Справа № 0308/3491/2012 Провадження №11/0390/552/2012 Головуючий у 1 інстанції:Ющук Олег Сергійович
Категорія:ч.2 ст.186, ч.2 ст.189 КК України Доповідач: Матат О. В.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 серпня 2012 року місто ОСОБА_1
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Матата О.В.,
суддів - Бешти Г.Б., Міліщука С.Л.,
з участю прокурора - Старчука В.М.,
захисників - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1,
засуджених - ОСОБА_4, ОСОБА_5,
розглянула у відкритому судовому-засіданні-кримінальну справу за апеляційними скаргами прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, засудженого ОСОБА_5 на вирок Луцького міськрайонного суду від 12 червня 2012 року, яким ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець см. Конюхи Локачинського раиону Волинської Гобласті, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_2, одружений, має на утриманні малолітню дитину, приватний підприємець, житель ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимий,
засуджений за ч.2 ст.189 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі. На підставі ст.ст.75, 76 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без
дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
*повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи;
*періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_4, до вступу вироку в законну силу, залишено попередній - підписку про невиїзд.
Зараховано в строк відбуття покарання ОСОБА_4 перебування під вартою з 15 червня по 19 грудня 2011 року.
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець та житель ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_6, неодружений, непрацюючий, раніше судимий:
1. 23.05.2006 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ст. 345 ч.2 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України надано іспитовий строк на 2 роки;
2 13.03.2007 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ст. 187 ч. 1, ст. 186 ч. 2, 70 ч. 1, ст. 71 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі. Звільнений 07.10.2010 року по відбуттю строку покарання,
засуджений:
за ч.2 ст.189 КК України на 3 (три) роки 6 (шість) місяців позбавлення
волі; за ч.2 ст.186 КК України на 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців позбавлення
волі.
На підставі ч. 1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно визначено ОСОБА_5 покарання у виді 5 (п'яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_5 залишено попередній - взяття під варту.
Строк відбуття покарання постановлено обчислювати з 15червня 2011 року.
Вироком вирішено долю речових доказів.
Розглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів судової палати,
ВСТАНОВИЛА:
Вироком суду ОСОБА_4 та ОСОБА_5 визнані винними за те що вони, 09 червня 201 f року, приблизно о 14.40 год., знаходячись вул. Рівненській в м. Луцьку, в приміщенні ПП "Ремпобуттехніка", діючи з корисливих мотивів та керуючись метою заволодіння чужим майном, за попередньою змовою, в рішучій формі пред'явили вимогу потерпілому П'ЯВЦІ 1 В передати в майбутньому гроші в сумі 1200 доларів США. Під час вимоги передачі грошей, ОСОБА_5 заламав руки потерпілого за спину одягнув наручники. При цьому ОСОБА_4 п'ять раз вдарив потерпілого кулаком в обличчя, спричинивши йому фізичного болю, а ОСОБА_5 вдарив кулаком потерпілого в грудну клітку та наніс удар кулаком по нирках та п'ять раз вдарив ОСОБА_6 в обличчя, спричинивши останньому фізичного болю.
В подальшому ОСОБА_5 утримуючи потерпілого ОСОБА_6 поза його волею, погрожуючи застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, відкрито заволодів майном останнього, а саме: фотоапаратом "Олімпус", вартістю 800 грн., відеокамерою "Соні", вартістю 1300 грн., автомобільним телевізором "Проледжі", вартістю 1300 грн, мобільним телефоном "Моторола", вартістю 100 грн., в якому знаходилась сім-картка оператора мобільного зв'язку "МТС", вартістю 35 грн., на рахунку якої було 10 грн., чим завдав потерпілому ОСОБА_6 матеріальної шкоди на загальну суму 3545 грн.
У поданій апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, просить вирок суду скасувати у зв'язку із неправильним застосуванням кримінального закону, невідповідністю висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, істотним порушенням кримінально-процесуального закону, невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особам засуджених. Вважає, що судом безпідставно перекваліфіковано дії ОСОБА_5 з ч.2 ст.187 на ч.2 ст.186 КК України. Також безпідставно виключено з кваліфікації діянь засуджених кваліфікуючу ознаку, вимагання з погрозою вбивством, за ч. 2 ст. 189 КК України. Зазначає, що судом при обранні виду і міри покарання порушено вимоги ст.65 КК України. Призначено покарання яке не відповідає тяжкості злочинів та особам засуджених, є явно несправедливим внаслідок його мякості. Просить призначити ОСОБА_4 за ч.2 ст.189 КК України 4 роки позбавлення волі. ОСОБА_5 за ч.2 ст.189 КК України - 4 роки позбавлення волі, за ч.2 ст.187 КК України - 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ч. 1 ст.70 КК України - 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
В своїй апеляції засуджений ОСОБА_5 посилається на те, що суд дав невірну оцінку дослідженим в судовому засіданні доказам. Він з ОСОБА_4 прийшов до потерпілого, з метою повернення ним боргу ОСОБА_4Л, а не з метою розбійного нападу. Речі потерпілого він забрав для забезпечення повернення боргу ОСОБА_4 Оскільки всі його дії щодо ОСОБА_6 були направлені на примушення його виконати цивільно-правові зобов’язання перед ОСОБА_4 тобто повернути останньому борг, просит вирок суду змінити, перекваліфікувати дії на ч. 2 ст. 355 КК України та призначити йому за даною статтею мінімальне покарання.
Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку та доводи апеляції, прокурора, який просив постановити щодо засуджених новий вирок, засуджених та їх захисників, які просили апеляцію прокурора залишити без задоволення, а апеляцію засудженого ОСОБА_5 задовольнити, перевіривши матеріали кримінальної справи за доводами апеляції, колегія суддів вважає, що апеляції до задоволення не підлягають.
Винність ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у злочинах, вчинених за викладених у вироку обставинах, доведена об'єктивними доказами, які зібрані у передбаченому законом порядку і належним чином оцінені судом.
Доводи в апеляції засудженого ОСОБА_5, про необ'єктивність розгляду справи та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи є безпідставні. Його заперечення проти звинувачення детально розглядалися місцевим судом і спростовані наведеними у вироку доказами.
Обґрунтовуючи винність ОСОБА_5 у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), вчиненим повторно та у вимозі передачі чужого майна, вчинене з погрозою насильства над потерпілим, повторно, за попередньою змовою групою осіб, суд послався на показання потерпілого. Згідно з якими, 09 червня 2011 року він перебував на робочому місці у приміщенні "Ремпобуттехніка" по вул. Рівненській в м. Луцьку, до нього прийшли ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які почали вимагати в нього гроші в сумі 1200 доларів США за нібито зіпсовані ноутбуки, материнські плати. До цього дня ОСОБА_4 не говорив, що він винний йому гроші. ОСОБА_4 наніс йому 5 ударів рукою по затилку та голові. ОСОБА_5 також наніс йому декілька ударів кулаком по обличчі, в грудну клітку та по нирках, при цьому говорив, щоб він повернув борг ОСОБА_4 ОСОБА_5 також приковував йому кайданки на одну руку, при цьому йому погрожував та говорив повернути борг. ОСОБА_5 приставляв йому, щось металеве до шиї, що саме це було він не бачив, даний предмет був притулений до шиї 2-3 хв. без особливого натиску, ОСОБА_5 при цьому говорив сидіти тихо, вбивством не погрожував. В подальшому в майстерню зайшов ОСОБА_7, до нього вийшов ОСОБА_4, потім до них вийшли він та ОСОБА_5 Вказав, що ОСОБА_4 дійсно надавав йому на ремонт шість ноутбуків, які він відремонтував за що отримав оплату в розмірі 2500 грн., коли почалися претензій з приводу його ремонту, він дані гроші повернув ОСОБА_4. Ноутбуків він не ушкоджував. Він говорив ОСОБА_4, що відремонтує ноутбуки, в яких на його думку був неналежний ремонт.1200 доларів США ОСОБА_4 вимагав за зіпсовані материнські плати, однак коли він ремонтував ноутбуки там вже були зіпсовані материнські плати дані ноутбуки він не встиг відремонтувати. ОСОБА_5 взяв у майстерні відеокамеру, фотоапарат та автомобільний телевізор, після того як прийшов ОСОБА_7
У матеріалах справи немає даних, які б викликала сумніви в достовірності показань потерпілого, тому суд правильно поклав їх в основу вироку, оскільки вони послідовні й переконливі, узгоджуються з іншими доказами у справі.
Суд дав оцінку й показанням усіх свідків, допитаних у справі, докладно вказав причини прийняття до уваги одних показань і відхилення інших.
Що стосується перекваліфікації дій ОСОБА_5 з ч.2 ст. 187 на ч.2 ст.186 КК України, то суд навів докладні мотиви прийняття такого рішення.
Так, допитаний в ході досудового слідства в якості підозрюваного ОСОБА_4 показав, що під час вимагання грошей у ОСОБА_6, ОСОБА_5 витяг із-за пояса пістолет та погрожував потерпілому, хоча до того часу він не знав, що у ОСОБА_5 був пістолет (а.с.17-18). Свої показання він підтвердив в ході очної ставки з ОСОБА_6 (а.с.25-28) та ОСОБА_5 (а.с.36-38). Однак під час проведення відтворення обстановки та обставин події (а.с.80-81) ОСОБА_4 в своїх показаннях про наявність у ОСОБА_5 пістолета і погрози ним нічого не вказав. Будучи допитаний в якості обвинуваченого вказав, що бачив у ОСОБА_5 пістолет, яким він погрожував потерпілому, однак, що він має пістолет не знав до того часу поки ОСОБА_5 його не дістав.
В судовому засіданні ОСОБА_4 в категоричній формі показав, що під час вчинення злочину в ОСОБА_5 взагалі пістолета не було, а про те, що в нього бачив пістолет, і що це дійсно був пістолет його переконали працівники міліції, тому він дав такі показання.
Допитаний в ході досудового слідства потерпілий ОСОБА_6 (а.с.7-8) показав, що під час вимагання грошей ОСОБА_5 дістав пістолет, наставляв йому в потилицю та погрожував. Пістолет вважав бойовим і злякався (а.с.25-28, 32-33). Вказані показання підтвердив під час очних ставок з ОСОБА_4, ОСОБА_5 та при проведенні відтворення обстановки та обставин події (а.с.86). В ході судового слідства ОСОБА_6 показав, що пістолета у ОСОБА_5 не бачив, ОСОБА_5 приставляв йому до потилиці якийсь залізний предмет, ОСОБА_5Я в той час стояв за його спиною. Протоколи своїх допитів читав бігло, або зовсім не читав. На показаннях даних в судовому засіданні настояв.
Крім того з пред'явленого досудовим слідством обвинувачення підсудному ОСОБА_5, вбачається, що останній погрожував ОСОБА_6 невстановленим предметом схожим на пістолет.
При подачі заяви (повідомлення) про злочин потерпілий ОСОБА_6 вказав, що у нього відкрито заволоділи майном і взагалі не вказував, що до нього застосовувався пістолет (а.с. 3).
Судом першої інстанції встановлено, що у матеріалах справи не має достатніх та переконливих доказів винності ОСОБА_5 у заволодінні майном особи із застосуванням насильства небезпечного для життя чи здоров"я чи під погрозою йогозастосування із використанням пістолета.
Тому дії ОСОБА_5Я правильно перекваліфіковані з ст.187 ч. 2 КК України на ст. 186 ч.2 КК України і з виключено з кваліфікаційних діянь засуджених за ч.2 ст.189 КК України таку кваліфікуючу ознаку складу злочину, як вимагання з погрозою вбивством.
З такими мотивами погоджується і колегія суддів.
Що стосується доводів прокурора про призначення винним покарання з порушенням вимог ст.65 КК України, то вони позбавлені підстав.
Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 покарання, суд відповідно до вимог цієї норми закону врахував тяжкість вчинених ними злочинів, які є тяжкими, особи винних, їх ставлення до вчиненого.
Обставинами, що пом'якшують їх покарання є усунення заподіяної шкоди. Обставиною, що обтяжує покарання засудженому ОСОБА_5 є рецидив злочину.
Враховано також і те, що ОСОБА_4 раніше не судимий, вперше притягається до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання та роботи, позитивно характеризується, має на утримані малолітню дитину, батька інваліда III групи, матір інваліда II групи, викрадені речі повернув, займається суспільно-корисною працею, потерпілий не настоює на суворому покаранні. ОСОБА_5 раніше судимий за корисливі злочини, судимість не знята та непогашена, вчинив тяжкі злочини, однак має матір інваліда II групи, по місцю проживання характеризується позитивно, його молодий вік.
З врахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає призначене ОСОБА_4 та ОСОБА_5 покарання є необхідним і достатнім для їх виправлення і попередження вчинення ними нових злочинів.
Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Вирок Луцького міськрайонного суду від 12 червня 2012 року щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5 залишити без зміни, а апеляції засудженого ОСОБА_5 та прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції - без задоволення.
Головуючий
Судді