Особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або смс-повідомленням.

Отже, доводи ОСОБА_4 про те, що він не давав згоди на отримання смс-повідомлення не ґрунтуються на вимогах закону.

Більше того, будучи наділений правом як представник потерпілої юридичної особи АТ «Укртелеком» у кримінальному провадженні, був обізнаний у тому, що матеріали кримінального провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_2 знаходяться вже на розгляді у Олександрівському районому судді Кіровоградської області, тобто як особа, яка наділена певними юридичними правами, повинна добросовісно використовувати надані процесуальні права, не зловживати ними та зобов`язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді, цікавитись провадженням у справі, однак до суду не з`являвся.

Більш того,  дата та місце розгляду справи місцевим судом вказувались на офіційному сайті Судової влади http://court.gov.ua/assignments/ в розділі «Список судових справ, призначених до розгляду».

Однак, клопотання про відкладення розгляду кримінального провадження від ОСОБА_1 суду першої інстанції не надходило.

При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що ОСОБА_1 тричі не з`являвся на виклик суду, буду належним чином повідомлений.

Тому, вищевказані докази є належними, достовірними і достатніми, сумнівів у тому, що вони підтверджують факт наявності у діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч. 1 ст. 185-3 КУпАП адміністративного правопорушення, не виникає.

Доводи ОСОБА_1 про те, що останнім 01.11.2022 року на електронну пошту суду було направлено заяву за вих. №04/48 про проведення розгляду справи 03.11.2022 без участі представника потерпілого, вину  особи  не  виключає, оскільки останній тричі, до 03.11.2022 на виклики до суду не з`являвся без поважних причин.

Отже, на підставі вищенаведеного, апеляційний суд доходить висновку про те, що судом першої інстанції ОСОБА_4 обґрунтовано визнаний винуватим у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 185 - 3 КУпАП адміністративного правопорушення; що винуватість останнього у вчиненні цього правопорушення підтверджується сукупністю зібраних у справі, досліджених суддею місцевого суду, перевірених апеляційним судом, наведених вище доказів, яким дана правильна оцінка в постанові; що адміністративне стягнення накладено на нього в межах санкції вищевказаної статті, у зв`язку з чим, є таким, що відповідає як характеру та ступеню адміністративного правопорушення.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги захисника про те, що суд розглянув справу у його відсутності, то апеляційний суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.8 Конституції, в Україні визнається і діє принцип Верховенства права.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 06 листопада 2008 року у справі «Ісмаїлов проти Росії», в пункті 31 зазначив, що принцип верховенства права одне з підвалин демократичного суспільства закріплений в усіх статтях Конвенції, чи було досягнуто справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. Згідно з пунктом 34 вказаного рішення, суд повинен проаналізувати, чи дотримали органи влади розумний баланс між заходами, вжитими для забезпечення загальних інтересів суспільства, та потребою захищатися від обвинувачення.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.41) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, ОСОБА_5 не був присутніми в судовому засіданні суду першої інстанції, яке відбулось 03.11.2022.

Водночас, права ОСОБА_1 були поновленні шляхом виклику його до суду апеляційної інстанції. Суд апеляційної інстанції переконався в обізнаності ОСОБА_1 про судовий розгляд справи та надання йому можливості бути присутнім в суді апеляційної інстанції, надавати пояснення і користуватися, передбаченими чинним законодавством правами, однак будь-яких доводів, які б ставили під сумнів висновок суду першої інстанції щодо визнання останнього винним за ч.1 ст.185-3 КУпАП, суду ОСОБА_1 не надав.

Отже, притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративного правопорушення буде сприяти досягненню основної мети виховання правопорушника у дусі додержання законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Тому, на переконання апеляційного суду, оскаржувана постанова, як законна та обґрунтована, підлягає залишенню без зміни, а подана ОСОБА_1 апеляційна скарга, доводи якої не знайшли свого підтвердження та є безпідставними, без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:        

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 03 листопада 2022 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 03.11.2022 року щодо нього – без зміни.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: