25.02.2011

Справа № 2-174/2011 року

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2011 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого –судді Шабанова А.М.

при секретарі –Шахторін А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Ювілейне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-ті особи: відділ опіки та піклування Новоолександрівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, служба у справах дітей Дніпропетровської районної державної адміністрації, про усунення перешкод в участі у вихованні дитини, виконання розпорядження голови районної державної адміністрації “Про надання побачення з дитиною”, та надання додаткового побачення з дитиною,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до відповідачки ОСОБА_2, 3-ті особи: відділ опіки та піклування Новоолександрівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, служба у справах дітей Дніпропетровської районної державної адміністрації, про усунення перешкод в участі у вихованні дитини, виконання розпорядження голови районної державної адміністрації “Про надання побачення з дитиною”, та надання додаткового побачення з дитиною. В обґрунтування позовних вимог у своїй позовній заяві і в судовому засіданні позивач посилався на те, що з він являється батьком малолітнього ОСОБА_3. Оскільки відповідачка по справі (мати дитини) чинила йому перешкоди у вихованні дитини, він вимушений був звернутися у службу у справах дітей Дніпропетровської районної державної адміністрації, і відповідно до розпорядження голови Дніпропетровської районної державної адміністрації йому було встановлено час побачення з сином –кожної неділі з 09-00 год. до 12-00 год. Відповідачка не виконує розпорядження, чинить йому перешкоди у вихованні дитини, тому він вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Позивач у судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд усунути йому перешкоди в участі у вихованні малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов’язати ОСОБА_2 виконувати розпорядження Голови Дніпропетровської районної державної адміністрації за № 311-р от 03 лютого 2010 року, відповідно до якого йому дозволено побачення з малолітнім сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, щонеділі з 09-00 год. до 12-00 год.; дозволити йому забирати малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем його мешкання та дозволити йому вільне з ним пересування; надати йому додаткове побачення з сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 більше ніж один раз на тиждень.

Відповідачка у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила суд у їх задоволенні відмовити. Суду пояснила, що дійсно вона з позивачем перебувала у шлюбі, від шлюбу народився син –ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з нею. Спільне життя з позивачем не склалося, тому шлюб було розірвано. Матеріальну допомогу на утримання сина позивач не надавав, тому вона звернулася до суду з відповідним позовом, та згідно рішення суду відповідач платить аліменти на утримання сина. Вона не чинить перешкоди позивачу у вихованні дитини. Позивач проживає разом з матір’ю, яка веде аморальний спосіб життя, тому вона в інтересах дитини не бажає аби позивач бачився з дитиною за місцем свого мешкання. Згідно розпорядження голови Дніпропетровської районної державної адміністрації позивачу встановлений час побачення з дитиною. Вона згодна аби позивач бачився з дитиною у час визначений розпорядженням голови Дніпропетровської районної державної адміністрації. Позивач має можливість приходити до сина у відведений для цього час, але своїм правом він не користується.

Представник 3-ї особи відділ опіки та піклування Новоолександрівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області у судове засідання не з’явився, відповідно до заяви голова Новоолександрівської сільської ради ОСОБА_4 просить суд розглядати без представника сільради та винести рішення відповідно до діючого законодавства.

Представник 3-ї особи служби у справах дітей Дніпропетровської районної державної адміністрації у судовому засіданні 07 жовтня 2010 року не заперечувала проти задоволення позовних вимог позивача та просила суд винести рішення відповідно до чинного законодавства, відповідно до листа №931/11 від 15 листопада 2010 року просила суд у подальшому розглядати справу за її відсутності.

Суд, вислухавши у судовому засіданні пояснення позивача, відповідачки, представника 3-ї особи служби у справах дітей Дніпропетровської районної державної адміністрації, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, спільне життя не склалося, тому відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії 1-КИ №132720 виданого 08 грудня 2009 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано, про що зроблено актовий запис №247.

Від шлюбу народився син –ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Згідно зі ст. 150 СК України, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

У відповідності до ст. 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Як пояснив у судовому засіданні позивач, після розірвання шлюбу син залишився проживати з відповідачкою, на утримання сина він платить аліменти згідно рішення суду. Відповідачка перешкоджає йому у вихованні дитини, тому він вимушений був звернутися до відділу у справах дітей Дніпропетровської районної державної адміністрації, і згідно розпорядження голови Дніпропетровської районної державної адміністрації йому був встановлений час спілкування з сином –кожної неділі з 09-00 год. до 12-00 год.

Відповідно до ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов'язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. Той з батьків, хто проживає з дитиною, у разі його ухилення від виконання договору зобов'язаний відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану другому з батьків.

Згідно зі ст. 158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання.

У відповідності до ст. 159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

На підставі вищевикладеного, враховуючи обставини справи, той факт, що відповідачка у судовому засіданні не заперечувала аби позивач як батько дитини приймав участь у вихованні сина, але у відведений для цього розпорядженням голови Дніпропетровської районної державної адміністрації час, суд вважає позовні вимоги позивача у частині усунення перешкод в участі у вихованні малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов’язання відповідачки виконувати розпорядження Голови Дніпропетровської районної державної адміністрації за № 311-р от 03 лютого 2010 року, відповідно до якого ОСОБА_1 дозволено побачення з малолітнім сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, щонеділі з 09-00 год. до 12-00 год., законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Суду не надано належних доказів щодо необхідності надання позивачу побачення з дитиною більше одного разу на місяць за місцем проживання позивача, адже відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а тому позовні вимоги позивача у цій частині задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 27, 31, 57, 60, 215, 223 ЦПК України, ст.ст. 141, 150, 153, 157, 158, 159, СК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-ті особи: відділ опіки та піклування Новоолександрівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, служба у справах дітей Дніпропетровської районної державної адміністрації, про усунення перешкод в участі у вихованні дитини, виконання розпорядження голови районної державної адміністрації “Про надання побачення з дитиною”, та надання додаткового побачення з дитиною –задовольнити частково.

Усунути ОСОБА_1 перешкоди в участі у вихованні малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Зобов’язати ОСОБА_2 виконувати розпорядження Голови Дніпропетровської районної державної адміністрації за № 311-р от 03 лютого 2010 року, відповідно до якого ОСОБА_1 дозволено побачення з малолітнім сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, щонеділі з 09-00 год. до 12-00 год.

У задоволенні іншої частини позовних вимог –відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя А. М. Шабанов