Справа № 1-136
2007 рік
ВИРОК
ім'ям України
« 16 » січня 2007 року м. Василівка
Василівський районний суд Запорізької області
у складі: головуючого: судді Мовчана О.Г.
при секретарі Звєрєвої Е.С.
за участю прокурора Лисенко С.Д.
підсудного ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що народився у ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, освіта середня технічна, одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,
справа призначена до розгляду за ч.2 ст.342 КК України;
ВСТАНОВИВ:
22 листопада 2006 року, о 22 год. 30 хв. ОСОБА_1, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_3», розташованого у м. Дніпрорудне АДРЕСА_3, порушуючи громадський порядок, безпідставно, тобто з хуліганських збуджень не виконав вимоги адміністрації закладу про зняття верхнього одягу, став висловлюватися на адресу працівників кафе нецензурно лайкою, після чого, взявши книгу для скарг та пішов з нею до виходу з кафе. При виході з кафе ОСОБА_1 навмисно розбив плафон освітлення в кафе. За вчинення вищезазначених протиправних дій згідно з постановою Василівського районного суду від 24 листопада 2006 року ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП та підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу розміром 51 грн.
З метою припинення хуліганських дій ОСОБА_1, працівниками кафе був викликаний наряд міліції Дніпрорудненського МВМ УМВС України в Запорізькій області.
На законі вимоги працівників міліції, які, відповідно до вимог ст.10 Закону України «Про міліцію» виконували свої службові обов'язки по охороні громадського порядку, припинити свої незаконні дії й пройти з ними до Дніпрорудненського МВМ для проведення перевірки за заявою про факт хуліганства, ОСОБА_1 відмовився. Після цього, діючи навмисно й, усвідомлюючи, що його дії припиняють працівники міліції, з метою вчинення опору щодо виконання службових обов'язків з боку працівників міліції, ОСОБА_1, застосовуючи фізичне насилля, наніс удар рукою по обличчю старшині міліції Кулішу С.А., завдавши при цьому, відповідно до протоколу медичного огляду від 22 листопада 2006 року, складеного лікарем Дніпрорудненської міської лікарні ОСОБА_2 - забиття та гематому лівої щелепної області, після чого спробував втекти з місця події, однак був затриманий та доставлений до Дніпрорудненського міського відділу міліції.
Досудовим слідством дії ОСОБА_1 кваліфіковані як вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.342 КК України, а саме, як опір працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов'язків.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в інкримінуємому йому противоправному діянні визнав повністю, повідомивши суду, що факти, викладені в постанові про порушення кримінальної справи, обвинуваченні та обвинувальному висновку відповідають дійсності. Просив суд визнати не доцільним дослідження всіх доказів по справі, оскільки ним не оспорюється кваліфікація інкримінованого противоправного діяння, обставини його вчинення. Вчинення злочину пояснив перебуванням у стані алкогольного сп'яніння.
Вислухавши думку учасників судового розгляду, суд, відповідно до ст.299 КПК України, визнав не доцільним подальше дослідження доказів по справі, оскільки підсудним не оспорюються фактичні обставини справи і кваліфікація інкримінованого йому противоправного діяння.
Знаходячи обвинувачення доказаним, суд вважає, що органами, які проводили досудове слідство та здійснювали підтримку державного обвинувачення, дії підсудного ОСОБА_1 вірно кваліфіковані як вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.342 КК України, а саме, як опір працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов'язків.
Речові докази по справі: - протокол медичного огляду та довідку від 22 листопада 2006 року (а.с.11, 14), суд, відповідно до положень ст.81 КПК України, вважає за потрібне зберігати при матеріалах справи.
Вирішуючи питання про призначення покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості, мотиви, характер, обставини вчиненого ним противоправного діяння, активне сприяння розкриттю злочину, щиросердне каяття, що визнається пом'якшуючими покарання обставинами, вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння, що визнається обтяжуючої покарання обставиною.
З урахуванням особи підсудного, його бажання стати на шлях виправлення, матеріалів, що характеризують особу, його сімейного стану, осудного відношення до вчиненого, суд вважає за можливе з метою перевиховання, звільнити підсудного від відбування покарання з випробуванням та покладенням зобов'язань, передбачених ст.76 КК України.
Керуючись ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст.50-51, 63, 65-67, 75, 76, 342 ч.2 КК України, ст.ст.323-324 КПК, суд, -
ПРИСУДИВ:
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.342 КК України, та призначити йому покарання у вигляді двох років позбавлення волі.
Відповідно до ст.75 КК України від відбування призначеного покарання ОСОБА_1 - звільнити з випробуванням строком на два роки.
Відповідно до ст.76 КК України, покласти на засудженого ОСОБА_1 обов'язок повідомляти органам кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд.
Речові докази по справі: - протокол медичного огляду та довідку від 22 листопада 2006 року (а.с.11, 14) - зберігати при матеріалах справи.
На вирок суду може бути подана апеляція в апеляційний суд Запорізької області через Василівський районний суд протягом п'ятнадцяти днів з моменту оголошення.
Суддя Василівського районного суду
Запорізької області О.Г. Мовчан