ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/493/23 Справа № 233/5484/20 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2023 року м.Кривий Ріг

колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі: ОСОБА_5 ,

за участю

прокурора ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12020050380000868 від 24 жовтня 2020 року за апеляційною скаргою захисника адвоката ОСОБА_7 , діючого в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , на вирок Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 16 листопада 2021 року щодо

ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Костянтинівка Донецької області, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, не одруженого, працюючого за договором у приватної особи, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, та призначено покарання за ч.1 ст. 286 КК України у виді штрафу у розмірі 3 (трьох) тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (що дорівнює 51000,00 грн.) з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_9 задоволено частково.

Стягнуто з засудженого ОСОБА_8 на користь потерпілого ОСОБА_9 :

- у відшкодування матеріального збитку 8950 (вісім тисяч дев`ятсот п`ятдесят) грн. 85 коп.;

- у відшкодування моральної шкоди 30000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп.,

а всього 38950 (тридцять вісім тисяч дев`ятсот п`ятдесят) грн. 85 коп.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_10 задоволено частково.

Стягнуто з засудженого ОСОБА_8 на користь потерпілої ОСОБА_10 :

- у відшкодування матеріального збитку 3237 (три тисячі двісті тридцять сім) грн. 11 коп.;

- у відшкодування моральної шкоди 50000 (п`ятдесят тисяч) грн. 00 коп.,

а всього 53237 (п`ятдесят три тисячі двісті тридцять сім) грн. 11 коп.

В с т а н о в и л а:

вироком Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_8 визнано винним у тому, що він 24 жовтня 2020 року, приблизно о 17.55 год., керуючи на достатніх правових підставах технічно справним автомобілем «ЗАЗ-DAEWOO LANOS», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по просп. Ломоносова м. Костянтинівка Донецької області за напрямком руху з боку вул. Леваневського в сторону вул. Європейської, та під`їжджаючи до перетину з вул. Б. Хмельницького, де в його напрямку руху був увімкнений зелений сигнал світлофору, перестроївся у ліву смугу, зменшив швидкість руху та зупинився, пропускаючи транспортні засоби, які рухались у зустрічному напрямку, щоб надалі виконати маневр лівого повороту.

У зазначений час, попереду автомобіля «ЗАЗ-DAEWOO LANOS», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в зустрічному йому напрямку по просп. Ломоносова м. Костянтинівка Донецької області за напрямком руху з боку вул. Європейської у бік вул. Леваневського м. Костянтинівка по правій смузі рухався мотоцикл «MUSSTANG МТ 150-5», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_9 , де в якості пасажира перебувала ОСОБА_10 .

Далі водій ОСОБА_8 , керуючи автомобілем «ЗАЗ-DAEWOO LANOS», реєстраційний номер НОМЕР_1 , перебуваючи на перетині просп. Ломоносова та вул. Б. Хмельницького, де здійснювалось світлофорне регулювання дорожнього руху, при увімкненому в його напрямку руху зеленому сигналі світлофора, діючи з необережності, проявляючи злочинну самовпевненість, легковажно розраховуючи на відвернення дорожньо-транспортної події, відновив рух та перед виконанням маневру, тобто зміною напрямку руху - виконанням повороту наліво, належним чином не переконався, що це буде безпечним та не створить перешкод і небезпеки іншим учасникам руху, чим порушив вимоги п.10.1 Правил дорожнього руху, де сказано: «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху», а також за наявності у зустрічному напрямку транспорту, не поступився йому дорогою, чим порушив вимоги п.16.6 Правил дорожнього руху, де сказано: «Повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч» продовжив рух та став виконувати маневр лівого повороту, внаслідок чого скоїв зіткнення з мотоциклом «MUSSTANG МТ 150-5», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_9 , де в якості пасажира перебувала ОСОБА_10 .

В результаті вказаної пригоди були заподіяні наступні тілесні ушкодження: водію мотоцикла «MUSSTANG МТ 150-5», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_9 : рвані рани нижньої третини лівої гомілки та п`яткової ділянки, відкритий перелом обох кісток лівої гомілки в нижній третині зі зміщенням, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які потребують для свого лікування термін більше ніж 21 день (3 тижні); пасажиру мотоцикла «MUSSTANG МТ 150-5», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_10 : закритий перелом вертлюжної впадини, забій лівого колінного суглобу, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які потребують для свого лікування термін більше ніж 21 день (3 тижні).

З технічної точки зору, в розглянутій дорожній ситуації, водій автомобіля марки «ЗАЗ-DAEWOO LANOS», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_8 , виконуючи вимоги п.10.1 та п.16.6 Правил дорожнього руху України, мав технічну можливість запобігти наступ даної дорожньо-транспортної пригоди. Оскільки, в умовах розглянутої дорожньо-транспортної пригоди, водій автомобіля марки «ЗАЗ-DAEWOO LANOS», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_8 , розпочав рух виконуючи поворот ліворуч на перехресті, не переконавшись у безпеці своїх дій для інших учасників руху, вирушив на смугу зустрічного руху, що привело до виникнення аварійної ситуації та її переростання в ДТП - зіткненню з мотоциклом марки «MUSSTANG МТ 150-5», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що рухався у зустрічному напрямку прямо, то з технічної точки зору, в даній дорожній ситуації дії водія ОСОБА_8 не відповідали вимогам п.10.1 та п.16.6 Правил дорожнього руху України та знаходились в причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди.

На зазначене судове рішення захисником адвокатом ОСОБА_7 , діючи м в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , подана апеляційна скарга.

В апеляційній скарзі захисник просить вирок Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 16 листопада 2021 року щодо ОСОБА_8 змінити в частині призначеного покарання у зв`язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особи обвинуваченого, яке за своїм розміром є явно несправедливим через суворість.

Просить зменшити штраф до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 17000,00 грн. без позбавлення права керувати транспортними засобами.

В іншій частині вирок залишити без змін.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що суд при призначенні покарання достатньо не врахував дані про особу засудженого ОСОБА_8 , який раніше не судимий; під наглядом у лікаря психіатра не знаходиться; на обліку у лікаря нарколога не перебуває; на обліку в протитуберкульозному диспансері не перебуває; за місцем проживання характеризується позитивно; у скоєному щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, та безпідставно призначив штраф у максимальному розмірі.

У зв`язку з відсутністю постійної роботи та постійного заробітку не має можливості сплатити великий штраф.

Застосовуючи додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, суд своє рішення не мотивував та не прийняв до уваги, що обвинувачений в момент ДТП був тверезий, місце події не покинув, одразу почав надавати необхідну допомогу потерпілим та всіма способами допомагав працівникам поліції своєчасному розкриттю даного кримінального правопорушення, оскільки суд не взяв до уваги всі пом`якшуючі обставини, а відтак, призначене додаткове покарання вважає неправомірним і завеликим

Заслухавши суддю - доповідача, прокурора, який заперечував проти апеляційної скарги захисника, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а вирок суду щодо ОСОБА_8 без змін, дослідивши та перевіривши надані матеріали, співставивши їх з доводами апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступних висновків.

Виходячи із вимог ст.404 КПК України, колегія суддів перевіряє судове рішення в межах поданих апеляційних скарг.

Фактичні обставини та кваліфікація дій ОСОБА_8 за ч.1 ст. 286 КК України в апеляційній скарзі не оскаржується.

Суд першої інстанції, провівши судовий розгляд даного кримінального провадження у відповідності до вимог ч.1 ст.337 КПК, згідно з якими судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, а саме, діючи в межах своїх повноважень та компетенції, вирішуючи лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Судом чітко дотримано ст.17 ЗУ від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», де передбачено, що при розгляді справ суду застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ч.2 ст.8 КПК, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Судом першої інстанції повністю враховано і п.65 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом».

Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Як убачається з вироку, судом першої інстанції вказані вимоги закону були дотримані.

Разом з цим, аналізуючи доводи захисту про невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особи обвинуваченого, яке за своїм розміром є явно несправедливим через суворість, колегія суддів вважає їх безпідставними.

Так, за вчинення дій, передбачених диспозицією ч.1 ст.286 КК України, санкція цієї статті передбачає покарання у виді штрафу, в той же час за ч.1 ст.286 КК України суд може призначити і обмеження волі на строк до трьох років, виправні роботи або арешт, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.

Мінімальним видом і розміром покарання за ч.1 ст.286 КК України при заподіянні середньої тяжкості тілесних ушкоджень є штраф від трьох тисяч до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів (від 51 000 грн до 85 000,00 грн.).

Додаткове покарання у цьому випадку не є альтернативним.

При цьому, посилання адвоката на те, що розмір штрафу необхідно знизити до однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме до 17000 грн., є помилковими, через те що, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 року до статті 286 КК України внесенні зміни - слова «від двохсот до п`ятисот» замінено на «від трьох тисяч до п`яти тисяч», а слова «або без такого» виключені. Вказаний закон набрав чинності з 1 січня 2020 року, що сталося до вчинення обвинуваченим ОСОБА_8 кримінального правопорушення (24.10.2020 року).

Відповідно до змісту ст.ст.50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності, індивідуалізації. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , суд першої інстанції в повній мірі врахував тяжкість вчиненого ним правопорушення, яке згідно ст.12 КК України відносяться до категорії нетяжких злочинів, особу обвинуваченого, який раніше не судимий; під наглядом у лікаря психіатра не знаходиться; на обліку у лікаря нарколога не перебуває; на обліку в протитуберкульозному диспансері не перебуває; за місцем проживання характеризується позитивно; у скоєному щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення.

Також суд врахував, що, відповідно до ст.66 КК України, обставинами, які, пом`якшують покарання обвинуваченого є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів.

Обставин, що обтяжують покарання, згідно з ст.67 КК України, судом не встановлено.

Суд при призначенні покарання враховував не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, а також обставини, які пом`якшують та відсутність обставин, які обтяжують покарання, що надало можливість суду призначити як основне, так і додаткове покарання в мінімальних межах санкції ч.1 ст.286 КК України .

Вимоги закону при призначенні покарання ОСОБА_8 судом першої інстанції виконано належним чином.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду й вважає, що покарання обвинуваченому призначено з урахуванням обставин провадження в їх сукупності, ступеню тяжкості вчиненого злочину, відомостей про його особу, обставин, які пом`якшують покарання, та є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення й попередження вчинення нових злочинів.

Отже, з урахуванням викладеного, колегія суддів вважає доводи скарги захисника такими, що не підлягають задоволенню, оскільки доводи, на які він зауважує у скарзі, не перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення та не є, відповідно до положень ст.ст.412, 415 КПК України, безумовною підставою для зміни або скасування вироку.

Виходячи з наведеного, підстав для задоволення апеляційної скарги захисника, а отже і зміни вироку суду першої інстанції в частині призначеного покарання колегія суддів апеляційного суду не вбачає.

Будь-яких даних, які б свідчили про наявність при розслідуванні кримінального провадження та його розгляді істотних порушень вимог норм кримінально-процесуального закону, які б тягли за собою безумовне скасування всього вироку, по справі не встановлено.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

апеляційну скаргу захисника адвоката ОСОБА_7 , діючого в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , - залишити без задоволення.

Вирок Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 16 листопада 2021 року щодо ОСОБА_8 , - залишити без змін

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст. 426 КПК України до касаційного суду протягом трьох місяців з дня проголошення.

Судді :