Справа № 569/17376/22

1-кп/569/765/23

УХВАЛА

16 січня 2023 року м. Рівне

Рівненський міський суд в особі судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора  ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисників обвинуваченого - адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт по кримінальному провадженні №12022181010000087 від 12.01.2022 відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

На розгляді у Рівненському міському суді перебуває вказане кримінальне провадження.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні заявив клопотання про продовження відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, із визначенням застави – 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, мотивуючи своє клопотання тим, що обвинувачений будучи засудженим, на шлях виправлення не став та повторно вчинив кримінальне правопорушення у сфері незаконного обігу психотропних речовин. З урахуванням тяжкості злочину, майнового стану, характеризуючих даних на обвинуваченого, більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема запобігання спробам переховуватись від суду, вчиняти нові умисні кримінальні правопорушення. Так, наразі вказані ризики не зменшились і продовжують існувати та обґрунтовано виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_4 просить відмовити в задоволенні клопотання прокурора про обрання йому міри запобіжного заходу тримання під вартою та обрати йому запобіжний захід не пов`язаний із позбавленням волі.

Захисники обвинуваченого – адвокати ОСОБА_5 та ОСОБА_6 просили відмовити у задоволенні клопотання прокурора, обрати ОСОБА_4 запобіжний захід цілодобовий домашній арешт, врахувавши те, що має на своєму утриманні малолітніх дітей, пристарілу матір, яка потребує стороннього догляду.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання прокурора, матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

30.09.2022 ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду відносно ОСОБА_4 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який в подальшому продовждено та закінчується 23.01.2023.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення у якому обвинувачується ОСОБА_4 , який є тяжким, санкція якого передбачає позбавлення волі на строк до 10 років з конфіскацією майна, відсутність міцних соціальних зв`язків та стримуючих факторів, а тому вказане свідчить про існування ризиків передбачених п. п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Згідно п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В своїх рішеннях ЄСПЛ за скаргою № 40107/02 від «10» лютого 2011 року по справі «Харченко проти України», п. 80; за скаргою № 20808/02 від 04.03.2010 р. у справі «Шалімов проти України», суд визнає порушенням Конвенції продовження/обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за умови, якщо національні суди «…не розглянули жодних альтернативних триманню під вартою запобіжних заходів…».

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків передбачених п. п. 1, 5 ч. 1  ст.177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до якого, зокрема, відноситься: верховенство права.

Згідно ч. 2 ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно ч. 1 ст.178КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177КПК України суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, наявність судимостей у обвинуваченого тощо.

При цьому, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, рішення «Лабіта проти Італії» від 06 квітня 2000 року, рішення «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року).

Таким чином, прокурором при розгляді клопотання доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 даного кримінального правопорушення, наявність достатніх даних, що існують ризики спробам переховуватись від суду, вчиняти нові умисні кримінальні правопорушення перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків  та не може бути завідомо непомірним для нього.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків передбачених п. п. 1, 5 ч. 1  ст.177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.

Враховуючи викладені вище обставини, а також те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, санкція за ступенем тяжкості класифікована як тяжкий злочин, суд вважає доцільним визначити розмір застави у розмірі 80 розмірів прожиткових мінімумів доходів громадян, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Оцінюючи позицію учасників судового провадження, зокрема думку прокурора, який підтримав клопотання про продовження відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суддя вважає доцільним задоволити клопотання. Оскільки ОСОБА_4 , не працючий, раніше неодноразово судимий, матеріальних засобів для існування не має та може продовжувати займатись злочинною діяльністю, так як відсутні міцні соціальні зв`язки та стримуючі фактори від продовження злочинної діяльності, з метою ухилення від відбуванн япокарання може переховуватися від суду.

Також суд виходить з того, що ОСОБА_4 має задовільний стан здоров"я, і може утримуватись в ДУ «Рівненський слідчий ізолятор». Суд погоджується із думкою прокурора в тій частині, що жоден із більш м"яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

З урахуванням наведеного, суд вважає необхідним обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

На підставі викладеного, керуючись положеннями ст.ст. 177, 178, 183, 197, 199, 315,369, 372 КПК України,  суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.    

Продовжити відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з 16.01.2023 до 16.03.2023, з визначенням розміру застави та покладенням обов"язків зазначених в ухвалі суду від 25.11.2022.

Визначити строк дії ухвали до 16.03.2023.

Копію ухвали  вручити учасникам судового розгляду та направити для відома та виконання начальнику ДУ "Рівненський слідчий ізолятор".      

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п"яти днів з дня її постановлення.

Суддя -