Ухвала

23 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 2-7852/11

провадження № 61-16162св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Фаловської І. М.,

суддів: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Мартєва С. Ю., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк»

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 червня 2021 року в складі судді Івасюти Л. В. та постанову Волинського апеляційного суду

від 30 серпня 2021 року в складі колегії суддів Бовчалюк З. А.,

Данилюк В. А., Карпук А. К.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та заочного рішення суду першої інстанції

У листопаді 2011 року Публічне акціонерне товариство акціонерний

банк «Укргазбанк» (далі - ПАТ «Укргазбанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області

від 14 серпня 2012 року позов задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором від 11 лютого 2008 року в розмірі 302 928,75 дол. США основного боргу та 394 793,13 грн пені.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укргазбанк» судовий збір у розмірі 2 823 грн - по 1 411,50 грн з кожного.

Короткий зміст заяви про перегляд заочного рішення

У квітні 2021 року ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення суду першої інстанції.

Заява мотивована тим, що ОСОБА_2 лише 15 березня 2021 року ознайомилася зі справою № 2-7852/11 та отримала копію заочного рішення від 14 серпня 2012 року у цій справі. Зазначає, що участі у заявленому банком спорі вона не брала, а судові повістки суд направляв за місцем її реєстрації, де вона з серпня 2012 року не проживає. Адреса, на яку приходили судові повістки, є адресою проживання її колишнього чоловіка. Підпис, наявний у повідомленні про вручення листа із заочним рішенням суду, не належить ОСОБА_2 , а подібний на підпис ОСОБА_1 . По суті вимог ОСОБА_2 вказувала, що банк порушив строки звернення з вимогою до неї як поручителя за кредитним договором.

На підставі викладеного ОСОБА_2 просила поновити їй строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 серпня 2012 року, скасувати його та призначити справу до розгляду в загальному позовному провадженні.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

і мотиви їх ухвалення

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 червня 2021 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 серпня 2012 року у справі № 2-7852/11 залишено без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що ОСОБА_2 пропустила строк для подання заяви про перегляд заочного рішення, заява про поновлення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення необґрунтована, а викладені в ній доводи спростовуються наявними

у матеріалах справи доказами.

Постановою Волинського апеляційного суду від 30 серпня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 червня 2021 року - без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що відповідач не обґрунтував поважність причин для поновлення тривалого строку для перегляду заочного рішення, тому суд першої інстанції правильно залишив заяву про перегляд заочного рішення без розгляду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на порушення судами

норм процесуального права, просила суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції помилково не поновив строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, а суд апеляційної інстанції не звернув належної уваги на вказані порушення. ОСОБА_2 не отримувала заочне рішення, оскільки не проживала за адресою, на яку суд надсилав копію вказаного судового рішення

у 2012 році. Заяву про перегляд заочного рішення відповідач подала

у визначений Цивільним процесуальним кодексом України (далі -

ЦПК України) строк, тобто саме після отримання копії рішення 15 березня 2021 року. Суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 08 жовтня 2020 року у справі

№ 755/3459/15-ц, від 10 червня 2020 року у справі № 2-839/11.

Суди позбавили відповідача права на апеляційне оскарження, оскільки без проходження процедури перегляду заочного рішення в суді першої інстанції відповідач не має можливості оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку.

Позиція інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу від інших учасників справи, які повідомлені належним чином про розгляд цієї справи у Верховному Суді, у встановлений судом строк не надходив.

Рух справи у суді касаційної інстанції

29 вересня 2021 року ОСОБА_2 надіслала засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 червня 2021 року та постанову Волинського апеляційного суду від 30 серпня 2021 року.

Ухвалою Верховного Суду від 03 грудня 2021 рокувідкрито касаційне провадження та витребувано справу із суду першої інстанції.

Справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 03 листопада 2022 року справу призначено до судового розгляду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Глава 11 розділу ІІІ ЦПК України встановлює особливі умови та порядок проведення заочного розгляду справи, ухвалення заочного рішення, подання і розгляду заяви про його перегляд, а також скасування

й оскарження цього рішення. Так, відповідач може подати заяву про

перегляд заочного рішення до суду, який це рішення ухвалив, на предмет наявності передбачених частиною першою статті 288 ЦПК України підстав для його скасування, і оскаржити таке рішення у загальному порядку

(статті 284-288 ЦПК України).

Відповідно до статті 228 ЦПК України (в редакції, чинній на час ухвалення рішення судом першої інстанції) заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Згідно зі статтею 284 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання заяви про перегляд заочного рішення) заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

Форму заяви про перегляд заочного рішення, вимоги до її змісту, підписання, додатків, кількості копій визначають частини перша-сьома статті 285 ЦПК України. До неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовується стаття 185 цього Кодексу (частина восьма статті 285 ЦПК України), яка регламентує порядок залишення позовної заяви без руху та її повернення.

Прийнявши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, суд невідкладно надсилає її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи. Одночасно суд повідомляє учасникам справи про

дату, час і місце розгляду заяви. Заява про перегляд заочного рішення повинна бути розглянута протягом п`ятнадцяти днів з дня її надходження (стаття 286 ЦПК України).

У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення

і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження (частина третя статті 287 ЦПК України).

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення (частина четверта статті 287 ЦПК України).

Разом із тим право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 126 ЦПК України).

Відповідно до частин сьомої та восьмої статті 127 ЦПК України про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. Ухвалу про відмову

у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.

При цьому Велика Палата Верховного Суду в постанові від 09 листопада 2021 року у справі № 214/5505/16 (провадження № 14-74цс21) дійшла таких висновків:

- «За змістом речення першого частини першої вказаної статті суд зобов`язаний прийняти до розгляду заяву про перегляд заочного

рішення, якщо вона відповідає вимогам частин першої-сьомої

статті 285 ЦПК України, тобто є належно оформленою».

- «Отже, не у всіх випадках, коли до суду надійшли документи після спливу процесуального строку, ці документи слід залишати без розгляду. Так, якщо відповідач подав заяву про перегляд заочного рішення поза межами встановлених частинами другою та третьою статті 284 ЦПК України

строків, то це згідно з положеннями глава 11 розділу ІІІ ЦПК України

не звільняє суд від обов`язку застосувати порядок, визначений

у статті 287 ЦПК України, та постановити через пропуск строку на подання заяви про перегляд заочного рішення ухвалу про залишення цієї заяви без задоволення, якщо немає підстав для задоволення заяви про поновлення відповідного строку».

- «Оскільки згідно з реченням першим частини першої

статті 286 ЦПК України кожну належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення суд зобов`язаний прийняти та невідкладно надіслати її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи, то немає ґрунтовних підстав вважати, що визначений статтею 287 ЦПК України порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення застосовний тільки до розгляду суті цієї заяви та незастосовний до розгляду на предмет дотримання строку її подання. Тому, оскільки спеціальне правове регулювання, передбачене главою 11 розділу ІІІ ЦПК України, охоплює порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення, поданої поза межами встановленого строку, то немає підстав залишати її без розгляду на підставі статті 126 ЦПК України».

- «Процесуальний закон не передбачає, що суд, розглянувши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення (зокрема на предмет того, чи є підстави у зв`язку з пропуском строку на її подання розглядати цю заяву по суті), може вчинити інші дії, ніж передбачені у частині третій

статті 287 ЦПК України. Тому у випадку, якщо суд вважатиме неможливим поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, він має залишити її з цієї підстави без задоволення».

- «З огляду на наведені приписи у випадку, якщо суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та з цієї причини залишив без задоволення останню, особа може оскаржити в апеляційному порядку заочне рішення, обґрунтувавши, зокрема, поважність причин для пропуску такого строку. Передбачене у реченні другому частини четвертої статті 287 ЦПК України спеціальне правило про початок відліку строку на апеляційне оскарження заочного рішення застосовне лише до тих рішень, які суд ухвалив за правилами, що діють з 15 грудня 2017 року».

Подібна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 26 січня

2022 року у справі № 297/500/20(провадження № 61-13814св21),

від 07 червня 2022 року у справі № 2-1923/10 (провадження

№ 61-14318св21), від 27 липня 2022 року в справі № 523/14269/20 (провадження № 61-1396св22), від 10 серпня 2022 року в справі

№ 754/3380/17 (провадження № 61-7235св21).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі

і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені

в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09 листопада 2021 року

у справі № 214/5505/16 (провадження № 14-74цс21) відступила від висновку, сформульованого у постанові Верховного Суду від 13 січня

2021 року у справі № 1519/2-4031/11 (провадження № 61-13202св20). Такий відступ полягав у тому, що суд приймає до розгляду належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення незалежно від пропуску строку на її подання та залишає цю заяву без задоволення у разі, якщо нема підстав для поновлення вказаного строку (пункт 35 постанови).

Таким чином, у постанові від 09 листопада 2021 у справі № 214/5505/16 (провадження № 14-74цс21) Великою Палатою Верховного Суду істотно змінено підхід до вирішення питань розгляду заяви про перегляд заочного рішення суду в разі подання її з пропущенням встановленого для цього процесуального строку.

Така правова позиція істотно вплинула на судову практику і активно використовується (може використовуватися, у тому числі шляхом зловживання процесуальними правами) відповідачами для перегляду постановлених проти них заочних рішень судів за спливом значного часу після їх ухвалення, в тому числі рішень, які виконані чи виконуються, для фактичної ревізії рішень поза будь-якими фактами щодо обізнаності про рішення, поза розумними строковими межами тощо, ґрунтуючись лише на викладеному тлумаченні процесуального права Великою Палатою Верховного Суду у зазначеній постанові.

У справі, що переглядається, суд касаційної інстанції не може переглянути оскаржувані судові рішення та ухвалити законне і обґрунтоване судове рішення суду без відступу від правового висновку, викладеного у зазначеній постанові Великої Палати Верховного Суду, оскільки строки, встановлені ЦПК України, є обов`язковими для суду та для учасників судового

процесу, так як, зокрема, визначають час, протягом якого має бути

вчинено процесуальну дію, зокрема, має бути подано відповідну заяву;

якщо процесуальну дію вчинено після спливу встановленого для неї процесуального строку і клопотання про його поновлення не заявлене або якщо в задоволенні такого клопотання відмовлено, процесуальні підстави для подальшого провадження за відповідною заявою відсутні.

Процесуальне рішення про залишення заяви без розгляду внаслідок пропущення строку на її подання (якщо клопотання про поновлення

такого строку не заявлене або в його задоволенні відмовлено) може

бути оскаржене в апеляційному порядку (пункт 16 частини першої

статті 353 ЦПК України), підстави для залишення заяви без розгляду можуть бути перевірені і в разі незаконності судового рішення, справа після його скасування повертається до суду першої інстанції для продовження розгляду з відповідної стадії процесу, чим забезпечується подальший розгляд справи включно з можливістю оскарження кінцевого рішення; при цьому оцінюються лише питання, що пов`язуються з процесуальними строками.

У разі ж відмови судом першої інстанції в поновленні строку для подання заяви про перегляд заочного рішення або, тим більше, в разі розгляду заяви про перегляд заочного рішення взагалі за відсутності клопотання про поновлення строку на її подання, але, при цьому, з відмовою в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення, уможливлюється оскарження заочного рішення без законних для того підстав через будь-який строк, що сплив після ухвалення заочного рішення, в тому числі й виконаного повністю чи частково; у такому разі апеляційний суд без передбачених для того процесуальних підстав постає перед необхідністю перевірки заочного рішення по суті, тоді як в разі пропущення відповідного процесуального строку оцінка наведеним у заяві про перегляд заочного рішення доводам по суті спору, новим доказам тощо судом першої інстанції не надається.

Така ситуація, вочевидь, суперечитиме принципам правової визначеності, сталості, стабільності правовідносин, рівності сторін перед законом і судом, змагальності, правилам і строкам цивільного процесу, нівелюватиме по суті сенс заочного розгляду справи і такий розгляд як форму цивільного пpoцeсу та, надаючи незаконну процесуально-правову перевагу відповідачу, порушуватиме права позивача, на користь якого було ухвалене заочне рішення.

Виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі, прав та обов`язків сторін у справі, визначених ЦПК України, суд виключно з ініціативи та

в межах доводів сторін може поновити строк на звернення до суду за обґрунтованим їх зверненням.

У разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини свідчить про те, що

у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до

суду або оскарження судового рішення необхідно керуватися таким:

поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, отже,

у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; поновленню підлягає лише той строк, який пропущений

з поважних, об`єктивних, непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; необхідно враховувати тривалість пропуску строку,

а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ЦПК України певних процесуальних дій. Інститут строків у цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у цивільних відносинах, а також стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Дотримання строків є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції,відносини стають стабільними.

Оскільки главою 11 розділу ІІІ ЦПК України не врегульовано наслідки, які настають у результаті пропуску процесуального строку, встановленого для подання заяви про перегляд заочного рішення, то суду, на думку колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, необхідно керуватися частиною другої статті 126 ЦПК України, за змістом якої документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини четвертої статті 17 Закону України «Про судоустрій

і статус суддів» єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики.

Враховуючи наведене, колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що наявні підстави для відступу від висновку, сформульованого Великою Палатою Верховного Суду у постанові

від 09 листопада 2021 року в справі № 214/5505/16 (провадження

№ 14-74цс21),щодо неможливості залишення без розгляду заяви про перегляд заочного рішення, яка подана з пропуском строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, та причинипропуску строку визнані судом неповажними.

У частині четвертій статті 403 ЦПК України вказано, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.

Відповідно до частини п`ятої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.

З урахуванням наведеного та керуючись статтями 260, 403, 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 2-7852/11 за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 червня 2021 року та постанову Волинського апеляційного суду від 30 серпня 2021 року.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийІ. М. Фаловська

Судді:В. М. Ігнатенко

С. О. Карпенко

С. Ю. Мартєв В. А. Стрільчук