Справа № 541/2686/22

Номер провадження 2/541/99/2023

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18 січня 2023 року                                                                                           м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі головуючого - Ситник О.В., за участю секретаря Ніколаєнко М. В., позивачки ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 розглянувши у судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження в місті Миргород Полтавської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-

ВСТАНОВИВ:

26.10.2022 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області із позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини. Зазначає, що вона з 24 квітня 1999 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 . Від шлюбу у позивача з відповідачем є спільна дитина: дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюб між позивачем та відповідачем 25 травня 2022 року згідно з рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області був розірваний. Відповідач ухиляється від покладеного на нього у відповідності до ст. 180 Сімейного кодексу України обов`язку утримувати свою дитину, у зв`язку з чим позивачка вимушена була звернутися з позовною заявою про стягнення аліментів на утримання дитини до суду, та просить стягнути з відповідача на її користь кошти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подання заяви і до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою суду від 23.12.2022 року відкрито спрощене позовне провадження, розгляд справи призначено на 18.01.2023 року.

В судове засідання 18.01.2023 року позивачка ОСОБА_1 з`явилась, пояснила, що проживає в смт Хомутець Миргородського району Полтавської області , працює офіційно продавцем та отримує мінімальну заробітну плату , сплачує комунальні послуги та навчає дочку яка навчається на стаціонарі у полтавському медичному коледжі , тобто дитина ще неповнолітня але навчається у іншому місті , навчання безкоштовне , але потрібно сплатити за гуртожиток і на проїзд і продукти і одяг купити дочці, оскільки вона не працює та не може ще себе утримувати . Її коштів не вистачає, батько дочки ОСОБА_2 за останні 8 місяців що вони проживають окремо кошти надавав періодично , наприклад 600 гривень надав у січні 2023 року , але їх і не вистачає і потрібно випрошувати кожну гривню , тому і звернулась до суду з таким позовом , прохала задовольнити вимоги , оскільки прохає мінімум на одну дитину як за загальним правилом, оскільки колишній чоловік не інвалід і більш нікого на утриманні у нього немає.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання з`явився, суду пояснив, що проживає в селі Декабристи , працює офіційно , отримує заробітну плату приблизно 8000 гривень на руки , проживає у батьківській хаті сам , сплачує за комунальні послуги за опалення приблизно 2500 гривень на місяць , інших доходів немає , користується автомобілем ВАЗ 2104 , який ще не переоформив як спадщину . На запитання суду відповів , що не є інвалідом , інших утриманців немає , розуміє що потрібно допомагати дочці , але хотів би сплачувати кошти на руки дочці , оскільки скільки він може то і надає .

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Суд, заслухавши пояснення сторін , які визнали кожен ті факти , які зазначили в засіданні , вивчивши та проаналізувавши матеріали справи проходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до  ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є спільною неповнолітньою дитиною ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, в якому відповідач записаний батьком (а. с. 4), дитина проживає разом з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 за станом здоров`я та матеріальним становищем може надавати допомогу на утримання дитини. Угоди про добровільну сплату аліментів між сторонами у справі не досягнуто. Дитина перебуває на утриманні матері, батько у добровільному порядку матеріальної допомоги, достатньої для належного забезпечення потреб дитини та її розвитку не надає.

За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №78-ХІІ, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Згідно з ч. 1 ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. За правилами ч. 1 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

ОСОБА_2 є фізично здоровим, працездатним, на своєму утриманні інших неповнолітніх дітей та непрацездатних батьків не має, стосовно стягнення з нього аліментів на утримання дитини не заперечував , але заперечував щодо способу стягнення.

Згідно ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Відповідно до ст. 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Положеннями ч. 1 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. В той же час, ч. 1 ст. 192 СК України гарантує право звернутись до суду із позовом про зміну розміру аліментів у разі істотної зміни матеріального становища, яке унеможливлює виконання ним відповідного рішення про стягнення аліментів. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Враховуюче вищевикладене, суд вважає встановленою наявність підстав, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а тому, вивчивши всі матеріали справи суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Оскільки позивач згідно Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору то відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 992 гривень 40 копійок.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 180-182 СК України, ст. ст. 12, 13, 81, 141, 258; 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до  ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини – задовольнити повністю.

Стягувати з  ОСОБА_2 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою:  АДРЕСА_2 , РНОКПП суду не відомий, на користь  ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки м. Миргород Полтавської області, проживаючої за адресою:  АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 - в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% розміру прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позовної заяви 26.10.2022 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в межах стягнення суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою:  АДРЕСА_2 , РНОКПП суду не відомий на користь держави судовий збір в розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка м. Миргород Полтавської області, громадянка України, проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП суду не відомий.

Суддя Миргородського

міськрайонного суду                                                                О. В. Ситник