ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/3817/22 Справа № 202/6296/22 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2022 року                                                                м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді-доповідача                         ОСОБА_2

суддів:                                                 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря                                                 ОСОБА_5 ,

адвоката                                                 ОСОБА_6 ,

       розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу з доповненнями обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19 вересня 2022 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

        ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець села Зачатівка, Волноваського району, Донецької області, громадянина України,який зареєстрований за адресою:, АДРЕСА_1

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.12 ч.2 ст.115 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.

Оскаржуваною ухвалою задоволено клопотання прокурора Краматорської окружної прокуратури про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 ..

Продовжено ОСОБА_7 обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 17 листопада 2022 року включно.

Мотивуючи ухвалене рішення суд послався на те, що ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, є доведеними та продовжують існування. Обговорюючи питання про можливість усунення вказаних ризиків у менш обтяжливий спосіб, ніж тримання обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою, районний суд, вважав, що встановлені ризики є виключно вагомими та не можуть бути усунуті у менш обтяжливий спосіб, ніж тримання його під вартою.

Крім того, районний суд зазначив, що відповідно до ч.4 ст.183 КПК України при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, а також те, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, тобто вбивство вчинене за попередньою змовою групою осіб, суд вважав за необхідне не визначати розмір застави у кримінальному провадженні.

Вимоги апеляційної скарги з доповненнями та узагальнені доводи особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі обвинувачений  ОСОБА_7 просить ухвалу суду скасувати, постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора та обрати йому запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою з покладенням на нього обов`язків. Також просить поновити йому строк на апеляційне оскарження ухвали суду.

Вважає, що ухвала суду є невмотивованою, необґрунтованою та винесеною з чисельними порушеннями КПК України. На думку обвинуваченого, прокурором не доведено наявність існування ризиків та неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Зазначає, що підозра є необґрунтованою та відсутні докази причетності обвинуваченого до інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Посилається на те, що судом не було взято до уваги досить тривале тримання його під вартою. На його думку, районний суд не в повній мірі врахував обставини інкримінованого йому кримінального правопорушення, остільки вважає, що матеріали справи сфабриковані, докази у справі є неналежні.

Позиція учасників апеляційного перегляду.

Адвокат підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити та ухвалу суду скасувати.

Мотиви апеляційного суду.

Заслухавши доповідь головуючого судді, вислухаши думку адвоката, обговоривши та перевіривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд приходить до наступного.

Відповідно до вимог частин 3, 4 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу відповідно до положень ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зазначені у вказаній статті.

Згідно з вимогами ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя, суд повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу, та умови, за яких таке продовження можливе.

Перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги захисника, апеляційний суд дійшов висновку, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого слідчим суддею дотримані в повному обсязі, а доводи сторони захисту, викладені в судовому засіданні та зазначені в апеляційній скарзі щодо необґрунтованості ухвали слідчого судді є безпідставними з огляду на таке.

Щодо обґрунтованості підозри.

Згідно з наданими матеріалами ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, вчиненого за обставин, викладених у повідомленні про підозру.

Відомості, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні вказаних злочинів, підтверджуються матеріалами, доданими до клопотання слідчого, які були предметом розгляду слідчим суддею при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. В матеріалах справи відсутні відомості про нові обставини, які б спростовували обґрунтованість цієї підозри або причетність ОСОБА_7 до інкримінованого йому злочину.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, зокрема, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих фактів та обставин визначив лише ймовірну причетність ОСОБА_7 до інкримінованого йому злочину.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_7 в цій частині є формальними та обмежуються посиланням не необґрунтованість підозри та фальсифікацію матеріалів кримінального провадження та не містять будь-яких даних, які б свідчили про необґрунтованість повідомленої йому підозри.

Стосовно доведеності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та викладених в ухвалі слідчого судді.

Твердження підозрюваного про відсутність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України і про безпідставність висновків слідчого судді в цій частині, апеляційний суд вважає необґрунтованими з огляду на таке.

Наявність ризику переховування від органу досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що підозрюваному ОСОБА_7 інкримінується злочин, який відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років або довічне позбавлення волі, тому він розуміє тяжкість та строк покарання, яке йому може бути призначено в разі визнання винуватим, а також вагомість доказів обвинувачення проти нього, що може спонукати його до переховування від органу досудового розслідування.

Тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у випадку визнання його винуватими у вчиненні злочинів, не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте як за національним законодавством (п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України), так і за практикою Європейського суду з прав людини, є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (справа «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року).

При цьому, як додаткову обставину в підтвердження ризику переховування, апеляційний суд враховує, ведення в Україні військового стану через агресію російської федерації проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень та якісно погіршує криміногенну обстановку, зокрема ускладнює належний виклик таких осіб, а також контроль за виконанням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки досудове розслідування у даному кримінальному провадженні ще не закінчено з об`єктивних причин, проводиться ряд слідчий дій, а тому, у разі зміни підозрюваному запобіжного заходу на більш м`який, останній матиме змогу здійснювати незаконний вплив на свідків та потерпілого у даному кримінальному провадженні, з метою зміни їх показів в суді.

       Апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді, що ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України у виді продовження вчинення злочинної діяльності, який був встановлений під час вирішення питання про застосування запобіжного заходжу не зменшився і продовжує існувати, з огляду на відсутність офіційного та легального джерела доходу та стійких соціальних зв`язків.

Під час перевірки доводів апеляційної скарги підозрюваного, апеляційний суд дійшов висновку про їх необґрунтованість, оскільки в ухвалі слідчий суддя належним чином виконав вимоги ст. 199 КПК України, перевірив, що обґрунтованість підозри та ризики не зменшились, з`ясував та виклав в оскарженій ухвали обставини, за яких досудове розслідування не може бути закінчено та про доцільність продовження такого, виключного запобіжного заходу і не можливість запобігти ризикам інакше як шляхом його продовження.

       З огляду на характер розслідуваного злочину, який створює необхідність в проведенні низки слідчих та процесуальних дій, закінчити досудове розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали не вбачається за можливе, у зв`язку з чим для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного продовження тримання його під вартою є виправданим та необхідним.

Порушень вимог кримінального процесуального закону, які б слугували підставами для скасування ухвали слідчого судді, не вбачається.

Продовжений слідчим суддею запобіжний захід стосовно підозрюваного ОСОБА_7 відповідає вимогам ст. ст. 177, 178, 194, 199 КПК України.

Прийняте рішення є обґрунтованим, вмотивованим, законним, у зв`язку з чим не підлягає скасуванню, а тому апеляційну скаргу підозрюваного слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 376, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

       Апеляційну скаргу з доповненнями обвинуваченого ОСОБА_7 – залишити без задоволення.

Ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19 вересня 2022 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.12 ч.2 ст.115 КК України,- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

       Судді:

               _____________                ____________                _____________

                ОСОБА_2                 ОСОБА_3                 ОСОБА_4