Справа №758/4666/22 Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1

Провадження №11-кп/824/2053/2023 Доповідач: ОСОБА_2

Категорія: ст.ст.176, 183 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2023 року. Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 10 січня 2023 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 10 січня 2023 року продовжено ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою до 10 березня 2023 року включно.

Заставу визначену ухвалою суду від 28 липня 2022 року у межах 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 104 000 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) - залишено без змін.

Зазначене рішення обґрунтоване тим, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення ризиків та належну процесуальну поведінку обвинуваченого, у зв`язку з чим є достатні підстави для продовження дії такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою.

Обвинуваченим ОСОБА_6 подано апеляційну скаргу, у якій він просить скасувати ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 10 січня 2023 року.

Мотивуючи свої вимоги зазначає, що ухвала суду є незаконною, необґрунтованою, та такою, що підлягає скасуванню.

Апелянт вказує, що суд при винесені оскаржуваної ухвали порушив його права та свободи передбачені Конституцією України.

Клопотання прокурора, про те, що нібито існують ризики передбачені статтею 177 КПК України - є хибними та необґрунтованими. Відтак, немає жодних підстав вважати обвинуваченого винним у вчиненні інкримінованих йому злочинів.

Крім того, обвинувачений звертає увагу суду, що він більше 15 років зареєстрованих та проживає в АДРЕСА_1 та змінювати місце проживання намірів немає. Має батьків похилого віку, за якими потрібен постійний догляд.

Стосовно ризиків, зазначених прокурором в клопотанні, передбачених ст.177 КПК вказує, що впливати немає на кого, так як всі свідки зазначають, що він не винний.

Сторонами кримінального провадження не заявлено клопотання про розгляд апеляційної скарги за їх участю, а тому у відповідності до вимог ч.4 ст.4221 КПК України, суд апеляційної інстанції вважає за можливе провести апеляційний розгляд у їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно положень ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

В свою чергу, апеляційний суд позбавлений можливості дослідити матеріали кримінального провадження, оскільки вони знаходиться на розгляді по суті в суді першої інстанції.

Правовими приписами ст.370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

На думку колегії суддів, зазначених вимог закону судом першої інстанції було дотримано в повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст.331 КПК України, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

Згідно зі ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Ухвалюючи рішення про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, районний суд повинен врахувати наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, та на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити всі обставини, у тому числі, передбачені ст.178 КПК України.

Правовими приписами ч.3 ст.331 КПК України встановлено, що за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Як убачається з матеріалів провадження, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: - ч.1 ст.111-1 КК України, колабораційній діяльності; ч.2 ст.114-2 КК України, тобто у поширення інформації про переміщення, рух або розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану. Вказані кримінальні правопорушення, у відповідності до положень ст.12 КК України, є кримінальним проступком та тяжким злочином відповідно. Санкція ч.2 ст.114-2 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років. В контексті повномасштабної збройної агресії такі дії становлять надзвичайно високий рівень суспільної небезпеки та викликають суспільний резонанс.

Таким чином, усвідомлюючи суворість покарання, яке загрожує обвинуваченим у разі визнання його винними у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, а також враховуючи характер інкримінованих йому дій, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність ризиків переховування від суду та вчинення іншого кримінального правопорушення, зокрема аналогічного.

Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції щодо необхідності продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 та не дозволяють зробити висновок про те, що можливість уникнення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, може бути досягнуто на даний час шляхом застосування до нього іншого, більш м`якого запобіжного заходу.

Доводи апеляційної скарги про відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки при розгляді клопотання прокурором доведено об`єктивне існування обставин, які на даний час виправдовують подальше тримання під вартою обвинуваченого.

Отже, на думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що застосування іншого, більш м`якого запобіжного заходу, не буде достатнім для запобігання ризикам, зазначеним в ч.1 ст.177 КПК України, та на даний час не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Таке судове рішення не суперечить вимогам ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка вказує на те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Щодо доводів апеляційної скарги про відсутність доказів вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, слід зазначити наступне.

На даний час в провадженні суду першої інстанції перебуває кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 . Пред`явлене йому обвинувачення обґрунтоване викладеними в обвинувальному акті фактами та інформацією, які у своїй сукупності здатні переконати пересічного об`єктивного спостерігача у тому, що обвинувачений може бути причетний до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення та на даний час триває судовий розгляд, а питання щодо доведення або не доведення винуватості у його вчиненні не може бути предметом дослідження суду апеляційної інстанції, зважаючи на стадію кримінального провадження та особливості апеляційного розгляду з перегляду конкретного судового рішення. Не вправі давати таку оцінку доказам і суд першої інстанції, оскільки це виходить за межі його повноважень під час судового розгляду, в ході якого докази досліджуються, а оцінка їм може бути надана в нарадчій кімнаті під час прийняття рішення за наслідками розгляду кримінального провадження по суті.

Істотних порушень кримінального процесуального закону чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які були б підставами для скасування чи зміни судового рішення, колегією суддів не встановлено.

Обґрунтованих доводів на спростування висновків суду першої інстанції апелянтом не наведено, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги і залишає ухвалу суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.176-178, 183, 331, 404, 405, 407, 418, 419, 4221 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 , залишити без задоволення.

Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 10 січня 2023 року, якою продовжено ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою до 10 березня 2023 року включно - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий :

Судді :