Справа № 462/9038/21                                Головуючий у 1 інстанції: Іванюк І.Д.   

Провадження № 22-ц/811/2639/22                 Доповідач в 2 інстанції: Шеремета Н.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2022 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Шеремети Н.О.

суддів: Ванівського О.М., Цяцяка Р.П.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в місті Львові цивільну справу за апеляційними скаргами Департаменту містобудування Львівської міської ради та Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 06 вересня 2022 року, -

ВСТАНОВИВ:

у грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, Департаменту містобудування Львівської міської ради про відшкодування майнової шкоди.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 25 червня 2021 року по вулиці Вернигори, 22 у місті Львові впало дерево на автомобіль марки «Toyota Аuris», державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить їй на праві власності, внаслідок чого автомобілю завдано значних пошкоджень. Згідно з висновком транспортно-товарознавчої експертизи №206 від 11 жовтня 2021 року вартість відновлювального ремонту автомобіля, з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу, становить 119 437.16 грн. Стверджує, що у зв`язку з неможливістю самостійної їзди пошкодженого автомобіля нею сплачено послуги евакуатора щодо доставки автомобіля, вартість яких становить 700 грн. Зазначає, що до об`єктів благоустрою міста належать: майдани, площі, бульвари, алеї, проспекти, вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, тротуари, пішохідні та велосипедні доріжки, інші території загального користування, прибудинкові території. Прилеглі території до будівель та споруд, які утримують та прибирають на договірних засадах підприємства, установи, житлово-комунальні організації різних форм власності, а закріплення об`єктів благоустрою і територій для їх утримання і прибирання проводять відповідні районні адміністрації. Зазначає, що до повноважень районної адміністрації належить забезпечення благоустрою району у межах, визначених Львівською міською радою, та підготовка розпоряджень щодо видалення аварійних сухостійних та фаутних дерев у процесі ліквідації наслідків стихійного лиха. Аварійної та надзвичайної ситуації, а також у разі, коли стан зелених насаджень загрожує життю, здоров`ю громадян чи майну громадян або юридичних осіб. Вказує, що за результатами її звернення до Залізничної районної адміністрації проведено обстеження дерева та складено акт про те, що на АДРЕСА_1 спостерігається стихійно повалене дерево породи тополя, в якого спостерігається прикоренева гниль. Вважає, що з метою контролю за станом міських зелених насаджень проводяться обстеження зелених насаджень, під час проведення яких потрібно видаляти аварійні дерева, які можуть становити загрозу для життя та здоров`я пішоходів, пошкодити транспортні засоби, лінії електропередач, будівлі та споруди або перебувають в аварійному стані внаслідок снігопадів, вітролому, урагану та інших природних явищ чи за наявності гнилої серцевини стовбура, значної суховершинності чи досягнення вікової межі, що належить до повноважень районної адміністрації. Звертає увагу, що до повноважень Департаменту містобудування Львівської міської ради належить здійснення контролю за станом благоустрою та утриманням територій, обстеження зелених насаджень з метою визначення їх якісного стану з подальшим оформленням відповідних актів. Наголошує, що дерева за адресою: АДРЕСА_1 знаходяться на землі, що перебуває в комунальній власності в межах Залізничного району м. Львова, однак не перебувають на балансі Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, яка є відповідальною за збереження зелених насаджень та догляд за ними, а обов`язок визначити балансоутримувача відповідального за утримання благоустрою належить Департаменту містобудування Львівської міської ради, відтак відповідачі несуть солідарну відповідальність за заподіяну шкоду внаслідок падіння дерева на автомобіль. З наведених підстав просить стягнути солідарно з Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради та Департаменту містобудування Львівської міської ради на користь ОСОБА_1 120 137.16 грн. матеріальної шкоди та понесені судові витати.

У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з клопотанням про розподіл судових витрат, в якому просила стягнути солідарно з Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради та Департаменту містобудування Львівської міської ради на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.

Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 06 вересня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто солідарно з Департаменту містобудування Львівської міської ради та Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради на користь ОСОБА_1 120 137.16 грн. відшкодування майнової шкоди та в рівних частках 11 201.37 грн. судових витрат.

Рішення суду оскаржив Департамент містобудування Львівської міської ради, в апеляційній скарзі покликається на те, що рішення суду рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене без повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи, без належної оцінки доказів по справі та з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт стверджує, що падіння дерева на автомобіль марки «Toyota Аuris», державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 на праві власності, відбулося 25 червня 2021 року, коли у місті Львові спостерігалися несприятливі погодні умови, а саме, сильний вітер з максимальною швидкістю 27 м/с та сильний дощ з кількістю опадів 28.0 мм. за 02 год. 51 хв., що є стихійним гідрометеорологічним явищем, яке за своєю інтенсивністю, періодом виникнення, тривалістю та площею поширення може завдати значних збитків. Зазначає, що дерево, яке впало на автомобіль позивача, не було сухостійним, жодних звернень щодо незадовільного стану дерева, необхідності його зрізки чи обрізки від мешканців не надходило. Вказує, що особа, яка порушила зобов`язання звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення відбулося внаслідок випадку чи непереборної сили. Вважає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, що Департамент містобудування Львівської міської ради не виконав свої повноваження щодо належного утримання зелених насаджень на АДРЕСА_1 , що призвело до невірного висновку про наявність підстав для стягнення з нього майнової шкоди. З наведених підстав просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Крім того, рішення суду оскаржила Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради, в апеляційній скарзі покликається на те, що рішення суду рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене без повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи, без належної оцінки доказів по справі та з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт стверджує, що Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради не визначена балансоутримувачем зелених насаджень за адресою: м. Львів, вул. Вернигори, 22, контроль за станом благоустрою населених пунктів та утриманням територій належить до повноважень міської ради, відтак місцевими органами влади на конкурсних засадах здійснюється призначення підприємства, організації які відповідають за утримання та збереження зелених насаджень, які є балансоутримувачами. Зазначає, що обов`язок з відшкодування заподіяної позивачу майнової шкоди внаслідок падіння дерева покладається саме на балансоутримувача, визначеного органом місцевого самоврядування, як відповідальну особу за стан зелених насаджень, зокрема, у дворі біля будинку АДРЕСА_1 . Вказує, що причиною падіння дерева стали небезпечні стихійні метеорологічні явища, які сталися у Львові 25 червня 2021 року, а саме потужний буревій з максимальною швидкістю в поривах 27 м/с, що є стихійним явищем другого рівня небезпечності, та значний дощ з кількістю опадів 28.0 мм., що є стихійним явищем першого рівня небезпечності, в результаті яких сталося повалення у місті близько 500 дерев, в тому числі і 5 дерев у Залізничному районі м. Львова. Вважає, майнову шкоду позивачу завдано внаслідок непереборної сили, що унеможливлює надання відповідних послуг та доводить відсутність вини Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради у завданні такої шкоди. З наведених підстав просить рішення суду скасувати.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Розгляд апеляційних скарг Департаменту містобудування Львівської міської ради та Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 06 вересня 2022 року призначено на 09 год. 30 хв. 26 грудня 2022 року в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Частиною 4 ст. 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Оскільки текст постанови складено 29 грудня 2022 року, то незважаючи на те, що розгляд справи призначено на 26 грудня 2022 року, датою ухвалення постанови є саме 29 грудня 2022 року.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають до часткового задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з положеннями ч. ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ч.1 ст. 89 ЦПК України).

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що обидва відповідачі не виконали покладених на них обов`язків щодо забезпечення благоустрою території району та території міста відповідно, не забезпечили належний контроль за станом благоустрою, не провели обстеження зелених насаджень з метою визначення їх якісного стану, не вжили заходів для прийняття рішення щодо видалення аварійного дерева, яке досягло вікової межі, відтак, бездіяльність відповідачів призвела до пошкодження автомобіля позивача внаслідок падіння дерева, а оскільки, відповідальність відповідачів розмежувати в даному випадку неможливо, на них слід покласти солідарний обов`язок з відшкодування завданої позивачу майнової шкоди.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Судом встановлено, що 25 червня 2021 року по вулиці Вернигори, 22 у місті Львові відбулося падіння дерева, внаслідок чого пошкоджено автомобіль марки «Toyota Аuris», державний номерний знак НОМЕР_1 .

Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 03 жовтня 2018 року підтверджується, що власником автомобіля марки «Toyota Аuris», державний номерний знак НОМЕР_1 , є ОСОБА_1 .

За заявою ОСОБА_1 працівниками відділу поліції № 1 ЛРУП ГУ НП у Львівській області проведено перевірку за результатами якої встановлено, що у відомостях, наведених у заяві, присутні ознаки цивільно-правових відносин.

З листа Львівського регіонального центру гідрометеорології від 03 лютого 2022 року № 9912-08/06.2-115 25 червня 2021 року у м. Львові з 16:33 год. до 17:17 год. спостерігався сильний вітер з максимальною швидкістю в поривах 27 м/с, що є стихійним матеорологічним явищем II рівня небезпечності, з 15:41 год. до 18:32 год. спостерігався значний дощ, кількістю опадів 28.0 мм за 02 год. 51 хв., що є небезпечним метеорологічним явищем I рівня небезпечності.

Згідно з актом візуального обстеження наслідків буревію 25 червня 2021 року по пошкодженню зелених насаджень на території Залізничного району на вул. Вернигори, 22, складеного 16 липня 2021 року комісією у складі заступника голови Залізничної районної адміністрації з питань житлово-комунального господарства І.Герича, начальника відділу комунального господарства Залізничної районної адміністрації Ю.Равлика, головного спеціаліста відділу комунального господарства Залізничної районної адміністрації Р.Попович, провідного спеціального відділу ландшафту міста управління екології та природних ресурсів Львівської міської ради І.Гнатушок, в ході візуального обстеження встановлено, що при візуальному обстеженні на АДРЕСА_1 спостерігається стихійно повалене (стихійно викорчуване) дерево породи тополя з діаметром стовбура 86 см. в кількості 1 штука, що підлягає розкряжуванню та вивезенню, частина якого на час обстеження знаходиться на тротуарі та газоні в розкряжованому та поваленому стані. У дерева спостерігається прикоренева гниль. Протягом 2020-2021 років звернень від мешканців щодо даного дерева в районну адміністрацію не надходило. Обстеження не проводилися. Акт на видалення зелених насаджень відсутній (т. 1 а.с. 69).

Згідно з висновком за результатами натурного огляду особини тополі берлінської, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , складеним 09 липня 2021 року Ботанічним садом Національного лісотехнічного університету України, причиною падіння тополі став незадовільний санітарний стан дерева, зокрема, значна площа ураження серцевинною гниллю стовбура. Крім того, вік обстеженої тополі берлінської більше 80 років, при тому, що вікова межа експлуатації деревних і чагарникових рослин в межах населених пунктів для таких об`єктів зеленої зони як швидкоростучі дерева, в тому числі тополі, становить 45 років.

Відповідно до висновку транспортно-товарознавчої експертизи № 206, складеного 11 жовтня 2021 року судовим експертом Вербовим В.В. на підставі договору про проведення автотоварознавчої експертизи, укладеного з ОСОБА_1 , вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Toyota Аuris», державний номерний знак НОМЕР_1 , становить 198286.30 грн., а вартість матеріального збитку, який заподіяно власнику автомобіля марки «Toyota Аuris», державний номерний знак НОМЕР_1 , становить 119 437.16 грн.

Квитанцією до прибуткового касового ордера № 206 від 11 жовтня 2021 року підтверджується, що ФОП ОСОБА_2 прийняв від ОСОБА_1 3000 грн. за надання експертних послуг, крім того, ОСОБА_1 понесла витрати в розмірі 700 грн. за перевезення евакуатором автомобіля, що підтверджується товарним чеком від 26 червня 2021 року.

Згідно зі ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигола). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

При цьому, юридичною підставою відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина, і за відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини; якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Виходячи з визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного судочинства, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності його вини у завданні шкоди позивачу.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 05 вересня 2018 року у справі № 761/6010/15-ц, провадження № 61-15835 св 18.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть утворювати підприємства для утримання об`єктів благоустрою державної та комунальної власності. У разі відсутності таких підприємств органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів таких об`єктів. Балансоутримувача, що здійснюватиме утримання і ремонт об`єкта благоустрою, який перебуває у приватній власності, визначає власник такого об`єкта благоустрою. Підприємство та балансоутримувач забезпечують належне утримання і своєчасний ремонт об`єкта благоустрою власними силами або можуть на конкурсних засадах залучати для цього інші підприємства, установи та організації. Орган державної влади або орган місцевого самоврядування за поданням підприємства чи балансоутримувача щорічно затверджує заходи з утримання та ремонту об`єкта благоустрою державної або комунальної власності на наступний рік та передбачає кошти на виконання цих заходів. Орган державної влади та орган місцевого самоврядування, підприємство та балансоутримувач несуть відповідальність за виконання затверджених заходів у повному обсязі.

Згідно з ч. 1,2 ст. 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Благоустрій здійснюється в обов`язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста).

Елементами (частинами) об`єктів благоустрою є зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях (п. 1 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»).

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров`ю громадян внаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об`єктів благоустрою.

Згідно з частиною сьомою статті 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» правила утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади.

Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 № 105 затверджено Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України (далі – Правила…)

Відповідно до п. 3.2 Правил… до елементів благоустрою віднесено, зокрема, зелені насадження (у тому числі снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях.

Відповідно до п. 5.1 Правил…Органи державної влади та органи місцевого самоврядування визначають на конкурсних засадах із числа спеціалізованих підприємств, організацій балансоутримувачів об`єктів благоустрою зеленого господарства державної та комунальної власності.

Згідно з п. 5.5 Правил… відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними є: на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності балансоутримувачі цих об`єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянках, які відведені під будівництво забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках їх власники або користувачі.

Відповідно до п. 5.8 Правил… догляд за зеленими насадженнями на вулицях, площах, бульварах, майданах повинен проводитися спеціалізованими підприємствами, організаціями зеленого господарства, які укомплектовані спеціальною технікою та механізмами, кваліфікованими спеціалістами, на умовах договору з балансоутримувачем.

Розділом 9 Правил… передбачено, що виробничий процес утримання об`єктів зеленого господарства включає, зокрема, догляд за ними, а також видалення окремих дерев; видалення аварійних дерев.

Відповідно до підпункту 7 п. «а» ч. 1 ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою виробничих територій, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

Ухвалою Львівської міської ради № 505 від 26 травня 2016 року «Про затвердження структури виконавчих органів Львівської міської ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів» затверджено структуру виконавчих органів Львівської міської ради, до яких належить, в тому числі, Департамент містобудування Львівської міської ради та Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради.

Згідно п.п. 28, 38 Розділу 2 «Повноваження Департаменту містобудування Львівської міської ради» Положення про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради, затвердженого ухвалою Львівської міської ради №777 від 14.07.2016 року, до повноважень Департаменту містобудування Львівської міської ради входить здійснення контролю за станом благоустрою та утриманням територій, обстеження зелених насаджень з метою визначення їх якісного стану з подальшим оформленням відповідних актів.

Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 27 жовтня 2017 року №972 (чинним на момент завдання майнової шкоди) затверджено Положення про Департамент містобудування Львівської міської ради (далі – Положення…).

Відповідно до Положення…. до компетенції Департаменту містобудування Львівської міської ради належить:

забезпечення проведення робіт з поточного та капітального ремонту та реконструкції об`єктів благоустрою зеленого господарства (п. 4.1.35 Положення…);

визначення на конкурсних засадах підприємств, установ, організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об`єктів благоустрою (п. 4.1.36 Положення…);

здійснення контролю за станом благоустрою та утриманням територій, інженерних споруд і об`єктів, підприємств, установ та організацій, їх озелененням, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо (п. 4.1.51 Положення…);

видача ордерів на видалення дерев, кущів, газонів та квітників на підставі актів обстеження стану зелених насаджень з нарахуванням їх відновної вартості (п. 4.1.57 Положення…).

обстеження зелених насаджень з метою визначення їх якісного стану з подальшим оформленням відповідних актів (п. 4.1.61 Положення…).

Згідно п.п. 4.2.1, 4.2.3 Розділу 4 «Повноваження районної адміністрації» Положення про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради, затвердженого ухвалою Львівської міської ради №777 від 14.07.2016 року, до повноважень районної адміністрації входить забезпечення благоустрою району та залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення та здійснення контролю за утриманням будинків (квартир), які належать громадянам, а також прилеглих територій, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

Крім того, аналогічні повноваження Залізничної районної адміністрації передбачені п.п. 4.32, 4.34 Положення про Залізничну районну адміністрацію Львівської міської ради, затвердженим рішенням виконкому Львівської міської ради № 977 від 01 листопада 2016 року «Про затвердження положень про районні адміністрації Львівської міської ради та їх структур.

Відповідно до Порядку контролю за охороною зелених насаджень у місті Львові, затвердженим рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 14 березня 2014 року № 195 «Про контроль за охороною зелених насаджень у місті Львові» функції контролю за охороною зелених насаджень у м. Львові покладено на районні адміністрації лише на території мікрорайонів, кварталів і прибудинкових територіях.

З листа Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради від 26 жовтня 2021 року № 32-вих-98430 вбачається, що дерева за адресою: м. Львів, вул. Вернигори, 22 на балансі Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради не перебувають.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази належності дерев за адресою: м. Львів, вул. Вернигори, 22 до прибудинкової території, території мікрорайонів чи кварталів, зелені насадження, які на ній розташовані не перебувають на балансі Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, відтак, функції контролю за дотриманням належного стану дерев на цій території покладено саме на Департамент містобудування Львівської міської ради.

Таким чином, Департамент містобудування Львівської міської ради є відповідальним за утримання об`єктів благоустрою комунальної власності та здійснення контролю за їх належним станом, однак в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували, що Департамент містобудування Львівської міської ради виконав свої обов`язки та визначив на конкурсних засадах балансоутримувачів, відповідальних за утримання об`єктів благоустрою, в тому числі і по вул. Вернигори, 22 у місті Львові, де внаслідок падіння дерева пошкоджено автомобіль позивача.

Відповідно до розділу 12 Правил… з метою контролю за станом міських зелених насаджень здійснюють їх загальні, часткові та позачергові огляди. Загальні огляди проводяться двічі на рік навесні та восени. При загальному огляді обстежують усі елементи об`єктів благоустрою, а при частковому лише окремі елементи. Позачергові огляди проводять після злив, ураганів, сильних вітрів, снігопадів, паводків тощо. Огляд проводять: балансоутримувач об`єкта, власник чи користувач земельної ділянки, а за даними обстежень складають відповідні акти.

Згідно п. 9.1.11.3 Правил… утримання зелених насаджень під час проведення щорічних обстежень зелених насаджень потрібно виявляти аварійні дерева.

Аварійне дерево - це дерево, яке може становити загрозу для життя і здоров`я пішоходів, транспортних засобів, пошкодити лінії електропередач, будівлі і споруди або перебуває у пошкодженому стані внаслідок снігопадів, вітролому, урагану та інших стихійних природних явищ чи за наявності гнилої серцевини стовбура, значної суховершинності, досягнення вікової межі (пункт 9.1.12 Правил …).

В матеріалах справи відсутні докази виконання уповноваженими особами вимог розділу 12 Правил…щодо проведення, в тому числі, навесні 2021 року загальних оглядів дерев по АДРЕСА_1 .

Заперечуючи щодо задоволення позову відповідачі вважають, що майнову шкоду позивачу завдано внаслідок дії непереборної сили, а саме, сильного вітру та дощу.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання зобов`язання.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2021 року у справі № 913/785/17.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, зокрема, акт обстеження наслідків буревію на вул. Вернигори, 22 та висновок спеціаліста, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що незважаючи на сильний вітер та значний дощ, які спостерігалися у місті Львові 25 червня 2021 року, падіння дерева на належний позивачу автомобіль спричинило наявність гнилої серцевини стовбура та значне перевищення вікової межі дерева, що свідчить про неналежне виконання Департаментом містобудування Львівської міської ради своїх повноважень з організації та забезпечення догляду і санітарного стану зелених насаджень на закріпленій за ним території, а відтак, відсутність прямого причинно-наслідкового зв`язку між несприятливими погодними умовами та падінням дерева на автомобіль позивача.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що Департаментом містобудування Львівської міської ради не забезпечено належним чином організацію роботи з питань благоустрою щодо обліку зелених насаджень, здійснення їх інвентаризації, визначення балансоутримувачів, відповідальних за їх утримання, проведення періодичних оглядів та належного контролю за станом дерева по АДРЕСА_1 , а відтак, бездіяльність Департаменту містобудування Львівської міської ради призвела до падіння дерева на автомобіль марки «Toyota Аuris», державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 , чим спричинено їй спричинено майнову шкоду в розмірі 120 137.16 грн., яка підлягає стягненню з Департаменту містобудування Львівської міської ради.

Оскільки, майнова шкода позивачу спричинена внаслідок бездіяльності саме Департаменту містобудування Львівської міської ради, у Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради не виникало обов`язку щодо належного утримання зелених насаджень по АДРЕСА_1 , відтак, колегія суддів приходить до висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення із Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради на користь ОСОБА_1 майнової шкоди є безпідставними.

Частина 13 ст. 141 ЦПК України передбачає, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У зв`язку з тим, що колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з Департаменту містобудування Львівської міської ради на користь  ОСОБА_1  майнову шкоду в розмірі 119 437.16 грн., то на підставі п. 13 ст. 141 ЦПК України розмір судових витрат, які підлягають стягненню, слід стягнути на користь  ОСОБА_1  з Департаменту містобудування Львівської міської ради.

Крім того, представник ОСОБА_1 – ОСОБА_3 подав клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 3000 грн.

На підтвердження витрат на правничу допомогу представником позивача надано договір про надання правової допомоги № 07/11 від 07 листопада 2022 року, укладений між Адвокатським об`єднанням «Фортіус» та ОСОБА_1 та акт здачі-приймання наданої правової допомоги, складений 16 листопада 2022 року, в якому зазначено зміст та обсяг правової допомоги, а саме, консультація клієнта та узгодження правової позиції, вивчення судової практики, підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу Департаменту містобудування Львівської міської ради, підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, а також кількість витраченого часу на надання послуг з правової допомоги.

Пунктом 4.1. Договору про надання правової допомоги № 07/11 від 07 листопада 2022 року передбачено, що загальна сума гонорару за надані послуги згідно цього договору за представництво інтересів клієнта в суді апеляційної інстанції становить 3000 грн., які мають бути сплачені протягом 50 днів з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Враховуючи, що надання позивачу правничої допомоги підтверджується належними та допустимими доказами, у договорі про надання правової допомоги № 07/11 від 07 листопада 2022 року сторонами погоджено фіксований розмір гонорару адвоката, а відповідачі не зверталися із заявою про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з Департаменту містобудування Львівської міської ради на користь ОСОБА_1 3000 грн. понесених нею витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Згідно з п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 376, 381-384 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

апеляційні скарги Департаменту містобудування Львівської міської ради та Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради – задовольнити частково.

Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 06 вересня 2022 року – скасувати та ухвалити постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Стягнути з Департаменту містобудування Львівської міської ради на користь ОСОБА_1 120 137.16 грн. на відшкодування завданої майнової шкоди.

Стягнути з Департаменту містобудування Львівської міської ради на користь ОСОБА_1 11 201.37 грн. судових витрат.

В задоволенні позовних вимог до Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради– відмовити.

Стягнути з Департаменту містобудування Львівської міської ради на користь ОСОБА_1 3000 грн. понесених нею витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення постанови.

Постанова складена 29.12.2022 року.

Головуючий: Н.О. Шеремета

Судді: О.М. Ванівський

Р.П. Цяцяк