ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

6 січня 2023 року

м. Чернівці

справа № 727/10603/20

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Одинака О. О., Височанської Н. К., Кулянди М. І.,

ознайомившись з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 8 листопада 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Чернівецької міської ради про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 19 грудня 2022 року визнані неповажними причини для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, які вказані заявником. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 8 листопада 2021 року залишено без руху та надано апелянту десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали для подання до суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення із зазначенням інших підстав для поновлення такого строку та документа, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

До апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 .

В новій заяві заявник посилається на те, що він неодноразово звертався до суду першої інстанції з клопотанням про видачу копії судового рішення. Повний текст судового рішення не було направлено відповідачу у визначений законом строк. Вважав, що причина пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою є поважною та виникла внаслідок об`єктивних обставин незалежно від волі особи, яка пропустила строк.

Колегія суддів вважає, що вказані апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 8 листопада 2021 року є неповажними.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Європейський суд з прав людини неодноразово зауважував, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження» (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року);

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. До таких причин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

З матеріалів справи вбачається, що 8 листопада 2021 року були проголошені вступна та резолютивна частини судового рішення, зокрема за участі представника відповідача ОСОБА_3 (а.с.229-230).

18 листопада 2021 року було складено повне рішення (а.с.231-235).

Отже останнім днем строку на апеляційне оскарження судового рішення був 20 грудня 2021 року.

З супровідного листа вбачається, що відповідачу ОСОБА_1 була направлена копія судового рішення на адресу: АДРЕСА_1 (а.с.238). Вказана адреса була зазначена самим відповідачем у відзиві на апеляційну скаргу. Докази про отримання копію судового рішення матеріали справи не містять.

Апеляційна скарга була надіслана до суду поштою 6 грудня 2022 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження, який встановлений частиною 1 статті 354 ЦПК України, на 351 день, що є значним пропуском відповідного строку.

З огляду на присутність представника апелянта в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, стороні відповідача було відомо про його наявність, однак протягом майже 12 місяців ними не були здійснені будь-які дії для отримання копії рішення Шевченківського районного суду.

Відповідач не надав доказів про те, що неодноразово звертався до суду першої інстанції з клопотанням про видачу копії судового рішення. В матеріалах справи є лише одне клопотання від 3 листопада 2022 року з розпискою про отримання копії судового рішення 22 листопада 2022 року. Будь яких доказів про неможливість отримати копію рішення суду до 22 листопада 2022 року апелянтом не було додано.

Апелянтом не наведено обставин, які виникли об`єктивно, незалежно від його волі, безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість звернення до суду з апеляційною скаргою без значного пропуску строку на апеляційне скарження.

Поновлення строку у даному випадку без обґрунтування поважних причин неможливості отримати копію судового рішення з дня його складення по день фактичного отримання такої копії рішення призведе до порушення принципу правової визначеності.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, яку Верховний Суд виклав у постанові від 14 грудня 2020 року у справі № 521/2816/15-ц.

Крім того, з Єдиного реєстру судових рішень вбачається, що повне рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 8 листопада 2021 року було оприлюднене 4 січня 2022 року та у відповідача та його представника була можливість ознайомитися з його змістом та уникнути значного пропуску строку на апеляційне оскарження.

Згідно з частинами 3, 4 статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 частини 1 стаття 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи наведене у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 354, 357, 358, 381 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 8 листопада 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Чернівецької міської ради про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її підписання суддями.

Судді Чернівецького

апеляційного суду: Олександр ОДИНАК

Наталія ВИСОЧАНСЬКА

Мирослава КУЛЯНДА