Номер провадження: 11-кп/813/2149/22

Справа № 522/2284/22

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.12.2022 року                                                                 м. Одеса

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Одеського апеляційного суду в складі :

Головуючого ОСОБА_2

Суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря ОСОБА_5

З участю прокурора ОСОБА_6 .

Обвинуваченої         ОСОБА_7

потерпілої ОСОБА_8 .

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі матеріали кримінального провадження  №12021163500001645 від 24.07.2021за апеляційною скаргою обвинуваченої ОСОБА_7 на вирок Приморського районного суду м. Одеси від 27.09.2022відносно:  

ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Одеса, громадянки України, офіційно не працевлаштованої, перебуває у фактичних шлюбних відносинах, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.128 КК України, -

Цим вироком  ОСОБА_7 , визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ст.128 КК України, та призначено їй покарання за ст.128 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання у виді позбавлення волі із випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

На підставі ч.1 ст.76 КК України, покладено на ОСОБА_7 наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

ВСТАНОВИЛА

Відповідно до вироку суду ОСОБА_7 13 червня 2021 року, приблизно о 08 годині 00 хвилин, перебуваючи в одній з кімнат квартири АДРЕСА_3 , яку вона орендувала у власниці квартири ОСОБА_8 1947 року народження, під час чергової словесної перепалки на ґрунті користування побутовою технікою, в ході якої ОСОБА_8 почала вимагати звільнити кімнату. Будучи незадоволеною, ОСОБА_7 проявила агресію і, як наслідок бажання завдати ОСОБА_8 болісні відчуття. Діючи з вказаною метою та проявляючи злочинну необережність, оскільки враховуючи похилий вік потерпілої і стан її здоров`я, ОСОБА_7 повинна була та могла передбачити настання шкоди здоров`ю потерпілої, але не бажаючи настання шкідливих наслідків для потерпілої і не припускаючи їх настання, ОСОБА_7 проявивши злочинну самовпевненість, раптово підійшла до ОСОБА_8 та штовхнула її обома руками в область грудної клітини, від чого потерпіла втратила рівновагу та вдарилась тулубом, кінцівкою та головою об дверну раму кімнати.

В результаті зазначених необережних дій ОСОБА_7 , потерпіла ОСОБА_8 в результаті падіння на перепону отримала тілесні які в своїй сукупності відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

В апеляційній скарзі обвинувачена ОСОБА_7 вважає, що вирок суду першої інстанції не обґрунтованим.

Зазначає, що свою провину визнала в повному обсязі, щиро розкаялася у скоєному. Судом не було враховано у якості пом`якшуючої обставини той факт, що вона скоїла кримінальне правопорушення у стані сильного душевного хвилювання, викликаного поведінкою потерпілої.

Вважає, що вона добровільно відшкодувала їй завдану шкоду, що також є пом`якшуючою обставиною згідно ст. 66 КК України.

Просить вирок Приморського районного суду м. Одеси від 27.09.2022змінити в частині призначеного покарання, застосувавши ст. 69 КК України та призначити покарання у виді штрафу.

Заслухавши суддю — доповідача, обвинувачену ОСОБА_7 , яка наполягала на задоволенні апеляційної скарги, прокурора та потерпілу ОСОБА_8 , які вважали апеляційну скаргу обвинуваченої безпідставною, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Як встановлено з матеріалів кримінального провадження, справа розглядалася в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України,судом виконані вимоги, направлені на прийняття всіх передбачених законом мір для всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин справи.

Висновки суду про доведеність винуватості обвинуваченої ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення за встановлених і викладених у вироку обставин в апеляційній скарзі обвинуваченим не оспорюються, а тому вирок переглядається в межах доводів апеляційної скарги.

Дії обвинуваченої кваліфіковано за ст.128 КК України, як необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Судова колегія не може погодитися із доводами апеляційної скарги про те, що судом не було враховано у якості пом`якшуючої обставини той факт, що вона скоїла кримінальне правопорушення у стані сильного душевного хвилювання, викликаного поведінкою потерпілої та те, що є пом`якшуючою обставиною згідно ст. 66 КК України, що вона добровільно відшкодувала їй завдану шкоду.

Так, одним із фундаментальних принципів призначення покарання є його справедливість, якої може бути досягнуто лише за умови домірності покарання злочину.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Обвинуваченій ОСОБА_7 призначене покарання в межах санкції частини статті, за яким її засуджено. Приймаючи таке рішення суд керувався вимогами ст. 50, 65 КК України та навів обґрунтування, які належить вважати достатніми.

Зокрема, як видно із вироку, покарання є таким, що відповідає вимогам ст.50, 65 КК України та п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику призначення судами кримінального покарання" №7 від 24.10.2003 року, без порушення правил його призначення, суд прийняв до уваги ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії нетяжких злочинів, наслідки вчинення злочинів для потерпілої особи, те, що обвинувачена раніше не судима, перебуває у фактичних шлюбних відносинах, дітей не має, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за відсутності обставин, які пом`якшують покарання та наявність обставин які обтяжують покарання , а саме вчинення злочину щодо особи похилого віку.

З цими мотивами прийнятого судом першої інстанції рішення погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції та не приймає до уваги доводи обвинуваченої ОСОБА_7 про наявність підстав для зміни вироку та призначення їй покарання за ст.128 КК України із застосуванням положень ст.69 КК України, оскільки мотиви апеляційних вимог не відповідають засадам призначення покарання на підставі даної норми.

Як зазначено вище, покарання із застосуванням положень ст. 69 КК України призначається у виключних випадках не лише за наявності пом`якшуючих покарання обставин, а і істотно знижуючих ступінь тяжкості вчиненого, що мають існувати у сукупності та взаємозв`язку.

Під час судового розгляду не було встановлено жодної обставини, яка пом`якшує покарання ОСОБА_7 , що в свою чергу не вказує і про наявність істотно знижуючих ступінь тяжкості вчиненого злочину обставин

Таким чином, вирок суду є законним, обґрунтованим і вмотивованим, відповідає вимогам ст. 370 КПК України. На думку колегії суддів, він ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, оцінки доказів з точки зору належності, допустимості, достовірності, а в сукупності зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку, та вважає що саме таке покарання буде достатнім для виправлення обвинуваченого.

Тобто суд першої інстанції прийняв рішення яке повністю відповідає вимогам ст.7 КПК України.

Доводи обвинуваченої ОСОБА_7 щодо відшкодування нею матеріальної шкоди, а тому є підстави для застосування ст. 75 КК України, є безпідставними, оскільки відповідно до матеріалів провадження матеріальну шкоду кримінальним правопорушенням не завдано, а цивільний позов потерпілою не було заявлено.

Підстав вважати, що призначене покарання є суворим, судова колегія не вбачає.

Порушень кримінального процесуального закону під час установлення фактичних обставин вчинення злочину, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність обвинуваченого, перевіркою матеріалів провадження не виявлено.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги обвинуваченої ОСОБА_7 не вбачає.

Керуючись ст. 376 ч.2, 404, 405, 407, 414, 419 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_7 , залишити без задоволення.

Залишити без змін вирок Приморського районного суду м. Одеси від 27.09.2022відносно ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення і може бути оскаржена учасниками судового провадження в касаційному порядку протягом 3 місяців з дня оголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді :

ОСОБА_2 ,                         ОСОБА_3 ,                 ОСОБА_9