ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

       22 грудня 2022 року                                                                     Справа 160/20301/22

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Парненко В.С., перевіривши матеріали позовної заяви Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» (вул. Рудна, буд.47, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50064, код ЄДРПОУ 00190905) до Дніпровської митниці (вул. Княгині Ольги, буд.22, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості, картки відмови, -

ВСТАНОВИВ:

21.12.2022 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» до Дніпровської митниці, в якій позивач просить визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів № UA110080/2022/100015/1 від 07.09.2022 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110080/2022/000237 від 07.09.2022, прийняту Дніпровською митницею.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали справи №160/20301/22 передані на розгляд судді Парненко В.С.

Відповідно до п.3, 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Предметом даного адміністративного позову є:

- скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110080/2022/000237 від 07.09.2022;

- скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA110080/2022/100015/1 від 07.09.2022.

Суд зазначає, що вимога про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA110080/2022/100015/1 від 07.09.2022 має майновий характер, оскільки безпосереднім наслідком оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів є зміна майнового стану позивача.

Вимога про визнання протиправною і скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення має немайновий характер.

Таким чином, позовна заява має одночасно майновий і немайновий характер.

За змістом частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до приписів пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, встановлюється ставка судового збору в розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання суб`єктом владних повноважень, юридичною особою до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, встановлюється ставка судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" установлено у 2022 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб: з 01 січня 2022 року - 2481,00 грн.

Як свідчать матеріали позовної заяви, позивач звернувся до суду з позовом, який має одночасно майновий (рішення про коригування митної вартості) і немайновий характер (картка відмови в прийнятті митної декларації).

Водночас, згідно правової позиції Верховного Суду в ухвалі суду від 20 січня 2020 року у справі №160/1989/19 позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів є вимогами майнового характеру, а позовні вимоги про визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є вимогами немайнового характеру.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду в ухвалі суду від 22 січня 2020 року у справі №480/966/19 ціною позову є грошовий вираз майнових вимог позивача, що у даній справі є різницею митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митною вартістю, розрахованою митним органом у рішенні про коригування митної вартості товарів.

Рішення про коригування митної вартості товарів має наслідком коригування суми митних платежів, що підлягають сплаті до бюджету.

Як вбачається з рядка 28 коригування товару рішення про коригування митної вартості №UA110080/2022/100015/1 від 07.09.2022, позивачем розраховано митну вартість на рівні 1557978,48 грн. (сума у валюті 36,287 EUR).

У свою чергу, відповідно до рядка 30 рішення про коригування митної вартості, скоригована митна вартість розрахована відповідачем на рівні 64990,20 EUR, відтак різниця митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митною вартістю, розрахованою митним органом у рішенні про коригування митної вартості товарів складає 800 320,91 грн (курс EUR, визначений в рішенні 36,287).

Враховуючи викладене, оскільки позивачем заявлено вимоги майнового характеру у розмірі 160 064,18 грн (20% від 800 320,91 грн) та немайнового характеру, розмір судового збору, що підлягав сплаті позивачем за звернення до суду з даним позовом складає 4962 грн, яких 2481,00 грн сума судового збору за вимогу майнового характеру та 2481,00 грн сума судового збору за вимогу немайнового характеру.

Однак, до позовної заяви додана платіжна інструкція № 4500051115 від 21.11.2022 про сплату 2689,08 грн. Позивачу необхідно доплатити судовий збір за вимогу немайнового характеру у розмірі 2 272,92 грн.

Позовна заява, подана Приватним акціонерним товариством «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат», підписана ЕЦП представника В.В.Бондаренка.

На підтвердження повноважень Бондаренка В.В. суду надано копію довіреності №14/4857 від 01.12.2022, яка підписана генеральним директором Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» Герасимчуком О.М.

Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника (ч. 3 ст. 55 КАС України).

Отже, право директора юридичної особи брати участь у справі, у тому числі право на підписання позовної заяви та право підписання довіреності на представництво інтересів Товариства повинно підтверджуватись законом, статутом та/або положенням.

Згідно правової позиції Верховного Суду висловленої в ухвалі по справі №826/4872/16 від 25.05.2018 року, звернення до суду передбачає, зокрема, надання суду належних доказів дійсної волі учасника справи, на уповноваження певної особи на представництво. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути надані в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень, делегованих представнику. Представник повинен демонструвати повагу до суду, доводячи наявність повноважень на представництво.

Суду не надано доказів на підтвердження повноважень Герасимчука О.М. на підписання довіреності від імені Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат».

Суд звертає увагу, що Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань наразі не працює у зв`язку з введенням воєнного стану на території України. Відтак здійснити перевірку повноважень директора Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат», суд не має можливості.

Відповідний аналіз може бути проведено судом лише на підставі поданих представником позивача документів.

Верховним Судом у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 620/3536/18 у подібних правовідносинах зауважено, що в силу статей 167, 169 КАС України у разі виникнення у суду сумнівів щодо повноважень особи, що подає позовну заяву, суд першої інстанції не був позбавлений можливості залишити позов без руху та надати позивачу строк для надання відповідних доказів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 грудня 2019 року у справі №826/5500/18 також вказала на те, що повернення заяв (скарг) за наявності процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи повноважень на представництво під час розгляду справи (скарги) ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства, закріплених у частині першій статті 2 КАС України, а також дотримання учасниками справи строків звернення до суду та оскарження судових рішень.

Якщо є сумніви щодо наявності у особи, що підписала заяву (скаргу) повноважень на вчинення таких дій, суд може запропонувати заявнику (скаржнику) надати додаткові документи на підтвердження таких повноважень у порядку, встановленому статтею 169 КАС України.

Таким чином, позовну заяву подано без додержання вимог статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч.2 ст.169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За викладених обставин, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:

- документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 2272,92  грн.;

- засвідчених належним чином копій доказів на підтвердження повноважень Герасимчука О.М. на підписання довіреності від імені Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» (статут, наказ про призначення на посаду, виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань).

Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171, 248, 256 КАС України суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості, картки відмови - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду шляхом надання до суду:

-          документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 2272,92  грн., який має бути сплачений на наступні реквізити: Отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/ 22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, Банк отримувача, Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО), 899998, Рахунок отримувача, UA368999980313141206084004632, Код класифікації доходів бюджету, 22030101, Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом___________(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа);

-          засвідчених належним чином копій доказів на підтвердження повноважень Герасимчука О.М. на підписання довіреності від імені Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» (статут, наказ про призначення на посаду, виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань).

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                                 В.С.Парненко