ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/288/23 Справа № 210/2563/22 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2023 року м.Кривий Ріг

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5

засудженого ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

прокурора ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , яка діє в інтересах засудженого ОСОБА_6 , на ухвалу Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 12.09.2022 р. про відмову в застосуванні умовно-дострокового звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_6

УСТАНОВИЛА:

Короткий зміст оскарженого судового рішення та встановлені фактичні обставини

Захисник ОСОБА_7 , яка діє в інтересах засудженого ОСОБА_6 , звернулась до Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу з клопотанням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_6 .

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 12 вересня 2022 р. було відмовлено в застосуванні умовно-дострокового звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_6 .

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

Захисник ОСОБА_7 в своїй апеляційній скарзі вказує, що ухвала суду першої інстанції незаконна та підлягає скасуванню. Зазначає, що своєю поведінкою засуджений ОСОБА_6 став на шлях виправлення, отримує заохочення, немає стягнень під час відбування покарання на території України, має мати похилого віку, яка з 2012 року мешкає одна, наразі її місце мешкання поблизу зони бойових дій. Зауважує, що суд в мотивувальній частині безпідставно вказав на позицію засудженого в суді першої інстанції під час розгляду клопотання. ОСОБА_6 виконує роботи з благоустрою, дотримується ввічливих взаємин з іншими засудженими, утримує ліжко в чистоті, характеризується посередньо, приймає участь в програмі «Правова освіта». Просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, застосувати до ОСОБА_6 умовно-дострокове звільнення від відбування призначеного покарання.

Позиції учасників судового провадження

Захисник ОСОБА_7 та засуджений ОСОБА_6 підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити.

Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника засудженого, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Мотиви суду

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Так, ст. 6 КВК України передбачає, що виправлення засудженого - це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Основними засобами такого виправлення є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.

Згідно ч. 2 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосовано, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише за умови обов`язкової та одночасної наявності вказаних в законі підстав і умов в їх сукупності. При цьому основним і вирішальним є не факт відбування визначеної частини покарання, а досягнення однієї із цілей покарання - виправлення засудженого.

Відповідно до правових позиції Верховного Суду України, викладених у постанові Пленуму № 2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну не відбутої частини покарання більш м`яким», суди під час судового засідання у справах цієї категорії повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, представників органу, який відає виконанням покарання, спостережної комісії по суті внесеного подання.

Під час апеляційного перегляду встановлено, що ОСОБА_6 засуджений вироком Тулунського міського суду Іркутської області РФ від 29.06.2018 року за ст. 228.1 ч. 3 п. «Б» КК РФ до 8 років позбавлення волі. Ухвалою Іркутського обласного суду від 19.09.2018 року вирок залишено без змін.

Ухвалою Покровського районного суду Дніпропетровської області від 25 вересня 2019 року вирок від 29.06.2018 року приведено у відповідність із законодавством України та ОСОБА_6 вважається засудженим за ч. 1 ст. 307 КК України до 8 років позбавлення волі. Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зараховано в строк відбування покарання час попереднього ув`язнення з 01.06.2017 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого рогу від 26.08.2021 року зараховано строк попереднього ув`язнення з 29.06.2018 року по 19.09.2018 року включно на підставі ст. 72 ч. 5 КК України з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Згідно характеристики засуджений ОСОБА_6 в місцях позбавлення волі знаходиться з 29.06.2018 року.

Під час відбування покарання в установах виконання покарань РФ мав 1 (одне) стягнення та 9 (дев`ять) заохочень.

З 11.05.2021 року утримувався в установі виконання покарань № 4 м. Дніпро, де характеризувався посередньо, стягнень та заохочень не мав.

З 04.07.2021 року по теперішній час відбуває покарання в Державній установі «Криворізька виправна колонія (№ 80). За час відбування покарання характеризується посередньо, стягнень не має. Має 1 (одне) заохочення. До праці на виробництві установи не був залучений в зв`язку з тим, що виконує роботи з благоустрою відділення. Підтримує рівні взаємовідносини з іншими засудженими, адекватно реагує на критику в свою адресу. Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом з метою встановлення з ним неслужбових стосунків. Спальне місце та приліжкову тумбочку утримує у чистоті і порядку, має охайний зовнішній вигляд. Намагається приділяти увагу необхідності дбайливого ставлення до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснювати за ними належний догляд, використовувати їх тільки за призначенням. Виконує роботи із самообслуговування, має достатній рівень необхідних навичок. Намагається виконувати передбаченні законом вимоги персоналу установи. До виконання робіт із благоустрою установи ставиться з розумною ініціативою. Намагається дотримуватись вимог пожежної безпеки і безпеки праці.

Відповідно до статті 123 Кримінально-виконавчого кодексу України приймає участь у реалізації програми диференційованого виховного впливу «Правова просвіта», залучається до участі у виховних заходах, які проводяться в установі.

Згідно ст.ст. 125, 126 Кримінально-виконавчого кодексу України до загально освітнього навчання не залучався у зв`язку з наявністю відповідного освітнього рівня. До професійно-технічного навчання не виявив бажання бути залученим.

Відповідно до ст. 110 Кримінально-виконавчого кодексу України підтримує зв`язки з близькими шляхом телефонних переговорів.

29.07.2021 року засудженого було розглянуто на адміністративній комісії згідно ст. 101 КВК України позитивно, але згідно поданої заяви відмовився від переведення до дільниці соціальної реабілітації у зв`язку з сімейними обставинами.

29.07.2021 року засудженого було розглянуто на комісії установи відповідно до ст. 82 КК України, але у зв`язку з невідповідністю оцінки ступеню виправлення, а саме «лише стає на шлях виправлення», йому було відмовлено в заміні не відбутої частини покарання більш м`яким.

30.06.2022 року засудженого було розглянуто на комісії установи відповідно до ст. 81 КК України, але у зв`язку з невідповідністю оцінки ступеню виправлення, а саме «лише стає на шлях виправлення», йому було відмовлено в умовно-достроковому звільненні.

Головною підставою умовно-дострокового звільнення є виправлення особи, а висновок суду про доведеність виправлення засудженого повинен засновуватись на всебічному врахуванні данних про його поведінку і ставлення до праці за весь період перебування у виправно-трудовій установі. Також колегією суддів враховується, що умовно-дострокове звільнення застосовується в кожному конкретному випадку індивідуально, вирішується на розсуд суду і відноситься до його дискреційних повноважень.

Враховуючи вище зазначене, колегія суддів вважає, що засуджений ОСОБА_6 не довів свого виправлення належною поведінкою за весь період відбування покарання, характеризується посередньо, до праці не залучений, не виявляв бажання до професійно-технічного навчання, через що у колегії суддів не має підстав вважати, що засуджений своєю сумлінною поведінкою систематично доводить своє виправлення.

Виконання засудженим ОСОБА_6 покладених на нього КВК України обов`язків, зокрема дотримання в чистоті спального місця, ввічливе ставлення до інших засуджених, виконання вимог представників установи виконання покарань входять до імперативних обов`язків засудженого та не виділяє його окремих позитивних рис.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні клопотання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання ОСОБА_6 , повно та об`єктивно врахував дані щодо особи засудженого, його поведінку за весь час відбуття покарання, його відношення до праці та заходів, які проводяться адміністрацією з метою виховного впливу на засуджених, та дійшов правильного висновку про відсутність переконливих доказів, які б у своїй сукупності свідчили про доведеність виправлення засудженого та наявність передбачених законом підстав для його умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд не в повній мірі врахував обставини провадження, є безпідставними, оскільки заохочення у виді подяк є несистематичними та самі по собі не є підставою для застосування відносно засудженого умовно-дострокового звільнення. Судом досліджені та оцінені всі обставини, які мали значення для прийняття законного та обґрунтованого рішення.

Безпідставними є доводи апеляційної скарги в частині неврахування судом перебування на утриманні засудженого його матері похилого віку, адже згідно показань засудженого, вона мешкає сама з 2012 року, після смерті батька, в той час як злочин, за який ОСОБА_6 засуджено останній вчинив у 2016 році, тобто зі спливом 4 років після смерті батька. За таких обставин мати похилого віку не є моральною перешкодою для припинення злочинної діяльності засудженим.

З огляду на вищевикладене, доводи захисника засудженого не спростовують висновки суду першої інстанції щодо безпідставності поданого клопотання, а також не свідчать про доведення засудженим свого виправлення та про наявність підстав для його звільнення від відбування покарання умовно-достроково.

Колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою, а підстав для її скасування немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 405, 407 КПК України, ст. 81 КК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , яка діє в інтересах засудженого ОСОБА_6 , залишити без задоволення.

Ухвалу Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 12 вересня 2022 року про відмову в застосуванні умовно-дострокового звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_6 - залишити без змін.

Судді: