Справа № 22ц-986/2009                           Головуючий у 1інст. - Кулініч Ю.П.

                                                                    Доповідач - Литвиненко І.В.

               У Х В А Л А             

                                            ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

      розглянувши  у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1  на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова  від 26 березня 2009 року  про відмову в ухваленні додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про поділ будинку та встановлення порядку землекористування,

В С Т А Н О В И В :

    В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу  скасувати через невідповідність висновків суду обставинам справи та ухвалити додаткове рішення згідно  її заяви.

    Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова  від 26 березня 2009 року в ухваленні додаткового рішення відмовлено.

    Апелянт зазначає, що суд при ухваленні рішення виділив позивачу та відповідачу по Ѕ частині, не зазначивши при цьому яку саме частку  від усього будинку  становлять виділені приміщення, що унеможливлює виконання рішення та реєстрацію в БТІ.  Крім того, в апеляційній скарзі вказується, що подана заява про ухвалення додаткового рішення відповідає ст. 220 ЦПК України, оскільки  з приводу даної позовної заяви  сторони подавали суду докази та давали пояснення.

    Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить  до  висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду  скасуванню з наступних підстав.

    Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 220 ЦПК України  суд, що ухвалив рішення, може  за заявою  осіб, які беруть участь  у справі, чи з власної ініціативи ухвалити  додаткове рішення якщо суд, вирішивши  питання  про право, не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню, майно, яке підлягає передачі, або які дії треба зробити.

    Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулась з заявою про ухвалення додаткового рішення, та просить зазначити, яку частину від усього житлового будинку з надвірними будівлями  становлять виділені  судом частки.

    Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова  виділено ОСОБА_1 в натурі Ѕ частину домоволодіння АДРЕСА_1 з зазначенням конкретних кімнат та визнав за нею право власності на дану частину. Також було виділено в натурі Ѕ частину зазначеного домоволодіння відповідачу.

    Відмовляючи у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що  рішенням суду виділено сторонам по Ѕ частині домоволодіння АДРЕСА_1, позовна заява про поділ домоволодіння АДРЕСА_2 судом не розглядалась, власник 9/20 даного будинку ОСОБА_3 участі  у справі не брав.

    Проте, з даним висновком  не може погодитись апеляційний суд.

    Відповідно до свідоцтва про право власності від 26.03.1986 року ОСОБА_2 на праві власності належало 11/20 частини будинку АДРЕСА_2 (а.с. 8а), що також зазначено в технічному паспорті (а.с. 10 - 15). Предметом спору була саме ця частина будинку і суд поділив її, вказавши про виділ в натурі Ѕ  частини  домоволодіння АДРЕСА_1, тобто частини, яка була предметом розгляду, але не вказав  при цьому частки від усього будинку, що відповідно до п.2 ч.1 ст. 220 ЦК України є підставою для ухвалення додаткового рішення.

    Відповідно до  п.3  ч.1  ст. 312 ЦПК України  апеляційний суд, розглянувши скаргу, скасовує ухвалу  і передає питання на новий розгляд  до суду першої інстанції , якщо останній  порушив порядок, встановлений  для його вирішення.     

    Оскільки ухвала судді  постановлена  з порушенням вимог процесуального права, то вона підлягає скасуванню, а справа поверненню до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п.3 ч.1 ст.312, 314-315, 319, 325 ЦПК України, апеляційний суд

                                             У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Деснянського районного  суду м. Чернігова від 26 березня 2009 року скасувати та передати питання  на новий розгляд до суду першої інстанції.

           Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.        

  Головуючий:                                       Судді :