Судове рішення #482382817

Справа №346/4487/22

Провадження №1-кс/346/811/22



У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


29 грудня 2022 р.м. Коломия Івано-Франківської області


Слідчий суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1

за участю секретаря: ОСОБА_2

прокурора: ОСОБА_3

підозрюваного: ОСОБА_4

захисника: ОСОБА_5

слідчого: ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду м. Коломия клопотання слідчого СВ Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_6 , погодженого з прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Коломия, Івано-Франківської області, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, неодруженого, неповнолітніх утриманців не маючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, у кримінальному провадженні №12022091180000744 від 29.10.2022, -

в с т а н о в и в:

28.12.2022 до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області надійшло клопотання слідчого СВ Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_6 про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді «тримання під вартою» строком на 60 днів.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28.12.2022 для розгляду клопотання визначено слідчого суддю ОСОБА_1 .

1.Доводи клопотання

У клопотанні зазначено, що слідчим відділенням Коломийського відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022091180000744 від 29.10.2022.

За версією органу досудового розслідування у вечірній період часу 28.10.2022 ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем проживання ОСОБА_7 , а саме: за адресою АДРЕСА_2 , з метою реалізації свого злочинного умислу спрямованого на придбання та подальший збут психотропної речовини, за допомогою свого двоюрідного брата ОСОБА_8 , який не усвідомлював злочинних дій останнього, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій та їх наслідки, попросив ОСОБА_8 забрати йому з відділення Нової пошти №1, розташованого в с. П`ядики, Коломийського району, поштове відправлення, в якому начебто знаходилось 20 літрів фарби, при цьому достовірно знаючи що всередині поштового відправлення знаходиться психотропна речовина «PVP», натомість пообіцяв заплатити ОСОБА_8 грошові кошти у сумі 500 гривень, на що ОСОБА_8 погодився, після чого ОСОБА_4 надав йому свій мобільний телефон марки «Iphоne 11», на якому було встановлено додаток Нової пошти із обліковим записом на вигадану особу, за допомогою якого ОСОБА_8 отримав поштове відправлення. Після чого ОСОБА_8 приблизно о 13:40 годині 29.10.2022 не здогадуючись про злочинні наміри ОСОБА_4 прибув до відділення Нової пошти №1 в с. П`ядики Коломийського району, де отримав поштове відправлення на ім`я вигаданої особи. Отримавши посилку ОСОБА_8 мав намір передати її ОСОБА_4 , проте був зупинений працівниками поліції. Так при огляді останнього виявлено поліетиленовий пакет з кристалічною речовиною світлого кольору, яка містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено «PVP» вагою 795,5 грам.

З урахуванням встановлених фактів ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 307 КК України, про що останньому 23.12.2022 було повідомлено підозру.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого правопорушення підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 29.10.2022, постановою про визнання речовими доказами від 29.10.2022, протоколом огляду предмета від 31.10.2022, протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 29.10.2022, протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 29.10.2022, протоколом обшуку від 03.11.2022, постановою про визнання речовим доказом від 03.11.2022, протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 03.11.2022, протоколом огляду предметів від 08.11.2022, висновком експерта від 13.12.2022, постановою про визнання речовим доказом від 15.12.2022, протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 16.12.2022, протоколом огляду предметів від 19.12.2022 та іншими матеріалами кримінального провадження.

Злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 відноситься до особливо тяжких, за яким передбачено покарання у виді позбавлення на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна. Під час досудового розслідування встановлено ряд ризиків, а саме: можливість підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування чи суду; незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення. З урахуванням наведених ризиків, слідчий вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 , відсутні і відомості щодо неможливості перебування підозрюваного в умовах ізоляції.

2. Доводи сторони обвинувачення

Прокурор ОСОБА_3 клопотання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав з підстав наведених у ньому. Зазначив, що зібрані на теперішній час докази свідчать про існування обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України та підтверджують наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

3. Доводи сторони захисту.

Захисник при вирішенні питання щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просив суд розглянути питання обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту, оскільки на його переконання кваліфікація дій ОСОБА_4 з ч. 3 ст. 307 КК України є попередньою і остаточно органом досудового розслідування ще доведена.

Підозрюваний ОСОБА_4 просив суд обрати щодо нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, посилаючись на відсутність підстав для ухилення від суду та слідства.

4. Оцінка та висновки слідчого судді

Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

4.1. Щодо наявності обґрунтованої підозри

Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри». Тому в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Так у своїх рішеннях, зокрема «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

У п. 184 рішенні у справі «Мерабішвілі проти Грузії» ЄСПЛ вказав, що обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку.

У судовому засіданні слідчим суддею досліджені, зокрема, такі документи з метою встановлення причетності ОСОБА_4 до вчинення злочину, у якому він підозрюється:

- заява ОСОБА_8 від 29.10.2022, відповідно до якої останній добровільно видав мобільний телефон належний його братові ОСОБА_4 , який останній надав йому отримання посилки у відділенні Нової пошти;

- протокол огляду від 29.10.2022, з якого вбачається, що на території біля Буднику культури по вул. Ірчака, 2, с. П?ядики, Коломийського району, Івано-Франківської області, знаходиться ОСОБА_8 , який показав картонну коробку, яку забрав з відділення Нової пошти, відправником якої та отримувачем зазначений ОСОБА_11 . Так при огляді вказаної коробки виявлено всередині відро з ґрунтом, під яким виявлено пакет з кристалічною речовиною білого кольору, ззовні схожу на наркотичну. Також ОСОБА_8 надав на огляд мобільний телефон, який йому було передано для отримання посилки, всередині якого наявна сім-карта оператору «Водафон», а також встановлено мобільний додаток «Нова пошта» на ім?я ОСОБА_11 . Так під час огляду вилучено: 1) бирку з картонної коробки (посилки), яку упаковано до спеціального пакету КІV 2114113; 2) кристалічну речовину білого зовні схожу на наркотичну «PVP» у поліетиленовому пакеті, яку вилучено до спеціального пакету SUD2080992; 3) мобільний телефон марки «Apple» моделі «Iphone 11» імеі НОМЕР_1 фіолетового кольору із сім-картою оператора зв`язку «Водафон», які вилучено до спеціального пакету КІV 2114106, які у свою чергу згідно постанови від 29.10.2022 визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні;

- протокол огляду предмета від 31.10.2022, відповідно до якого оглянуто мобільний телефон марки «Apple» моделі «Iphone 11», при розблокуванні якого вбачається, що обліковий запис зареєстровано на ім?я « ОСОБА_12 ». При відкритті месенджеру «Телеграм» виявлено листування з абонентом « ОСОБА_13 », предметом якого є отримання відправлення на пошті, а також «солі та амф». Виявлено фото із зображенням вагів, на яких пакунок із світлою речовиною.

- протокол огляду предметів, відповідно до якого огляд розпочато 07.11.2022 та завершено 08.11.2022. Так було здійснено огляд мобільного телефону марки «Apple» моделі «Iphone 11», авторизація якого можлива під іменем « ОСОБА_12 ». Так на пристрої наявний додаток «Viber» також з авторизацією за іменем « ОСОБА_12 ». Наявний додаток «Нова пошта» на ім`я ОСОБА_11 . Крім того при огляді галереї телефону наявні фотознімки із вказанням геолокацій та знімки, на яких зображений ОСОБА_4 і які зроблені ним власноруч, а також фотознімки брошур-наліпок із посиланням на сайт, через який здійснюється збут наркотичних засобів чи психотропних речовин;

- протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 29.10.2022. Зокрема останній пояснив, що напередодні його двоюрідний брат ОСОБА_4 попросив, щоб він забрав його посилку із відділення нової пошти, що в с. П`ядики, так як в нього не було такої можливості, при цьому зазначивши, що у посилці знаходиться 20 флаконів фарби та пообіцяв заплатити йому 500 гривень. ОСОБА_4 дав йому свій мобільний телефон марки «Айфон 11», на якому встановлений додаток нової пошти та за допомогою якого він мав отримати посилку, в подальшому залишивши її на території господарства останнього, що за адресою: АДРЕСА_1 , а при зустрічі віддати його мобільний телефон. 29.10.2022 року в обідній час він забрав посилку із відділення нової пошти, що в с. П`ядики, де його було зупинено працівниками поліції та при огляді вмісту посилки було виявлено речовину невідомого походження;

- протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 29.10.2022, яка надавала показання про те, що в її присутності ОСОБА_4 просив ОСОБА_14 забрати замість нього посилку у відділенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначивши, що там має бути 20 літрів фарби;

- протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 03.11.2022, яка пояснила, що впродовж останніх одинадцяти місяців вона перебуває у стосунках з ОСОБА_15 і має припущення, що останній має відношення до наркотичних речовин. Останній товаришує з ОСОБА_4 , який постійно шукав способи заробітку, не виключено і шляхом розповсюдження наркотичних засобів;

- протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 16.12.2022, за змістом якого вона надала показання про те, що певний час мала відносини з ОСОБА_4 , який періодично ночував за місцем їх проживання, йому часто приходили повідомлення на «Телеграм», але на її питання він не говорив про зміст переписки. Так 29.10.2022 в її присутності ОСОБА_4 попросив свого брата ОСОБА_14 забрати замість нього посилку у відділенні Нової пошти в с. П`ядики, де за його словами мала бути фарба. За цю послугу ОСОБА_16 пообіцяв братові гроші та передав свій мобільний телефон для отримання відправлення.

- протокол обшуку від 03.11.2022, який проведений в присутності двох понятих за місцем реєстрації ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 . Так в ході проведення останнього було виявлено та вилучено пластмасовий контейнер із речовиною зовні схожою на психотропну «PVP»; електронний носій інформації «micro SD» марки «San Disk Ultra» на 16 Гб пам`яті із адаптером марки «Maginon»; мобільний телефон марки «Doogee», імеі НОМЕР_2 із сім-картою оператора зв`язку «Водафон», зарядний пристрій до мобільного телефону; ноутбук марки «Dell», серійний номер « НОМЕР_3 »; зарядний пристрій до ноутбука; банківську картку банку «ПриватБанк» № НОМЕР_4 ; чотири скетч-карти із номерами мобільних телефонів НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 ; три скетч-карти із серійними номерами НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , яке постановою про визнання речовим доказом від 03.11.2022 визнано речовими доказами;

- протокол огляду предметів від 19.12.2022, зокрема ноутбуку марки «Dell», серійний номер « НОМЕР_12 ». Так за результатами проведеної слідчої дії виявлено значну кількість фото із ображенням геолокацій, а також переписка з невідомою особою, зміст якої надає можливість зробити висновок про те, що останній керував діями ОСОБА_4 . Також наявні фото із зображенням вагів;

- висновок експерта від 13.12.2022 №СЕ-19/109-22/11632-НЗПРАП, відповідно до якого вилучена у ОСОБА_8 речовина вагою 759,5 грам являється особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено PVP;

- постанова від 15.12.2022, відповідно до якої речовина вагою 759,5 грам, яка являється особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено PVP - визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

З урахуванням обсягу зібраних під час досудового розслідування доказів, наведених вище органом досудового розслідування, 23.12.2022 ОСОБА_4 оголошено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

Дослідження цих доказів формує у слідчого судді внутрішнє переконання щодо причетності ОСОБА_4 до злочину, у вчиненні якого він підозрюється органом досудового розслідування, а тому оголошена підозра є цілком обґрунтованою і такою, що ґрунтується на достатньому об`ємі доказів, зібраних під час проведення досудового розслідування. Таким чином висновки органу досудового розслідування не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими.

Отже, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_4 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення останнім кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, на етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження. Отже вказане може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді запобіжного заходу.

4.2. Щодо наявності ризиків

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на існування таких ризиків:

- ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду;

- ризик незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні;

- ризик вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Зокрема доказами на обґрунтування ризику можуть бути зокрема фактичні знищення, ховання або спотворення будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; показання свідків, про намір підозрюваного вчинити дії особи, спрямовані на знищення, схов або спотворення важливих для слідства речей чи документів, спроба підозрюваної особи вчинити дії направлені на знищення доказів - підтверджені документально; незаконний вплив на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні - підтверджені документально; документи, підтверджуючі, що підозрюваний вчиняв подібні дії у минулому, показання свідків, дані про особу, підтверджуючі його протиправну поведінку; інформація про притягнення особи до кримінальної відповідальності або до адміністративної відповідальності, інформація про кримінальні зв`язки особи; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином - підтверджене документально; необхідні докази того, що особа вчиняє якісь конкретні дії, направлені на створення перешкод правосуддю; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується; документами, довідками про те, що особа вже притягалась до кримінальної відповідальності, була засуджена, має не зняту чи не погашену судимість, схильна до протиправної поведінки, притягалась до адміністративної відповідальності, інформація про те, що не будучи раніше судимою, особа вчинила декілька злочинів.

Ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду.

Оцінивши доводи, наведені у клопотанні слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що існує ризик того, що підозрюваний ОСОБА_4 зможе переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, з огляду на таке.

Так, останній підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, який є особливо тяжким злочином відповідальність за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна. Звільнення від кримінальної відповідальності чи звільнення від відбування покарання з випробуванням за вчинення такого характеру злочинів КК України виключає. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

При оцінці наявності ризику переховування слідчий суддя також враховує ту обставину, що ОСОБА_4 міцних соціальних зав`язків, які б могли гарантувати присутність підозрюваного в межах територіальної громади Коломийського району, не має. Наведене створює обґрунтовані побоювання, що підозрюваний у разі обрання відносно нього запобіжного заходу, не пов`язаного з ізоляцією, зможе переховуватись від органів досудового розслідування чи суду, оскільки достатні стримуючи фактори відсутні.

Ризик незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.

У той же час обґрунтованим вважає слідчий суддя твердження сторони обвинувачення щодо існування ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Оцінюючи наявність цього ризику слідчий суддя бере до уваги той факт, що кримінальне провадження перебуває на початковому етапі та органу досудового розслідування потрібно буде допитати ряд свідків для встановлення обставин у цьому кримінальному провадженні. Допитані під час досудового розслідування свідки являються або родичами підозрюваного або близькими друзями, що не виключає можливість їх подальшого спілкування, за наслідками якого останні можуть змінити свої покази на користь ОСОБА_4 .

При оцінці існування цього ризику слідчий суддя також виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення.

Обґрунтованим вважає слідчий суддя і твердження сторони обвинувачення щодо існування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований, офіційних джерел доходу не має. Причинами протиправних дій стало бажання отримати матеріальну вигоду, що викликає обґрунтовані побоювання щодо продовження вчинення протиправних дій в майбутньому. З урахуванням характеру інкримінованого йому кримінального правопорушення слідчий суддя погоджується зі стороною обвинувачення щодо відсутності жодних стримуючих факторів, які б могли у достатній мірі запобігти продовженню протиправної діяльності, однією з цілей якої було отримання прибутку.

4.3. Значення інших обставин в контексті встановлених ризиків та з`ясування можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу, який зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України

За змістом ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється (ст. 178 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Слідчий суддя враховує той факт, що ОСОБА_4 хоча і має зареєстроване місце проживання на території м. Коломия, проте обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, офіційно не працевлаштований, міцних соціальних зав`язків не має, по що свідчить відсутність сім`ї або неповнолітніх утриманців.

У той же час, з урахуванням доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя, з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , характеру та обставин справи, дійшов висновку, що на теперішній час, застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків. При цьому слідчий суддя враховує, що вік та стан здоров`я підозрюваної не виключають можливості тримання під вартою.

За таких підстав клопотання слідчого СВ Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою належить задовольнити, підстав для застосування домашнього арешту не вбачається.

4.4. Щодо розміру застави.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-2553 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

У клопотанні слідчий не просить застосувати до підозрюваного заставу, проте враховуючи вищезазначені правила КПК України, відсутність судимостей, наявність постійного та зареєстрованого місця проживання слідчий суддя приходить до висновку, що відносно останнього, можливо визначити заставу як альтернативу до запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з урахуванням наступного.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 3 ч. 4 ст. 182 КПК України).

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

У той же час слід не допускати встановлення такого розміру застави, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави (абзац 4 п. 16 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» №511-550/0/4-13 від 04.04.2013).

Таким чином, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на неї обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

Отже дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя з урахуванням майнового стану підозрюваного, характеру інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, доведених ризиків, вважає, що застава у мінімальних межах, визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, а тому на думку слідчого судді, цілком здатною забезпечити виконання належної процесуальної поведінки з боку підозрюваного є застава в розмірі 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 200640 гривень

Відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов`язки: прибувати за вимогою до слідчого, прокурора або суду; не відлучатися із м. Коломия без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України; утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 194, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -


п о с т а н о в и в:

Клопотання слідчого СВ Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком

до 20 лютого 2023 року, що є не більше 60 (шістдесяти) днів.


* Взяти ОСОБА_4 під варту в залі суду.


?Визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 200640 (двісті тисяч шістсот сорок) гривень.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації Івано-Франківської області за реквізитами:

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26289647; Банк отримувача ДКС України, м. Київ; Код банку отримувача (МФО) 820172; Рахунок отримувача: UA 158201720355259002000002265; призначення платежу: застава по кримінальному провадженню №12022091180000744 від 29.10.2022, справа №346/4487/22 (1-кс/346/811/22) за ОСОБА_4 ).

У разі внесення застави у визначеному слідчим суддею розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у вигляді застави.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу протягом дії ухвали.

У випадку внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки:

1) прибувати за вимогою до слідчого, прокурора або суду;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України;

5) утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити 2 (два) місяці з моменту внесення застави.

Роз`яснити підозрюваному, заставодавцю, що у випадку внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації Івано-Франківської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі установи для попереднього ув`язнення.

Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого , прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.


Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.






Слідчий суддя: ОСОБА_1




Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація