Справа № 214/184/23

                                                                                3/214/434/23

П О С Т А Н О В А

Іменем України

19 січня 2023 року                                                        м. Кривий Ріг

Суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Сіденко С.І., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від відділення поліції №4 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця с. Сокілка Кобеляцького району Полтавської області, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

До Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області 12.01.2023 надійшов протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 08.11.2022 ОСОБА_1 , знаходячись за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , виражався в адресу ОСОБА_2 лайкою, зім`яв аркуш та кинув в обличчя, чим скоїв дрібне хуліганство та порушив Закон України №55/97-ВР від 07.02.1997.

ОСОБА_1 належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, однак у суд не з`явився, надав суду заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності у зв`язку зі станом здоров`я.

За таких обставин слід зазначити, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право на справедливий суд, коли кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

У відповідності до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Приймаючи до уваги поведінку ОСОБА_1 , який ухилившись від суду, не бажав особисто приймати участь в розгляді справи, з метою розгляду справи у розумні строки, справа розглянута в межах складеного протоколу про адміністративне правопорушення та на підставі наявних у ній доказів.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) як джерело права.

Приймаючи до уваги приписи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також зважаючи на практику ЄСПЛ у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява №16347/02), «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008, заява №7460/03), беручи до уваги передбачене ст. 173 КУпАП адміністративне стягнення, правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

Санкція ст. 173 КУпАП передбачає досить суворе стягнення у вигляді адміністративного арешту, а тому дана справа про адміністративне правопорушення розглядається суддею з дотриманням стандартів ЄСПЛ, притаманних кримінальному провадженню.

Відповідно до ст. 173 КУпАП, об`єктивна сторона правопорушення виражається в нецензурній лайці в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до змісту ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як зазначено у ст.ст. 251, 256 КУпАП, обов`язок щодо належного оформлення протоколу про адміністративне правопорушення та збирання доказів покладений на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Зі змісту ст. 254 КУпАП вбачається, що основним документом, який фіксує юридичний факт адміністративного правопорушення, є протокол. Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

З аналізу вище вказаної статі слідує, що протокол про адміністративне правопорушення складається після того, як уповноважена на те посадова особа переконається, що адміністративне правопорушення було вчинене.

Відтак наданий протокол та додані до нього матеріали не можуть підтверджувати винуватість ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного правопорушення.

Зокрема, у протоколі, який надійшов до суду, зазначено, що ОСОБА_1 08.11.2022 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП. Однак протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №610606 складено 15.12.2022.

Так, за змістом ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Однак, всупереч наведених вимог закону, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ №610606 від 15.12.2022, складеному відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, не вказано час вчинення ОСОБА_1 правопорушення, не зазначено, яка саме стаття Закону України №55/97-ВР від 07.02.1997 була порушена особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, не вказано свідків вчинення ОСОБА_1 правопорушення.

На доказ вини ОСОБА_1 до протоколу про адміністративне правопорушення надані повідомлення начальника Служби у справах дітей виконкому Саксаганської районної у місті ради щодо притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст. 173 КУпАП, копію паспорту ОСОБА_1 , акт обстеження житлово-побутових умов сім`ї ОСОБА_1 , які самі по собі не є достатнім підтвердженням винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема в справах «Кобець проти України» від 14.02.2018, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Лавенте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення вини «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Згідно з п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 № 14, зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим cт. 283, 284 КУпАП. У ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-р 2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї, ґрунтується на конституційних принципах і правової презумпції, у тому числі, і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинності.

Така позиція Конституційного Суду України відповідає і правовим позиціям Європейського Суду з прав людини, практика якого при розгляді справ судами в обов`язковому порядку використовується як джерело права, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Так, у своєму рішенні від 10.02.1995, у справі «Аллене де Рібемон проти Франції», ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов`язкове не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин. У рішенні «Маліга проти Франції» від 23.09.1998 ЄСПЛ визнав кримінально - правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачена санкція у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом.

Згідно зі ст. 284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених ст. 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, ОСОБА_1 до суду не з`явився, безпосередньо суду своїх пояснень не надав. Під час судового розгляду справи не знайшло свого підтвердження належними та достовірними доказами те, що ОСОБА_1 вчинив дрібне хуліганство.

За таких обставин в діях ОСОБА_1 суд не вбачає ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, у зв`язку з чим провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, відповідно якого провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 33-35, ст. 173, п. 1 ч. 1 ст. 247, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП – закрити у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, захисником протягом 10 днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Суддя                                                                                Сіденко С.І.