Заводський районний суд м. Запоріжжя

69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98

Справа № 332/3094/22

Провадження №: 3/332/1627/22

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2022 р. суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя Погрібна О.М., розглянувши матеріали, які надійшли з УПП в Запорізькій області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , офіційно не працевлаштованого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

- за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

встановила:

01.11.2022 о 23.05 год. ОСОБА_1 в м.Запоріжжя по вул. Аматорській біля буд.58 керував транспортним засобом автомобілем ВАЗ 211010 державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення судового засідання від останнього до суду не надходило.

Суддя вважає, що були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя, та приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 , який належним чином повідомлявся про дату та час розгляду справи в суді за адресою, вказаною ним при складанні протоколу, як місце його проживання, не з`явився, суд оцінює таку поведінку ОСОБА_1 , як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Більш того, в умовах воєнного стану, з огляду на неприпустимість зупинення роботи судів та здійснення правосуддя та на розумність строків розгляду справ, суд не має чекати, що особа щодо якої розглядається справа виявить бажання з`явитись до суду за умови не повідомлення суду поважних причин своєї неявки.

Враховуючи реальні поточні обставини, що склалися у місті Запоріжжі, а також те, що робота Заводського районного суду м. Запоріжжя не припинена, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що ОСОБА_1 не з`явився в призначене на 26.12.2022 судове засідання, за період перебування на розгляді суду матеріалів справи не скористався правами, наданими йому чинним законодавством, передбаченими статтею 268 КУпАП, не надав пояснень щодо протоколу про адміністративне правопорушення, обставин справи й доказів на їх підтвердження, беручи до уваги той факт, що справи про адміністративні правопорушення передбачені ст.130 КУпАП, не віднесено до таких, які підлягають розгляду за обов`язкової присутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, вважаю можливим розгляд справи здійснювати у його відсутність, на підставі наявних документів, доданих до протоколів про адміністративні правопорушення.

Вина ОСОБА_1 підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 360811 від 01.11.2022 із додатком-відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, рапортом; направленням на огляд водія з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 01.11.2022 року, відповідно до якого, при проведенні огляду із застосуванням спеціального технічного засобу Alcotest  Drager 6820, за результатами тестування реакція позитивна, 2,28 %о; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням технічних засобів від 01.11.2022; роздруківкою з технічного засобу Alcotest  Drager 6820, відповідно до якого результат тесту на сп`яніння ОСОБА_1 становить 2,28%о, тест 1827 від 01.11.2022 о 23.29 годині.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 було роз`яснені його права та обов`язки та також був ознайомлений з тим, що відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП та роз`яснено його зміст.

З відеозапису та протоколу вбачається, що факт керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 підтверджується його відповідями на питання поліцейського, спочатку, що він на прохання незнайомих хлопців відігнав автомобіль від стоянки, чий це автомобіль – йому невідомо, потім, - що він підвозив дівчину та повертався, а автомобіль його та в салоні знаходиться належне йому майно. При цьому, в момент початку спілкування ОСОБА_1 з поліцейським, двигун автомобіля був ввімкнений, а сам ОСОБА_1 перебував за кермом автомобіля. Далі ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, що підтверджується тестуванням за допомогою Драгеру, результат позитивний - 2,28 %о, та актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з результатом якого ОСОБА_1 не погодився і тому поліцейські, відповідно до вимог ст. 266 ч.3 КУпАП, запропонували пройти йому огляд у відповідному закладі охорони здоров`я, на що останній відповів згодою, однак слідувати з патрульними до медичного закладу відмовився, посилаючись спочатку на те, що в салоні автомобіля знаходиться значна сума грошей в іноземній валюті та він хвилюється, що гроші можуть зникнути, потім заявив, що не може залишити автомобіль, бо тоді з нього знімуть колеса. Поведінка ОСОБА_1 як це зафіксовано на відеозаписі, протягом тривалого часу свідчила про відсутність у нього наміру виконувати передбачені законом дії та правомірні вимоги поліцейських. При цьому проводився безперервний відеозапис з нагрудної камери поліцейського.

Так, за змістом ч. 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного сп`яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником поліції у присутності двох свідків або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Вказана норма закону більш детально відображена у п. 6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі – Інструкції), де також наголошено, що огляд на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів.

Отже, проведення огляду та оформлення результатів огляду на стан алкогольного сп`яніння, проводиться двома способами: 1) поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; 2) лікарем закладу охорони здоров`я, які затверджені управлінням охорони здоров`я місцевих держаних адміністрацій, в інших закладах охорони здоров`я проведення вказаного огляду заборонено.

Для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння водія транспортного засобу в закладах охорони здоров`я, відповідно до ч. 3 ст. 256 КУпАП та п. п. 7, 8 розділу І Інструкції, є три підстави: 1) незгода водія на проведення огляду на стан сп`яніння працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу; 2) незгода водія з його результатами; 3) скоєння дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані.

Враховуючи викладене, незгода водія з результатами огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу свідчить про недопустимість використання вказаних результатів як доказів доведеності вини у вчиненні адміністративного правопорушення і є правовою підставою для направлення водія на відповідний огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичний заклад.

Згідно з пунктом 2.9 (а) Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 № 1306 (далі - Правила), водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (пункт 2.5 Правил).

Невиконання вказаних правил утворюють склад правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП.

Згідно з частиною 1 статті 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до довідки інспектора відділу адміністративної практики УПП в Запорізькій області Куріцин В.В. не має повторності за правопорушення,передбачене ч.1ст.130 КУпАП; отримав посвідчення водія АБИ № НОМЕР_2 від 05.06.1982р.

Отже, водій ОСОБА_1 , реалізуючи своє право керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

Враховуючи викладене, оцінивши наявні в даній справі докази, суддя вважає, що вину ОСОБА_1 порушенні вимог п.2.5 Правил дорожнього руху доведеною, а також, що його дії слід кваліфікувати за ч.1 ст.130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

При цьому, суддя звертає увагу, що адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП відноситься до тих правопорушень, яке за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та є небезпечним як для самого правопорушника так і для інших учасників дорожнього руху.

При визначенні виду та розміру стягнення, слід врахувати характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного правопорушення, особу правопорушника та його ставлення до скоєного та, враховуючи безальтернативний характер санкції ч.1 ст.130 КУпАП, призначити стягнення у вигляді штрафу в розмірі санкції ч.1 ст.130 КУпАП, з позбавленням права керування транспортними засобами.

Згідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 40-1,  130, 283, 284 КУпАП, суддя,-

постановила:

ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 ,визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян що становить 17 000,00 грн, (сімнадцять тисяч гривень 00 коп.), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. (Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37941997; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA708999980313000149000008001, Код класифікації доходів бюджету: 21081300, призначення адміністративні штрафи з метою забезпечення безпеки дорожнього руху).

Згідно з ч. 2 ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 ,судовий збір у розмірі 496,20 грн на користь держави (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення постанови, апеляційної скарги.

Суддя:                                                О.М.Погрібна